Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
100587_Lytvyn.doc
Скачиваний:
164
Добавлен:
07.02.2016
Размер:
6.01 Mб
Скачать

2.4. Теоретичні аспекти структурування знань

Поділ стадій видобування і структурування знань є доволі умов­ним, оскільки хороший інженер зі знань, вже видобуваю­чи знання, починає роботу зі структурування і формування по­ля знань, описаного в підрозділі 2.1.

Проте зараз простежується тенденція випередження техно­ло­гічних засобів розроблення інтелектуальних систем стосов­но їхнього теоретичного обґрунтування. Практично зараз існує прірва між блис­ку­чими, але трохи “пристарілими” мате­матичними основами кібер­нетики (праці Вінера, Ешбі, Шен­нона, Джорджа, Кліра, Йордона, Ля­пунова, Глушкова й ін.), і сучасним поколінням інтелектуальних систем, які засновані на парадигмі опрацювання знань (експертні системи, лінгвіс­тичні процесори, що навчають системи, тощо).

З одного боку, це пояснюється тим, що з перших кроків наука про штучний інтелект (ШІ) була спрямована на моделю­вання слаб­коформалізованих сенсових завдань, у яких не засто­совується тради­ційний математичний апарат; з іншого боку, ШІ – це галузь інфор­матики і активно розвивається як про­мислова індустрія програмних засобів в умовах жорсткої кон­куренції, де часом важливіше швидке впровадження нових ідей і підходів, ніж їхній аналіз і теоретичне пророблення.

Необхідність розроблення теоретичних основ науки про ме­тоди розроблення систем, заснованих на знаннях – інженерії знань, – обґрунтовується в роботах Д.А. Поспєлова, Е.В. Попо­ва, В.Л. Сте­фанюка, Р. Шенка, М. Мінського – провід­них спеціалістів у галузі ШІ. Перші кроки в створенні методо­логії (роботи Г.С. Осипова, В.Ф. Хоро­шевського, А.М. Яшина, Wielinga, Slagle та ін.) фактично є піо­нерсь­кими і найчастіше орієнтовані на певний клас завдань, що моде­люються в межах конкретного програмного інструментарію.

У цьому підрозділі розглянуто нову методологію, що дає змогу здійс­нити стадію структуризації незалежно від по­дальшої програмної реалізації, спираючись на досягнення в області розроблення складних систем.

2.4.1. Історична довідка

Стадія концептуального аналізу або структуризації знань тра­диційно є (разом зі стадією видобування) “вузьким місцем” у життє­во­му циклі розроблення інтелектуальних систем. Методологія струк­ту­ризації близька до сучасної теорії вели­ких систем або складних сис­тем, де традиційно акцент робиться на процесі проектування таких сис­тем. Досліджували цю теорію й класики об’єктно-орієнтовано­го аналізу.

Розроблення інтелектуальних систем з упевненістю можна зарахувати до цього класу завдань, оскільки вони мають основні озна­ки складності (ієрархія понять, внутрішньоелементні й міжелементні зв’язки тощо). Складність проектування ІС визначається, переважно, складністю предметних областей і керування процесом розроблення, а також складністю забез­печення гнучкості кінцевого програмного продукту й опису поведінки окремих підсистем.

Аналогічні концепції, але пов’язані не із загальносистемними дослідженнями, а інформаційними процесами, які роз­глядають у сис­темах, таких як зв’язок і керування, стали основою кібернетики як самостійної науки. Цей підхід був істотно підтриманий роботами Шеннона з математичного мо­делювання поняття інформації.

Пізніше, в 1960-х рр., було зроблено кілька спроб сформу­лювати і розвинути математичні теорії систем високого рівня спільності. Істотний внесок до математичної теорії сис­тем і основи структуризації внесли дослідники Н.Я. Моїсєєв, В.М. Глушков, А.Г. Івахненко, Д.А. Поспєлов та інші. Системний аналіз тісно пере­плітається з тео­рією систем і передбачає сукупність методів, орієнтованих на дослід­ження і моделювання складних сис­тем: технічних, економічних, екологічних тощо.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]