
- •Міністерство освіти і науки України Тернопільський національний педагогічний університет ім. В. Гнатюка
- •Isbn 978-966-308-198-4
- •Передмова
- •Лекція 1. Вступ
- •1. Предмет історії, функції
- •2. Структура історичних знань, періодизація
- •Періодизація історії
- •1) Первісна доба (від появи людини на Землі до V ст. Н. Е.);
- •Лекція 2. Найдавніші люди на території України
- •1. Типи періодизації давньої історії
- •2. Розселення первісних людей на території України, їх заняття і побут
- •3. Суспільна організація давніх людей
- •1. Трипільська культура
- •2. Індоєвропейці й Україна
- •Лекція 4. Кіммерійці, скіфи, сармати. Античні колони на півдні України
- •1. Територія розселення кіммерійців, їх заняття, побут, суспільна організація.
- •2. Скіфи, їх місце в історії античного світу
- •3. Сармати на території України
- •4. Грецькі колонії Північного Причорномор'я: розташування, суспільно-економічний розвиток, політична організація
- •1. Проблема виникнення слов'ян та їх прабатьківщини
- •Лекція 6. Слов'яни у першій половині першого тисячоліття нашої ери
- •1. Велике переселення народів і слов'яни
- •2. Венеди, анти, склавини
- •1. Розселення східнослов'янських племен та племінних союзів
- •2. Суспільний розвиток східних слов'ян. Процеси державотворення
- •3. Матеріальна і духовна культура
- •4. Сусіди східних слов'ян: хозари і нормани.
- •5. Князювання Аскольда і Діра
- •Лекція 8. Утворення Київської Русі
- •1 Деякі ключові проблеми Київської Русі в історіографії
- •2. Похід Олега на Київ у світлі сучасної історичної науки
- •3. Перші Рюриковичі на київському престолі
- •4. Державний та суспільний устрій Київської Русі у іх-х ст. Господарська діяльність
- •Лекція 9. Київська Русь наприкінці X - у першій половині XI ст.
- •1. Початок правління Володимира Великого. Реформи Володимира
- •2. Міжусобна боротьба між синами Володимира Великого. Утвердження Ярослава у Києві.
- •3. Внутрішня і зовнішня політика. «Руська Правда»
- •4. Політичний устрій
- •5. Соціальна структура населення Київської Русі
- •6. Суспільно-економічний розвиток
- •7. Розвиток писемності та освіти. Духовна культура
- •Лекція 10. Київська Русь у другій половині XI -першій половині XIII ст.
- •1. Київська держава за Ярославичів
- •2. Любецький з 7зд князів
- •3. Володимир Мономах і Мстислав Володимирович
- •4. Міжусобна боротьба. Причини феодальної роздробленості Київської Русі
- •Лекція 11. Політичний і соціально-економічний розвиток руських князівств другої третини XII - першої половини XIII ст.
- •1. Київське і Переяславське князівства: політичне становище, суспільно-економічний розвиток
- •2. Політичний і соціально-економічний розвиток Чернігово-Сіверського князівства
- •3. Волинське князівство. Підкарпатські землі. Утворення Галицькоао князівства
- •1. Етногенез українців
- •2. Культура Київської Русі періоду політичної роздробленості
- •Лекція 13. Галицько-Волинська держава
- •1. Утворення Галицько-Волинського князівства
- •2. Внутрішня та зовнішня політика князя Данила Романовича. Коронація Данила
- •3. Перший похід монголів на Русь. Вторгнення хана Ба-тия на українські землі. Утворення Золотої Орди
- •4. Вторгнення хана Батия на українські землі
- •5. Утворення Золотої Орди
- •Лекція 14. Галицько-Волинська держава наприкінці XIII - в першій половині XIV ст.
- •І. Наступники Данила Романовича
- •2. Особливості розвитку культури Галицько-Волинської держави
- •3. Історичне значення Галицько-Волинської держави в розвитку української державності
- •Українські землі у складі литви і польщі. Українська національна революція середини
- •XVII століття та українська козацька держава
- •Лекція 1.
- •2. Входження Волині, Київщини, Чернігово-Сіверщини, Поділля і Брацлавщини до складу Великого князівства Литовського. Їх адміністративний устрій. Ліквідація автономії Київщини і Волині
- •1 Сполученням «кг» в тогочасних українсько-білоруських джерелах передавався звук «г».
- •3. Перехід Чернігово-Сіверщини під владу Москви
- •4. Антилитовські рухи в Україні: Федір Більський, Михайло Гпинський
- •5. Утворення Кримського ханства: спроби встановлення ним контролю над землями України
- •Лекція 2. Соціально-економічний розвиток українських земель у XV -першій половині XVI ст.
- •1. Литовські Статути
- •2. «Устава на волоки»
- •3. Зміни в соціально-економічному житті
- •4. Поступове закріпачення селянства
- •5. Антифеодальні (соціальні) рухи в XV-на початку XVI ст.
