Глава II

Основи вчення про Конституцію

55

3) Конституція є юридичною базою законодавства. Це про­являється у тому, шо:

а) Конституція визначає зміст усіх нормативно-правових актів, що приймаються у державі;

б) Конституція визначає види нормативно-правових актів, що приймаються в розвиток її положень;

в) Конституція визначає ієрархію нормативно-правових актів.

4. Конституція характеризується особливим порядком прий­няття та внесення змін до неї.

5. Конституція має особливий зміст та структуру.

6. Конституція характеризується прямою дією норм, тобто для реалізації конституційних норм не потрібні спеціальні ак­ти, які б їх конкретизували. Крім того, відповідно до ч. З ст. 8 Конституції України звернення до суду для захисту конститу­ційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.

Основні риси Конституції характеризують зв'язок Консти­туції як політико-юридичного документа з суспільним розвит­ком, специфіку впливу суспільних відносин на її характер і, на­впаки, роль Конституції в реальних процесах життя. До них на­лежать:

1. особливий суб'єкт, що приймає Конституцію (народний характер);

2. основоположний (установчий характер);

3. всеохоплюючнй характер конституційної регламентації (широта предмета регулювання);

4. стабільність, поєднана з динамізмом;

5. реальність¹.

§ 2. Поняття, структура та ознаки конституціоналізму

Конституціоналізм — це політико-правова категорія, яка опосередковує місце і роль Конституції у правовій системі, су­спільстві і державі, що знаходять вияв у її верховенстві та ха­рактері впливу на суспільні відносини.

¹ Опіщенко О. В. Зазнач, праця. — С 9.

За своєю суттю конституціоналізм опосередковує місце і роль Конституції у правовій системі держави, тобто верховен­ство Конституції та її статус як Основного Закону держави.

За змістом конституціоналізм — це конституційне будівни­цтво, реалізація Конституції та її охорона, гарантування.

За формою конституціоналізм опосередковує конституцій­ний лад, тобто державний і суспільний устрій, форми безпосе­реднього народовладдя, держави тощо.

Загальними принципами українського конституціоналізму є принципи:

• верховенства Конституції у правовій системі;

• верховенства права у суспільстві та державі;

• розподілу та обмеженості державної влади;

• суверенітету Українського народу;

• взаємної відповідальності держави і особи;

• реальності прав і свобод, їх охорони, непорушності, гаранто-ваності;

• відкритого громадянського суспільства;

• наступності конституційних ідей.

Систему українського конституціоналізму утворюють:

1. чинна Конституція України як нормативно-правовий акт;

2. теорія, історія, ідеологія Конституції України;

3. існуючий конституційний лад.

У своїй сукупності ці елементи формують нормативно-пра­вові, наукові, історичні, ідеологічні та організаційні основи кон­ституціоналізму.

Нормативно-правові основи конституціоналізму перш за все визначаються Конституцією як нормативним актом найвищої юридичної сили, Основним Законом держави, що регулює най­важливіші суспільні відносини і має власну структуру, особли­вий порядок прийняття та внесення змін.

Наукові основи формує теорія конституціоналізму, що охоп­лює: досягнення зарубіжної наукової думки, вчення вітчизня­них мислителів минулого, сучасні ідеї і концепції українського конституціоналізму.

Історичні основи конституціоналізму утворені такими скла­довими, як: передумови, витоки, основні етапи, тенденції, напря­ми і форми, результати й досягнення становлення і розвитку українського конституціоналізму.

56