- •2,Спічрайтерство як вид діяльності: поняття, сутність, функції
- •3,Теоретичні та практичні засади реферування, як одного з напрямів референтської діяльності
- •4,Формування реферативних ресурсів в Україні: теоретичні, організаційні, технологічні аспекти.
- •5,Типова інструкція з діловодства як нормативний документ
- •6,Нормативна та методична бази експертизи цінності документів.
- •7,Основні документи кадрової діяльності.
- •8,Законодавчо-нормативна база діяльності служб документаційного забезпечення
- •9,Інформація: її суть, функції, характеристики та класифікація
- •11,Перетворення повідомлення (даних) в інформацію – методична основа організації інформаційно-аналітичної роботи
- •12,Характеристика психологічних чинників інформаційно-аналітичної діяльності
- •13,Інформаційна потреба та інформаційний цикл:визначення, оцінка, механізми реалізації
- •14,Суб’єкти інформаційних відносин та їх інформаційні потреби як технологічна основа організації інформаційно-аналітичної діяльності
- •15,Нормативно-правові основи організації інформаційно-аналітичної діяльності
- •16,Суть та основні принципи реалізації інформаційно-аналітичного процесу.Порядок підготовки аналітичних документів
- •17,Організація інформаційно-аналітичного забезпечення потреб користувачів
- •18,Аналітико-синтетична переробка документної інформації: сутність, значення
- •19, Реферування документів: сутність, види, функції.
- •21,Спеціальна методика бібліографічного опису
- •22, Універсальна десяткова класифікація: структура, зміст, призначення
- •23, Бібліотечно-бібліографічна класифікація як універсальна комбінаційна система.
- •24,Анотування документів: сутність, види, функції
- •25, Види аналітико-синтетичної переробки документної інформації.
- •26, Дсту гост 7.1:2006 Бібліографічний запис. Бібліографічний опис. Загальні вимоги та правила складання.
- •27,Архіви – специфічна інформаційна система
- •28,Еволюція архівів та періодизація їх історії
- •29,Становлення архівознавства як наукової дисципліни
- •30,Схема зв’язків архівознавства з науковими дисциплінами
- •31,Архівознавче термінознавство
- •32,Система архівних установ в Україні
- •33,Законодавчо-нормативне регулювання діяльності архівних установ України
- •34,Державні архіви й організаційно-методичне керівництво архівними підрозділами та службами діловодства установ, підприємств, організацій
- •35,Джерела комплектування державних архівів
- •36,Експертиза цінності документів та комплектування державних архівів
- •37,Організація документів на рівні архіву та архівного фонду. Теорія фондування
- •38,Довідковий апарат державних архівів: структура, зміст, завдання
- •39,Описання архівних документів: теорія, методика і практика
- •40, Становлення документознавства як науки та навчальної дисципліни.
- •41, Класифікація документів: теоретичні засади, методика, практика.
- •42, Документ як діалектична двоєдність форми та змісту.
- •43, Концепції документа як джерела інформації і засобу комунікації.
- •44, Новітні тенденції розвитку документознавства у вітчизняній і зарубіжній традиції
- •45, Документознавство в системі відносин „діловодство – архівознавство”
- •46, Сучасні дослідження з документознавства (історіографічний огляд)
- •47, Функційність як основна атрибутивна властивість документа.
- •48, Основні етапи розвитку документознавства у вищій школі.
- •49, Патентний документ: історія, загальна характеристика.
- •50, Управлінський документ: історія, загальна характеристика.
- •51, Нормативний документ: історія, загальна характеристика.
- •52, Аудіовізуальний документ: історія, загальна характеристика.
- •53, Картографічний документ: історія, загальна характеристика.
- •54, Музичний документ: історія, загальна характеристика.
- •55, Уніфікація та стандартизація управлінських документів.
- •56, Керування документаційними процесами за кордоном.
- •57, Управлінське документознавство як наука та навчальна дисципліна.
- •58, Класифікація управлінських документів.
- •59, Нормативно-методична база діловодства в Україні.
- •60, Організація документообігу в установі.
- •61, Складання номенклатури справ та формування справ.
- •62, Основні вимоги до складання та оформлювання управлінських документів.
