- •Міністерство освіти і науки України Тернопільський національний педагогічний університет ім. В. Гнатюка
- •Isbn 978-966-308-198-4
- •Передмова
- •Лекція 1. Вступ
- •1. Предмет історії, функції
- •2. Структура історичних знань, періодизація
- •Періодизація історії
- •1) Первісна доба (від появи людини на Землі до V ст. Н. Е.);
- •Лекція 2. Найдавніші люди на території України
- •1. Типи періодизації давньої історії
- •2. Розселення первісних людей на території України, їх заняття і побут
- •3. Суспільна організація давніх людей
- •1. Трипільська культура
- •2. Індоєвропейці й Україна
- •Лекція 4. Кіммерійці, скіфи, сармати. Античні колони на півдні України
- •1. Територія розселення кіммерійців, їх заняття, побут, суспільна організація.
- •2. Скіфи, їх місце в історії античного світу
- •3. Сармати на території України
- •4. Грецькі колонії Північного Причорномор'я: розташування, суспільно-економічний розвиток, політична організація
- •1. Проблема виникнення слов'ян та їх прабатьківщини
- •Лекція 6. Слов'яни у першій половині першого тисячоліття нашої ери
- •1. Велике переселення народів і слов'яни
- •2. Венеди, анти, склавини
- •1. Розселення східнослов'янських племен та племінних союзів
- •2. Суспільний розвиток східних слов'ян. Процеси державотворення
- •3. Матеріальна і духовна культура
- •4. Сусіди східних слов'ян: хозари і нормани.
- •5. Князювання Аскольда і Діра
- •Лекція 8. Утворення Київської Русі
- •1 Деякі ключові проблеми Київської Русі в історіографії
- •2. Похід Олега на Київ у світлі сучасної історичної науки
- •3. Перші Рюриковичі на київському престолі
- •4. Державний та суспільний устрій Київської Русі у іх-х ст. Господарська діяльність
- •Лекція 9. Київська Русь наприкінці X - у першій половині XI ст.
- •1. Початок правління Володимира Великого. Реформи Володимира
- •2. Міжусобна боротьба між синами Володимира Великого. Утвердження Ярослава у Києві.
- •3. Внутрішня і зовнішня політика. «Руська Правда»
- •4. Політичний устрій
- •5. Соціальна структура населення Київської Русі
- •6. Суспільно-економічний розвиток
- •7. Розвиток писемності та освіти. Духовна культура
- •Лекція 10. Київська Русь у другій половині XI -першій половині XIII ст.
- •1. Київська держава за Ярославичів
- •2. Любецький з 7зд князів
- •3. Володимир Мономах і Мстислав Володимирович
- •4. Міжусобна боротьба. Причини феодальної роздробленості Київської Русі
- •Лекція 11. Політичний і соціально-економічний розвиток руських князівств другої третини XII - першої половини XIII ст.
- •1. Київське і Переяславське князівства: політичне становище, суспільно-економічний розвиток
- •2. Політичний і соціально-економічний розвиток Чернігово-Сіверського князівства
- •3. Волинське князівство. Підкарпатські землі. Утворення Галицькоао князівства
- •1. Етногенез українців
- •2. Культура Київської Русі періоду політичної роздробленості
- •Лекція 13. Галицько-Волинська держава
- •1. Утворення Галицько-Волинського князівства
- •2. Внутрішня та зовнішня політика князя Данила Романовича. Коронація Данила
- •3. Перший похід монголів на Русь. Вторгнення хана Ба-тия на українські землі. Утворення Золотої Орди
- •4. Вторгнення хана Батия на українські землі
- •5. Утворення Золотої Орди
- •Лекція 14. Галицько-Волинська держава наприкінці XIII - в першій половині XIV ст.
- •І. Наступники Данила Романовича
- •2. Особливості розвитку культури Галицько-Волинської держави
- •3. Історичне значення Галицько-Волинської держави в розвитку української державності
- •Українські землі у складі литви і польщі. Українська національна революція середини
- •XVII століття та українська козацька держава
- •Лекція 1.
- •2. Входження Волині, Київщини, Чернігово-Сіверщини, Поділля і Брацлавщини до складу Великого князівства Литовського. Їх адміністративний устрій. Ліквідація автономії Київщини і Волині
- •1 Сполученням «кг» в тогочасних українсько-білоруських джерелах передавався звук «г».
