- •В.В. Литвин технології менеджменту знань
- •Розділ 1 основні поняття менеджменту знань
- •1.1. Основні означення менеджменту знань
- •1.1.1. Структура менеджменту знань
- •Маркетинґ Проектування Підготовка виробництва Виробництво Збут
- •1.1.2. Формування знань
- •1.1.3. Введення даних
- •1.1.4. Адміністрування
- •1.1.5. Мотивація
- •1.1.6. Особливості впровадження мз
- •1.2. Менеджмент знань
- •1.3. Базові поняття менеджменту знань
- •1.3.1. Видобування знань
- •1.3.2. Системи пізнання
- •1.3.3. Організація доступу до знань
- •1.3.4. Інновації в області автоматизації
- •1.3.5. Менеджмент знань та інформації
- •1.3.6. Менеджмент знань та Інтернет
- •1.4. Онтологічний інжиніринг
- •1.4.1. Системи керування знаннями
- •1.4.2. Онтологія
- •1.5. Висновки
- •Запитання для повторення та контролю знань
- •Розділ 2 теоретичні аспекти менеджменту та інженерії знань
- •2.1. Поле знань
- •2.1.1. Мова опису поля знань
- •2.1.2. Семіотична модель поля знань
- •2.1.3. “Піраміда” знань
- •2.2. Стратегії одержання знань
- •2.3. Теоретичні аспекти видобування знань
- •2.3.1. Психологічний аспект
- •2.3.2. Лінгвістичний аспект
- •2.3.3. Гносеологічний аспект видобування знань
- •2.4. Теоретичні аспекти структурування знань
- •2.4.1. Історична довідка
- •2.4.2. Ієрархічний підхід
- •2.4.3. Традиційні методології структуризації
- •2.4.4. Об’єктно-структурний підхід (осп)
- •Стратифікація знань предметної області
- •Матриця об’єктно-структурного аналізу
- •Запитання для повторення та контролю знань
- •Розділ 3 технології менеджменту та інженерії знань
- •3.1. Класифікація методів практичного видобування знань
- •3.2. Комунікативні методи
- •3.2.1. Пасивні методи
- •Порівняльні характеристики пасивних методів видобування знань
- •3.2.2. Активні індивідуальні методи
- •Порівняльні характеристики активних індивідуальних методів видобування
- •3.2.3. Активні групові методи
- •3.3. Текстологічні методи
- •3.3.1. Методи структурування
- •Дані концептуалізації
- •3.3.2. Еволюція систем одержання знань
- •Запитання для повторення та контролю знань
- •Завдання для самостійного розв’язування
- •Розділ 4 прикладні аспекти менеджменту та інженерії знань
- •4.1. Латентні структури знань і психосемантика
- •4.1.1. Семантичні простори і психологічне градуювання
- •Опис зв’язку між поняттями
- •4.1.2. Методи багатовимірного градуювання
- •4.1.3. Використання метафор для виявлення “прихованих” структур знань
- •4.2. Метод репертуарних решіток
- •4.2.1. Основні поняття
- •4.2.2. Методи виявлення конструктів. Метод мінімального контексту
- •4.2.3. Аналіз репертуарних решіток
- •4.2.4. Автоматизовані методи
- •4.3. Керування знаннями
- •4.3.1. Що таке “керування знаннями”?
