9.3. Структура заробітної плати

Грошова винагорода, що виплачується працівникові за викона­ну ним роботу, не є однорідною за своєю природою і складається з декількох частин: основної заробітної плати, додаткової заробіт­ної плати, інших заохочувальних і компенсаційних виплат.

Основна заробітна плата — це винагорода за виконану працю відповідно до встановлених норм праці (норми часу, виробітку, обслуговування, посадові обов’язки). Встановлюється вона у ви­гляді тарифних ставок (окладів) і відрядних розцінок для робітни­ків і посадових окладів для службовців.

Додаткова заробітна плата — винагорода за працю понад установлені норми, за трудові успіхи й винахідливість, за особливі умови праці. Містить доплати, надбавки, гарантійні та компен­саційні виплати, передбачені чинним законодавством, премії, по­в’язані з виконанням завдань і функцій. Виділяють такі види додаткової заробітної плати:

• за роботу в понаднормований час;

• за сумісництво професій;

• за роботу в нічний час тощо.

Крім того, до до­даткової заробітної плати відносять надбавки і доплати за тариф­ними ставками та окладами. Вони встановлюються кваліфікова­ним працівникам, зайнятим на особливо відповідальній роботі, за високу кваліфікаційну майстерність.

Інші заохочувальні та компенсаційні виплати — виплати у формі винагород за підсумками роботи за рік, премії за спеціаль­ними системами й положеннями, компенсаційні та інші грошові й матеріальні виплати, що не передбачені чинним законодав­ством або провадяться понад установлені чинним законодав­ством норми.

Структура заробітної плати — співвідношення окремих частин заробітної плати в загальному її обсязі.

На підставі названих принципів створюється організація заробіт­ної плати на підприємстві. Під організацією заробітної плати розу­міють її побудову, приведення її елементів в певну систему, що за­безпечує взаємозв’язок кількості та якості праці з розмірами заро­бітної плати.

Механізм організації праці складається з таких елементів:

1. ринкового регулювання;

2. державного регулювання;

3. колективно-договірного регулювання;

4. механізму визначення індивідуальної заробітної плати безпо­середньо на підприємстві з використанням таких елементів, як тарифна система чи безтарифна модель, нормування праці і т. ін.

Безпосередньо робота з організації заробітної плати на підпри­ємстві полягає у виборі моделі формування заробітної плати (та­рифної чи безтарифної), виборі форм і систем заробітної плати, розробці умов і правил преміювання.

9.4. Форми і системи оплати праці

Форми і системи заробітної плати являють собою способи встановлення залежності величини винагороди за працю від кіль­кості та якості витраченої праці. Основне їх призначення — забез­печення правильного співвідношення між мірою праці та мірою її оплати.

Основними формами заробітної плати є погодинна і відрядна. На окремих підприємствах застосовуються й інші форми заробіт­ної плати, але основною формою вважається погодинна, оскільки на її основі створюються всі інші форми, зокрема відрядна.

За погодинної форми заробітної плати мірою праці виступає відпрацьований час, а заробіток працівникові нараховується згідно з його тарифною ставкою (ТС), чи посадовим окладом за фактично відпрацьований час (РЧ).

.

За відрядної форми заробітної плати мірою праці є вироблена працівником продукція (або виконаний обсяг робіт) (ВП). А розмір заробітку прямо пропорційно залежить від її кількості та якості, виходячи з установленої відрядної розцінки (ВР).

.

Системи заробітної плати характеризують взаємозв’язок елемен­тів заробітної плати: тарифної частини, доплат, надбавок, премій.