- •3. Перехід Чернігово-Сіверщини під владу Москви
- •4. Антилитовські рухи в Україні: Федір Більський, Михайло Гпинський
- •5. Утворення Кримського ханства: спроби встановлення ним контролю над землями України
- •Лекція 2. Соціально-економічний розвиток українських земель у XV -першій половині XVI ст.
- •1. Литовські Статути
- •2. «Устава на волоки»
- •3. Зміни в соціально-економічному житті
- •4. Поступове закріпачення селянства
- •5. Антифеодальні (соціальні) рухи в XV-на початку XVI ст.
- •Лекція 3. Вихід на історичну арену українського козацтва
- •1. Походження та розселення українського козацтва: заняття, побут
- •2. Заснування Запорозької Січі князем Дмитром Вишневецьким та її внутрішній устрій
- •3. Виникнення реєстрового козацтва та структура війська Запорозького
- •4. Військове мистецтво козаків
- •5. Військові походи козаків в інші країни
- •Лекція 4. Польсько-Литовське зближення і утворення Речі Посполитої
- •1. Становище західноукраїнських земель під владою Польського королівства
- •2. Причини польсько-литовського зближення уХМст. Кревська унія
- •3. Городельська унія та її значення для України
- •4. Зовнішньополітичне становище Литви у середині XVI ст. Люблінська унія
- •5. Наслідки утворення Речі Посполитої для українських земель
- •Лекція 5.
- •1. Перші козацькі повстання Криштофа (Христофора) Косинського і Семерія (Северина) Наливайка
- •2. Антикозацька політика польського уряду в першій третині XVII ст.
- •3. Козацькі повстання під проводом:
- •4. «Ординація Війська Запорозького» 1638 р
- •Лекція 6. Духовно-релігійне життя України (XVI - перша половина XVII ст.)
- •1. Реформація в Європі й Україна. Релігійна свідомість українського народу
- •2. Братства та їх діяльність. Острозька академія
- •3. Берестейська унія та її вплив на духовне життя в Україні
- •4. Церковна полеміка та релігійна боротьба в першій половині XVII ст.
- •5. Митрополит Петро Могила та його культурно-освітня діяльність
- •6. Ужгородська церковна унія 1646 р.
- •Лекція 7. Перший період Української національної революції (1648-1676 рр.). Національно-визвольна війна українського народу під проводом б. Хмельницького (1648-1657 рр.
- •1. Передумови і початок Національно-визвольної війни українського народу
- •2. Розгортання національно-визвольної боротьби у 1648-1649 рр. Зборівський мир
- •3. Воєнно-політичні події 1650-1653 рр. Турецький протекторат і молдовські плани
- •4. Воєнні дії Речі Посполитої в Україні після Переяславської угоди з Росією у 1654-1657 рр.
- •5. Гетьманська держава. Система влади, внутрішня і зовнішня політика. Передсмертні плани б.Хмельницького
- •Лекція 8. Українська козацька держава протягом 1657-1687 рр. Завершення Української національної революції та Руїни
- •1. Україна в роки правління і. Виговського. Початок Руїни.
- •2. Ю. Хмельницький. Порушення територіальної цілісності України
- •3. Андрусівське перемир'я
- •4. Гетьманування /7. Дорошенка
- •5. Руїна на Правобережжі Гетьманування і. Самойловича
- •Частина і Давня і середньовічна історія України
5. Руїна на Правобережжі Гетьманування і. Самойловича
Іван Самойлович, гетьман Лівобережної України 1672-1687 рр. походив з українського священицького роду з Житомирщини. Освіту здобув у Києво-Могилянській колегії. Службу в козацькому війську розпочав військовим писарем. Був сотником Гадяцького і Чернігівського полків. Виконував важливі дипломатичні доручення. Отримав звання значкового товариша. Брав участь у антимосковському повстанні 1668 р., активно виступав проти московської влади в Україні. Після загибелі гетьмана І, Брюховецького приєднався до наказного гетьмана Д. Многогрішного, отримав царське прощення. У 1668-1669 рр. був наказним полковником та полковником чернігівським.
