
- •2,Спічрайтерство як вид діяльності: поняття, сутність, функції
- •3,Теоретичні та практичні засади реферування, як одного з напрямів референтської діяльності
- •4,Формування реферативних ресурсів в Україні: теоретичні, організаційні, технологічні аспекти.
- •5,Типова інструкція з діловодства як нормативний документ
- •6,Нормативна та методична бази експертизи цінності документів.
- •7,Основні документи кадрової діяльності.
- •8,Законодавчо-нормативна база діяльності служб документаційного забезпечення
- •9,Інформація: її суть, функції, характеристики та класифікація
- •11,Перетворення повідомлення (даних) в інформацію – методична основа організації інформаційно-аналітичної роботи
- •12,Характеристика психологічних чинників інформаційно-аналітичної діяльності
- •13,Інформаційна потреба та інформаційний цикл:визначення, оцінка, механізми реалізації
- •14,Суб’єкти інформаційних відносин та їх інформаційні потреби як технологічна основа організації інформаційно-аналітичної діяльності
- •15,Нормативно-правові основи організації інформаційно-аналітичної діяльності
- •16,Суть та основні принципи реалізації інформаційно-аналітичного процесу.Порядок підготовки аналітичних документів
- •17,Організація інформаційно-аналітичного забезпечення потреб користувачів
- •18,Аналітико-синтетична переробка документної інформації: сутність, значення
- •19, Реферування документів: сутність, види, функції.
- •21,Спеціальна методика бібліографічного опису
- •22, Універсальна десяткова класифікація: структура, зміст, призначення
- •23, Бібліотечно-бібліографічна класифікація як універсальна комбінаційна система.
- •24,Анотування документів: сутність, види, функції
- •25, Види аналітико-синтетичної переробки документної інформації.
- •26, Дсту гост 7.1:2006 Бібліографічний запис. Бібліографічний опис. Загальні вимоги та правила складання.
- •27,Архіви – специфічна інформаційна система
- •28,Еволюція архівів та періодизація їх історії
- •29,Становлення архівознавства як наукової дисципліни
- •30,Схема зв’язків архівознавства з науковими дисциплінами
- •31,Архівознавче термінознавство
- •32,Система архівних установ в Україні
- •33,Законодавчо-нормативне регулювання діяльності архівних установ України
- •34,Державні архіви й організаційно-методичне керівництво архівними підрозділами та службами діловодства установ, підприємств, організацій
- •35,Джерела комплектування державних архівів
- •36,Експертиза цінності документів та комплектування державних архівів
- •37,Організація документів на рівні архіву та архівного фонду. Теорія фондування
- •38,Довідковий апарат державних архівів: структура, зміст, завдання
- •39,Описання архівних документів: теорія, методика і практика
- •40, Становлення документознавства як науки та навчальної дисципліни.
- •41, Класифікація документів: теоретичні засади, методика, практика.
- •42, Документ як діалектична двоєдність форми та змісту.
- •43, Концепції документа як джерела інформації і засобу комунікації.
- •44, Новітні тенденції розвитку документознавства у вітчизняній і зарубіжній традиції
- •45, Документознавство в системі відносин „діловодство – архівознавство”
- •46, Сучасні дослідження з документознавства (історіографічний огляд)
- •47, Функційність як основна атрибутивна властивість документа.
- •48, Основні етапи розвитку документознавства у вищій школі.
- •49, Патентний документ: історія, загальна характеристика.
- •50, Управлінський документ: історія, загальна характеристика.
- •51, Нормативний документ: історія, загальна характеристика.
- •52, Аудіовізуальний документ: історія, загальна характеристика.
- •53, Картографічний документ: історія, загальна характеристика.
- •54, Музичний документ: історія, загальна характеристика.
- •55, Уніфікація та стандартизація управлінських документів.
- •56, Керування документаційними процесами за кордоном.
- •57, Управлінське документознавство як наука та навчальна дисципліна.
- •58, Класифікація управлінських документів.
