- •Розділ і стародавні держави і пра на території україни (VII ст. До н. Е.—VI ст. Н. Е.)
- •1. Виникнення стародавніх держав
- •2. Скіфія
- •3. Античні міста-держави
- •4.Боспорське царство
- •5. Стародавні східні слов'яни
- •Розділ II суспільно-політичний ла; і право київської русі
- •1. Утворення української держави-україни-русі
- •2. Суспільний лад
- •3. Державний лад
- •4. Право
- •Розділ III
- •2. Суспільний лад
- •3. Державний лад
- •4. Право
- •Розділ IV суспільно-політичний лад і право на українських землях у складі великого
- •Та речі посполитої
- •1. Приєднання українських земель до великого князівства литовськог та до польщі
- •2. Суспільний лад
- •3. Виникнення українського козацтва. Запорізька січ
- •4. Державний лад
- •5. Право
- •Розділ V
- •2. Суспільний лад
- •3. Державний лад
- •4. Право
- •5. Входження україни до складу росії та його наслідки
- •Розділ VI суспільно-політичний лад і право козацько-гетьманської держави (середина XVII—кінець XVIII ст.) соціально-політичне становиш україни під владою іноземних держав
- •2. Входження правобережної україни до складу росії
- •3. Суспільний лад
- •4. Державний лад
- •5. Ліквідація автономного устрою україни
- •6. Право
- •1. Криза і розпад феодально-кріпосницького ладу
- •2. Суспільний лад
- •3. Державний лад
- •4. Право
- •Розділ VIII суспільно-політичний лад і право україни у другій половині XIX ст. І. Скасування кріпосного права
- •2. Суспільний лад
- •3. Державний лад
- •4. Право
- •Розділ IX
- •(1772—1918 Рр.)
- •1. Загарбання західноукраїнських земель австрією
- •2. Органи урядової адміністрації
- •3.Органи самоврядування
- •4. Право
- •Розділ х
- •(1917—1920 Рр.)
- •1. Розпад російської імперії та відродження української держави
- •2. Система органів центральної ради
- •3. Жовтневий переворот більшовиків. Його вплив на україну
- •4. Четвертий універсал і проголошення україни незалежною демократичною дер
- •5. Українська держава за гетьмана п. Скоропадського
- •6. Українська держава за директорії
- •1. Розпад австро-угорщини і проголошення зунр
- •2. Державний лад зунр
- •3. Законодавча діяльність зунр. Злука унр і зунр
- •4. Падіння зунр
- •Утворення срср та зміни / суспільно-політичному житті україни
- •1. Передумови утворення і юридичне оформлення срср
- •2. Прийняття загальносоюзної конституції і дальший розвиток конституційного законодавства урср
- •3. Перебудова державного апарату урср
- •4. Адміністративно-територіальна реформа
- •5. Кодифікації та характеристика права
- •Розділ хні входження західної у країн та північної буковини до складу україни (1939—1940 рр.)
- •1. Окупація західноукраїнських земель та їхнє сощально-політи-чне становище у складі іноземних держав
- •Розділ XIV зміни в державному апараті та праві україни в роки другої світової війни
- •1. Напад фашистської німеччини на радянський союз. Спроби відновлення української держави
- •2. Розчленування території україни характеристика окупаційного режиму
- •3. Державний лад
- •Розділ XV
- •1. Соціально-політичне становище закарпаття у складі чехословаччин.И
- •2. Створення і діяльність органів народної влади. Входження закарпаття до урср
- •Розділ XVI розпад срср та відродження української суверенної, незалежної, соборної держави
- •1. Процес перебудови і зміни в суспільно-політичному житті україни
- •2. Декларація про державний суверенітет україни 16 липня 1990 р.
- •3. Акт проголошення незалежності україни 24 серпня 1991 р.
- •4. Державне будівництво в україні на сучасному етапі
- •Список літератури
- •290008 Львів, вул. Пекарська, 11,
5. Стародавні східні слов'яни
Вперше у писемних джерелах про слов'ян згадується на рубежі нашої ери, причому вони були автохтонами Східної Європи і жили тут ще в епоху раннього заліза. Однак у джерелах того часу їх називали скіфами. Так, деякі дослідники вважають, що скіфи-орачі були слов'янами. З початку І тис. н. е. слов'яни виступають у писемних джерелах вже під назвою венедів. Згідно з повідомленнями античних авторів, венеди займали землі у басейні Вісли, від північних схилів Карпат аж до Балтики, і були сусідами германських, сарматських і фінських племен. Вся північна і західна частини території" сучасної України в той час були заселені слов'янськими (венедськими) племенами.