Після обрання гетьманом Д. Многогрішного І. Самойлович став/ генеральним суддею (1669-1672). Брав участь у старшинській змові проти гетьмана Д. Многогрішного, яку підтримували царські воєводи. На старшинській раді в Козачій Діброві 17.06.1672 р. обраний гетьманом і володів гетьманською булавою 15 років. Виступав за соборність українських земель. Боровся проти гетьмана П. Дорошенка, намагався об'єднати під своїм реґіментом Правобережну і Лівобережну Україну.
Після козацько-московського походу на Правобережну Україну 1674 р. І. Самойлович разом з царським воєводою на Переяславській раді 17.03.1674 р. був обраний гетьманом усієї України. Проте фактичне об'єднання Правобережної та Лівобережної України відбулося щойно після зречення з гетьманства 19.10.1676 р. П. Дорошенка. Внаслідок Чигиринських походів 1677 р. і 1678 р. та укладення Бахчисарайського мирного договору 1681 р. І. Самойлович втратив владу над Правобережною Україною (південна Київщина, Брацлавщина і Поділля залишались за Ю. Хмельницьким, який визнавав протекторат Туреччини).
Гетьман змушений був миритися із важким міжнародним становищем розділеної Гетьманщини, спустошеннями, розпоряджанням долею країни чужоземних країн, неможливістю здійснити приєднання до своєї держави Правобережжя. Цей тяжкий стан закріплявся міжнародними угодами. Зокрема, Бахчисарайський мирний договір 13(23).01.1681 р. був угодою про перемир'я у між Туреччиною, Кримським ханством і Московською державою. При укладанні договору від української сторони був присутнім генеральний писар С. Ракович. Договір був укладений терміном на 20 років і завершив війни 1670-х рр. між цими державами за володіння землями Правобережної України.
За Бахчисарайською угодою, кордон між Туреччиною і Московською державою встановлювався по р. Дніпру; Туреччина приєднувала північну Київщину, Брацлавщину і Поділля, а Московська держава - Лівобережну Україну і Київ з містечками Васильків, Стайки, Трипілля, Радомишль. Протягом 20 років територія між Дністром і Бугом залишалася нейтральною і незаселеною, на якій обидві сторони не мали права будувати і відновлювати укріплення: козаки отримали право на рибну ловлю, добування солі та вільного плавання по Дніпру та його притоках до Чорного моря, а татари - на кочування і полювання в степу по обидва боки Дніпра. Бахчисарайський договір у черговий раз перерозподілив українські землі між сусідніми державами і значно посилив позиції московського уряду в Гетьманщині, що призвело до поступового наростання національного та соціального гніту українського народу у Лівобережній Україні.
І. Самойлович негативно поставився й до «Вічного миру» 1686 р., який остаточно закріпив поділ України між Річчю Посполитою і Московською державою. «Вічний мир» підписаний 6(16).05.1686 р. у Москві. В переговорах, які тривали сім тижнів, з польської сторони брали участь посли К. Ґжимултовський і М. Огінський, з московської - В. Голіцин. Текст договору складався з преамбули і 133 статей. Договір було укладено на основі Андрусів-ського перемир'я 1667 р.
Згідно «Вічного миру», Річ Посполита визнавала за Московським царством Лівобережну Україну, Київ, Запорожжя, Чернігово-Сіверську землю з Черніговом і Стародубом. Польща відмовлялася від претензій на Київ, за що отримувала 146 тис. крб. компенсації. Брацлавщина та південна Київщина ставали нейтральною незаселе-ною зоною між Польщею і Московією. Північна Київщина, Волинь і Галичина відходили до Польщі. Поділля залишалося під владою Туреччини (в 1699 р. було приєднане до Польщі). Московське царство анулювало попередні договори з Туреччиною та Кримським ханством і вступило до антитурецької «Священної Ліги» (Польща, Священна Римська імперія, Венеція), зобов'язувалось організувати воєнний похід проти Кримського ханства (кримські походи 1687 р. і 1689 р.).
Хоча умови «Вічного миру» набували чинності відразу після підписання договору, польський сейм ратифікував його тільки в 1710 р. «Вічний мир» остаточно затвердив насильницький поділ українських земель між двома державами, що значно ускладнювало і послаблювало національно-визвольний рух в Україні.