- •63, Контроль за виконанням документів.
- •64, Історичні передумови формування сучасного діловодства
- •65, Організація сучасного діловодства.
- •66, Принципи організації діловодства та регулювання інформаційних відносин в Україні
- •67, Лінгвістичні основи документознавства як теоретико-прикладна дисципліна. Зв’язок лінгвістичних основ документознавства з іншими науками та навчальними дисциплінами.
- •68, Текст як основа ділового документа. Класифікація текстів у документній лінгвістиці
- •69, Мова і мовлення. Функції мови. Культура мовлення та мовний етикет.
- •70, Стиль як основне поняття стилістики.
- •71, Ділове спілкування. Види, типи, форми спілкування
- •72, Проблема визначення мовної норми на сучасному етапі. Типи мовних норм.
- •73, Нормативність текстів офіційно-ділового стилю на фонетико-орфографічному рівні
- •74, Основні завдання редагування
- •75, Структура редакторського аналізу текстів офіційно-ділового стилю. Етапи редагування.
- •76, Еволюція понять “діловодство” – “документаційне забезпечення управління” – “документно-інформаційне забезпечення управління” –“управління документацією” – “керування документаційними процесами
- •77, Витоки керування документаційними процесами
- •78, Керування документаційними процесами в міждисциплінарному науковому просторі
- •79, Термінологія і термінографія керування документаційними процесами.
- •80, Умови ефективного функціонування системи керування документаційними процесами
- •81, Законодавче регулювання сфери керування документаційними процесами: зарубіжний досвід
- •82, Впровадження міжнародного стандарту iso 15489:2001 в Україні. Дсту 4423-1:2005; 4423-2:2005.
- •83, Iso, національні комітети зі стандартизації: розроблення стандартів з керування документаційними процесами
- •84, Вклад міжнародних організацій і форумів у розроблення науково-методичних засад керування документаційними процесами
- •85, Роль архівних установ у керуванні документаційними процесами.
- •86, Документаційні процеси та їх контролювання
- •87, Керування документаційними процесами: сфера практичної діяльності та сфера наукових знань.
- •88, Основні функції і форми організації служб керування документаційними процесами
- •89, Інституцієзнавство як наукова і навчальна дисципліна
- •96, Методики дослідження зовнішніх ознак документа.
- •97, Методики наукового опрацювання інформаційної складової документа.
- •98, Сучасні математичні методи студіювання документа.
- •99, Історія виникнення документа, його генезис та складання перших галузей знань про документ
- •100, Еволюція знань про документ у XVIII – першій половині XX ст.
- •101, Розвиток теоретико-методологічних, науково-методичних засад документознавства у другій половині хх
- •102, Сучасний стан документознавства як науки, навчальної дисципліни та перспективи розвитку
- •103, Об’єкт, предмет, головні наукові напрями й завдання документознавства
- •104, Структура, сучасні концепції документознавства.
- •105, Методологія та методика документознавства.
- •106, Зв’язки документознавства з іншими галузями знань.
- •107, Еволюція та сучасний стан терміносистеми документознавства.
- •108, Методи і способи кодування інформації.
74, Основні завдання редагування
Завдання: верифікація, адаптація, адвербіалізація, нормалізація, інтерпретація, уніфікація /урізноманітнення; політизація /деполітизація, естетизація, етизація.Редагування – правила внесення змін безпосередньо в саме повідомлення. Повязане з лінгвістикою, юриспруденцією, етикетом, естетикою, логікою та психологією. Обєкт – авторський оригінал. Предмет – приведення змісту та форми документу у відповідність до загальноприйнятих встановлених норм та вимог. Мета – отримати пористувачем якісного, чіткого та зрозумілого тексту документу.Отже, Редагування – виправлення граматичних, друкарських і стилістичних помилок. Завдання: Вертифікація повідомлень – встановлення істинності цих тверджень.Адаптація повідомлення – редактор повинен пристосувати мову повідомлення до мови й тезаурусу тої групи реципієнтів, для кого вона призначена.Нормалізація – редактор повинен привести норми повідомлення у відповідність до тих норм, якими користується реципієнт.Інтерпретація – редактор повинен дати коментарі до повідомлення, які пояснюють незрозумілі речення.Уніфікація (урізноманітнення) – редактор повинен уніфіковано подавати однотипні елементи для їх однозначної ідентифікації та полегшення сприйняття або ж урізноманітнювати однотипні елементи повідомлення для отримання естетичного задоволення.Політизація – редактор повинен залежно від виду повідомлення або надати йому певного політичного забарвлення або ж усунути політичне забарвлення відповідно до існуючих політичних норм.Естетизація – редактор повинен привести повідомлення у відповідність із нормами прекрасного.
