- •1.Предмет курсу «Історія української культури». Завдання вивчення курсу у вищій школі.
- •2. Поняття і суть культури. Структура культури
- •Структура культури
- •3. Функції культури
- •4. Культура і цивілізація.
- •5. Періодизація історії української культури
- •6. Молодіжні субкультури в Україні
- •7. Первісне мистецтво, його синкретичний характер
- •9. Релігія і міфологія в первісному суспільстві
- •10. Масова культура, її особливості.
- •11. Визначення і суть української культури, її роль у формуванні національної самосвідомості.
- •12. Історичні передумови виникнення і формування української культури
- •13. Історія української культури в наукових дослідженнях.
- •14. Культура Київської Русі, її особливості
- •15. Писемність на Русі. Основні джерела писемності та найдавніші літературні пам ятки
- •16. Організація освіти, шкільного навчання та бібліотек на Русі
- •17. Мистецтво Київської Русі
- •18. Прийняття християнства і його вплив на культуру Київської Русі
- •19. Освіта і писемність на Україні в хіv-хvі ст. Діяльність Острозької колегії. Братські школи.
- •20. Полемічна література
- •21. Братства та їх роль у становленні духовної культури України
- •22. Виникнення друкарства на Україні
- •23. Театр і музика на Україні в хіv-хvіі ст.
- •24. Живопис і архітектура на Україні в хіv-хvі ст.
- •25. Українське бароко (хіv-хvіі ст.)
- •26. Києво-Могилянська академія та її роль у розвитку української культури.
- •27. Творчість Григорія Сковороди – видатне явище в літературному житті України хvііі ст.
- •28. Культурно-національне життя на Україні в хіх ст.
- •29. Національно-культурне відродження в Галичині. Діяльність «Руської трійці»
- •30.Місце і роль т,Шевченка в українській культурі.
- •31.Діяльність Кирило-Мефодіївського товариства.
- •32.Розвиток театру в Україні 19-20 ст.
- •33. Основні етапи в історії української культури в хх ст.
- •34.Культура в 20-30-х роках 20ст.: література, театр,..
- •35.Театр Леся Курбаса.
- •36.Національна політика на Україні в 20-30-х роках 20ст.Політика українізації….
- •37. Український авангард та його представники.
- •38.Боротьба з прогресивними ідеями на Україні в 60-70-х роках.Дисидентство.
- •39. Літературне оновлення 60-х рр.
- •40 Українська культура в умовах національного державного відродження
- •41. Діячі української культури в еміграції.
- •42. Кіномистецтво в повоєнний період. Творчість о. Довженка.
- •43.Українська культура 21 ст.
- •44. Постмодерн в Україні.
1.Предмет курсу «Історія української культури». Завдання вивчення курсу у вищій школі.
Курс історія української культури спрямований на збагачення і розширення гуманітарної підготовки студентів, формування творчості активності майбутніх фахівців; ця навчальна дисципліна дає уявлення про етапи історичного розвитку, культури, забезпечує розуміння зв’язку всіх складових культури – мистецтва, етнографії, матеріальної культури, наукового знання. усіх форм духовних цінностей, формує світогляд. Завданням курсу є розвинути у студентів почуття патріотизму, національної свідомості, високого рівня духовності, адже саме навернення людей до культури у її глибокому розумінні сприяє утвердження загальнолюдських цінностей. При цьому не ставиться завдання зробити студентів професіоналами у царині літератури, мистецтва, музики, моралі тощо. Однак не може бути кваліфікований фахівець, який не має поняття про справжню культуру виробництва, дизайн, культуру управління, мовлення тощо.
Культура, як термін походить від лат. сultura – обробіток освіта , розвиток.
Культуру поділяють на матеріальну і духовну:
Матеріальна культура – це сукупність матеріальних благ, створених людською працею на кожному етапі суспільного розвитку.
Духовна культура (духовність) – це рівень інтелектуального, морального, естетичного та емоційного розвитку суспільства.
Історія Української культури вивчає культурні та мистецькі надбання народів, що проживали і проживають на території нинішньої України. Об’єктом дослідження і вивчення є пам’ятки духовної і матеріальної культури, створені в продовж століть і зафіксовані в тих чи інших формах. Історія культури вивчає пам’ятки духовної культури в усній формі: казки, міфи, легенди, пісні, думки, прислів’я, тощо. Серед визначених об’єктів матеріальна культура – пам’ятки, трипільської, черняхівної, скіфської культур, Київської Русі, козацької доби та ближчих до нас часів. Сюди входять пам’ятки архітектури, хатнє начиння, одяг, сільськогосподарський реманент, твори декоративного мистецтва тощо. Отже, цей предмет охоплює широкий спектр людської діяльності, пов’язаної духовною і матеріальною спадщиною та набутками сучасників.
2. Поняття і суть культури. Структура культури
Слово «культура» є одним із найбільш вживаних сучасною мовою, що, з одного боку, говорить про його надзвичайну багатозначність, а з іншого – про погану вивченість й недостатню осмисленість тих значень, що за ним стоять. Для одних культура в першу чергу - оволодіння багатством художніх цінностей, для інших вона ототожнюється з моральністю, треті вважають, що культура – це релігія, а релігія – це культура і що некультурними є ті, що не мають релігійного почуття й досвіду, для четвертих поза культурою залишається людина, незнайома з вищими досягненнями науки й техніки. Найбільш, мабуть, поширене ототожнення культури й етикету («культурним» є той, хто «вміє одягатись», «має гарні манери», «живе красиво» тощо).
Зрозуміло однак, що жодне з цих уявлень не вичерпує поняття культури: «культура» - це щось більше, ніж мистецтво чи релігія, наука і т. д. , більше того, навіть узяті в сукупності, усі ці сфери і способи людського буття і діяльності лише констатують принципову невизначеність поняття «культура».
Згідно поширеного розуміння, культура — це історично визначений рівень розвитку суспільства, творчих сил і здібностей людини, виражений у типах і формах організації життя і діяльності людей, а також у створених ними матеріальних і духовних цінностях. Під «культурою» розуміється все те, що створено, перетворено, оброблено, виховано і т. д. в результаті діяльності людини.
Культура - це сукупність матеріальних та духовних цінностей, вироблених людством, протягом усієї історії, а також сам процес творення і розподілу матеріальних і духовних цінностей.