9. Вища освіта Японії

Формування системи вищої освіти. Перші заклади освіти японські вчені відносять до VIII ст. Академію для підготовки вищих державних службовців було створено ще у далекому 1633 р. в Токіо а Указ про впровадження тристадійної освіти з'явився ще 1872 р. Однак перехід від елітарної до масової освіти відбувся в Японії після її поразки у Другій світовій війні, коли усі зусилля нації були спрямовані на розбудову країни. В основу було покладено американську модель освіти, яку японці суттєво модифікували на основі власних досягнень і традицій. У 60-х роках кількість студентів збільшилася у 7 разів, досягши 1,5 млн, а обсяг докторських студій - у 215 разів. Японські вчені проходили стажування у наукових лабораторіях більшості ВНЗ розвинутих країн світу. Вагому роль відіграла і та обставина, що уряд створив дуже прийнятні умови для розвитку недержавного сектору вищої освіти. Надзвичайно стрімкі економічні та технологічні зміни висунули настільки високі вимоги до системи освіти, що японці були змушені постійно її модифікувати, відкриваючи усе нові типи навчальних закладів та вдосконалюючи програми й методи навчання. Стала звичною повна середня освіта тривалістю 12 років для всіх; постійно зростає відсоток молоді, яка навчається в закладах університетського рівня.

Сучасні принципи побудови вищої освіти. Заклади освіти. У 1993 р. в Японії налічувалося 489 університетів (dаіgаки), понад 520 молодших (tапkі-dаіgаки) і 65 технологічних (kоtоsептопgаkkо) коледжів, понад дві третини з них входять до недержавного сектору. У координації і плануванні освіти бере участь велика кількість громадських організацій: Національна асоціація університетів, Асоціація місцевих університетів, Асоціація приватних університетів. Японська університетська акредитаційна асоціація, Центральна рада з освіти та Національна рада університетів і коледжів.

Окрім десятків класичних університетів в Японії функціонує багато інших: педагогічні, технічні, економічні, сільськогосподарські, незвичні для нас буддійські, жіночі, християнські та інші. До університетської системи включаються школи, коледжі та інститути (нерідко з 1 -2 фа­культетами), які за програмами високого рівня готують фахівців необхідних для країни профілів. Віддавна університети в Японії були комплексами, до складу яких входять заклади всіх рівнів освіти, — від дитячого садка до технологічних коледжів, випускники яких мають суттєві переваги під час вступу до університетів. Отримані у молодших і технологічних коледжах упродовж 2-3-річної програми кредити зараховуються в закладах університетського рівня.

Цікавим є заснований у 1983 р. в Японії потужний «повітряний університет» з програмами дистанційного і заочного навчання, який використовує усі досягнення сучасної техніки трансляції та інфор­мації. Систему післясередньої освіти доповнюють понад 1500 спе­ціалізованих (професійних) шкіл з однорічними програмами для підготовки до роботи на достатньо складному японському ринку праці.

Доступ громадян до освіти. Середня освіта Японії триває 12 років і поділяється на три стадії однакової тривалості, з яких остання досить диференційована і використовує кредитну систему врахування виконаного (атестат вимагає 85 кредитів, кожен з яких відповідає 35 годинам занять).

Прийом студентів до вищих навчальних закладів досить регламентований. Процес вступу складний і тривалий. Спочатку Національний центр прийому в університети централізовано проводить однаковий для всіх тест з перевірки шкільних досягнень учнів. Ті, хто подолав цей бар'єр, отримують змогу складати вступні іспити та проходити співбесіди в обраний університет. Не забороняється складання тестів одночасно в кількох ВНЗ, віддається перевага тим, хто досягає високих результатів після кількох невдалих спроб на попередніх вступних сесіях. Екзамени відіграють над­звичайно важливу роль у системі освіти Японії, тому такими по­ширеними є репетиторські послуги і відповідні заклади різного типу, тому японський школяр і вчиться «у дві зміни»: зранку в школі, увечері - в репетиторів.

Навчальний рік в японських ВНЗ розпочинається у квітні і за­вершується в березні. Він складається з трьох триместрів з літніми канікулами. Перші два роки студенти, зазвичай, навчаються на загальноосвітньому факультеті, далі йде спеціалізація.

Організація навчання, академічний рік та екзамени. Зміст і структурну побудову вищої освіти японці практично запозичили у США з їх основним чотирирічним циклом освіти для отримання диплома (для медичних спеціальностей виконання повної програми вимагає 6 років). Ці роки поділяються на дві дворічні частини, перша з яких - загальноосвітня, друга - спеціалізована. Однак випускник японського університету чи технічного ВНЗ продовжує навчатися ще кілька місяців на своєму робочому місці. І надалі самоосвіта не припиняється, бо національний центр створення тестів забезпечує усіх роботодавців необхідними комплектами тестів з метою проведення регулярних «контрольних» для перевірки професійного зростання працівників.

Застосовується 100-бальна рейтингова система оцінювання:

100-80 балів - відмінно (оцінюється літерою А), 79-70 - добре (В), 69-60 - задовільно (С), 59-0 - незадовільно (D).

Академічний рік становить 35 тижнів (кредитів), або 210 нав­чальних днів. Мова викладання - японська. Після виконання чотирирічної програми передбачено кілька випускних екзаменів, які більшість успішно складає. Щоб здобути ступінь бакалавра, студент повинен набрати протягом 4-х років навчання певну кількість залікових одиниць (таньї, на зразок американських кредитів) з визначених груп предметів. Із загальної суми 124 таньї 36 припадає на загальноосвітні предмети, 8 - на іноземну мову, 4 - на фізичне виховання та 76 - на професійні дисципліни. Щоб отримати одну танью, необхідно прослухати упродовж 15 тижнів по одній годині лекцій (вона вимагає одногодинної самостійної підготовки), щотижня брати участь у 2-годинному семінарі (вимагає одногодинної самостійної підготовки), щотижня брати участь у 2-годинних лабораторних заняттях (вимагають 3-годинної самостійної підготовки).

Другим циклом освіти є дворічна магістерська програма, яку долають лише один-два бакалаври з 20-30, маючи надалі непогані шанси (понад 20%) для продовження свого росту на докторських студіях та отримання докторського звання. Для здобуття звання «магістр» студентові необхідно набрати за два роки 30 таньї, написати дослідницьку роботу та захистити її, скласти іспит на ступінь магістра.

Для здобуття докторату потрібно закінчити 5-6-річну докто­рантуру, отримати 30 таньї, написати дисертацію і скласти екзамени.

Основна структурна одиниця університету - факультет, який ділиться на декілька департаментів. Головними категоріями викладачів є: професори, асоційовані професори, асистенти про­фесора і наукові співробітники. Однак через високу різноманітність закладів є ще посади асистента, лектора чи інструктора.

Кваліфікації. Набір освітніх кваліфікацій в Японії не надто широкий, якщо враховувати велику різноманітність ВНЗ, тому в Японії вже тривалий час дискутують про бажаність більшої кількості кваліфікацій, експериментують з короткотривалими програмами підготовки інженерів, але це істотно не впливає на систему вищої освіти в цілому.

Навчання студентів-іноземців. Для вступу вони повинні виконати ті самі умови, що й японські абітурієнти, але для цього потрібно спочатку оформити візи. Головні труднощі у навчанні іноземців - це великі затрати часу на необхідне вільне оволодіння не лише розмовною японською мовою, а й досить швидким читанням текстів, що передаються ієрогліфами. Нормативна тривалість мовних курсів для закордонних кандидатів - 1,5 року.

