Контрольні запитання

1. Дайте визначення поняттю „моніторинг соціально-трудової сфери”.

2. Сформулюйте основні завдання моніторингу соціально-трудової сфери.

3. Які є основні напрями моніторингу?

4. Що є інформаційною базою моніторингу?

5. Що таке соціологічне дослідження і які є його види?

6. Які є етапи соціологічного дослідження?

7. Викладіть суть методів збирання інформації в дослідженні соціально-трудової сфери.

ТЕМА 13. МІЖНАРОДНА ОРГАНІЗАЦІЯ ПРАЦІ (МОП) ТА ЇЇ ВПЛИВ НА РОЗВИТОК СОЦІАЛЬНО-ТРУДОВИХ ВІДНОСИН

13.1. Причини виникнення МОП, історія її розвитку та основні завдання.

13.2. Структура МОП.

13.3. Основні напрямки діяльності МОП.

13.4. Конвенції МОП.

Основні категорії та поняття

Міжнародна (генеральна) конференція праці, регіональні конференції праці, галузеві комітети, Адміністративна рада, генеральний директор. Міжнародне бюро праці, регіональні відділення МБП, багатодисциплі-нарні консультативні групи, Міжнародний інститут соціально-трудових відносин, Міжнародний навчальний центр.

13.1. Причини виникнення МОП, історія її розвитку та основні завдання

Проблеми міжнародного регулювання трудових відносин виник­ли ще на початку XIX ст. Ці проблеми загострювалися дедалі більше. У 1901 р. в м.Базелі (Швейцарія) було створено Міжнародну асоціацію з захисту трудящих, її виконавчим органом став Міжна­родний трудовий офіс. Головним завданням останнього було про­ведення порівняльного аналізу національних законодавств, інфор­мування держав, збирання й дослідження документації з трудового права. Міжнародна асоціація з захисту трудящих провела міжна­родні конференції, де було вироблено дві конвенції — про нічну працю жінок і про використання білого фарфору в сірниковій промисловості. Слід зазначити, що вказані конвенції не отримали підтримки в законодавствах держав. Діяльність Міжнародної асо­ціації по захисту трудящих припинилася на початку Першої світової війни.

Основними причинами виникнення МОП були:

• зростання чисельності та впливу робітничого класу, погір­шення його стану під час війни;

• активні революційні й соціальні виступи у країнах Західної Європи під впливом Жовтневого перевороту в Росії;

• бурхливий розвиток світової торгівлі й міжнародної конку­ренції.

Ці події, що відбувалися на початку XX ст., потребували появи міжнародної організації, яка захищала би права трудящих. Такою організацією стала Міжнародна організація праці (МОП). Ство­рення МОП було задекларовано Паризькою мирною конференцією 11 квітня 1919 р. Перша щорічна конференція МОП відкрилась у Вашингтоні 29 жовтня 1919 р.; в її роботі взяли участь представ­ники 41 країни. Кожну державу було представлено двома делега­тами від уряду та по одному — від підприємців і профспілок. Конференція прийняла шість міжнародних конвенцій: з питань трива­лості робочого дня у промисловості, боротьби з безробіттям, захисту материнства, обмеження праці жінок у нічний час, міні­мального віку приймання на роботу, обмеження праці молоді в нічний час у промисловості. Місцем розташування МОП було ви­значено Женеву. МОП діє за принципами трипартизму, тобто в структурі всіх органів МОП закріплено принцип: два представни­ки від уряду і по одному — від підприємців і профспілок.

Головною метою створення МОП було розроблення і прийнят­тя міжнародних трудових норм. У 1926 р. Міжнародна конферен­ція праці ухвалила рішення про створення механізму контролю за дотриманням міжнародних трудових норм. Було створено комітет незалежних експертів, завданнями якого стали розгляд доповідей урядів і надання аналізу цих доповідей генеральною конференцією МОП.

Під час Другої світової війни Міжнародна конференція праці відбулася двічі — 1941 р. в Нью-Йорку і 1944 р. у Філадельфії. На цих конференціях МОП чітко висловилася за підтримку бороть­би проти гітлеризму. У Філадельфії було сформульовано основні принципи, цілі та завдання МОП.

Як основні принципи МОП було визначено таке:

1. Міцний мир може бути встановлений тільки на основі соці­альної справедливості.

2. Ненадання країною трудящим нормальних умов праці є пе­решкодою для інших народів, які бажають поліпшити стан трудя­щих у своїх країнах.

3. Свобода слова і свобода об’єднань — необхідні умови постій­ного прогресу.

4. Бідність у будь-якому місці є загрозою для загального добро­буту.

5. Всі люди незалежно від раси, віри, статі мають право на ма­теріальний добробут і духовний розвиток в умовах незалежності й гідності, економічної стійкості та рівних можливостей.

Викладені принципи повинні бути головною метою національ­ної та міжнародної політики.

Завдання МОП — це досягнення якомога повнішої зайнятості населення, підвищення життєвого рівня, задоволеність роботою, навчання, політика в галузі оплати праці, право на колективні пе­реговори, соціальне забезпечення, охорона праці, захист добро­буту дітей і жінок, забезпечення необхідним харчуванням і жит­лом, надання рівних можливостей для загального і професійного навчання.

На основі цих принципів у жовтні 1946 р. в Монреалі було при­йнято чинний нині Статут МОП, де були визначено її цілі.

Основні цілі МОП зводяться до захисту інтересів і прав трудя­щих та їхніх організацій шляхом регламентації робочого часу, боро­тьбу з безробіттям, забезпечення гарантій заробітної плати за рівну працю, захист трудящих від професійних захворювань і нещасних випадків на виробництві, захист дітей, підлітків і жінок, регламен­тацію питань соціального страхування і соціального забезпечення, організацію професійно-технічного навчання трудящих та ін.

У 1946 р. МОП стала спеціалізованим закладом ООН. У 1960 р. при МОП було створено Міжнародний інститут соціально-трудових досліджень, а 1965 р — Міжнародний навчальний центр у Турині.