§ 7. Конституційно-правові відносини: поняття, види, суб'єкти, об'єкти, зміст, підстави виникнення, зміни та припинення

Конституційно-правові відносини — це врегульовані норма­ми конституційного права суспільні відносини.

Особливості конституційно-правових відносин зумовлені особливостями предмета конституційного права і полягають у наявності двох груп цих відносин.

Першу групу утворюють суспільні відносини загального ха­рактеру, що регулюються головним чином нормами Консти­туції України та Конституції Автономної Республіки Крим. Ці

¹ Кутафин О. Е. Зазнач, праця. - С 287-296.

2 Конституційне право України

34

Глава I

відносини виражають демократичний лад Української держа­ви, його конституційні основи, визначають основні риси меха­нізму влади народу, що здійснюється безпосередньо та через органи державної влади і місцевого самоврядування, опосеред­ковують основні зв'язки особи із суспільством та державою, а також зв'язки, що виникають з установленням територіально­го устрою України, визначають систему державних органів та основні зв'язки між ними як елементами єдиного цілісного ме­ханізму.

Другу групу утворюють конкретні конституціііно-правові від­носини, для яких характерною ознакою є наявність конкретних сторін цих відносин, а також те, що вони складаються у сферах, які утворюють основні елементи держави, —населення, терито­рія та влада.

Для обох груп конституційних правовідносин характерне те, що вони:

1)мають політичний характер (хоча слід мати на увазі, що не всі політичні відносини є конституційно-правовими, а також що не всі конституційно-правові відносини мають політичний характер —наприклад, відносини з приводу громадянства, з при­ воду утворення та участі в діяльності громадських організацій тощо);

2) ці відносини є базовими в системі правовідносин у цілому. Конституційно-правові відносини класифікують за такими

критеріями:

І. За цільовим призначенням:

1. установчі відносини — це переважно загальні відносини, що виникають на основі конституційних принципів, статутних, дефінітивних та інших норм;

2. правовстановлюючі відносини —це такі, в яких їх суб'єкти здійснюють свої права та виконують свої обов'язки, встановле­ні правовою нормою;

3. правоохоронні відносини —це відносини, метою яких є охорона приписів правової норми. Ці відносини завжди мають характер владовідносин. Вони можуть бути як загальними, так і конкретними. Загальні, наприклад, забезпечують передбачений ст. 6Конституції України розподіл державної влади на законо­давчу, виконавчу, судову гілки, а конкретні, приміром, забезпе­чують недоторканність народних депутатів України;

Конституційне право - галузь національного права України 35

II. За змістом:

1. матеріальні правовідносини — це відносини, які скла­даються в процесі реалізації матеріальних норм конституцій­ного права. Наприклад, такі відносини виникають у процесі реалізації норм Конституції України, що визначають взаємо­відносини між Президентом України та Верховною Радою України;

2. процесуальні правовідносини виникають при реалізації процесуальних норм. Такі норми містяться, наприклад, у Регла­менті Верховної Ради України, який встановлює порядок підго-говки і проведення сесій Верховної Ради, її засідань, формуван­ня державних органів, визначає законодавчу процедуру, про­цедуру розгляду інших питань, віднесених до її повноважень, та порядок здійснення контрольних функцій Верховної Ради;