Вступ до приватних закладів істотно не регулюється, до закладів державного сектору звернення йде через Міністерство освіти. Іноземці разом з японськими громадянами повинні достатньо успішно складати всі екзамени і виконувати письмові та усні тести.

Студенти Японії майже не отримують стипендій, тому за таких умов іноземцеві важко розраховувати на гранти чи фінансову підтримку з боку японського уряду, перспективніше знайти якесь інше фінансування. Кращі шанси отримати урядову допомогу мають кандидати на магістерську програму, але для вступу необхідно провчитися у рідній країні не менше 16 років на всіх рівнях системи освіти.

Плата за навчання достатньо висока, ще дорожче - саме перебування. Вочевидь, усі ці труднощі призводять до того, що з усієї Європи в Японії вчаться ледь кілька сотень студентів, а основний контингент студентів-іноземців становлять представники сусідніх країн з ієрогліфічним письмом - Тайваню, Південної Кореї та Китаю.

Додаток Б. Рекомендований перелік навчальних дисциплін і практик

Шифри Навчальних дисциплін та блоків змістових модулів, що входять до навчальної дисципліни	Назви навчальних дисциплін та блоків змістових модулів, що входять до навчальної дисципліни
Цикл дисциплін самостійного вибору вищого навчального закладу
2. Цикл природничо-наукової підготовки
2.05	Математичні основи інформаційних технологшій
ПН.08	Математичні основи інформаційних технологшій
2.06	Системний аналіз
ПН.09	Системний аналіз
2.07	Прикладна інформатика
ПН.10	Прикладна інформатика
2.08	Комп’ютерне оброблення даних
ПН.11	Комп’ютерне оброблення даних
2.09	Теорія прийняття рішень
ПН.12	Теорія прийняття рішень
3. Цикл професійно-практичної підготовки
3.24	Вступ до спеціальності "Міжнародна інформація"
ПП.23	Основні напрями навчальної діяльності майбутнього міжнародника-аналітика;
ПП.24	Основні напрями діяльності міжнародника-аналітика
3.25	Основи міжнародних інформаційних відносин
ПП.25	Основи міжнародних інформаційних відносин
3.26	Теорія та практика комунікацій
ПП.26	Теорія та практика комунікацій
3.27	Аналіз зовнішньої політики
ПП.27	Аналіз зовнішньої політики
3.28	Міжнародні інформаційні системи та технології
ПП.28	Міжнародні інформаційні системи та технології
3.29	Теорія масової комунікації
ПП.29	Теорія масової комунікації
3.30	Зв’язки з громадськістю
ПП.30	Зв’язки з громадськістю
3.31	Міжнародне інформаційне право
ПП.31	Міжнародне інформаційне право
3.32	Демократичне врядування і культура миру
ПП.32	Демократичне врядування і культура миру
3.33	Навчальна практика
ПП.33	Навчальна практика
Цикл дисциплін вільного вибору студентом (спецкурси)
3.34	Соціально-економічна географія регіону (Європа)
ПП.34	Соціально-економічна географія регіону (Європа)
3.35	Соціально-економічна географія регіону (Америка)
ПП.35	Соціально-економічна географія регіону (Америка)
3.36	Соціально-економічна географія регіону (Азія)
ПП.36	Соціально-економічна географія регіону (Азія)
3.37	Соціально-економічна географія регіону (Африка)
ПП.37	Соціально-економічна географія регіону (Африка)
3.38	Політичні та правові системи країн регіону (Європа)
ПП.38	Політичні та правові системи країн регіону (Європа)
3.39	Політичні та правові системи країн регіону (Америка)
ПП.39	Політичні та правові системи країн регіону (Америка)
3.40	Політичні та правові системи країн регіону (Азія)
ПП.40	Політичні та правові системи країн регіону (Азія)
3.41	Політичні та правові системи країн регіону (Африка)
ПП.41	Політичні та правові системи країн регіону (Африка)
3.42	Міжнародні відносини та зовнішня політика країн регіону (Європа)
ПП.42	Міжнародні відносини та зовнішня політика країн регіону (Європа)
3.43	Міжнародні відносини та зовнішня політика країн регіону (Америка)
ПП.43	Міжнародні відносини та зовнішня політика країн регіону (Америка)
3.44	Мінародні відносини та зовнішня політика країн регіону (Азія)
ПП.44	Мінародні відносини та зовнішня політика країн регіону (Азія)
3.45	Міжнародні відносини та зовнішня політика країн регіону (Африка)
ПП.45	Міжнародні відносини та зовнішня політика країн регіону (Африка)
3.46	Робота з джерелами інформації
ПП.46	Робота з джерелами інформації
3.47	Риторика (спічрайтинг)
ПП.47	Риторика (спічрайтинг)
3.48	Прес-служба
ПП.48	Прес-служба
3.49	Пропаганда та контрпропаганда
ПП.49	Пропаганда та контрпропаганда
3.50	Міжнародний медіа-моніторинг
ПП.50	Міжнародний медіа-моніторинг
3.51	Інформаційні кампанії
ПП.51	Інформаційні кампанії
3.52	Політична психологія
ПП.52	Політична психологія
3.53	Сучасні психотехнології
ПП.53	Сучасні психотехнології
3.54	Теорія та практика реклами
ПП.54	Теорія та практика реклами
3.55	Зв'язки з громадськістю в міжнародних відносинах
ПП.55	Зв'язки з громадськістю в міжнародних відносинах
3.56	Зв'язки з громадськістю в державних структурах
ПП.56	Зв'язки з громадськістю в державних структурах
3.57	Зв'язки з громадськістю в фінансових структурах
ПП.57	Зв'язки з громадськістю в фінансових структурах
3.58	Журналістські жанри
ПП.58	Журналістські жанри
3.59	Формалізовані методи дослідження ЗМК
ПП.59	Формалізовані методи дослідження ЗМК
3.60	Радіожурналістика
ПП.60	Радіожурналістика
3.61	Тележурналістика
ПП.61	Тележурналістика
3.62	Інтернет – журналістика
ПП.62	Інтернет – журналістика
3.63	Електронний уряд
ПП.63	Електронний уряд
3.64	Інформаційні ринки
ПП.64	Інформаційні ринки
3.65	Електронна комерція
ПП.65	Електронна комерція
3.66	Сучасні інформаційні агенції
ПП.66	Сучасні інформаційні агенції
3.67	Пакет прикладних програм Mathematica
ПП.67	Пакет прикладних програм Mathematica
3.68	Пакет прикладних програм Statistica
ПП.68	Пакет прикладних програм Statistica
3.69	Пакет прикладних програм Maple V5
ПП.69	Пакет прикладних програм Maple V5
3.70	Visual Basic для додатків
ПП.70	Visual Basic для додатків
3.71	Visual Basic для створення інформаційних систем
ПП.71	Visual Basic для створення інформаційних систем
3.72	Програми верстки текстів
ПП.72	Програми верстки текстів
3.73	Коп’ютерна графіка
ПП.73	Коп’ютерна графіка
3.74	Комп’ютерний дизайн
ПП.74	Комп’ютерний дизайн
3.75	Компютерний дизайн WEB сторінок
ПП.75	Компютерний дизайн WEB сторінок
3.76	Архітектура сучасних інформаційних систем і мереж
ПП.76	Архітектура сучасних інформаційних систем і мереж
3.77	Системи штучного інтелекту
ПП.77	Системи штучного інтелекту
3.78	Експертні системи в міжнародних відносинах
ПП.78	Експертні системи в міжнародних відносинах

