Глава III

Основи конституційного ладу України

85

Наукова обгрунтованість конституційного ладу України ви­значається тим, що теоретичні основи Конституції України, яка гарантує конституційний лад, склали: надбання світової науко­вої конституційної думки; окремі надбання науки радянського державного права; надбання української конституційної думки з часу проголошення незалежності України.

Наступність конституційного ладу полягає в акумулюванні того позитивного, що було в українському державотворенні в минулому.

Програмний характер конституційного ладу означає те, що частина положень Конституції України визначає напрями по­дальшого розвитку України. Зокрема, це стосується соціально­го та правового характеру держави, системи соціальних і куль­турних прав тощо.

Щодо гарантованості конституційного ладу, то його гаран­тами виступають: народ України; Конституція і закони; Україн­ська держава в цілому та в особі її спеціалізованих інститутів (організацій, служб); Верховна Рада України; Президент Украї­ни; Кабінет Міністрів України та інші органи державної влади; Конституційний Суд України; суди загальної юрисдикції і про­куратура; політичні партії і громадські організації; засоби масо­вої інформації; територіальні громади та органи місцевого са­моврядування; міжнародні організації.

Тобто гарантами конституційного ладу є практично всі основ­ні суб'єкти конституційно-правових відносин.

Названі гарантії переважно є загальними для всього консти­туційного ладу. Поряд із ними Конституція передбачає гарантії для окремих інститутів конституційного ладу, насамперед дер­жавного і суспільного ладу, прав і свобод людини і громадянина тощо.

До спеціальних принципів конституційного ладу України відносять зокрема:

1. принцип здійснення державної влади шляхом поділу її на законодавчу, виконавчу, судову;

2. принцип верховенства права;

3. принцип прямої дії норм Конституції;

4. принцип визнання і гарантування місцевого самовряду­вання;

5) принцип судового захисту прав і свобод людини і грома­дянина тощо¹.

У цілому ж система гарантій конституційного ладу —це єд­ність правових, інституційних та процедурних засобів забезпе­чення конституційних норм та принципів.

Правові гарантії охоплюють дію принципів верховенства пра­ва та справедливості, а також механізм реалізації установчої влади.

Інституційні гарантії мають організаційно-правову форму і втілюються у демократичних засадах функціонування суспіль­ства, свободі політичної діяльності та належному функціонуван­ні публічної влади.

Процесуальні гарантії становлять комплекс процесуальних процедур забезпечення конституційного ладу України².

§ 2. Поняття та принципи державного ладу України. Механізм та основні функції Української держави

Державний лад являє собою організацію (будівництво) і ді­яльність держави.

Конституційним, офіційним та легітимним можна вважати той державний лад, який передбачається і закріплюється Кон­ституцією та реально існує. Державний лад є складовою консти­туційного ладу.

Державний лад охоплює структурні (організаційні) та функ­ціональні основи держави, насамперед політичну, економічну, соціальну, культурну та інші основи. Так, наприклад, політичну основу державного ладу утворюють політичний механізм і від­повідна політична функція держави тощо.

Особливостями сучасного державного ладу України є:

1) перехідний, змішаний характер, зумовлений тим, що після проголошення незалежності України відбулися зрушення прак­тично в усіх сферах державного життя, але в жодній з них оста­точно не сформувалися нові суспільні відносини;

¹ Основою для ішіисання даної частини параграфа є робота Погоріч-ка В. Ф. Загальні засади конституційного ладу України та його гарантії // Конституційне право України / За рел. В. Ф. Погорілка. — К.: Наукова дум­ка. 2000. - С 122-139.

- Савчин М. В. Зазнач, праця. — С. 11 — 12.

86