За правління І. Самойловича Українська православна церква втратила свою незалежність і в 1686 р. була підпорядкована Московському Патріархові. І. Самойлович був прихильником сильної гетьманської влади, яку намагався зробити спадковою. За його правління внаслідок масового переселення правобережного населення у Лівобережжя поступово відроджується економічне життя Гетьманщини. Розширюється внутрішня і зовнішня торгівля, розвиваються ремесла і промисли. Розширюються існуючі та створюються нові промислові підприємства - рудні, селітряні варниці, поташні заводи (буди), млини, скляні гути, винокурні тощо.
Авторитарний спосіб правління І. Самойловича, великі податки на утримання у Гетьманщині московських залог і регулярних військ, які тяжким тягарем лягали на місцеве українське населення, викликали незадоволення як серед козацької старшини, так і серед рядового козацтва. За підтримки московських урядовців, недовір'я яких до гетьмана зростало через відверті негативні оцінки дій царського уряду щодо України, старшинська верхівка стала писати цареві доноси на гетьмана, звинувачуючи його у зловживанні владою, таємних зносинах з Кримським ханством й військовій зраді. Влітку 1687 р., скориставшись із невдалого спільного походу московської армії (100 тис. осіб) і українського козацького війська (50 тис. чол.) на Крим, старшина звинуватила І. Самойловича у його провалі (хоча І. Самойлович намагався переконати царський уряд у тому, що треба провести серйозну підготовку і розпочинати похід ранньою весною) та звернулася до царського уряду з проханням усунути гетьмана від влади. 23.07.1687 р. ставка гетьмана була оточена російськими полками. На козацькій раді на р. Коломак І. Самойловича скинуто з гетьманства (Коломацька рада 1687 р.), заарештовано і разом із сином Яковом відправлено у Москву, а звідти - на заслання до Сибіру. Помер у Тобольську в 1690 р. Інший син, Григорій Іванович Самойлович, наказний гетьман (1687), що відверто виступав проти царської влади в Україні, згодом був страчений. Тим не менше, заслугою І. Самойловича є те, що він фактично припинив на Лівобережжі згубну для України добу Руїни.
Отже, у другій половині XVII ст. Україна внаслідок десятирічної виснажливої громадянської війни та постійної збройної інтервенції іноземних військ (т. зв. період Руїни) потрапила у сферу впливу сусідніх держав. Після Андрусівського перемир'я 1667 р. та «Вічного миру» 1686 р. територія Лівобережної України з Києвом та Запорожжя опинилися під владою Московської держави, а Правобережна Україна залишилась у складі Речі Посполитої (в 1699 р. до Польщі приєднано Поділля, яке знаходилось під владою Туреччини). Південна Київщина і Брацлавщина з містами Трахтемирів, Канів, Черкаси і Чигирин мала залишатись незаселеною.
Література
Багалій Д. І. Нарис історії України на соціально-економічному
ґрунті.-К.: Час, 1994.
Баран В. Д. Давні слов'яни. - К., 1998
Баран В. Д. Ранні слов'яни між Дністром і Прип'яттю. - К., 1972.
Баран В. Д. Становлення ранньосередньовічних слов'янських культур та основні шляхи розселення слов'ян // Записки НТШ. -Т. СС ХХМ- Львів, 1993.
Баран В., Грицак Я., Зайцев Ю. Історія України. - Львів, 1996. Берестейська унія (1596 - 1996): Ст. й матеріали / Ін-т релігієзнавства - філія Львівського музею історії релігії, Львів, відділення Ін-ту укр. археографії та джерелознав. ім. М. Грушев-ського НАНУ / Ред. О. Жданова. - Львів, 1996. Борисенко В. Й. Курс української історії: з найдавніших часів до XX ст. - К.: Либідь, 1996.; 2 вид.: К.: Либідь, 1998. Войтович Л. Удільні князівства Рюриковичів і Гедиміновичів у XII-XVI ст.-Львів, 1996.
Володарі гетьманської булави: Іст. портрети / Авт. передмови В. А. Смолій. - К.: Варта, 1995.
Голобуцький В. Запорозьке козацтво. - К.: Вища шк., 1994. Гошко Т. Нариси з історії магдебурзького права в Україні (XIV - початок XVII ст.). - Львів, 2002. Грушевський М. Ілюстрована історія України. - К., 1990. Грушевський М. Історія України-Руси. - Т. І. - К.: Наукова думка, 1991.
Гумилев Л. Н. Древняя Русь и Великая Степь. - М.: Абрис-Пресс, 2006.