- •Лекція 3. Вихід на історичну арену українського козацтва
- •1. Походження та розселення українського козацтва: заняття, побут
- •2. Заснування Запорозької Січі князем Дмитром Вишневецьким та її внутрішній устрій
- •3. Виникнення реєстрового козацтва та структура війська Запорозького
- •4. Військове мистецтво козаків
- •5. Військові походи козаків в інші країни
- •Лекція 4. Польсько-Литовське зближення і утворення Речі Посполитої
- •1. Становище західноукраїнських земель під владою Польського королівства
- •2. Причини польсько-литовського зближення уХМст. Кревська унія
- •3. Городельська унія та її значення для України
- •4. Зовнішньополітичне становище Литви у середині XVI ст. Люблінська унія
- •5. Наслідки утворення Речі Посполитої для українських земель
- •Лекція 5.
- •1. Перші козацькі повстання Криштофа (Христофора) Косинського і Семерія (Северина) Наливайка
- •2. Антикозацька політика польського уряду в першій третині XVII ст.
- •3. Козацькі повстання під проводом:
- •4. «Ординація Війська Запорозького» 1638 р
- •Лекція 6. Духовно-релігійне життя України (XVI - перша половина XVII ст.)
- •1. Реформація в Європі й Україна. Релігійна свідомість українського народу
- •2. Братства та їх діяльність. Острозька академія
- •3. Берестейська унія та її вплив на духовне життя в Україні
- •4. Церковна полеміка та релігійна боротьба в першій половині XVII ст.
- •5. Митрополит Петро Могила та його культурно-освітня діяльність
- •6. Ужгородська церковна унія 1646 р.
- •Лекція 7. Перший період Української національної революції (1648-1676 рр.). Національно-визвольна війна українського народу під проводом б. Хмельницького (1648-1657 рр.
- •1. Передумови і початок Національно-визвольної війни українського народу
- •2. Розгортання національно-визвольної боротьби у 1648-1649 рр. Зборівський мир
- •3. Воєнно-політичні події 1650-1653 рр. Турецький протекторат і молдовські плани
- •4. Воєнні дії Речі Посполитої в Україні після Переяславської угоди з Росією у 1654-1657 рр.
- •5. Гетьманська держава. Система влади, внутрішня і зовнішня політика. Передсмертні плани б.Хмельницького
- •Лекція 8. Українська козацька держава протягом 1657-1687 рр. Завершення Української національної революції та Руїни
- •1. Україна в роки правління і. Виговського. Початок Руїни.
- •2. Ю. Хмельницький. Порушення територіальної цілісності України
- •3. Андрусівське перемир'я
- •4. Гетьманування /7. Дорошенка
- •5. Руїна на Правобережжі Гетьманування і. Самойловича
- •Частина і Давня і середньовічна історія України
2. Любецький з 7зд князів
Восени 1097р. у м. Любечі на Дніпрі зібрався з "ізд князів Київської держави. На з Узді були присутні 6 найвпливовіших князів, які вирішили припинити міжусобні війни і проголосили, що кожний князь повинен володіти тими землями, які успадкував від батька.
У «Літописі» ми знаходимо такі рядки: «Хай кожен володіє отчиною своєю: Святополк- Києвом, Ізяславовою отчиною, Володимир - Всеволодовою, Давид Ігорович, Олег і Ярослав - Святославо-вою...» З'їздом керували Святополк Ізяславич і Володимир Всеволодович Мономах. Вони проголосили на з'їзді об'єднання сил проти половецької загрози і вирішили організувати спільний похід проти половців. Постанови з'їзду були закріплені спільною хресною присягою князів.
Але з'їзд не міг припинити князівські усобиці. У той же рік волинський князь Давид Ігорович полонив і осліпив теребовлянського князя Василька Ростиславича, вимагаючи від нього батьківську отчину. Внаслідок загального обурення населення Давид був покараний. Його вигнали з Волині.
Після Любецького з'їзду відбулися ще кілька князівських з'їздів, але повністю своєї мети вони не досягли. У Київській державі міжусобні війни затихли, але не припинилися. Єдина система пре-столонаслідування так і не склалася.
3. Володимир Мономах і Мстислав Володимирович
Князь Святополк Ізяславич, який сидів у Києві (1093-1113 рр.), відзначився своєю жорстокістю і гнобленням народних мас. За його правління особливе становище займали купці та лихварі, які наживалися на перепродуванні солі.
16 квітня 1113 року князь Святополк помер. Ця подія спричинила повстання в Києві. Уся злоба городян впала на прислужника Свя-тополка, міського тисяцького Путяту. Повстанці розгромили хороми Путяти, розграбували садиби лихварів. Бояри і купці були перелякані подіями у Києві і зібрали спеціальне віче. Віче із заможних городян вирішило покликати на престол до Києва шанованого людьми Володимира Всеволодовича Мономаха.
Князь Володимир вагався. Він був на той час літнім чоловіком і не мав наміру брати на плечі важку ношу - керівництво державою. Та повстання з кожним днем поширювалось, незадоволених у державі було багато. Налякані заможні городяни послали до Володимира ще одне посольство зі словами: «Якщо не підеш до Києва, то нападуть на невістку твою, і на бояр, і на монастир».