Додаток В. Виробничі функції, типові завдання діяльності та уміння, якими повинні володіти випускники

Шифри виробничих функцій, типових завдань діяльності та умінь	Виробничі функції, типові завдання діяльності та зміст умінь	Вид і клас типових завдань діяльності, вид і рівень сформованості умінь
1.	Проектувальна (аналітична, дослідницька)
1.12	Виконувати функції професіонала спеціалізації "Міжнародні інформаційні системи та технології:	ПФ.Е
	В умовах виробничої діяльності міжнародника – аналітика
1.12.01	- розробляти та використовувати бази даних;	ЗР.Н
1.12.02	- розробляти та використовувати основи теорії інформації та інформаційні структури;	ЗР.Н
1.12.03	- розробляти та використовувати архітектуру сучасних інформаційних систем і мереж;	ЗР.Н
1.12.04	- розробляти та використовувати системи штучного інтелекту;	ЗР.Н
1.12.05	- розробляти та використовувати експертні системи в міжнародних відносинах.	ЗР.Н
1.13	Виконувати функції професіонала спеціалізації "Зв’язки з громадськістю"	ПФ.Е
	В умовах виробничої діяльності міжнародника – аналітика:
1.13.01	- розробляти та використовувати сучасні психотехнології;	ЗР.Н
1.13.02	- розробляти та використовувати теорію та практику реклами;	ЗР.Н
1.13.03	- досліджувати та використовувати зв’язки з громадськістю в міжнародних відносинах;	ЗР.Н
1.13.04	- розробляти та використовувати PR технології;	ЗР.Н
1.13.05	- використовувати іміджелогію.	ЗР.Н
1.14	Виконувати функції професіонала спеціалізації "Міжнародна журналістика"	ПФ.Е
	В умовах виробничої діяльності міжнародника – аналітика:
1.14.01	- використовувати міжнародні засоби масової комунікації;	ЗР.Н
1.14.02	- шліфувати творчу майстерність;	ЗР.Н
1.14.03	- створювати та використовувати інформаційні кампанії;	ЗР.Н
1.14.04	- розробляти та використовувати засоби радіотележурналістики;	ЗР.Н
1.14.05	- розробляти та використовувати засоби Інтернет-журналістики.	ЗР.Н
1.15	Виконувати функції професіонала спеціалізації "Інформаційний менеджмент"	ПФ.Е
	В умовах виробничої діяльності міжнародника – аналітика:
1.15.01	- розробляти та використовувати методологічні основи інформатизації суспільства;	ЗР.Н
1.15.02	- використовувати інформаційні ринки;	ЗР.Н
1.15.03	- використовувати електронну комерцію;	ЗР.Н
1.15.04	- використовувати інформаційний менеджмент;	ЗР.Н
1.15.05	- застосовувати інформаційний маркетинг.	ЗР.Н
1.16	Виконувати функції професіонала спеціалізації "Аналітичне та пропагандистське забезпечення зовнішньополітичних інтересів"	ПФ.Е
	В умовах виробничої діяльності міжнародника – аналітика:
1.16.01	- використовувати політичну психологію;	ЗР.Н
1.16.02	- організовувати та використовувати прес-службу;	ЗР.Н
1.16.03	- створювати й використовувати пропаганду та контрпропаганду;	ЗР.Н
1.16.04	- розробляти та використовувати методи роботи з джерелами інформації;	ЗР.Н
1.16.05	- розробляти та використовувати формалізовані методи дослідження засобів масової комунікації.	ЗР.Н
1.17	Виконувати функції професіонала спеціалізації "Інформаційна безпека"	ПФ.Е
	В умовах виробничої діяльності міжнародника – аналітика:
1.17.01	- розробляти та використовувати методологічні основи захисту інформації;	ЗР.Н
1.17.02	- розробляти та використовувати методи та засоби захисту інформаціїв інформаційних системах;	ЗР.Н
1.17.03	- розробляти та використовувати методи захисту національного інформаційного простору;	ЗР.Н
1.17.04	- розробляти та використовувати засоби міжнародної інформаційної безпеки;	ЗР.Н
1.17.05	- розробляти та використовувати методи захисту державних та комерційних таємниць.	ЗР.Н
1.18	Виконувати функції професіонала спеціалізації "Європейські комунікації"	ПФ.Е
	В умовах виробничої діяльності міжнародника – аналітика:
1.18.01	- використовувати європейські комунікації;	ЗР.Н
1.18.02	- використовувати європейські мас-медіа;	ЗР.Н
1.18.03	- використовувати європейські політичні комунікації;	ЗР.Н
1.18.04	- використовувати європейські міжкультурні комунікації;	ЗР.Н
1.18.05	- використовувати європейське інформаційне право.	ЗР.Н
1.19	Виконувати спеціалізовані функції:	ПФ.Е
	В умовах соціального розподілу ринку праці спеціалізуватися для виконання робіт:
1.19.01	- використання соціально-політичних технологій;	ЗР.Н
1.19.02	- дослідження процесів прийняття зовнішньополітичних рішень;	ЗР.Н
1.19.03	- в державній службі;	ЗР.Н
1.19.04	- використання моделей виборчих систем;	ЗР.Н
1.19.05	- використання сучасних інформаційних агенцій;	ЗР.Н
1.19.06	- співпраці з міжнародними економічними організаціями ГАТТ/СОТ	ЗР.Н
1.19.07	- використання засобів міжнародної економічної безпеки;	ЗР.Н
1.19.08	- використання методів та засобів економічної дипломатії;	ЗР.Н
1.19.09	- використання розробок "фабрик думки";	ЗР.Н
1.19.10	- використання положень теорії цивілізацій;	ЗР.Н
1.19.11	- використання лінгвонейрокомунікаційного моделювання;	ЗР.Н
1.19.12	- використання положень філософії політики;	ЗР.Н
1.19.13	- використання методів психології та педагогіки вищої школи;	ЗР.Н
1.19.14	- використання європейських телекомунікацій;	ЗР.Н
1.19.15	- використання засобів міжнародної інформаційної безпеки;	ЗР.Н
1.19.16	- використання засобів виборчих технологій;	ЗР.Н
1.19.17	- проведення міжнародного медіа-моніторингу;	ЗР.Н
1.19.18	- використання основ геополітики;	ЗР.Н
1.19.19	- порівняльного аналізу сучасних політичних систем;	ЗР.Н
1.19.20	- урегулювання сучасних конфліктів;	ЗР.Н
1.19.21	- застосування норм міжнародного інвестиційного права;	ЗР.Н
1.19.22	- використання положень права та влади;	ЗР.Н
1.19.23	- вирішення проблем економічної інтеграції України до ЄС;	ЗР.Н
1.19.24	- вирішення проблем глобалізації та міжнародної інтеграції.	ЗР.Н
1.19.25	- визначення актуальних проблем історії української дипломатії	ЗР.Н

Додаток Г. Анотації навчальних програм дисциплін магістерської підготовки спеціалізацій спеціальності “Міжнародна інформація” та дисциплін вільного вибору

Спеціалізація "Міжнародні інформаційні системи та технології"

Бази даних

Введення в бази даних. Бази даних і файлові системи.Файлові системи. Структури файлів. Іменування файлів. Захист файлів. Режим багатокористувацького доступу. Області застосування файлів. Потреби інформаційних систем. Основні функції СУБД. Безпосереднє управління даними у зовнішній пам'яті Управління буферами оперативної пам'яті. Управління транзакціями. Журналізація. Підтримка мов БД. Типова організація сучасної СУБД. Системи, засновані на інвертованих списках, ієрархічна і мережева СУБД. Приклади. Переваги і недоліки ранніх систем. Основні особливості систем, заснованих на інвертованих списках. Ієрархічні системи. Мережеві системи.

