- •Розділ і стародавні держави і пра на території україни (VII ст. До н. Е.—VI ст. Н. Е.)
- •1. Виникнення стародавніх держав
- •2. Скіфія
- •3. Античні міста-держави
- •4.Боспорське царство
- •5. Стародавні східні слов'яни
- •Розділ II суспільно-політичний ла; і право київської русі
- •1. Утворення української держави-україни-русі
- •2. Суспільний лад
- •3. Державний лад
- •4. Право
- •Розділ III
- •2. Суспільний лад
- •3. Державний лад
- •4. Право
- •Розділ IV суспільно-політичний лад і право на українських землях у складі великого
- •Та речі посполитої
- •1. Приєднання українських земель до великого князівства литовськог та до польщі
- •2. Суспільний лад
- •3. Виникнення українського козацтва. Запорізька січ
- •4. Державний лад
- •5. Право
- •Розділ V
- •2. Суспільний лад
- •3. Державний лад
- •4. Право
- •5. Входження україни до складу росії та його наслідки
- •Розділ VI суспільно-політичний лад і право козацько-гетьманської держави (середина XVII—кінець XVIII ст.) соціально-політичне становиш україни під владою іноземних держав
- •2. Входження правобережної україни до складу росії
- •3. Суспільний лад
- •4. Державний лад
- •5. Ліквідація автономного устрою україни
- •6. Право
- •1. Криза і розпад феодально-кріпосницького ладу
- •2. Суспільний лад
- •3. Державний лад
- •4. Право
- •Розділ VIII суспільно-політичний лад і право україни у другій половині XIX ст. І. Скасування кріпосного права
- •2. Суспільний лад
- •3. Державний лад
- •4. Право
- •Розділ IX
- •(1772—1918 Рр.)
- •1. Загарбання західноукраїнських земель австрією
- •2. Органи урядової адміністрації
- •3.Органи самоврядування
- •4. Право
- •Розділ х
- •(1917—1920 Рр.)
- •1. Розпад російської імперії та відродження української держави
- •2. Система органів центральної ради
- •3. Жовтневий переворот більшовиків. Його вплив на україну
- •4. Четвертий універсал і проголошення україни незалежною демократичною дер
- •5. Українська держава за гетьмана п. Скоропадського
- •6. Українська держава за директорії
- •1. Розпад австро-угорщини і проголошення зунр
- •2. Державний лад зунр
- •3. Законодавча діяльність зунр. Злука унр і зунр
- •4. Падіння зунр
- •Утворення срср та зміни / суспільно-політичному житті україни
- •1. Передумови утворення і юридичне оформлення срср
- •2. Прийняття загальносоюзної конституції і дальший розвиток конституційного законодавства урср
- •3. Перебудова державного апарату урср
- •4. Адміністративно-територіальна реформа
- •5. Кодифікації та характеристика права
- •Розділ хні входження західної у країн та північної буковини до складу україни (1939—1940 рр.)
- •1. Окупація західноукраїнських земель та їхнє сощально-політи-чне становище у складі іноземних держав
- •Розділ XIV зміни в державному апараті та праві україни в роки другої світової війни
- •1. Напад фашистської німеччини на радянський союз. Спроби відновлення української держави
- •2. Розчленування території україни характеристика окупаційного режиму
- •3. Державний лад
- •Розділ XV
- •1. Соціально-політичне становище закарпаття у складі чехословаччин.И
- •2. Створення і діяльність органів народної влади. Входження закарпаття до урср
- •Розділ XVI розпад срср та відродження української суверенної, незалежної, соборної держави
- •1. Процес перебудови і зміни в суспільно-політичному житті україни
- •2. Декларація про державний суверенітет україни 16 липня 1990 р.
- •3. Акт проголошення незалежності україни 24 серпня 1991 р.
- •4. Державне будівництво в україні на сучасному етапі
- •Список літератури
- •290008 Львів, вул. Пекарська, 11,
2. Створення і діяльність органів народної влади. Входження закарпаття до урср
Звільнення України 1943—1944рр. від фашистських загарбників викликало нове піднесенняпаЗакарпатті. Партизани почали створювати у містах і селах підпільні народні комітети, головне завдання яких полягало в тому, щоб організовувати народ на боротьбу з окупантами.
