- •2,Спічрайтерство як вид діяльності: поняття, сутність, функції
- •3,Теоретичні та практичні засади реферування, як одного з напрямів референтської діяльності
- •4,Формування реферативних ресурсів в Україні: теоретичні, організаційні, технологічні аспекти.
- •5,Типова інструкція з діловодства як нормативний документ
- •6,Нормативна та методична бази експертизи цінності документів.
- •7,Основні документи кадрової діяльності.
- •8,Законодавчо-нормативна база діяльності служб документаційного забезпечення
- •9,Інформація: її суть, функції, характеристики та класифікація
- •11,Перетворення повідомлення (даних) в інформацію – методична основа організації інформаційно-аналітичної роботи
- •12,Характеристика психологічних чинників інформаційно-аналітичної діяльності
- •13,Інформаційна потреба та інформаційний цикл:визначення, оцінка, механізми реалізації
- •14,Суб’єкти інформаційних відносин та їх інформаційні потреби як технологічна основа організації інформаційно-аналітичної діяльності
- •15,Нормативно-правові основи організації інформаційно-аналітичної діяльності
- •16,Суть та основні принципи реалізації інформаційно-аналітичного процесу.Порядок підготовки аналітичних документів
- •17,Організація інформаційно-аналітичного забезпечення потреб користувачів
- •18,Аналітико-синтетична переробка документної інформації: сутність, значення
- •19, Реферування документів: сутність, види, функції.
- •21,Спеціальна методика бібліографічного опису
- •22, Універсальна десяткова класифікація: структура, зміст, призначення
- •23, Бібліотечно-бібліографічна класифікація як універсальна комбінаційна система.
- •24,Анотування документів: сутність, види, функції
- •25, Види аналітико-синтетичної переробки документної інформації.
- •26, Дсту гост 7.1:2006 Бібліографічний запис. Бібліографічний опис. Загальні вимоги та правила складання.
- •27,Архіви – специфічна інформаційна система
- •28,Еволюція архівів та періодизація їх історії
- •29,Становлення архівознавства як наукової дисципліни
- •30,Схема зв’язків архівознавства з науковими дисциплінами
- •31,Архівознавче термінознавство
- •32,Система архівних установ в Україні
- •33,Законодавчо-нормативне регулювання діяльності архівних установ України
- •34,Державні архіви й організаційно-методичне керівництво архівними підрозділами та службами діловодства установ, підприємств, організацій
- •35,Джерела комплектування державних архівів
- •36,Експертиза цінності документів та комплектування державних архівів
- •37,Організація документів на рівні архіву та архівного фонду. Теорія фондування
- •38,Довідковий апарат державних архівів: структура, зміст, завдання
- •39,Описання архівних документів: теорія, методика і практика
- •40, Становлення документознавства як науки та навчальної дисципліни.
- •41, Класифікація документів: теоретичні засади, методика, практика.
- •42, Документ як діалектична двоєдність форми та змісту.
- •43, Концепції документа як джерела інформації і засобу комунікації.
- •44, Новітні тенденції розвитку документознавства у вітчизняній і зарубіжній традиції
- •45, Документознавство в системі відносин „діловодство – архівознавство”
- •46, Сучасні дослідження з документознавства (історіографічний огляд)
- •47, Функційність як основна атрибутивна властивість документа.
- •48, Основні етапи розвитку документознавства у вищій школі.
- •49, Патентний документ: історія, загальна характеристика.
- •50, Управлінський документ: історія, загальна характеристика.
- •51, Нормативний документ: історія, загальна характеристика.
- •52, Аудіовізуальний документ: історія, загальна характеристика.
- •53, Картографічний документ: історія, загальна характеристика.
- •54, Музичний документ: історія, загальна характеристика.
- •55, Уніфікація та стандартизація управлінських документів.
- •56, Керування документаційними процесами за кордоном.
- •57, Управлінське документознавство як наука та навчальна дисципліна.
- •58, Класифікація управлінських документів.
- •59, Нормативно-методична база діловодства в Україні.
- •60, Організація документообігу в установі.
- •61, Складання номенклатури справ та формування справ.
- •62, Основні вимоги до складання та оформлювання управлінських документів.
- •63, Контроль за виконанням документів.
- •64, Історичні передумови формування сучасного діловодства
- •65, Організація сучасного діловодства.
- •66, Принципи організації діловодства та регулювання інформаційних відносин в Україні
- •67, Лінгвістичні основи документознавства як теоретико-прикладна дисципліна. Зв’язок лінгвістичних основ документознавства з іншими науками та навчальними дисциплінами.
- •68, Текст як основа ділового документа. Класифікація текстів у документній лінгвістиці
- •69, Мова і мовлення. Функції мови. Культура мовлення та мовний етикет.
- •70, Стиль як основне поняття стилістики.
- •71, Ділове спілкування. Види, типи, форми спілкування
- •72, Проблема визначення мовної норми на сучасному етапі. Типи мовних норм.
- •73, Нормативність текстів офіційно-ділового стилю на фонетико-орфографічному рівні
- •74, Основні завдання редагування
- •75, Структура редакторського аналізу текстів офіційно-ділового стилю. Етапи редагування.
- •76, Еволюція понять “діловодство” – “документаційне забезпечення управління” – “документно-інформаційне забезпечення управління” –“управління документацією” – “керування документаційними процесами
- •77, Витоки керування документаційними процесами
- •78, Керування документаційними процесами в міждисциплінарному науковому просторі
- •79, Термінологія і термінографія керування документаційними процесами.