Теоретичні основи баз даних. Базові поняття реляційних баз даних ( тип даних, домен, схема відношення, схема бази даних, кортеж, відношення). Фундаментальні властивості відношень (відсутність кортежів-дублікатів, відсутність впорядкованості кортежів, відсутність впорядкованості атрибутів, атомарність значень атрибутів). Реляційна модель даних. Реляційна алгебра. Загальна інтерпретація реляційних операцій. Замкненість реляційної алгебри і операція перейменування. Особливості теоретико-множинних операцій реляційної алгебри. Спеціальні реляційні операції. Реляційне числення. Кортежні змінні і правильно побудовані формули. Цільові списки і вирази реляційного числення. Реляційне числення доменів.

Проектування реляційних баз даних з використанням нормалізації. Друга нормальна форма. Третя нормальна форма. Нормальна форма Бойса-Кодда. Четверта нормальна форма. П'ята нормальна форма.

Семантичне моделювання даних, ER-діаграми. Семантичні моделі даних. Основні поняття моделі Entity-Relationship (Сутність-Зв'язок). Нормальні форми ER-схем. Отримання реляційної схеми з ER-схеми. Класичні експериментальні системи.

Внутрішня організація реляційних СУБД . Структури зовнішньої пам'яті, методи організації індексів Зберігання відношень. Індекси (В-дерева, хешування) Журнальна інформація. Службова інформація. Транзакції і цілісність баз даних. Ізольованість користувачів. Спеціалізація транзакцій. Синхронізаціні захоплення. Гранульовані синхронізаційні захоплення. Предикатні синхронізаціні захоплення. Глухі кути, розпізнавання і руйнування. Метод тимчасових позначок. Журналізація і буферизація. Індивідуальний відкат транзакції. Відновлення після м'якого збою. Фізична узгодженість бази даних. Відновлення після жорсткого збою.

Реляційна база даних Microsoft Access2002. Створення бази даних. Об'єкти, які входять до складу бази даних (таблиця, запит, форма, звіт, сторінка, макрос, модуль). Створення об'єктів та робота з ними. Майстри, які існують в СУБД Microsoft Access2002. Допоміжні утілити. Засоби захисту інформації. Робота в мережі.

Мова реляційних баз даних SQL . SEQUEL/SQL СУБД System R (запити і оператори маніпулювання даними, оператори визначення і маніпулювання схемою БД, визначення обмежень цілісності і тригерів, представлення бази даних, визначення керуючих структур). Авторизація доступу до відношень і їх полів. Типи даних. Засоби визначення схеми. Оператор визначення схеми. Визначення таблиці. Визначення стовпця. Визначення обмежень цілісності таблиці. Визначення уявлень. Визначення і встановлення привілеїв. Структура запитів. Специфікація курсору. Оператор вибірки. Підзапит. Табличні вирази. Агрегатні функції і результати запитів Семантика агрегатних функцій. Результати запитів.

СУБД в архітектурі "клієнт-сервер". Відкриті системи. Клієнти і сервери локальних мереж. Системна архітектура "клієнт-сервер". Сервери баз даних. Принципи взаємодії між клієнтськими і серверний частинами. Переваги протоколів віддаленого виклику процедур. Типовий розподіл функцій між клієнтами і серверами. Вимоги до апаратних можливостей і базового програмного забезпечення клієнтів і серверів.

Розподілені бази даних. Різновиди розподілених систем. Розподілена система управління базами даних System R*. Іменування об'єктів і організація розподіленого каталогу. Розподілена компіляція запитів. Управління трансакціями і синхронізація. Інтегровані або федеративні системи і мультибази даних .

Сучасні напрями досліджень і розробок. Орієнтація на розширену реляційну модель. Абстрактні типи даних. Генерація систем баз даних, орієнтованих на додатки. Оптимізація запитів, керована правилами. Підтримка історичної інформації і темпоральних запитів. Зв'язок об'єктно-орієнтованої СУБД із загальними поняттями об'єктно-орієнтованого підходу. Об'єктно-орієнтовані моделі даних. Мови програмування об'єктно-орієнтованих баз даних (ООБД). Втрата відповідності між мовами програмування і мовами запитів в реляційних СУБД. Мови програмування ООБД як об'єктно-орієнтовані мови з підтримкою стабільних (persistent) об'єктів. Приклади мов програмування ООБД. Мови запитів об'єктно-орієнтованих баз даних. Приклади об'єктно-орієнтованої СУБД. Экстенсіональна і інтенсіональна частини бази даних. Активні бази даних. Дедуктивні бази даних.

Системи штучного інтелекту

Природний і штучний інтелект. Історія розвитку штучного інтелекту. Приклади інтелектуальних задач. Аналіз основних визначень поняття "інтелект". Тест Тьюринга і фатичний діалог. Методи комп’ютерної реалізації фатичного діалогу.

Інтелект як високорозвинена кібернетична система. Поняття кібернетичної системи. Класифікація кібернетичних систем. Керування кібернетичними системами. Контур керування та зворотній зв’язок. Алгоритмічний і декларативний підхід до керування. Квазіалгоритми та джерела квазіалгоритічності. Типова схема існування інтелектуальної системи. Соціальні наслідки інтелектуалізації комп’ютерних технологій.

Моделі подання знань. Знання і підходи до їх подання. Вербально-дедуктивне визначення знань. Експертні системи. Дані та знання. Зв’язок між інформаційними одиницями. Проблема винятків. Властивості знань. Неоднорідність знань. Області і рівні знань. База знань як об’єднання простіших одиниць. Бінарні предикати і тріада "об’єкт-атрибут-значення". Проблема неточних і неповних знань. Семантичні мережі. Визначення та класифікація семантичних мереж. Семантичні мережі в пам’яті людини. Трирівнева архітектура семантичних мереж. Асиміляція нових знань на основі семантичних мереж. Різні способи реалізації семантичних мереж. Логічне виведення на семантичних мережах. Процедурні і розділені семантичні мережі.

Фреймові моделі. Фрейми та слоти: базові поняття. Конкретизація, ієрархія та наслідування фреймів. Поповнення первинних описів на основі фреймових моделей. Мережі подібностей і відмінностей. Фрейми та об’єктно-орієнтоване програмування. Логічні моделі та метод резолюцій. Логічні побудови та логічні моделі. Предикати. Фразова форма запису логічних формул. Побудова теорії певної області знань. Перехід від формальної логіки до логічного програмування.

Основні підходи до планування цілеспрямованих дій. Планування цілеспрямованих дій і прийняття рішень. Повний перебір. Евристичний пошук. Експоненціальна складність евристичного пошуку. Пошук у глибину і пошук у ширину. Простір задач і простір станів.

Аналіз складності алгоритмів розв’язку інтелектуальних задач. Автоматизований спосіб розробки алгоритму. Клас функцій, обчислювальних за Тьюрингом. Моделі РАМ і РАСП. Складність алгоритмів.

