Глава III

Основи конституційного ладу України

89

2. здійсненні державної влади на засадах її поділу на зако­нодавчу, виконавчу, судову (ст. 6Конституції України);

3. взаємній відповідальності держави та особи;

4) гарантуванні прав і свобод людини і громадянина тощо. Принцип унітарності Української держави передбачає, що

територія України в межах існуючого кордону є цілісною і не­доторканною. Територіальний устрій України грунтується на за­садах єдності та цілісності державної території (ч. 1ст. 132Кон­ституції України). Міста Київ та Севастополь мають спеціаль­ний статус, який визначається законами України (ч. З ст. 133Конституції України). Особливий статус автономії в Україні має Автономна Республіка Крим, але це не впливає на визначення України як унітарної держави.

Принцип республіканської форми правління передбачений ст. 5Конституції України і випливає з того, що Президент Украї­ни обирається громадянами України шляхом прямих виборів строком на п'ять років.

В Україні відбувся перехід від президентсько-парламент­ської до парламентсько-президентської форми правління вна­слідок прийняття Закону України «Про внесення змін до Кон­ституції України» від 08.12.2004р.

Опосередковано Конституція України закріплює принцип світської держави. Так, відповідно до ч. З ст. 35 Конституції церк­ва і релігійні організації в Україні відокремлені від держави, а школа — від церкви. Жодна релігія не може бути визнана дер­жавою як обов'язкова.

Система елементів, через які і завдяки яким функціонує дер­жава, утворюють поняття «механізм держави».

Механізм держави —це система органів, організацій та ін­ших інститутів держави, які становлять її організаційну основу.

До організаційно-політичної основи держави, тобто до її по­літичного механізму, належать насамперед органи державної влади, територія держави, Збройні сили та інші державні війсь­кові формування, державні символи, столиця держави.

До організаційно-економічної'основи держави, тобто до її еко­номічного механізму, належать передусім бюджетна, грошова і банківська системи, державна власність та інші організаційно-економічні важелі діяльності держави.

До соціальної (організаційно-соціальної) основи держави, тоб­то до її соціального механізму, належать переважно громадян­ство та державні соціальні системи: охорони здоров'я, соціаль­ного захисту тощо.

До організаційно-культурної (духовної) основи держави, тоб­то до її культурного (духовного) механізму, належать насампе­ред державна мова, державні системи освіти, виховання, науки, культури тощо.

Пріоритетною складовою механізму держави є її політичні основа, зокрема органи державної влади.

Систему органів державної влади за Конституцією України утворюють:

• орган законодавчої влади —Верховна Рада України;

• Глава держави —Президент України;

• органи виконавчої влади (Кабінет Міністрів України, міні­стерства та інші центральні органи виконавчої влади, місце­ві державні адміністрації);

• органи судової влади (Конституційний Суд України та суди загальної юрисдикції);

• інші органи держави.

Характер державного ладу також опосередковується у функ­ціях держави, які визначають суть, тип, природу і призначення держави.

У Конституції України ці функції закріплюються як прямо, так і опосередковано і мають різну назву:

• зміст і спрямованість діяльності держави (ст. З Конституції України);

• обов'язок держави (ст. 3);

• здійснення державної влади (ст. 6);

• державне забезпечення, піклування (статті 11, 12, 13);

• найважливіші функції держави (ст. 17)тощо.

Функції держави не закріплюються в якомусь одному роз­ділі Конституції України, а є змістом практично всіх розділів Конституції України, однак найбільше їх закріплено у розділі І Конституції України.

Функції держави поділяють на об'єктні (внутрішні та зов­нішні) —політична, економічна, соціальна, культурна, екологіч­на тощо, та «технологічні» —законодавча, виконавча, судова.

90