Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Економіка праці та соціольно-трудові відносини (Конспект).doc
Скачиваний:
170
Добавлен:
08.02.2016
Размер:
1.45 Mб
Скачать

Контрольні запитання

  1. Дайте визначення економіки праці як науки.

  2. Зв’язок економіки праці з іншими дисциплінами.

  3. Що є предметом економіки праці?

  4. Які завдання курсу „Економіка праці”?

  5. Назвіть основні методи економіки праці.

ТЕМА 2. ТРУДОВІ РЕСУРСИ І ТРУДОВИЙ ПОТЕНЦІАЛ ЛЮДИНИ

2.1. Соціально-економічна категорія “трудові ресурси”.

2.2. Трудовий потенціал людини.

2.2.1. Поняття „робоча сила”, „людський капітал”, „трудовий потенціал”.

2.2.2. Компоненти трудового потенціалу.

2.2.3. Передумови реалізації потенціалу людини.

2.2.4. Компоненти трудового потенціалу в системі факторів якості життя.

Основні категорії та поняття

Населення, трудові ре­сурси, трудовий потенціал, людський потенціал, людський капітал, робоча сила.

2.1. Соціально-економічна категорія “трудові ресурси”

Трудові ресурси є найважливішою продуктивною силою суспі­льства, а також носієм відносин, що формуються у процесі відтво­рення робочої сили.

Трудові ресурси — це працездатне населення у працездатному віці, зайняте в різних сферах суспільна корисної праці й навчанням із відривом од виробництва. Це чоловіки у віці 16-59 років і жін­ки у віці 16-54 роки, крім непрацюючих інвалідів праці й війни І та II груп і осіб, які отримують пенсії на пільгових умовах (чолові­ки віком 50-59 років, жінки віком 50-54 роки). До трудових ре­сурсів також відносять населення старше і молодше працездатного віку, якщо воно зайняте в суспільному виробництві.

Межі працездатного віку мають умовний характер і можуть змінюватися під впливом НТП, ступеня задоволення матеріальних і духовних потреб населення. Так, продовження термінів освіти приводять до підвищення фактичного середнього віку осіб, які вступають у трудову діяльність до 18 років.

Ширшим поняттям порівняно з робочою силою і трудовими ресурсами є поняття трудового потенціалу. Визначення останнього поки що має дискусійний характер; у загальному понятті під трудо­вим потенціалом розуміють можливу кількість і якість праці. Він має сукупність якостей, що визначають працездатність людини, тобто фізичний, психологічний, моральний потенціал, обсяг загаль­них і спеціальних знань і навичок.

В економічній літературі, крім указаних категорій, які характе­ризують робочу силу, використовуються також поняття людського капіталу та людського потенціалу. Під останнім прийнято розуміти сукупність знань, умінь і мотивацій населення. Результатом реалі­зації людського потенціалу виступає людський капітал. Цей термін прийшов до нас із західної економічної теорії. Людський капітал це наявний запас здібностей і мотивацій населення, що впливають на зростання обсягів націо­нального виробництва і збільшення доходів населення.

В Україні, на сучасному етапі розвитку економічної системи, перетворення людського потенціалу на капітал потребує створен­ня певних умов, основними серед яких є: формування мотивації до нарощування людського потенціалу та ефективнішого його вико­ристання, стимулювання попиту на послуги постіндустріального суспільства, вихід України на світовий ринок високих технологій тощо.