Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
2 курс ФК, ЕП, УП Денне / Економіка підприємства Ден. 10 кр. ЕП.2010.doc
Скачиваний:
35
Добавлен:
04.03.2016
Размер:
4.08 Mб
Скачать

Питання для обговорення

  1. Що таке економічна безпека в системі діяльності фірми за ринкових умов господарювання?

  2. Обгрунтуйте функціональні цілі економічної безпеки підприємства.

  3. Обгрунтуйте особливості принципів економічної безпеки підприємства за окремими функціональними складовими.

  4. Яку шкоду підприємству може завдати розголошення комерційної таємниці? Які міри покарання призначаються за такі дії?

  5. Назвіть основні види тактики оздоровлення фінансового становища підприємства.

  6. Які можливі загрози для економічної безпеки господарюючого суб'єкта?

  7. Яка стратегія забезпечення належної програми безпеки підприємства?

Тести

1..Головна мета економічної безпеки фірми полягає в тім:

а) щоб гарантувати його стабільне та максимально ефективне функціонування в сучасних умовах і високий потенціал розвитку в майбутньому;

б) щоб гарантувати ефективну організації безпеки персоналу підприємства, його капіталу та майна, а також комерційних інтересів;

в) щоб гарантувати визначення та досягнення місії та інших цілей підприємства.

2.Служба безпеки фірми за ринкових умов господарювання:

а) створюється з метою захисту відомостей, що вважаються комерційною таємницею даної фірми;

б) запобігання необґрунтованому допуску до відомостей, які становлять комерційну таємницю;

в) виявлення та локалізація можливих каналів відтоку конфіденційної інформації в процесі звичайної діяльності та екстремальних ситуацій;

г) всі відповіді вірні;

д) вірних відповідей немає.

3. Економічна безпека підприємства — це:

а) застосування принципу дотримання критичних строків кредитування, створення в структурі інформаційного центру спеціальної групи фінансових працівників, яка б контролювала нарахування та сплату податків і зборів;

б) вдосконалення систем розрахунків, підвищення продуктивності праці, стимулювання "ресурсного" напрямку науково-дослідних та дослідно-конструкторських робіт;

в) захищеність його діяльності від негативного впливу зовнішнього середовища, а також здатність швидко усунути виниклі загрози або пристосуватися до наявних умов, що негативно впливають на його діяльність.

4. До шляхів зміцнення ресурсної безпеки підприємства можна від­нести:

а) вдосконалення систем розрахунків та підвищення продуктивності праці;

б) створення у структурі інформаційного центру спеціальної групи фінансових працівників, яка б контролювала нарахування та сплату податків та зборів;

в) розвиток соціальної інфраструктури підприємства та підвищення матеріальної відповідальності працівників за результати своєї праці.

Література

[2; 20; 23; 24; 36, 754]

5. методичні рекомендації до практичниХ занять

МОДУЛЬ І

ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ II

ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ № 1

Тема 8: Обґрунтування виробничої програми підприємства

Мета заняття: закріпити теоретичні знання студентів та розвинути практичні навички з таких питань:

- номенклатура й асортимент продукції;

- валова, товарна, чиста і реалізована продукція;

- ресурсне обгрунтування виробничої програми підприємства.

План заняття

1. Зміст і порядок розробки виробничої програми підприємства.

2. Основні підходи до розробки виробничої програми (ресурсний і ринковий).

3. Взаємозв'язок та взаємообумовленість виробничої програми підприємства і підрозділів.

4. План виробництва та його показники.

5. Ресурсне обґрунтування виробничої програми.

6. Забезпечення виробничої програми засобами праці та трудовими ресурсами.

Забезпечення заняття

  1. Методичні вказівки до виконання практичної роботи.

  2. Завдання до практичної роботи.

  3. Тестові завдання.

Методичні рекомендації до практичного заняття

Виробнича програма – це система завдань по випуску продукції певного обсягу, певної номенклатури, асортименту і якості в певні терміни. В основу її планування (плану виробництва і реалізації продукції) покладена система показників обсягу виробництва, яка включає натуральні (тонни, метри, штуки та інш.) і вартісні (товарна, валова, реалізована, чиста продукція, валовий і внутрішньозаводський оборот) показники.