- •4.3.2. Керування знаннями і корпоративна пам’ять
- •4.3.3. Системи omis
- •4.3.4. Особливості розроблення омis
- •4.4. Візуальне проектування баз знань як інструмент пізнання
- •4.4.1. Від понятійних карт до семантичних мереж
- •4.4.2. База знань як пізнавальний інструмент
- •4.5. Проектування гіпермедіа бд і адаптивних навчальних систем
- •4.5.1. Гіпертекстові системи
- •4.5.2. Від мультимедіа до гіпермедіа
- •4.5.3. На шляху до адаптивних навчальних систем
- •Запитання для повторення та контролю знань
- •Розділ 5 Класифікація даних та знань
- •5.1. Важливість правильної класифікації
- •5.1.1. Класифікація й об’єктно-орієнтовне проектування
- •5.1.2. Труднощі класифікації
- •5.2. Ідентифікація класів і об’єктів
- •5.2.1. Класичний і сучасний підходи
- •5.2.2. Об’єктно-орієнтований аналіз
- •5.3. Ключові абстракції й механізми
- •5.3.1. Ключові абстракції
- •5.3.2. Ідентифікація механізмів
- •5.4. Висновки
- •Запитання для повторення та контролю знань
- •Розділ 6 онтології й онтологічні системи
- •6.1. Поняття онтології
- •6.2. Моделі онтології й онтологічної системи
- •Класифікація моделей онтології
- •6.3. Методології створення і “життєвий цикл”онтології
- •6.4. Мови опису онтологій
- •6.4.1. Види owl
- •6.4.2. Структура онтологій
- •Запитання для повторення та контролю знань
- •Розділ 7 Програмні засоби побудови онтологій
- •7.1. Онтологія як засіб формалізації та алгоритмізації знань в інтелектуальній системі
- •7.1.1. Аналіз підходів до навчання онтологій
- •7.1.2. Загальні принципи проектування онтологій
- •7.1.3. Формати та стандарти подання інформації
- •7.1.4. Засоби для створення онтології
- •7.2. Технологія розроблення онтологій в редакторі Protégé
- •7.2.1. Еволюція Protégé
- •7.2.2. Protégé-owl. Мова Web онтологій owl
- •7.2.3. Основні терміни та поняття у Protégé-owl
- •Терміни та їх синоніми
- •7.2.4. Методика розроблення онтології засобами Protégé
- •Створення й експлуатація онтології
- •7.2.5. Створення онтології
- •Запитання для повторення та контролю знань
- •Завдання для самостійного розв’язування
- •Література
- •Литвин Василь Володимирович технології менеджменту знань
- •V lp.Com.Ua, ел. Пошта: vmr@vlp.Com.Ua
Запитання для повторення та контролю знань
1. Що таке інженерія знань?
2. Що таке поле знань?
3. Як виглядає мова опису поля знань?
4. Як задаються мови семіотичного моделювання?
5. Що входить в семіотику?
6. Як виглядає семіотична модель поля знань?
7. Чи можуть особливості предметної області вплинути на форму і зміст компонентів структури поля знань?
8. Як виглядає узагальнена синтаксична структура поля знань?
9. Як задається понятійна структура предметної області?
10. Як задається семантика поля знань?
11. Як визначити: чи рівні семантики поля знань?
12. Як відбувається інтерпретація інформації різними експертами? Наведіть приклади.
13. Як задається прагматика поля знань?
14. Що таке “піраміда” знань?
15. Які існують стратегії одержання знань?
16. Яка процедура називається видобуванням знань?
17. У чому полягає складність процесу видобування знань?
18. Який процес називається придбанням знань?
19. Дайте означення терміна формування знань.
20. Як навчання на прикладах пов’язане з машинним навчанням?
21. Які існують стратегії одержання знань під час розроблення інтелектуальних систем?
22. Які є аспекти процедури видобування знань?
23. Який аспект процедури видобування знань є головним? Поясніть чому.
24. Наведіть чотири основні рівні спілкування.
25. Чому відбуваються втрати інформації під час розмовного спілкування?
26. Які існують структурні компоненти моделі спілкування під час видобування знань?
27. Які існують психологічні аспекти видобування знань?
28. У чому полягає суть контактного шару?
29. У чому полягає суть процедурного шару?
30. У чому полягає суть когнітивного шару?
31. У чому полягає суть лінгвістичного аспекту видобування знань?
32. Які шари лінгвістичних проблем можна виділити в інженерії знань?
33. Що є відображенням “внутрішньої мови” експерта й аналітика?
34. Чому існує неоднозначна інтерпретація термінів двома фахівцями?
35. Чому існують проблеми формування понятійної структури?
36. Як задається лінгвістичний еквівалент ієрархії?
37. Для чого потрібен словник користувача?
38. У чому полягає суть гносеологічного аспекту видобування знань?
39. Поясніть гносеологічний ланцюжок.
40. Які існують рівні структури знань?
41. Які існують основні характеристики емпіричного знання?
42. У чому полягає суть системно-структурного підхіду до пізнання?
43. Чому коректніше говорити про глибину розуміння, ніж про об’єктивність знання?
44. Як виглядає структура пізнання?
45. Як здійснювати опис і узагальнення фактів?
46. Які операції традиційної логіки використовує інженер зі знань?
47. Як відбувається встановлення логічних і математичних зв’язків, дедукція і індукція законів?
48. Як відбувається побудова моделі, що ідеалізується?
49. Як відбувається пояснення і прогноз явищ?
50. У чому полягає суть теоретичних аспектів структурування знань?
51. Чому методи структуризації інформації традиційно використовують ієрархічний підхід?
52. Який підхід називається блочно-ієрархічним?
53. Які існують традиційні методології структуризації?
54. У чому полягає суть об’єктно-структурного підходу формування поля знань?
55. Як відбувається стратифікація знань предметної області?
56. Наведіть приклад матриці об’єктно-структурного аналізу.
57. У чому полягає суть алгоритму об’єктно-структурного аналізу?