- •59, Нормативно-методична база діловодства в Україні.
- •60, Організація документообігу в установі.
- •61, Складання номенклатури справ та формування справ.
- •62, Основні вимоги до складання та оформлювання управлінських документів.
- •63, Контроль за виконанням документів.
- •64, Історичні передумови формування сучасного діловодства
- •65, Організація сучасного діловодства.
- •66, Принципи організації діловодства та регулювання інформаційних відносин в Україні
- •67, Лінгвістичні основи документознавства як теоретико-прикладна дисципліна. Зв’язок лінгвістичних основ документознавства з іншими науками та навчальними дисциплінами.
- •68, Текст як основа ділового документа. Класифікація текстів у документній лінгвістиці
- •69, Мова і мовлення. Функції мови. Культура мовлення та мовний етикет.
- •70, Стиль як основне поняття стилістики.
- •71, Ділове спілкування. Види, типи, форми спілкування
- •72, Проблема визначення мовної норми на сучасному етапі. Типи мовних норм.
- •73, Нормативність текстів офіційно-ділового стилю на фонетико-орфографічному рівні
- •74, Основні завдання редагування
- •75, Структура редакторського аналізу текстів офіційно-ділового стилю. Етапи редагування.
- •76, Еволюція понять “діловодство” – “документаційне забезпечення управління” – “документно-інформаційне забезпечення управління” –“управління документацією” – “керування документаційними процесами
- •77, Витоки керування документаційними процесами
- •78, Керування документаційними процесами в міждисциплінарному науковому просторі
- •79, Термінологія і термінографія керування документаційними процесами.
- •80, Умови ефективного функціонування системи керування документаційними процесами
- •81, Законодавче регулювання сфери керування документаційними процесами: зарубіжний досвід
- •82, Впровадження міжнародного стандарту iso 15489:2001 в Україні. Дсту 4423-1:2005; 4423-2:2005.
- •83, Iso, національні комітети зі стандартизації: розроблення стандартів з керування документаційними процесами
- •84, Вклад міжнародних організацій і форумів у розроблення науково-методичних засад керування документаційними процесами
- •85, Роль архівних установ у керуванні документаційними процесами.
- •86, Документаційні процеси та їх контролювання
- •87, Керування документаційними процесами: сфера практичної діяльності та сфера наукових знань.
- •88, Основні функції і форми організації служб керування документаційними процесами
- •89, Інституцієзнавство як наукова і навчальна дисципліна
- •96, Методики дослідження зовнішніх ознак документа.
- •97, Методики наукового опрацювання інформаційної складової документа.
- •98, Сучасні математичні методи студіювання документа.
- •99, Історія виникнення документа, його генезис та складання перших галузей знань про документ
- •100, Еволюція знань про документ у XVIII – першій половині XX ст.
- •101, Розвиток теоретико-методологічних, науково-методичних засад документознавства у другій половині хх
- •102, Сучасний стан документознавства як науки, навчальної дисципліни та перспективи розвитку
- •103, Об’єкт, предмет, головні наукові напрями й завдання документознавства
- •104, Структура, сучасні концепції документознавства.
- •105, Методологія та методика документознавства.
- •106, Зв’язки документознавства з іншими галузями знань.
- •107, Еволюція та сучасний стан терміносистеми документознавства.
- •108, Методи і способи кодування інформації.
9,Інформація: її суть, функції, характеристики та класифікація
Інформація - це зміст повідомлення про сукупність явищ та подій, що представляють інтерес для зацікавлених осіб та організацій, підлягають реєстрації та обробці. Інформація представляє собою нерозривну єдність сутності і форми, і не існує без носія інформації. Інфор. має троїсту сутність:вона обєктивно існує незалежно від нас;вона є моделлю відповідних обєктів і процесів;вона здатна породжувати певні матеріально-енергетичні процеси.
Основна функц. інформ. – повідомлення субєкту про стан середовища, у якому проходить його життєдіяльність.Інформ. поділяють на масову і спеціальну.
