- •Глава і
- •10 Глава I
- •12 Глава і
- •§ 2. Система конституційного права
- •Глава I
- •§ 3. Поняття, ознаки та види норм конституційного права
- •20 Глава I
- •II. За роллю в механізмі правового регулювання:
- •III. За характером обов'язковості приписів, що в них міс тяться:
- •IV. За характером основного призначення приписів, що в них містяться:
- •V. За територією дії:
- •VI. За дією в часі:
- •VII. За сферою застосування:
- •§ 4. Реалізація норм конституційного права. Тлумачення норм конституційного права
- •Глава I
- •§ 5. Прогалини та аналогія в конституційному праві
- •§ 6. Джерела конституційного права: поняття, ознаки, види
- •28 Глава I
- •Глава I
- •§ 7. Конституційно-правові відносини: поняття, види, суб'єкти, об'єкти, зміст, підстави виникнення, зміни та припинення
- •Глава I
- •II. За змістом:
- •III. За формою:
- •IV. За часом дії:
- •36 Глава і
- •§ 8. Конституційно-правова відповідальність: поняття, особливості, види
- •40 Глава I
- •42 Глава I
- •§ 9. Колізії в конституційному праві
- •§ 9. Колізії в конституційному праві
- •Глава I
- •Контрольні питання та завдання
- •Глава I Нормативно-правові акти
- •Література
- •Глава II
- •Основи вчення про конституцію
- •§ 1. Поняття конституції, її функції та властивості
- •Глава II
- •Глава II
- •§ 2. Поняття, структура та ознаки конституціоналізму
- •Глава II
- •§ 3. Форма і структура конституцій. Класифікація конституцій
- •59 Глава II
- •Глава II
- •III. За формою правління:
- •64 Глава II
- •65 Основи вчення про Конституцію
- •§ 5. Загальна характеристика Конституції Автономної Республіки Крим
- •68 Глава II
- •Глава II
- •§ 6. Правова охорона Конституції України
- •Глава II
- •Глава II
- •Глава II
- •Контрольні питання та завдання
- •Нормативно-правові акти
- •Література
- •78 Глава II
- •Глава III
- •80 Глава III
- •Глава III
- •Глава III
- •§ 2. Поняття та принципи державного ладу України. Механізм та основні функції Української держави
- •87 Глава III
- •Глава III
- •Глава III
- •§ 3. Поняття, сутність, основні принципи та система суспільного ладу України
- •Контрольні питання та завдання
- •Нормативно-правові акти
- •Література
- •93 Основи конституційного ладу України
- •Глава IV
- •96 Глава IV
- •§ 2. Поняття громадянства і належність до громадянства України
- •Глава IV
- •§ 3. Принципи громадянства України
- •10Б Глава IV
- •§ 4. Порядок набуття та припинення громадянства
- •України. Повноваження державних
- •Органів, які беруть участь у вирішенні
- •Питань громадянства
- •118 Глава IV
- •120 Глава IV
- •122 Глава IV
- •124 Глава IV
- •§ 5. Конституційно-правовий статус іноземців,
- •Осіб без громадянства, біженців,
- •Закордонних українців та іммігрантів
- •В Україні. Право притулку в Україні
118 Глава IV
положения, передбачені пунктами 3—6умов прийняття догромадянства України, не поширюються на осіб, які мають визначні заслуги перед Україною, і на осіб, прийняття яких до громадянства України становить державний інтерес для України;
прийняття до громадянства України дитини, яка проживає в Україні і один із батьків якої або інша особа, яка відповідно до Закону України «Про громадянство України» є її законним представником і має дозвіл на імміграцію в Україну, здійснюється без урахування умов прийняття до громадянства України, передбачених пунктами 1, 3—6.Дозвіл на імміграцію в Україну не вимагається, якщо законним представником дитини є особа, якій надано статус біженця в Україні або притулок в Україні, або іноземець чи особа без громадянства, які прибули в Україну на постійне проживання до набрання чинності Законом України «Про імміграцію» (7серпня 2001р.) і мають у паспорті громадянина колишнього СРСР зразка 1974р. відмітку про прописку або отримали посвідку на постійне проживання в Україні;
іноземці чи особи без громадянства, які перебувають у шлюбі з громадянином України понад два роки, і іноземці чи особи без громадянства, які перебували з громадянином України понад два роки у шлюбі, що припинився внаслідок його смерті.
Сьогодні в європейських державах спрощено порядок прийняття до громадянства у зв'язку з одруженням, що поширюється і на чоловіків, і на жінок. Так, в Італії строк проживання в країні для подружжя у зв'язку з прийняттям до громадянства скорочується з 10 років до 6 місяців, в Іспанії — з 10 років до 1 року, в Болгарії, Чехії для натуралізації подружжя взагалі не встановлюється ценз осілості. У деяких високо розвинутих країнах у зв'язку із зловживанням правом на спрощену натуралізацію встановлюється перевірка шлюбу на предмет фіктивності (Франція)1;
4) для осіб, яким надано статус біженця в Україні чи приту лок в Україні, термін безперервного проживання на законних підставах на території України встановлюється на три роки з моменту надання їм статусу біженця в Україні чи притулку в Україні, а для осіб, які в'їхали в Україну особами без громадян ства, —на три роки з моменту в'їзду в Україну.
1 Тодыка Ю. Н. Зазнач, праця. - С, 104-105.
Конституційно-правовий статус людини і громадянина в Україні 119
До громадянства України не приймається особа, яка:
вчинила злочин проти людства чи здійснювала геноцид;
засуджена в Україні до позбавлення волі за скоєння тяжкого або особливо тяжкого злочину (до погашення або зняття судимості);
вчинила на території іншої держави діяння, яке визнано законодавством України тяжким або особливо тяжким злочином.
Особа, яка набула громадянство України і подала декларацію про відмову від іноземного громадянства, зобов'язується повернути паспорт іноземної держави до уповноважених органів цієї держави. Ця вимога не поширюється на осіб, яким надано статус біженця в Україні чи притулок в Україні.
Датою набуття громадянства України у разі прийняття до громадянства України є дата видання відповідного Указу Президента України.
У деяких державах умовою для натуралізації громадян є давання клятви на вірність державі (Молдова)1. Пропонується запровадити таку умову прийняття до громадянства і в Україні, оскільки «це дало 6можливість підвищити значущість і авторитет українського громадянства, а також підняти рівень так званого морального аспекту громадянства»2.
Щодо прийняття до громадянства України внаслідок поновлення у громадянстві, то воно застосовується до осіб, які перебували у громадянстві України, але потім з певних причин його припинили. Від натуралізації поновлення у громадянстві відрізняється більш спрощеним порядком. В Україні процедура поновлення є більш складною щодо тих колишніх громадян, які вже набули іноземне громадянство.
У громадянстві України не поновлюються:
1) особи, які втратили громадянство України у зв'язку з набуттям його внаслідок обману, свідомого подання неправдивих відомостей чи фальшивих документів або стосовно яких рішення про оформлення набуття громадянства України за територіальним походженням або через поновлення скасовані через те, що особа набула громадянство шляхом обману, внаслідок по-
1 Тодыка Ю. II. Зазнач, праця. — С. 108.
2 Бедрій Р. Б. Зазнач, праця. — С. 5.
іИ