У жовтні 1944р. Радянська армія зламала укріплення «лінії Арпада», перейшла Карпати, а 24жовтня були звільнені Хуст, Міжгір'я (Волове), Свалява, 26жовтня— Великий Березний, Мукачеве, наступного дня —Ужгород Перечин і Берегове. Розгорнувся масовий рух за ,вихід Закарпатської України з Чехословацької республіки те входження її до складу єдиної Української держави, Закарпатці проводили вибори у народні комітети, які стали тимчасовими органами державної влади. Так, у Хустському окрузі на 7листопада 1944р. народні комітети були обрані в 11селах із 21.Пройшли вибори у містах і селах Рахівського, Тячівського, Мукачівського та інших округів, а 12листопада 1944р. —збори мешканців Ужгорода, де був обраний народний комітет у складі55осіб і того ж самого дня —народний комітет міста Мукачевого у складі 43осіб.
Для координації діяльності народних комітетів необхідно було створити представницький орган, повноважний реально здійснити вимоги населення про входження Закарпаття до України. З цією метою 26листопада 1944р. у Мукачевому відбувся Перший з'їзд народних комітетів Закарпатської України, на який з'явилися 663делегати від усього Закарпаття. На порядок денний винесли такі питання: 1.Визволення Закарпатської України від німецько-угорських окупантів. 2.Возз'єднання Закарпатської України з Україною. 3.Наділення селян, робітників і службовців землею та лісом. 4.Вибори Народної Ради Закарпатської України.
З'їзд, висловлюючи волю населення, одноголосне прийняв Маніфест про возз'єднання Закарпатської Україні Україною і вихід зі складу» Чехословаччини. Обрана з'їзді Народна Рада Закарпатської України 27листопада1944р. сформувала свій уряд у складі Президії Народі Ради та її уповноважених з таких питань: внутрішні справ і державної безпеки; комунального господарства фінансів; землеробства; промисловості та торгівлі; юстиції; освіти; комунікації; охорони народного здоров'я; соціальної опіки. У лютому 1945р. декретом ¹ 40створено при Народній Раді Планово-економічне бюро, а декретом ¹ 41 —Рахунковий відділ Народної Ради Закарпатської України. Головою Народної Ради обрали І. Туряницю, заступниками голови —П. Сову і П. Лінтура.
Місцевими органами державної влади, відповідно до адміністративно-територіального поділу, були окружні,, міські та сільські народні комітети. Сільські й міські народні комітети обиралися безпосередньо мешканцями, села чи міста на загальних зборах, окружні —делегатами сільських народних комітетів даного округу. Виконавчим органом місцевого народного комітету стала його-президія. Міста Ужгород, Мукачеве, Берегове, Севлюш, Хуст вважалися окремими адміністративними одиницями, і Народні комітети цих міст були підзвітними у діяльності безпосередньо Народній Раді Закарпатської України. Народна Рада і народні комітети обиралися на термін до остаточного розв'язання питання про возз'єднання Закарпаття з Україною.
Місцеві народні комітети були органами державної влади і водночас органами місцевого управління. Норма, представництва до місцевих народних комітетів (за декретом 9лютого 1945р.) встановлювалась залежно від. кількості населення села, міста чи округу. Сільські народні комітети обиралися у складі від дев'яти (до 1тне. мешканців) до 36членів (понад 5тис. мешканців), міські —з 36(до 20тис. мешканців) і з 42членів (понад.20тис. мешканців) та окружні від 18(до 40тис. мешканців) до 36членів (понад 100тис. мешканців). Компетенції народних комітетів підлягали всі питання господарського, політичного і культурного будівництва, питання щодо загального добробуту населення. Вони розробляли місцевий бюджет і забезпечували його виконання, здійснювали керівництво і контроль за діяльністю підприємств та підпорядкованих їм органів управління, забезпечували реалізацію актів Народної Ради, охорону державного ладу і прав громадян. Виконавчим органом місцевого народного комітету була його президія, яка обиралася у складі від семи до 13членів —залежно від кількості населення округу, в тому числі голова президії і його заступники. У міських народних комітетах президія складалася з голови президії, двох його заступників12членів. До президії сільського народного комітету входили голова, його заступник і третина всіх членів сільського народного комітету. Члени президії народних êîмітетів очолювали відділи, що створювалися при місцевих народних комітетах.