Загальноінтелектуальні метапроцедури. Базові поняття. Поняття про ситуаційне керування. Семіотичні моделі та мови опису ситуацій. Основні загальноінтелектуальні метапроцедури.

Навчання і самонавчання. Базові визначення. Автомати з лінійною тактикою. Формування і засвоєння понять. Базові поняття теорії індуктивних висновків. Правило Мілля щодо фомування гіпотез. Індуктивна перевірка гіпотез і парадокс Хемпеля. Поняття про генетичні алгоритми.

Основні принципи розпізнавання образів. Основні постановки задач розпізнавання. Класи та їх властивості. Модельні описи класів. Розпізнавання як зіставлення. Основні режими розпізнавання. Розпізнавання як прийняття рішень. Класифікація основних методів розпізнавання. Поняття про допустимі перетворення.

Розпізнавання в просторі ознак. Загальна характеристика дискримінантних методів розпізнавання. Типи ознак, міри відстаней. Вектори та матриці ознак. Гіпотеза компактності. Типова схема розпізнавання в просторі ознак. Роздільні функції. Лінійні роздільні функції. Метод найближчого сусіда. Байєсівський метод розпізнавання.

Синтаксичні методи розпізнавання. Синтаксичні методи розпізнавання. Формальні граматики і мови. Класифікація граматик за Хомським. Приклад опису зображень на основі формальних граматик. Засоби опису складних зображень.

Загальна характеристика конекціоністського підходу до побудови систем штучного інтелекту. Конекціоністський підхід як спроба моделювання людського мозку. Основні сфери застосування.

Основи штучних нейронних мереж. Біологічний прототип. Штучний нейрон. Одношарові штучні нейронні мережі. Багатошарові штучні нейронні мережі. Термінологія, попозначення і схематичне зображення штучних нейронних мереж.

Персептрони та сучасні нейронні мережі. Персептрон Розенблата. Загальна характеристика сучасний нейронних мереж. Штучна нейронна мережа Хопфілда. Загальна схема зворотного розповсюдження помилок. Використання модифікованої мережі Хопфілда при розв’язку задачі розпізнавання літер.

Експертні системи в міжнародних відносинах

Поняття про експертні системи. Приклади практичного використання експертних систем у міжнародних відносинах. Інформаційно-довідникові та інформаційно-пошукові інтегровані системи: архітектура, аналіз структур. Запит як засіб формування даних в інформаційних системах. Структура експертних систем: підсистема набуття знань, підсистема розв”язання задач, підсистема пояснень, інтелектуальний інтерфейс експерта, підсистема керування функціонуванням ЕС.

Подання знань в ЕС: семантичні мережі. Представлення знань за допомогою семантичних мереж. Інтенціональна і екстенціональна мережі. Основні типи відношень: бути елементом, бути частиною. Спадкування властивостей. Концептуальні семантичні мережі. Термінальні семантичні мережі. Закономірності та правила. Приклади реалізації термінальних семантичних мереж.

Подання знань в ЕС: фреймова модель. Поняття фреймів. Окіл першого порядку. Рекурсивне представлення фреймів. Екземпляри фреймів. Ієрархічна система знань. Реалізація фреймів на основі слотів. Характеристики слотів. Фреймові моделі в базах знань. Особливості виводу у фреймових базах даних. Практичні особливості використання.

Подання знань в ЕС: продукційна модель. Представлення знань з використанням продукційних правил. Дані та факти. База даних і база правил. Стратегії використання продукцій. Принцип прямого та зворотнього виводу при використанні продукційних баз знань. Структура ЕС з продукційною баз знань. Етапи роботи ЕС з продукційною системою знань. Практичні приклади продукційних ЕС.

Життєвий цикл ЕС. Етапи розробки ЕС. Процес створення ЕС. Розробка технічного завдання (ідентифікація), проектування (формалізація, концептуалізація), одержання робочого зразка (реалізація), одержання дослідного зразка (тестування), одержання промислового зразка (модифікація). Приклади експертних систем MYCIN, PROSPECTOR, XCON.

Структура експертних систем. Призначення, особливості та принципи побудови експертних систем. Класифікація ЕС: за призначенням, за областю використання, за типами методів представлення знань, за інструментальними засобами, за методами обробки знань. Структура та режими роботи ЕС: отримання знань, підтримка прийняття рішення, навчання системи. Розробки інтерфейсів користувача і експерта в ЕС.

Структура машини логічного виводу. Модуль виводу та пояснень. Поняття про модель – структура, операції, обмеження цілісності. Формалізм подання фактів. Мова представлення логіки виводу. Основні характеристики підсистеми розв'язання задачі – машини логічного виводу. Пряма стратегія виводу. Зворотна стратегія виводу. Надійність даних та правил. Підсистема пояснень. Інформаційна основа пояснень. Семантична основа пояснень. Підходи до реалізації підсистеми пояснень: статичний, динамічний, змішаний. Поповнення системи знань.

Методика обробки експертних даних. Шкалювання даних. Побудова інтелектуального інтерфейсу. Байєсовський підхід. Ймовірності та шанси. Невизначеність реакції користувачів. Використання шкал для представлення відповідей. Ціна свідоцтв. Формування висновку. Основні функції інтерфейсу: визначення суті запиту, представлення рішення мовою, зрозумілою користувачеві, видача пояснень. Інтелектуальний інтерфейс експерта: контекст, розуміння, перевірка, порада, завершення.

Приклади експертних систем. Приклад експертної системи медичного призначення. Система підтримки прийняття технічних рішень в автодіагностиці. Приклад побудови експертної системи продукційного типу в міжнародних відносинах.

Використання інформаційних технологій для розробки експертних систем. Засоби розробки експертних систем: мови програмування (Лісп, ПРОЛОГ), мови представлення ба обробки знань. Інтегровні програмні середовища. Компоненти середовища розробки: засоби підготовки, засоби вводу-виводу, редактор формування і оновлення бази знань, модуль логічного виводу та пояснень. Оболонки експертних систем. Компоненти оболонок: програмні засоби механізму логічного виводу, підсистеми пояснень, середовище бази знань, база даних експертної системи. Принципи вибору інструментальних засобів для розробки експертних систем в міжнародних відносинах.

Інформаційні центри, міжнародні програми по використанню експертних систем. Задачі та функції інформаційних центрів з питань розробки, використання та розповсюдження експертних систем. Міжнародні програми по використанню експертних систем. Перспективи розвитку інформаційно-технологічної бази практичного впровадження експертних систем та баз знань в міжнародніх відносинах.

Спеціалізація "Зв’язки з громадськістю"

Сучасні психотехнології

Предмет сучасних психотехнологій. Історія появи та соціально-культурні особливості формування психотехнологій.

Предмет сучасних психотехнологій в професійній діяльності аналітика-міжнародника, дипломата та фахівця в галузі ПР. Феномен психотехнологій та необхідність їх появи. Сфери використання психотехнологій. Типології психотехнологій. Психотехнології в системах забезпечення життєдіяльності суспільства на національному та міжнародному рівнях.

Психотехнології в міжнародному інформаційному просторі суспільства . Завдання сучасних психотехнологій. Соціопсихологічні аспекти застосування психотехнологій. Базисні елементи розвитку психотехнологій. Використання традиційних форм.