Мономах прибув до Києва зі своїм військом, придушив повстання і зайняв великокнязівський престол. Правив державою Володимир Мономах з 1113 по 1125 рік. Він був сином Всеволода Яро-славича і дочки візантійського імператора Константина Мономаха. Від родового імені візантійської царівни Володимир одержав своє прізвисько.
Князюючи в Переяславі, що постійно зазнавав половецьких набігів, Володимир більше від усіх був зацікавлений у припиненні князівських усобиць і згуртуванні сил для опору кочовикам. З цією метою тричі скликав князів на з'їзди, де вони присягали на Євангелії й цілували хрест, що житимуть у злагоді між собою. Коли ж Давид Ігорович переступив клятву, Володимир домігся кари для порушника. Такі заходи князя зміцнювали державу. Йому вдалося відновити єдиновладну монархію часів Ярослава Мудрого. У жорстокій боротьбівін зумів об'єднати у своїх руках три чверті території Київської держави: Київщину, Волинь, Турово-Пінську, Переяславську, Смоленську, Новгородську, Мінську землі і Поволжя.
Лише в Галичині самостійно правили брати Ростиславичі.
У Києві Володимир Мономах проводив велике будівництво: збудував міст через Дніпро, нові храми. Наповнювалась державна скарбниця. Київ переживає нове піднесення. Князь сам дотримувався постанови Любецького з'їзду і вимагав цього від своїх підлеглих. Найменші спроби внести розбрат серед князів, вийти з-під влади великого князя київського швидко і жорстоко придушувались.
Припинення міжусобної боротьби позитивно вплинуло на економічний розвиток держави. Швидкими темпами почало розвиватися сільське господарство, ремісниче виробництво, пожвавилась торгівля, а це спричинило виникнення нових і розбудову існуючих міст.
За часів Володимира Мономаха Київська держава зміцнила свої міжнародні позиції й авторитет. Цьому, у першу чергу, сприяли переможні походи Володимира на половців.
Будучи ще князем у Переяславі, висунутому далеко у степ, який населяли войовничі половці, Володимир постійно влаштовував походи проти цих ворогів Київської держави. Володимир Мономах, починаючи з ПОЗ року, здійснив п'ять великих переможних походів у Половецький степ. А всього Володимир Мономах бився з половцями вісімдесят разів і захопив у полон триста їхніх старшин. Зазнавши нищівної поразки, половці почали служити руським князям. Слава про перемоги дружинників Мономаха над кочовими племенами ще довго жила в народній пам'яті.
Із Київською державою, що відновила свою могутність, шукали союзу Візантія, скандинавські країни та держави Західної Європи. Союзи держав у ці часи скріплювались сімейними узами. Онук візантійського імператора Константина IX Мономаха князь Володимир був одружений з англійською принцесою Гітою. Його старший син Мстислав - зі шведською принцесою Христиною. Дочка Мономаха стала дружиною угорського короля Коломана. Щоб роз'єднати половецькі сили, свого молодшого сина Юрія він одружив з дочкою половецького хана.
Володимир Мономах вніс до «Руської правди» «Устав Володимира Всеволодовича». У ньому він пішов на поступки закупам (боржникам), обмеживши на них права бояр, заборонив лихварям брати високі відсотки за борги. Цим заходом утруднювалось перетворення вільних людей на рабів (холопів).
Володимир добре знав причини повстання у Києві і тому зменшив міщанам податі, полегшив їхні повинності, зменшив повинності селянам, обмежив застосування рабської праці в господарстві.
Статут Володимира Мономаха мав велике значення для становища Київської держави. Нові закони сприяли економічному розвиткові Давньоруської держави.
Помер Володимир у 1125 році у віці 72 років. Поховали його в церкві св. Софії в Києві. Своїм синам він заповів жити чесно й у злагоді, щоб розвивався й міцнів їхній рідний край. У заповіті Володимир Мономах наказував своїм синам: «Понад усе майте страх Божий. Не лінуйтеся, не покладайтеся на бояр і воєвод, а самі доглядайте за всім. Шануйте старого чоловіка як батька, а молодого як брата. Будьте справедливими суддями, присяги не ламайте. Гостей і послів частуйте, як не дарунками, то напоями та наїдками, бо вони несуть по чужих землях добру й злу славу. Не забувайте того, що знаєте. А чого не знаєте - научайтеся».
Після смерті Володимира Мономаха престол зайняв його син Мстислав (1125-1132 pp.). Син Володимира намагався продовжувати політику свого батька. Він дбав про єдність Давньоруської держави, боровся із князівськими чварами. Мстислав зробив декілька успішних походів на половців і загнав їх аж за Дон і Волгу. Успішно продовжував нарощувати міжнародний авторитет своєї держави. Його донька Малфрід була одружена з норвезьким королем Сі-гурдом, друга донька Інгеборг стала дружиною датського короля Кнута Лаварда, третя - Ірина - була одружена з майбутнім імператором Візантії Андроніком Комніним, четверта- Єфросинія- з угорським королем Гейзою II.
Правління Володимира Мономаха і його сина Мстислава були останніми спробами зберегти єдність і міць Київської держави.