Чеські реакційні кола, занепокоєні рухом закарпатці о за возз'єднання з Україною, розповсюджували чутки, що прийнятий Першим з'їздом народних комітетів Маніфест про возз'єднання Закарпатської України з Україною не с виразом справжньої волі населення Закарпаття, оскільки прийняття Маніфесту проходило у прифронтовій смузі, під тиском радянських військових сил. Окрім цього, на території звільненого Закарпаття з'явилися представники чехословацького емігрантського уряду у Лондоні, очолювані міністром економіки і реконструкції Ф. Немецом для організації своєї адміністрації. Разом з цією, делегацією на Закарпатті засіло «командування звільненої території» на чолі з начальником військової канцелярії президента Е. Бенеша і керівником політичної розвідки генералом А. Нижборським. Справа у тому, що в грудні 1943р, був укладений радянсько-чехословацький договір про дружбу і взаємодопомогу, а в .травні 1944р. чехословацький емігрантський уряд підписав угоду ïðî â³äносини між радянським головнокомандувачем і чехословацькою адміністрацією після вступу радянських військ на територію Чехословаччини.
Беручи до уваги вимоги населення, Народна Рада Закарпатської України 5грудня 1944р. видала декрет¹ 15про припинення будь-яких зв'язків народних комітетів на місцях з. уповноваженим чехословацького емігрантського уряду та його апаратом. «Народні комітети Закарпатської України від нинішнього дня, —зазначалося у декреті, —повинні з усіх питань адміністративного, військового та іншого характеру виконувати виключно накази Народної Ради Закарпатської України і підтримувати урядовий контакт тільки з нею». Ф. Немец змушений був залишити разом зі своїм апаратом Закарпаття і на початку січня 1945р. виїхав до Словаччини.
Для підтримання громадського порядку і забезпечення охорони народного добра та прав громадян народні комітети створили народну міліцію, народні дружини, що стали своєрідними збройними силами Закарпатської України. Особливістю останніх було те, що вони не являли собою частин регулярної армії. До складу дружин люди йшли добровільно. Всі народні дружинники присягну-на вірність Вітчизні, Народній Раді і Маніфесту Першого з'їзду народних комітетів. Це розглядалось як умова сумлінного виконання обов'язків тими депутатами, котрі її приймали. Декретом ¹ 22,виданим 18грудня 1944р., при Народній Раді був заснований Спеціальний суд для боротьби з ворожими елементами, які намагалися не допустити ./єднання Закарпаття з Україною. Суд мав право застосовувати тюремне ув'язнення до 20років або розстріл. Щодо останнього, то він набував чинності тільки після затвердження Народною Радою. Перший вирок Спеціального суду про розстріл винесений у справі Г. Ференца, який в 1939р. брав участь в окупації краю угорсько-фашистськими військами, був членом угорської терористичної організації «Рондьошгарди» та агентом угорської розвідки, а після звільнення Закарпаття восени1944р. залишився у Мукачевому для проведення підривної діяльності.
На підставі декрету ¹ 33,виданого 12січня 1945р., у всіх адміністративних округах і містах Закарпаття були створені народні суди —основна ланка судової системи краю. Вони обиралися відповідними народними комітетами і затверджувалися Народною Радою строком на три роки. Як цивільні, так і кримінальні справи розглядалися колегіальне з участю народних засідателів. Вищу судову інстанцію —Вищий народний суд —обирала Народна Рада. Порядок діяльності народних суддів регулювався Тимчасовою інструкцією у цивільних справах і Тимчасовою інструкцією у кримінальних справах. Обидві інструкції були затверджені Народною Радою 22січня1945р. Одночасно з організацією нових судів, за декретом Народної Ради ¹ 34,в усіх адміністративних округах і містах Ужгороді та Мукачевому для нагляду за дотриманням законності створювалися органи прокуратури на чолі з головним прокурором Закарпатської України. Усіх прокурорів призначала Народна Рада. Арешт громадян дозволявся тільки за санкцією прокурора, чим гарантувалося право недоторканості особи.