- •80, Умови ефективного функціонування системи керування документаційними процесами
- •81, Законодавче регулювання сфери керування документаційними процесами: зарубіжний досвід
- •82, Впровадження міжнародного стандарту iso 15489:2001 в Україні. Дсту 4423-1:2005; 4423-2:2005.
- •83, Iso, національні комітети зі стандартизації: розроблення стандартів з керування документаційними процесами
- •84, Вклад міжнародних організацій і форумів у розроблення науково-методичних засад керування документаційними процесами
- •85, Роль архівних установ у керуванні документаційними процесами.
- •86, Документаційні процеси та їх контролювання
- •87, Керування документаційними процесами: сфера практичної діяльності та сфера наукових знань.
- •88, Основні функції і форми організації служб керування документаційними процесами
- •89, Інституцієзнавство як наукова і навчальна дисципліна
- •96, Методики дослідження зовнішніх ознак документа.
- •97, Методики наукового опрацювання інформаційної складової документа.
- •98, Сучасні математичні методи студіювання документа.
- •99, Історія виникнення документа, його генезис та складання перших галузей знань про документ
- •100, Еволюція знань про документ у XVIII – першій половині XX ст.
- •101, Розвиток теоретико-методологічних, науково-методичних засад документознавства у другій половині хх
- •102, Сучасний стан документознавства як науки, навчальної дисципліни та перспективи розвитку
- •103, Об’єкт, предмет, головні наукові напрями й завдання документознавства
- •104, Структура, сучасні концепції документознавства.
- •105, Методологія та методика документознавства.
- •106, Зв’язки документознавства з іншими галузями знань.
- •107, Еволюція та сучасний стан терміносистеми документознавства.
- •108, Методи і способи кодування інформації.
29,Становлення архівознавства як наукової дисципліни
А-ство – це комплексна система знань, що вивчає історію, теорію і практику архівної справи, її правові та економічні засади. Словом "архів" у Стародавній Греції називали будинку вищих урядових установ, де ухвалювалися і зберігалися важ-ливі державні акти. В сучасній лексиці поняття "архів" має два основних значення: а) соціальна інституція, що забезпе-чує потреби суспільства у ретроспективній документній ін-формації через архівні д-ти, організовуючи їх зберігання та користування ними; б) сукупність д-тів, сформованих в результаті діяльності установ.Знання про архівну справу набули наукового характеру в країнах Західної Європи у ХVIII-ХІХст., і Росії та Україні – в середині ХІХст. На зламі ХІХ-ХХ ст. з'являється термін "архівістика". Спочатку його пов’язували з вивченням історії арх. справи, збиранням і зберіганням д-тів, а згодом до зав-дань архівістики почали відносити розроблення наукових ос-нов організації роботи з д-тами,їх пошуку,відбору і публікацВ 1920-х р.почали вживати термін "архівознавство", який відображав не лише прикладне, а й теоретико-мето-дологічне призначення цієї галузі знань. Спочатку воно пов'язувалось з археологічними розвідками, пошуками пи-семних старожитностей, а потім - з діяльністю археографічних комісій, що вивчали давні акти.Тривалий час А-ство вважали "допоміжною історичною дисципліною", а починаючи з 1970-х р.-спеціальною галуззю історичної науки.На сьогодні архівознавство вийшло за рамки окремої історичної дисципліни і набуло статусу автономної наукової системи. Як комплексна наукова дисципліна охоплює теорію і практику архівної справи, історію і організацію архівної справи,археографію,архівне право,архівознавчу терміноло-гію; пов'язане з іншими спец. історичними дисциплінами - джерелознавством, хронологією, метрологією, геральдикою інш.
30,Схема зв’язків архівознавства з науковими дисциплінами
А. тісно пов’язане з ін. науками і навч. дисциплінами. Насам-перед: А-ство спирається на здобутки політології, етнології, зокре-ма в тих розділах, що стосуються історії політичних партій та рухів, їх документальних масивів, формування української нації, етносів та етнічних груп, пам’яток історії та культури. В результаті започатковується архівософія, покликана осмислити філософію архівістики.З документознавством – спец. дисципліною, яка вивчає зако-номірності утворення д-тів. Обидві науки мають справу з д-тами, але д-ство зосереджує увагу на створенні та обігу в установі д-тів, що містять управлінську інформацію. А в архівно-інформаційній структурі центральною ланкою є д-тні системи управлінського походження.Зв’язок архівознавства з д-знавством та управлінським д-знав-ством розглянув Малітіков О.С. Він розглядав архівознавство як "історичне д-знавство". Спільним об’єктом дослідження архівознавства та діловодства – це службовий д-т (діловодство вивчає д-ти у динамічному стані, А. – у статичному).Діловодство впливає на характер формування і склад архівів.Архівні установи роблять внесок у розробку законодавчо-нормативної бази діловодства А-знавство має великий зв’язок з історією держ.установ. – це історія фондоутворювачів (арх.фонди називаються іменами фон-доутворювачів). Знання історії держ.установ дає можливість буду-вати науково обгрунтовану мережу держ.архівів, визначати їх профіль.В архівознавстві використовуються прийоми розроблені спеціальними історичними дисциплінами Велике значення в роботі з архівами має знання генеалогії в роботі з архівними фондами особового походження.Має зв’язок а-знавство й археографія: а-знаство вивчає методи наукової організації арх.д-тів, археологія – методи наукової репре-зентації. Архівісти зробили великий веклад у розроблення методики публікації арх.д-тів.