Спеціальна інформ. – забезпечує створення матеріальних і нематеріальних благ.Масова інформ. – виконує функцію спілкування.Якісні характеристики інформ.:
цінність (корисність) інформ. – полягає у здатності досягнення мети, що стоїть перед субєктом;
точність інформ. – це припустимий рівень її викривлення, що визначається характером завдань, що стоять перед субєктом;
достовірність інформ. – визначається її властивістю відображати реально існуючі обєкти з певним рівнем точності;
коректність – сприйняття інформ. всіма субєктами (інформ. повинна сприйматись однозначно);
повнота інформ. – це її здатність вмістити в собі необхідний обсяг відомостей для прийняття правильного рішення;
оперативність інформ. – це її актуальність за умов змінюється.
Кількісні характеристики – це міра, що характеризує зменшення ступеня невизначенності ситуації після отримання певного повідомлення.Одиниця виміру – біти, байти, кілобайти, мегабайти. Дані – це повідомлення про стан обєкта, представлені в зручній для оброки формі.Знання – це перевірений практикою результат пізнання дійсності, її відображення у свідомості людини.Класифікація інофрмації:
інформація вільного доступу (відкрита);
інформація з обмеженим доступом.
Відкрита інформ. – це інформ. якою дозволено користуватись широкому загалу користувачів.
Інформ. з обмеженим доступом поділяється на:
таємна інформ. – містить відомості, що становлять державну або іншу таємницю, розголошення якої завдає шкоди;
конфіденційна інформація – містить відомості, що знаходяться у володінні, користуванні або розпорядженні юридичних та фізичних осіб і поширюється за їх бажанням.
Інформ. поділяється на первинну (інформація/дані зібрані вперше після розвязання певної проблеми) і вторинну (була вже зібрана раніше, чи перероблена первинна).
Закон Укр. "Про інформацію" класифікує інформацію за такими видами: статистична, адміністративна, масова, про діяльність державних органів влади та органів місцев. і регіон. самоврядування, правова. Про особу, довідково – енциклопедична, соціологічна (це документовані відомості про ставлення громадян/согруп до суспільних подій/явищ.
.10,Моделі комунікації за К. Шенноном, Р. Якобсоном та Ю. Лотманом як інструмент інформаційно-аналітичної роботи.
Комунікаційний (комунік. латин. – "робити щось спільно") процес – це обмін інформацією між двома або більше суб’єктами. Прикладом К. може слугувати усні бесіди, публікації тощо.Існує три моделі комунікації:Модель Шенона складається з 5 частин: Джерело інформації - повідомлення або послідовність повідомлень, які повинні бути передані адресату; Передавач – перетворює повідомлення у сигнали, що відповідають характеристикам цього каналу зв’язку; Канал зв’язку – це середовище, що використовується для передачі повідомлень від відправника до приймача. Функції каналу зв’язку можуть виконувати усна розмова, традиційна пошта, електронні засоби зв’язку тощо; Приймач – виконує операцію, зворотну тій, яку виконує передавач – за сигналами відновлює повідомлення; Адресат – це особа, які призначається повідомлення.Модель Якобсона розглядає комунікаційний процес з урахуванням психологічних чинників, притаманних людському суспільству. Ця модель складається з 6 елементів: Адресат посилає повідомлення адресату. Щоб повідомлення могло виконувати свої функції, необхідні контекст – відносно завершений за змістом уривок тексту, код цілком чи хоча б частково спільний для адресанта й адресата, контакт – фізичний канал і психологічний зв’язок між адресантом і адресатом.За Лотманом (який розглядав мову як продукт історичного розвитку) для повної гарантії адекватності переданого й отриманого повідомлення необхідна штучна мова. Тут той, хто передає і той, хто отримує, користуються єдиним кодом."Я – він" – "я" – суб’єкт (власник) передачі інформації, а "він" – об’єкт, адресат."Я – я" – повідомлення самому собі вже відомої інформації (підвищується ранг повідомлення, набуває нового сенсу).