Типології психотехнологій та їх практичне застосування в діяльності аналітиків, дипломатичних працівників, ПР-практиків. Американські типології психотехнологій. Європейські типології психотехнологій. Типології авторів російської школи психології впливу. Психофізіологічні механізми застосування психотехнологій. Авторська типологія психотехнологій та обгрунтування структури курсу.

Терапевтичні психотехнології як інструмент побудови міжнародних комунікацій. Терапевтичні психотехнології. Технології корекції навичок та неадаптивних поведінкових реакцій. Технології корекції та трансформації перцептивно-мовних структур. Технології корекції та трансформації когнітивних структур та рефлексивного апарату. Технології введення в особливі (трансово-гіпнотичні) стани. Технології корекції мотиваційно-травматичного досвіду верхнього рівня. Технології корекції глибинних мотивацій. Технології трансформації глибинно-мотиваційної складової психіки. Технології корекції та трансформації незжитого емоційно-чуттєвого досвіду. Технології ноогенного стимулювання та трансформації ціннісних структур психічної активності.

Технології нормативного впливу в міжнародних комунікаціях. Технології впливу на рівні окремих аналізаторів. Технології впливу на побудову суб’єктивних моделей дійсності (мислення, перцепція, пам’ять, увага уява). Технології впливу на драйвери активності. Технології впливу на регуляторну складову психіки. Технології впливу на фонові стани свідомості.

Маніпулятивні психотехнології в міжнародних комунікаціях. Маніпулятивні психотехнології. Феномен маніпулювання. Ознаки маніпулятивного впливу. Типологія маніпулятивних психотехнологій. Застосування маніпулятивних технологій в політиці, бізнесі, діяльності релігійних організацій на міжнародному та національному рівнях.

Спец.технології індивідуального та масового програмування, зомбування і психодеструкції. Програмування свідомості в діяльності тотальних організацій. Феномен зомбування. Алгоритм зомбування. Різновиди зомбування. Застосування технологій програмування і зомбування в політиці, бізнесі та діяльності релігійних організацій.

Психотехнології в масових комунікаціях. Психотехнології в рекламі. Психотехнології в пропаганді. Психотехнології в ПР.

Теорія та практика реклами

Імідж-аутопрезентація (знайомство): творче ім'я, нова якість (досягнення), конструювання, версія. Коментовані відступи. Вхідний тест-контроль. Вибір об'єктів ринкового просування та креатину. Участь в Національній міжнародній виставці "Реклама. Маркетинг. Мас-медіа" та Міжнародних фестивалях студентської реклами, інших. Умови вибору "ідеї", "людини", "товару", "послуги", "фірми/організації" тощо як об'єктів інформаційно-ринкового просування. Методи максимального збору інформації про об'єкти. Рекламний опитувальник.

Інтегровані маркетингові комунікації. Інформаційно-маркетингова бізнес-матриця "5 Рі-е". Інтегровано-інформаційна матриця "5 Сі-8". Загальна характеристика маркетингових комунікацій. Стратегія і тактика — реклами, паблік рилейшнз, брендінга, мас-медіа, Інтернет-мережі, паблісіті, ВTL, МLМ та інших. Об'єднання маркетингових комунікацій для просування об'єктів у залежності від мети, бюджету та конкретних завдань. Реклама в системі маркетингу та маркетингових комунікацій. Рекламна стратегія і тактика на стадіях життєвого циклу товару та в основних видах маркетингу. Побудова графік-схеми ЖТЦ та визначення інформаційно-маркетингової політики щодо обраних об'єктів просування. Загальна схема і структура матриці " 5 Пі ". Особливості конструювання "1 Пі " (Продукт). " 2-е Пі "- ціна і цінова політика. " 3-є Пі " - логістика, реалізація, сервіс. " 4-е Пі "- промоції ( реклама, паблік рилейшнз, брендінг тощо ). " 5-е Пі " - споживачі ( типи, ЦГВ, консьюмеризм та інш. ). Основні вимоги до створення матриці. Загальна структура матриці "5 Сі-з". Конструювання цінності "1 Сі". "2 Сі" як квінтесенція поцінування і вартості. Комфортабельні особливості "З Сі". Комунікативні аспекти "4 Сі". Бізнес-економіка "5 Сі". Побудова інтегровано-інформаційної матриці по кожному з обраних об'єктів.

Суть, функції та принципи реклами Основні види і типи реклами. Основні визначення реклами. Функції реклами у суспільстві. Принципи реклами. Міжнародний кодекс рекламної практики. Товарна реклама. Політична реклама. Соціальна реклама. Соціально-політична реклама. Іміджева реклама. Корпоративна реклама. Інституціональна реклама. Мас-медійна та інші види реклами. Проблематика (тематика) та об'єкти даних рекламних видів і типів.

Друкована реклама. Специфіка друкованої реклами. Основні рекламні форми - листівка, буклет, проспект, каталог, бродсайт, увраж та інші. Оригінальні, стилізовані та комбіновані форми друкованої реклами. Креатив друкованої реклами: оригінал-макет, зображення і текст, колористика. Прийоми рекламування. Поліграфічні особливості друкованої реклами. Переваги, недоліки і пріоритети використання друкованої реклами. Законодавча база друкованої реклами. Міжнародний банк друкованої реклами.

Газетно-журнальна реклама (прес-реклама). Своєрідність прес-реклами. Основні форми і жанри газетно-журнальної реклами: каук, оголошення, повідомлення, імідж-модуль та інші. Журналістські жанри на рекламно-пресовій службі. Оригінал-макет рекламного оголошення: структура, слоганістика, текст та інші компоненти. Оригінал-макет рекламного повідомлення: структура, зображальна основа, слоганістика, текст, реквізити тощо. Імідж-модуль: структура, образ, колористика, бренд. Правила написання ефективного тексту. Основні вимоги до зображення. Творчі підходи та прийоми рекламування. Переваги, недоліки та пріоритети прес-реклами. Законодавча база газетно-журнальної реклами. Міжнародний банк газетно-журнальної реклами.

Телевізійна реклама. Специфіка телевізійної реклами. Основні форми і жанри телереклами: ролик, спот, джингл, кліп, фільм, продакт плейсмент та інші. Види і своєрідність телевізійних сценаріїв. Літературний, телевізійний, кінематографічний, інфографічний сценарії та їх креативні особливості. Прийоми телевізійного рекламування. Технологія телерекламного виробництва. Переваги, недоліки, пріоритети телевізійної реклами. Законодавча база телевізійної реклами. Канський, "Епіка", Лондонський, Московський, Київський, Нью-Иоркський, "Мігасlе", "Євролінія" та інші фестивалі реклами (Відеобанк рекламних фільмів).

Радіореклама. Специфіка радійної реклами. Основні форми і жанри радіореклами: аудіоролик, аудіоджингл, блек-аут та інші. Сценарний креатив радіореклами. Прийоми ефективного аудіорекламування. Виробництво радійної реклами. Переваги, недоліки, пріоритети радіореклами. Законодавча база радіореклами. Міжнародний аудіобанк реклами.