75, Структура редакторського аналізу текстів офіційно-ділового стилю. Етапи редагування.
Етапи редагування: перевірка фактичного матеріалу;скорочення тексту; виправлення мовностилістичних помилок; рубрикація тексту; виправлення різного роду помилок, неточностей, описок, виправлень. Робота редактора – невідємна і надзвичайно важлива складова у процесі створення офіційно-ділового документа. Створений док. обовязково необхідно уважно прочитати, оцінити структуру, зміст, стиль, грамотність тексту. Редагування і коригування – є найважливішими етапами підготовки тексту офіційно-ділового док. до оприлюднення. Редактор опрацьовує текст з метою його покращення відзначає всі логічні та мовні помилки, недоречності, повторення;прагне щонайбільшої чіткості та ясності формулювань;перевіряє весь фактичний матеріал, точність цитат, посилань, правильність оформлення таблиць і висновків. Коректор здійснює праку-вичитування, яка має на меті приведення тексту до повної відповідності з морфологічними і синтаксичними нормами, системою скорочень і умовних позначень. До основних видів редакторських виправлень можна віднести усунення логічних, лексичних та стилістичних недоречностей у тексті, а також уніфікацію текстових елементів. Існує 5-ть етапів редагування:І етап: перевірка фактичного матеріалу. Факт – основа змісту документа. Перевіряються відомості, викладені у докум., числа, імена, назви, дати, які мають бути достовірними. Однією з важливих характеристик факту є точність, порушення якої веде до неправильного розуміння теми тексту.ІІ етап: скорочення тексту. У тексті скорочують повтори, однакові факти й приклади, позбавляють тавтології та плеоназмів. Документ потрібно присвячувати одному питанню. Незалежно від того простий текст чи складний, він не повинен містити тематично різнорідних, логічно не повязаних між собою відомостей.ІІІ етап: виправлення мовностилістичних помилок. Мова офіц.-ділов. тексту і його правопис повинні бути літературними й нормативними. У правовому документі дуже важливим є дотримання граматичних правил. Граматика є не тільки елементом культури тексту, але й важливою умовою ефективного впливу на адресата. До правил розуміння офіц.-ділов. тексту належить також правило допустимого лінгвістичного та правописного забезпечення тексту. Слово, що вжите не в томму значенні, стає джерелом побічної теми, змінює хід думки читача. Кожне слово кожна фраза повинні виражати тему тексту чи бути тематично зумовленими.4-ий етап: рубрикація тексту (членування його на чистини, параграфи, абзаци, використання заголовків, нумерації). Рубрикація є зовнішнім вираженням композиційної структури тексту юридичного докум. Ступінь складності рубрикації залежить від змісту тексту – його призначення, тематики, обсягу.5-ий етап: виправлення різного роду помилок, неточностей, описок, виправлень. Все це знижує загальний культурний рівень юридичн. докум., і тому негативно впливає на якість сприйняття інформ., що міститься в тексті.У док., які засвідчують юридичні факти, не допускається: - будь-що виправляти; закреслювати. В інших док. слід робити при виправленні спеціальні застереження, що засвідчується підписом особи яка зробила ці виправлення. Велике значення має вигляд докум. – формат, колір та якість паперу, порядок розміщення тексту, вид використаного шрифту, колір стрічки і копіювального паперу, специфіка підпису докум. Якість зовнішнього вигляду док. значно погіршується нестандартними розмірами паперу, на якому він написаний (надрукований), наявністю великої кількості виправлень, описок, помилок. Коректор здійснює правку-вичитування, яка має на меті приведення тексту до повної відповідності з морфологічними і синтаксичними нормами, системою скорочень і умовних позначень.