Бібліографічний список до теми

8, 21, 22, 24, 25, 30, 32, 33, 34, 35, 36, 38, 47, 50, 57, 59, 61, 62, 63, 64, 65

3. МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ДО СЕМІНАРСЬКИХ ЗАНЯТЬ

МОДУЛЬ I. Економіка підприємства

Змістовий модуль 1

Теоретично - нормативні основи економіки

підприємств

СЕМІНАРСЬКЕ заняття №1

Тема 2. Види підприємств, їх організаційно-правові форми

Мета заняття: закріпити, систематизувати і поглибити теоретичні знання студентів про:

• поняття підприємства;

• нормативно - правову базу функціонування підприємства;

• юридичні акти, що є законодавчою базою функціонування підприємства;

• класифікацію підприємств та її практичне значення;

• інтеграційні форми підприємств та організацій.

План заняття

1. Поняття підприємства як організаційно відокремленої та економічно самостійної первинної ланки виробничої сфери.

2. Нормативно-правова база функціонування підприємства (організації).

3. Юридичні акти, що є законодавчою базою функціонування підприємства (організації).

4. Класифікація підприємств та її практичне значення.

5. Інтеграційні форми підприємств та організацій.

Методичні рекомендації до семінарського заняття

Розкриваючи зміст першого питання семінарського заняття, необхідно розглянути поняття підприємство, мету його створення та особливості функціонування, охарактеризувати загальнофірмові цілі, які повинні відповідати певним вимогам.

Підприємство – це самостійний суб’єкт господарювання, створений компетентним органом державної влади або органом місцевого самоврядування, або іншими суб’єктами для задоволення суспільних та особистих потреб шляхом систематичного здійснення виробничої, науково-дослідної, торговельної, іншої господарської діяльності в порядку, передбаченому Господарським кодексом та іншими законами.

Підприємства можуть створюватися як для здійснення підприємництва, так і для некомерційної господарської діяльності. Воно є юридичною особою, має відокремлене майно, самостійний баланс, рахунки в установах банків, печатку зі своїм найменуванням та ідентифікаційним кодом і не має у своєму складі інших юридичних осіб.

Підприємство, якщо законом не встановлено іншого, діє на підставі статуту.

Мета функціонування підприємства на ринку – задоволення суспільних потреб у певних видах продукції (роботах, послугах) та одержання прибутку.

Підприємство – це організаційно виокремлена та економічно самостійна основна ланка виробничої сфери народного господарства, що виготовляє продукцію (виконує роботи або надає послуги) характеризується певними ознаками. Серед них:

• виробничо-технічна єдність:

• організаційно-соціальна єдність:

• фінансово-економічна самостійність.

Найважливішими завданнями підприємств є:

• одержання доходу власником підприємства (державою, приватною особою, акціонерами);

• забезпечення споживачів продукцією підприємства відповідно до ринкового попиту та укладених договорів;

• забезпечення виплати заробітної плати персоналу підприємства, нормальних умов праці та можливостей підвищення професійного рівня працівників;

• створення робочих місць для населення;

• створення та підтримка потенціалу для майбутнього розвитку, безперервності існування підприємства;

• охорона довкілля (землі, повітряного та водного басейнів);

• недопущення зриву поставок або випуску неякісної продукції, скорочення обсягів виробництва та зниження доходів підприємства.

До основних функцій виробничого підприємства можна віднести:

• виробничо-технологічні,

• економічні,

• зовнішньоекономічні.

Необхідно знати, що основними законодавчо-нормативними актами, що регулюють діяльність підприємств є:

• Господарський кодекс України;

• Закони України „Про держану реєстрацію юридичних і фізичних осіб – підприємців”, „Про власність”, „Про інвестиційну діяльність”, „Про зовнішьоекономічну діяльність”, „Про оподаткування прибутку підприємств” та ін;

• Державний класифікатор України „Класифікація організаційно-правових форм господарювання”;

• Статут підприємства та колективний договір.

Визначальним законодавчим актом є Господарський кодекс України. Він встановлює, відповідно до Конституції України, правові основи господарської діяльності суб'єктів господарювання різних форм власності. Цей кодекс покликаний забезпечити розвиток підприємництва, зростання ділової активності і підвищення ефективності суспільного виробництва, його соціальну спрямованість.

Структура Господарського кодексу України:

Розділ І. Основні засади господарської діяльності

Розділ II. Суб'єкти господарювання

Розділ III. Майнова основа господарювання

Розділ IV. Господарські зобов'язання

Розділ V. Відповідальність за порушення у сфері господарювання

Розділ VI. Особливості правового регулювання в окремих галузях господарювання

Розділ VII. Зовнішньоекономічна діяльність

Розділ VIII. Спеціальні режими господарювання

Розділ IX. Прикінцеві положення

Діяльність підприємства, крім законодавчих актів, також регулюється його статутом і колективним договором.

Статут підприємства – це зібрання обов'язкових правил, що регулюють його взаємовідносини з іншими суб'єктами господарювання, а також індивідуальну діяльність.

Колективний договір – це угода між трудовим колективом в особі профспілки та адміністрацією або власником, яка щорічно переглядається і регулює їх виробничі, економічні і трудові відносини.

Установчими документами підприємства є рішення про його утворення або засновницький договір, а у випадках, передбачених законом, – статут.

У засновницькому договорі засновники зобов'язуються утворити підприємство, визначають порядок спільної діяльності щодо його утворення, умови передачі йому свого майна, управління підприємством та участі у ньому засновників, порядок вибуття та входження нових засновників, інші умови діяльності підприємства.

Слід також зазначити, що підприємство підлягає державній реєстрації. Державна реєстрація підприємства проводиться у виконавчому комітеті виборчого органу влади або державній адміністрації за місцем знаходження суб'єкта господарювання.

Припинення діяльності підприємства здійснюється шляхом його реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. Це може відбутися за рішенням власника (власників), уповноважених ним органів, засновників, а також в окремих випадках – за рішенням суду.