Пряма адресна реклама. Назовна реклама. Транзитна реклама. Своєрідність прямої адресної реклами (ПАР). Пряма поштова реклама: специфіка і форми. Пряма електронна реклама: специфіка і форми. Пряма позапоштова реклама: особливості і форми. Креатив оригінал-макету рекламного листа. Правила написанння ефективного тексту. Зарубіжна специфіка. Психотехнології у прямій поштовій і електронній рекламі. Типи і наповнення адресних списків та користування ними. Організація і ведення ПР-акції/камапанії. Переваги, недоліки і пріоритети прямої адресної реклами. Законодавча база ПАР. Особливості назовної реклами та її носіїв. Основні групи форм: щитова (призмавіжн, білборд, брандмауер, блікфанг); електронно-технічна (лайт-бокс, [сітілайт], біжучий рядок) та інші. Переваги, недоліки, пріоритети назовної реклами. Законодавча база назовної реклами. Специфіка реклами на транспорті та носіїв. Форми реклами на транспорті: басорама, панно, наліпки тощо. Переваги, недоліки, пріоритети транзитної реклами. Законодавча база реклами на транспорті.

Реклама у мережі Інтернет. Специфіка Інтернет-реклами. Основні форми реклами у всесвітній електронній мережі. Креатив і веб-дизайн деяких рекламних форм. Переваги, недоліки та пріоритети Інтернет-реклами. Міжнародний банк реклами в мережі Інтернет.

Колористика і реклама. Поняття "кольору" та його особливості. Види і рівні колористики. Колористичні шкали. Психофізіологічний зміст кольору. Колористичні тести та діагностика реклами. Дизайн у рекламі.

Психологія і психотехнології у рекламі. Психоаналітика реклами. Формули АIDА, АIDМА та інші. Психологічні розрахунки реклами. Лінгвонейро-комунікативне моделювання як ефективна рекламна технологія (На базі NLР). Створення реклами за модальними системами, модальними операторами, рефреймінгом, субмодальностями, предикацією та інше. Ментальні фактори у рекламі.

Сучасні рекламні технології і брендінг. Технології унікальних рекламних пропозицій [УРП] (Товарна, торгова, творчо-ореольна та інші). Застосування УРП у рекламі. Бренд та його особливості. Види брендів. Технології брендінга. Бренд-менеджмент.

Медіапланування реклами. Агентства та їх види. Основні поняття і показники медіпланування (рейтинг, доля аудиторії, NUT, мілайн, трулайн, модулайн та інші). Медіабріф. Розрахунки облікової таблиці, бюджету та графіків розміщення реклами. Комп'ютерна медіапланувальна програма.

Організація і проведення рекламної акції/кампанії. Суть, мета і завдання рекламної акції/кампанії. Розробка концепції рекламної а/к. План рекламної кампанії. Приклади вітчизняних і міжнародних рекламних акцій/кампаній. "Топ-менеджер" - фахово-ділова гра.

Регулювання реклами і рекламний ринок. Творчість видатних рекламістів. Суть і види регулювання рекламної діяльності. Законодавче, громадське, споживче, корпоративне та інше регулювання. Закон України "Про рекламу" (2003 р). Європейські та міжнародні стандарти реклами. Український і міжнародний рекламний ринок: стан і тенденції розвитку. Рекламна поетика В. Маяковського. Повчальний креатив Д. Огілві. Рекламні унікальності Р. Рівса. Оригінальна творчість Л. Бернета і У. Бернбаха. Рекламна режисура Ю. Гримова. Розгляд творчості провідних вітчизняних і зарубіжних рекламістів.

Зв’язки з громадськістю в міжнародних відносинах

Міжнародні відносини у інформаційну еру і глобалізованому світі. Міжнародна політика: поняття, сутність, цілі, функції. Інформаційна революція і комплекс взаємозалежності у міжнародних відносинах. Інформація і поняття сили між державами. Сутність міжнародних ПР та їх зміст. Об'єктивні потреби розвитку міжнародних ПР. Основні напрями міжнародних ПР. Основні групи міжнародної громадськості. Загальні особливості ділової поведінки міжнародної громадськості. Структура, цілі та завдання комунікацій з громадськістю в міжнародних відносинах.

Світова громадська думка як структурна одиниця міжнародних відносин. Зв'язки з громадськістю у МВ; від ідеології до науки. Методи впливу на світову громадськість. Роль інформаційно-аналітичних центрів у формуванні громадської думки у МВ. Досвід Європи та США. Дослідні інститути як визначальний чинник управління зовнішньою політикою. Комунікативна стратегія МЗС України щодо формування позитивного іміджу країни. Проблеми ефективного функціонування пострадянських країн у міжнародному житті. Створення різних політико-економічних союзів на теренах СНД та ефективність їх функціонування.

Інструменти та технології зв'язків з громадськістю у XX столітті. Стратегія зміни суспільної думки у посткомуністичних країнах. Історичний розвиток зв'язків з громадськістю у МВ. Форми і методи політичного консалтингу. Етапи досліджень та просування результатів впливу на лідерів держав. Зміна стратегії "від контролю до координації". Роль новітніх інформаційних технологій. Взаємозв'язок публічної та комерційної дипломатій.

Особливості міжнародної ПР-діяльності держав. Регіональні тенденції зв'язків з громадськістю у МВ. Особливості міжнародної ПР-діяльності держави. Типи, види, рівні міжнародної політики. Основні завдання ПР-діяльності держави у сфері міжнародних відносин. Регіональні тенденції зв'язків з громадськістю у МВ. Інститути формування зовнішньої політики країн ЄС. Тенденції та фактори розвитку зв'язків з громадськістю у країнах Європейського Союзу. Досвід країн СНД у формуванні громадської думки щодо міждержавних утворень.

Процес політичної комунікації у МВ. Інформаційні стратегії у МВ. Типологія політичних систем. Методи аналізу ринку PR. у міжнародних відносинах. Процес прийняття рішень у зовнішній політиці. Взаємозалежність внутрішньої та зовнішньої політик. Визначення та мета інформаційних стратегій у МВ. Критерій довіри у МВ. Методи закріплення у інформаційному полі.

Основні завдання ПР-діяльності держави у сфері міжнародних відносин. Стратегія ПР у зовнішній політиці держави: два спекти внутрішній і зовнішній. Інформування внутрішньої громадськості з питань зовнішньополітичної діяльності держави. Створення в країні підтримки внутрішньою громадськістю зовнішньополітичного курсу держави. Встановлення пріоритетів у розпорядку зовнішньополітичних акцій. Інформування світової громадськості про зовнішньополітичний курс країни та її діяльність на міжнародній арені. Забезпечення міжнародної підтримки і симпатій світової громадськості щодо зовнішньополітичного курсу країни. Інформаційне забезпечення візитів.

Міжнародні новини як вид комунікації у МВ. Визначення теми дня світовими ЗМІК. Структура та технологія відбору міжнародних новин та поширення світовими інформаційними агентствами. Ступінь довіри до міжнародних новин у глобальних інформаційних потоках. Підготовка новин для закордонного мовлення та співпраця із кореспондентськими пунктами. Використання Інтернет-комунікацій. Організація прес-турів для закордонних журналістів.

Публічна дипломатія як вид зв'язків з громадськістю у МВ. Визначення та види публічної дипломатії. Функції публічної дипломатії. Методи застосування публічної дипломатії. Технологія "м'якої дипломатії". Складові стратегічного мислення у публічній дипломатії. Роль міжнародних негромадських організацій у контексті публічної дипломатії.