Гуржій О. Українська козацька держава в другій половині XVII-XVIII ст.: кордони, населення, право. - К., 1996. Гуржій О. І., Чухліб Т. В. Гетьманська Україна // Україна крізь віки: В 15 т. - К.: Видавничий дім «Альтернативи», 1999. - Т. 8.
Гуржій О., Ісаєвич Я., Смолій В. Історія України: Нове бачення: У двох томах. - Т. І. - К., 1995.
Ґудзяк Б. Криза і реформа. Київська митрополія, Царгородський патріархат і ґенеза Берестейської унії / Пер. з англ. М. Габлевич. -Л., 2000.
Давня історія України: В. 3-х т. / За ред. П. П. Толочка, В. Д. Барана, С. М. Бібікова та ін. - К., 1998-2000.
Дзюба О., Довбищенко М., Ісаєвич Я., Русина О. (упоряд. і авт. передм.). Історія України в особах. Литовсько-польська доба. -К., 1997.
Довідник з історії України (А-Я) / За заг. ред. І. Підкови, Р. Шуста. - 2-ге вид. - К.: Ґенеза, 2001.
Дольник В. Р. Непослушное дитя биосферы. - С-Пб.: Петроглиф, 2004.
Дорошенко Д. Нарис історії України. - К.: Глобус, 1991. - Т. 1-2; Л.: Світ, 1991 («Пам'ятки історичної думки України»).
Енциклопедія історії України / Редкол. В. А. Смолій та ін. - К.: Наук, думка, 2005. - Т. 1-3.
Ефименко А. Я. История украинского народа. - С.-Пб., 1906; / Сост. В. А. Смолий; прим. Н. Яковенко. - К.: Либідь, 1990 («Пам'ятки історичної думки України»).
Залізняк Л. Л. Нарис історії стародавньої України. - К.: Абрис, 1994.
Залізняк Л. Найдавніше минуле України. - К., 1997.
Залізняк Л. Первісна історія України. - К.: Вища шк., 1999.
Ісаєвич Я. Українське книговидання: витоки, розвиток, проблеми.-Л., 2002.
Історія України в особах: Литовсько-польська доба. - К., 1997.
Історія українського козацтва: Нариси: у 2 т. / Редкол.: В. А. Смолій (відп. ред.) та ін. - К.: Вид. дім «Києво-Могилянська академія», 2006. - Т. 1.
Історія української культури / За заг. ред. І. Крип'якевича. - К.: Либідь, 1994.
Історія української культури: У п'яти томах. - Том 2 (Українська культура ХНІ - першої половини XVII століть). - К.: Наукова думка, 2001.
Історія церкви та релігійної думки в Україні: Середина XV - кінець XVI ст. - К.: Либідь, 1994. - Кн. 2-3.
Качмарчик Я. Богдан Хмельницький / Пер. з польськ. І. Свар-ник.-Л., 1998.
Ковальський М. П., Мицик Ю. А. Історія України. - К., 1993. -Т. 1: від давніх часів до XVII ст.
Когут 3. Коріння ідентичности. Студії з ранньомодерної та модерної історії України / Пер. з англ. С. Грачова. - К.: Критика, 2004.
Костомаров М. Історія України в життєписах визначніших єї діячів. -К., 1991.
Котляр М. Ф. Історія України в особах. Давньоруська держава. -К., 1996.
Котляр М. Ф., Смолій В. А. Історія в життєписах. - К.: Час, 1994.
Котляр М., Кульчицький С. Довідник з історії України. - К., 1996.
Крип'якевич І. Історія України. - Л.: Світ, 1990 («Пам'ятки історичної думки України»); Л.: Світ, 1992.
Леп'явко С. Козацькі війни кінця XVI ст. в Україні. - Чернігів: Сіверянська думка, 1996.
Липинський В. Україна на переломі (1657 - 1659) [Замітки до історії українського державного будівництва в XVII-iм століттю]. - Відень, 1920; К.: Дніпро, 1997.
Літопис Руський за Іпатським списком / Пер. Л. Махновець. -К.: Дніпро, 1989.
Мельник Л. Г. Боротьба за українську державність (XVII ст.). -К.: Освіта, 1995.
Мицик Ю. Джерела з історії національно-визвольної війни українського народу середини XVII ст. - Дніпропетровськ, 1996.