Трохи пізніше поряд з венедами у писемних джерелах з'являються дві нові назви для визначення слов'ян:
анти і склавши. Хоча значення і походження цих термінів і досі не з'ясовані, але в них уперше відбито поділ слов'ян на західних (склавини) і східних (анти). Останні жили на землях між Дніпром і Дністром, їх територія охоплювала також Лівобережжя Дніпра.
Стосовно питання про те, хто такі анти і яке відношення вони мали до східних слов'ян загалом, існують різні думки. Деякі дослідники вважають, що назва «анти»? охоплює всіх східних слов'ян, інші —тільки певну частину. Так, відомий російський учений О. Шахматов(1864—1920)уперше в історії вітчизняної науки створив цілісну концепцію етногенезу слов'ян, послідовно дотримуючись думки про спільне походження слов'ян. Його дослідження засвідчили, що на початку VIст. із спільної мови слов'ян внаслідок розселення і розпорошення сформувалися три підгрупи:західнослов'янська,з якої згодом розвинулися такі мови, як польська, чеська та словацька;південнослов'янська, —з неї виникли болгарська, македонська та сербохорватська;східнослов’янська з якої розвинулися українська, російська та білоруська мови.
Територія, що займали анти, на думку академіків М. Грушевського, І. Крип'якевича та інших, переважно збігається з лісостеповою смугою Східної Європи. Основною галуззю господарства в антів було орне хліборобство, а також осіле тваринництво і промисли (мисливство, рибальство, збиральництво). Високого рівня досягло ремесло (залізоробне, гончарське, склоробне тощо). В антів були економічні зв'язки з віддаленими країнами. в тому числі з Римською імперією. Широко розвивалося рабовласництво: візантійські автори пишуть про десятки тисяч полонених, яких анти перетворювали на рабів. Існувала работоргівля.
Політичний союз антів був одним із зародків майбутньої східнослов'янської державності. Очолювали це об'єднання царі (рекси), оточені вельможами (приматами). Так, у IVст., за свідченням готського історика;
Йордана, жив антський цар Бож, котрому довелося вести тяжкі війни з готами (племена східних германців), які претендували на панування у Східній Європі. У 385р. готський король Вінітар намагався підкорити антів, але зазнав поразки. Трохи пізніше йому вдалося захопити Божа у полон. За наказом Вінітара він був розіп'ятий разом із синами і 70-ма своїми прибічниками,
Зазначимо, що у творах візантійських авторів підкреслюється «народоправний» характер суспільного ладу антів і склавінів, які, за твердженням Прокопія Кесарійського, «здавна живуть у народоправстві і тому щастя і нещастя в житті у них вважається справою спільною». Стародавні слов'яни у середині І тис. н. е. тільки почали переходити до державної організації, тому влада царя у них була обмежена старими, звичаєвими настановами общинного ладу. Велику роль виконували народні збори, які здебільшого розв'язували найважливіші справи.
У VIст. розпочався наступ антів разом зі спорідненими склавінами на балканські володіння Візантії. До середини VIст. це були походи з метою захоплення полонених і здобичі, але вже після війни 550—551рр. на візантійських землях оселилася частина антів і склавінів. Упродовж наступних десятиліть розселення антів відбувалося дуже швидко й у 80-х роках VIст., призвело до повної слов'янізації північних Балкан. У зв'язку з вторгненням сюди 568р. аварів (великий союз кочових племен тюркського походження) і заснуванням у Трансільванії (сучасна Румунія) Аварського каганату, розпочалися аваро-слов'янські війни, що на початку VIIст. спричинило розпад антського політичного об'єднання. Основна маса його населення відступила на північ від Чорного моря —на Полісся, Київщину, Чернігівщину. В основі їх життя був поділ на племена. Сформувалися нові племінні групи, що визначили остаточний поділ слов'ян насхідних, південнихізахідних,який зберігається й досі.
З розпадом первіснообщинного ладу і формуванням класів виникли умови для створення держави. Найраннішим державним утворенням у південних слов'ян було Болгарське царство (VIIст.), в яке, крім слов'янських племен, ввійшло і було асимільоване ними тюркомовне плем'я болгар. У західних слов'ян існувала ранньофеодальна держава Само, куди входили словаки, морави, чехи, словенці й лужицькі серби, а пізніше —Великоморавська держава. Східні слов'яни, в яких спочатку існували ранньофеодальні державні утворення Артанія, Куявія, Славія, згодом утворили велику давньоруську державу —Київську Русь.