12,Характеристика психологічних чинників інформаційно-аналітичної діяльності

Оскільки людина – істота суспільна, то цілком закономірно, що не лише психологічні характеристики індивіда, а й соціально-психологічні чинники впливають на інформаційну діяльність окремого індивіда й цілих груп. А своєрідним містком між психологією особистості та соціальною психологією є настанови. Настанова – це оціночна реакція на щонебудь, яка виражається в думках, поглядах, почуттях і цілеспрямованій поведінці. Вони формуються протягом певного періоду життя кожного індивіда, задаються цого попереднім досвідом. Як зазначають психологи, настанови особливо сильно впливають на висновки та поведінку людей тоді, коли можлива різна інтерпретація інформації, на підставі якої приймається рішення. Причому такі ситуації можуть траплятись у найрізноманітніших сферах професійної діяльності – у бізнесі, державному та місцевому управлінні, політиці.Автоматична реакція людини на певний сигнал дуже часто обумовлена спливом стереотипів, які являють собою ментальні конструкції, що застосовуються для прийняття рішень без всебічного аналізу інформ. Термін "стереотип" – походить із грецької мови і в перекладі означає "твердий відбиток", тобто той що копіює. Стереотипи тісно повязані з настановами. Дуже специфічною і розповсюдженою формою стереотипів є так званий стереотип авторитету. Його сутність полягає в тому, що люди часто сприймають інформацію як достовірну лише на підставі того, що вона подається особою, яка визнається авторитетним фахівцем у якійсь сфері. Стереотип авторитету досить широко використов. в рекламі, коли, наприклад, користуватися тією чи іншою пастою для зубів рекомендує людина, одягнена в білий халат і представлена телеглядачам як стоматолог. З іншого боку, не варто забувати, що механізм впливу стереотипу авторитету заснований на суспільному досвіді, оскільки прийняття рішень на підставі оцінок авторитетного з цієї проблеми фахівця дає змогу субєкту зекономити час і зусилля на прийняття рішень.

13,Інформаційна потреба та інформаційний цикл:визначення, оцінка, механізми реалізації

Інформаційна потреба - це інформація, яку людина чи організація має одержати, щоб ефективно виконувати свою роботу, позитивно вирішити якусь проблему або успішно задовольнити приватний інтерес чи хобі. Таким чином у певного суб'єкта потреба в інформації виникає через необхідність ліквідувати дефіцит певних знань, свого роду аномальний етап процесу пізнання. Люди часто не зразу можуть чітко сформулювати свою інформаційну потребу. Коли перед ними стоїть якась проблема, вони шукають потрібну інформацію паралельно збираючи багато інформаційного шуму, це так звана "пасивна інформаційна потреба", що представляє собою потребу в інформації, яка усвідомлюється людиною лише тоді, коли вона отримує інформацію необхідну для вирішення проблеми, що стоїть перед нею. Перехід від "пасивної" інформаційної потреби до її усвідомлення суб'єктом як такої стимулює цілеспрямований пошук інформації. Інформаційні бажання реалізуються в інформаційні запити, тобто замовлення одиниці інформації, що розглядається як потрібна або бажана. Запит досить часто може не співпадати з потребою або навіть з бажанням. Інформаційний запит якщо він реалізований завершується використанням інформації. Використання може виявитись результатом цілеспрямованого пошуку (виконаного запиту) і випадкового відкриття (в результаті нецільового пошуку). Потреба в інформації, як свідчить досвід - ширша за її використання. Адже далеко не завжди і не всі інформаційні потреби суб'єкта можуть бути повністю задоволені.Послідовний ланцюжок інформаційних потреб, бажань, запитів та використання інформації складає інформаційний цикл.