19.01.2012

Колообіг речовин, енергії, інформації та їх зміни антропогенною діяльністю

Біогеохімічний цикл — це колообіг хімічних речовин із неорганічного середовища через рослинні та тваринні організми знов до неорганічного з використанням сонячної енергії та енергії хімічних реакцій. Розрізняють два основні колообіги: великий (геологічний) і малий (біотичний).

Біологічний колообіг характеризується ємністю, інтенсивністю і швидкістю.

Ємність біологічного колообігу — це кількість хімічних елементів, що пе­ребувають у складі біогеоценозу (фітоценозу).

Інтенсивність біологічного колообігу — кількість хімічних елементів, що містяться у прирості біомаси на одиницю площі за одиницю часу.

Швидкість біологічного колообігу — проміжок часу, протягом якого хі­мічний елемент проходить шлях від поглинання його живою речовиною до виходу зі складу живої речовини.

Крім колообігу речовини та енергії, велику роль у біосфері відіграють інформаційні зв'язки. Інформативні сигнали енергетично дуже слабкі, але містять важливі відомості в закодованій формі. Ці сигнали сприймаються, розшифровуються (здебільшого автоматично) та враховуються живими ор­ганізмами. Обробляти, накопичувати й використовувати інформацію окремо від енергії можуть лише живі організми.

Закон динамічної рівноваги: речовина, енергія, інформація та динамічні якості окремих природних систем і їх ієрархії так тісно пов'язані між собою, що будь-яка зміна одного з показників неминуче призводить до функціонально-структурних змін інших. Але при цьому зберігаються загальні якості системи – речовинно-енергетичні, інформаційні та динамічні.

16(17).02.2012

Проблема збалансованого природокористування

Природні ресурси — це потенційно придатні для використання люди­ною природні компоненти та властивості середовища.

Природні ресурси

невичерпні вичерпні.

До невичерпних природних ресурсів належать: сонячна енергія; вітер, приливи, рухлива вода; тепло земних надр. Вичерпні природні ресурси поділяють на відновлювані (чисте повітря, прісна вода, ґрунт) та невідновлювані (викопне паливо, мета­лічні руди, неметалічна мінеральна сировина — глина, пісок тощо).

Природокористування — це сукупність усіх форм експлуатації природо- ресурсного потенціалу і заходів з його збереження.

Виділяють три аспекти природокористування:

1. Видобуток і переробка природних ресурсів, їхнє відновлення (відтворення).

2. Використання та охорона природних умов середовища проживання.

3. Збереження, відтворення (відновлення) екологічної рівноваги природ­них систем, що є основою збереження природо-ресурсного потенціалу.

Збалансований розвиток — це комплексне розв'язання соціально-еконо- мічних задач і проблем навколишнього середовища з метою задоволення потреб сучасного покоління людей без шкоди для майбутніх поколінь. Розум­не виконання економічної діяльності неможливе без проведення сукупності заходів, спрямованих на охорону навколишнього середовища.

Екополітика — це сукупність методів контролю екообмежень при соціально-економічному розвитку країни, регіону чи людства в цілому.

17.(16).02.2012