При аналізі виконання підприємством плану по номенклатурі і асортименту дається кількісна оцінка виконання плану через співставлення фактичного випуску продукції з плановими показниками.

При розв’язанні задач даної теми можна скористатися такими формулами:

1. Обсяг виробництва продукції визначається за формулою:

ОВi = ОПi – Гп(з) + Гк(з) (5.1)

де ОВi – обсяг виробництва і-го виду продукції в натуральних одиницях;

ОПі – обсяг поставок (обсяг продажу) і-го виду в натуральних одиницях;

Гп(з), Гк(з) – запаси готової продукції на складі відповідно на початок і кінець.

Запаси готової продукції на початок планового періоду визначаються з їх фактичної величини на кінець звітного періоду. Величина запасу готової продукції на кінець планового періоду визначається виходячи із терміну зберігання продукції на складі й тривалості планового періоду, тобто:

(5.2)

де Тзберісередній термін зберігання і-го виду продукції на складі, днів;

Д – тривалість планового періоду, днів.

Обсяг товарної продукції (ТП):

Товарна продукція – це загальна вартість усіх видів готової продукції, робіт і послуг виробничого характеру, що підготовлена для реалізації.

Обсяг товарної продукції (ТП) визначають за формулою:

(5.3)

де Ni – випуск продукції і-го виду в натуральних одиницях;

Ці – гуртова ціна підприємства одиниці виробу і-го виду, грн;

n – кількість видів продукції, що виготовляється на підприємстві;

Р – вартість робіт і послуг на сторону, грн.

Або це сума обсягів готових виробів, призначених для реалізації своїм замовникам (ГВ); напівфабрикатів власного виготовлення та продукції допоміжних та підсобних господарств, призначених для відпуску на сторону (НФ); робіт (послуг) промислового характеру, виконаних на замовлення зовнішніх і внутрішніх споживачів (Пп):

ТП = ГВ + НФ + Пп (5.4)

У валову продукцію (ВП) включають усю продукцію у вартісному виразі, незалежно від ступеня її готовності та визначають за формулою:

ВП = ТП – (НЗВn – НЗВк) – (Іn – Ік), (5.5)

де НЗВn, НЗВк – вартість залишків незавершеного виробництва відповідно на початок і кінець планового періоду, грн;

Іn, Ік – вартість інструменту для власних потреб на початок і кінець планового періоду, грн.

Або це обсяг товарної продукції (ТП), зміна залишків незавершеного виробництва (НВ) протягом розрахункового періоду, вартість сировини і матеріалів замовника (ВСз):

ВП = ТП ± НВ + ВСз (5.6)

Валову продукцію можна також обчислювати за формулою:

ВП = ВО – ВЗО (5.7)

де ВО – валовий оборот підприємства;

ВЗО – внутрішньозаводський оборот підприємства.

Валовий оборот підприємства (ВО) – це обсяг валової продукції незалежно від того, де вона буде використана – в межах підприємства, чи поза ним.

Внутрішньозаводський оборот підприємства (ВЗО) – це та кількість продукції, яка використовується всередині підприємства для подальшої переробки.

Реалізована продукція (РП) – це продукція, яка відвантажується споживачеві і за яку надійшли кошти на поточний рахунок підприємства-постачальника або мають надійти у зазначений термін. Обсяг реалізованої продукції (РП) визначається на основі обсягу товарної продукції (ТП) з урахуванням зміни залишків нереалізованих виробів (НРп) на кінець розрахункового періоду (зменшення додається, збільшення віднімається) визначають за формулою:

РП = ТП ± НРп (5.8)

Базою для обчислення чистої продукції (ЧП) слугує обсяг товарної продукції (ТП), з вартості якої вилучають матеріальні та прирівнювані до них витрати (МВ), суму нарахованої амортизації (АВ):

ЧП = ТП – МВ – АВ (5.9)

За умов формування плану виробництва з орієнтацією на зміну кон’юнктури ринку, та з метою зміцнення договірної дисципліни важливого значення набуває показник реалізації продукції з урахуванням виконання плану поставок. Його можна визначити як різницю між обсягом реалізованої продукції та вартістю недопоставленої продукції відповідно до договірних зобов’язань.

Процент виконання обсягу реалізації з урахуванням поставок продукції визначають як відношення обсягу поставок до реалізованої продукції.