Для проведення попереднього слідства у важливих і складних кримінальних справах при прокуратурах створювалися слідчі органи. При Головній прокуратурі Закарпатської України працювали старший слідчий і слідчий у важливих справах, а при окружних і міських прокуратурах —слідчі. Вони призначалися головним прокурором. Органи прокуратури будувалися за принципом суворої централізації, були підзвітні тільки Народній Раді й не мали права втручатися у роботу народних комітетів. Декретом ¹ 35для подання населенню юридичної допомоги в судах і з усіх інших правових питань була організована народна адвокатура (інститут адвокатури на західноукраїнських землях створений вперше австрійським урядом 1781р.). У кожному окрузі при народному суді відкрилась юридична консультація, а в Ужгороді і Мукачевому дозволялося створити по дві-три юридичні консультації на чолі зі завідувачами. Трохи пізніше були організовані в усіх окружних центрах краю державні нотаріальні контори, а 23лютого 1945р. Народна Рада затвердила Положення про державний нотаріат Закарпатської України.
Таким чином, був знищений окупаційний старий державний апарат і його правова основа. Народна Рада розгорнула широку законодавчу діяльність, видала і провела в життя деякі декрети, постанови і розпорядження про наділення землею малоземельного і безземельного селянства, про відкриття магазинів і максимальні ціни на товари, націоналізацію підприємств, залізничного транспорту, засобів зв'язку, запровадження цензури на періодичні та неперіодичні видання тощо. Проводилася реформа народної освіти. Для національних меншин (угорців, румунів, чехів) були створені школи, де навчання проводилося рідною мовою. Розпочали діяльність клуби, будинки культури, хати-читальні, розвивалася художня самодіяльність. В Ужгороді видавалися чотири газети: «Закарпатська правда», «Закарпатська Україна», «Молодь України», «Робітнича газета».
Внаслідок визволення території Чехословаччини у цій країні відбулися значні зміни. До влади прийшов прокомуністичний уряд Національного фронту чехів і словаків, який у програмі, опублікованій у квітні 1944р. в словацькому м. Кошиці, заявив, що вважає своїм обов'язком розв'язати питання про Закарпатську Україну згідно з виявленою волею віковим прагненням її населення. «У зв'язку з тим, що ми межуємо з Україною, —зазначалося в Кошицькій програмі, —ми будемо турбуватися про встановлення найтіснішого братнього союзу з великим українським народом. Ніщо не перешкоджає нашому постійному співробітництву Питання про Карпатську Україну буде вирішено нами у відповідності з волею населення Карпатської України» Цією заявою уряд Чехословацької Республіки виразив повну готовність підтримати прагнення закарпатських українців до возз'єднання з Україною.
У червні 1945р. до Москви прибула чехословацька урядова делегація для переговорів з радянським урядом про Закарпатську Україну, а 29червня був підписаний договір між Радянським Союзом і Чехословаччиною .про Закарпатську Україну, ратифікований у листопаді того ж року Тимчасовими Національними Зборами Чехословаччини і Президією Верховної Ради СРСР. Так був завершений процес об'єднання українських земель.
На підставі Указу Президії Верховної Ради СРСР 22січня 1946р. у складі України була створена Закарпатська область з поділом на 13округів (округи Закарпатської області були перетворені 1954р. у райони), а24січня 1946р. Указом Президії Верховної Ради України на територію новоствореної області поширилася чинність законодавства України. Відтак у лютому 1946р. відбулися перші вибори до Верховної Ради СРСР, через рік — до Верховної Ради України, а у грудні 1947р. —до місцевих Рад, і вся державна влада перейшла до них. Народна Рада Закарпатської України припинила діяльність, передавши повноваження Закарпатській обласній Раді та її виконавчому комітетові.