Наливайко Д. С. Очима Заходу. Рецепція України в Західній Європі ХІ-ХУПІ ст. - К.: Основи, 1998.
Нічик В. М., Литвинов В. Д., Стратій Я. М. Гуманістичні і реформаційні ідеї на Україні. - К., 1990.
Переяславська рада 1654 року (історіографія та дослідження): Збірник статей. - К., 2003.
Петрухин В. Славяне. Иллюстрированная мировая история. -М., 1997.
Плохій С. Наливайкова віра: козаки та релігія в ранньомодерній Україні. - К.: Критика, 2005.
Полонська-Василенко Н. Історія України: У 2-х т. - К., 1993. -Т. 1-2.
Русина О. В. Україна під татарами та Литвою // Україна крізь віки: в 15 т. - К.: Видавничий дім «Альтернативи», 1998. - Т. 6.
Сас П. М. Феодальные города Украины в конце XV - 60-х годах XVIbb.-K., 1989.
Смолій В. А., Степанков В. С. Богдан Хмельницький: хроніка життя та діяльності. - К.: Наук, думка, 1994.
Смолій В. А., Степанков В. С. Українська державна ідея XVII-XVIII ст.: проблеми формування, еволюції, реалізації. - К., 1997.
Смолій В. А., Степанков В. С. Українська національна революція XVII ст. (1648 - 1676 рр.) // Україна крізь віки: В 15 т. - К.: Видавничий дім «Альтернативи», 1998. - Т. 7.
Стахів М. Христова Церква в Україні (988-1596): Нарис історії Української Католицької Церкви. - Л.: Стрім, 1993.
Стороженко І. С. Богдан Хмельницький і воєнне мистецтво у Визвольній війні українського народу середини XVII ст. - Книга перша: Воєнні дії 1648-1652 рр. - Дніпропетровськ: Видавництво ДДУ, 1996.
Стороженко І. С. Богдан Хмельницький і Запорозька Січ кінця XVI - середини XVII ст. - Книга друга: Генезис, еволюція та реформування організаційної структури Січі. - Дніпродзер-жинськ: Видавничий дім «Андрій», 2006.
Субтельний О. Україна: історія. - К.: Либідь, 1991; К.: Либідь, 1992; К.: Либідь, 1996.
Толочко П. П. Київська Русь. - К., 1996.
Українська історіографія на зламі XX і XXI століть: здобутки і проблеми. За ред. Л. Зашкільняка. - Львів, 2004.
Українська культура: Лекції за редакцією Дмитра Антоновича / Упор. С. В. Ульяновська; Вст. сл. І. М. Дзюби. - К.: Либідь, 1993 («Пам'ятки історичної думки України»).
Шабульдо Ф. М. Земли Юго-Западной Руси в составе Великого княжества Литовского. - К., 1987.
Щербак В. Українське козацтво: формування соціального стану (друга половина XV - середина XVII ст.). - К., 2000.
Яворницький Д. Історія запорозьких козаків: У 3-х т. - К., 1990. -Т. 1; 1990.-Т. 2; 1991. -Т.З.
Яворський М. Нарис історії України. - К.: ДВУ, 1923. - Т. 1; 1924. - т. 2.; 2-ге вид.: Аделаїда: Книга, 1986 (т. 1: господарство натуральне; т. 2: станово-шляхетське суспільство. Козацька революція).
Яковенко Н. М. Українська шляхта з кінця XIV до середини XVII ст. (Волинь і Центральна Україна). - К., 1993.
Яковенко Н. Нарис історії середньовічної та ранньомодерної України. - К.: Критика, 2005.
Яковенко Н. Нариси історії України: 3 найдавніших часів до кінця XVIII ст. - К.: Генеза, 1997.
Яковенко Н. Паралельний світ. Дослідження з історії уявлень та ідей в Україні XVI-XVII ст. - К.: Критика, 2002.
Яковлева Т. Руїна Гетьманщини. Від Переяславської ради-2 до Андрусівської угоди (1659-1667 рр.). - К., 2003.
С
П T.
Р:
ві
С X
С ж
С X 1'
С ц В
С У
60. с
в
г; н
61. С>
Р я
С 1
1
'і г
^ л
1
I t
1 (
'
Редак Коми' Обкла
відерський Ю. Ю., Окаринський В. М.
Курс лекцій з історії України
у чотирьох частинах