Міжнародні організації та ТНК як суб'єкти ПР-діяльності. Вивчення політики і діяльності ООН у сфері громадської інформації у контексті міжнородних відносин. Роль ООН у забезпеченні миру і безпеки. Роль Департаменту громадської інформації в системі 00Н. Структура і основні напрямки діяльності його окремих підрозділів. Інформаційно-комунікаційні структури ООН. Інструменти ПР-діяльності ООН. Представництво ООН в Україні. Інформаційно-комунікаційні структури НАТО. Процес прийняття рішень у зовнішній політиці. ^Ц

Глобалізація комунікацій та ПР-підтримка європейської інтеграції України. Концепція ПР- забезпечення входження України в глобалізаційний простір. Міжнародний піар у формуванні іміджу глобалізації та транснаціональної ідентифікації. Європейський вимір глобалізації. Інформаційне забезпечення європеїзації. ПР-діяльність держави в європейській інтеграції України. Проблеми європейської ідентичночності.

Роль посольства по забезпеченню реалізації цілей зовнішньої політики держави. Вивчення громадської думки щодо її зовнішньої політики відповідної держави. Методи забезпечення зовнішньої політики держави. Співпраця з діаспорою, громадськими та культурно-мистецькими інституціями. Скорочення інформаційного розриву між країнами. Формування позитивного іміджу країни. Публічна заява як вид зовнішьо-політичної комунікації. Дезінформація, викривлена інформація та негативна інформація як види інформаційної війни у МВ.

Недержавні організації як вид міжнародної комунікації. Вплив недержавних організацій на прийняття рішень на міжнародній арені. Недержавні організації як вид незалежного джерела комунікації. Громадські організації та канали формування кредиту довіри до держави. Види та цілі недержавних організацій.

Сучасні глобальні проблеми і політичні методи їх вирішення. Кризові ПР у міжнародних відносин. Сучасні глобальні проблеми і політичні методи їх вирішення. Політичні процеси як сутність політичних рішень. Динаміка політичних систем: еволюція /революція. Типологія політичного процесу. Політичні кризи та шляхи їх вирішення. Національний інтерес і національна безпека. Проблема інформаційної безпеки:свобода висловлювання у кризових ситуаціях. Сутність прогнозування зовнішньополітичних процесів. Антикризовий план вирішення проблем у міжнародних відносинах.

Роль супутникового телерадіомовлення у зовнішній політиці. Концептуальні засади національної інформаційної політики України в добу глобалізації. Інформаційно-комунікаційний ресурсний потенціал України. Роль державного "Всесвітня служба телебачення і радіомовлення "(УТР) і недержавного секторів "ІНТЕР","Новий канал", "СТБ", "Тоніс", "ТЕТ", НБМ "5-й канал", ТРК "Україна", ТРК "Студія 1+1", ІСТУ на створення позитивного іміджу України.

Інформаційні агентства України та світу як інституції по формуванню стратегічної політики у сфері РК у МВ. Інформаційно-комунікаційний ресурсний потенціал інформагентств України: "ДІНАУ", "УНІАН", "ІНТЕРФАКС-У країна". Визначення та мета роботи закордонних інформаційних агентств.

Інформаційна діяльність зовнішньо-політичних відомств світу. Стратегія зміни суспільної думки у міжнародних відносинах. Стратегія зміни суспільної думки у міжнародних відносинах. Зовнішній вимір інформаційної стратегії інтеграції України. Візити перших осіб держави. Обмін та визначні події. Просуваня (рготоїіоп) демократії. Зміна стратегії "від контролю до координації". Роль новітніх інформаційних технологій. Основні характеристики веб-сайту МЗС України. Роль мережевої дипломатії. Взаємозв'язок публічної та комерційної дипломатій. ПР-підтримка європейської інтеграції та імплементація "Плану дій: "Україна-ЄС".

Стратегія і тактика України щодо європейської інтеграції. Лобізм як чинник міжнародного піару. Європейський вибір України та європейський вимір глобалізації. Інформаційне забезпечення європейської інтеграції України. ПР-підтримка європейської інтеграції та роль державних інституцій. Проблема європейської ідентичності українців. Формування іміджу ЄС та країн євроінтеграційного процесу в Україні. Вивчення євроінтеграційного досвіду східноєвропейських країн та НУО України. Лобіювання як чинник міжнародного піару.

Практика PR

Практика PR в Україні та світі. Сучасні тенденції розвитку інституту PR. Комунікація з громадськістю як соціальний інститут і сфера практичної роботи. Утворення PR-структур у державних, бізнесових, фінансових, громадсько-політичних та інших організаціях. PR і споріднені з ним напрями діяльності. Відмінності між цільовими функціями PR і пропаганди, PR і маркетингом, PR і журналістикою, PR і рекламою.

PR-менеджмент: основні чинники функціонування організації. Сутнісні характеристики соціального інституту PR. Місце PR - служби в лінійній структурі організації. Найпоширеніші моделі PR-діяльності: ”паблісіті” або „маніпуляція”; „інформування”; „двостороння асиметрична комунікація”; „двостороння симетрична комунікація”. Особливості українських моделей PR. Загальна зміна функцій PR у системі менеджменту. PR у системі маркетингових комунікацій. Функціональні обов’язки PR підрозділу.

PR-кампанія: ідеологія та технологія. Дослідницька робота та методи з’ясування сутності PR-проблеми. Визначення проблеми. Планування та програмування. Дія і комунікація. Оцінка програми. Соціологічні методи дослідницької роботи у сфері PR. Формалізовані дослідження. Якісні дослідження. Кількісні методи дослідження. Спеціальні методи дослідницької роботи в сфері PR: моніторинг, PR-аудит, комунікаційний аудит, соціальний аудит, ситуаційний аналіз

Стратегічне планування і тактичні дії PR-служби в організації. Визначення загальної стратегії PR-кампанії, розробка програми та плану дій. Головні етапи стратегічного планування. Прогнозування та його методи: метод Делі, Розроблення сценарію, мозковий штурм. Управління за цілями виходу та впливу. Інформаційні цілі. Метод управління на підставі поставлених завдань та передбачених результатів. Структурні елементи PR-плану. Схема процесу PR та коригування PR-програми. Соціальна спрямованість PR-акцій. Поради стосовно окремих елементів PR-плану для різних організацій.

Медіа-план та медіа-супровід організації. Основні принципи творення меді-плану для виконання місії організації. Практика застосування прес-релізів у роботі з мас-медіа. Прес-пакет - ефективна PR-практика. Медіа-карта головна складова успішної діяльності PR-практика. Створення контактної бази ЗМІК та бази журналістів. Застосування ефективних повсякденних медіа-технік. Підготовка та проведення прес-конференцій. Організація прес-турів. PR-діяльність із використанням Інтернет.

Мобілізація зусиль на реалізацію програми та плану PR-кампанії. Компоненти PR-акцій у реалізації плану PR-кампанії. Організація найпоширеніших спеціальних PR-подій та PR-акцій. Комунікаційний компонент у реалізації плану PR-кампанії. Секрети ефективності інформаційного повідомлення та бар’єри комунікації. Як наблизити повідомлення до цільової аудиторії та зробити повідомлення новиною. Використання неконтрольованих і контрольованих засобів комунікації. Загальні принципи ефективної комунікації: довіра, контекст ситуації, зміст, ясність, безперервність і послідовність, канали, готовність аудиторії.

Оцінювання ефективності виконання та результатів реалізації PR-програми. Мета оцінювання діяльності у сфері PR. Ключові принципи та чинники оцінювання PR-програм. Техніка та технологія оцінювання PR-діяльності організації. Загальні етапи і рівні вимірювання та оцінювання PR-програм. Методи вимірювання інформаційної PR-діяльності у ЗМІК. Систематичний моніторинг. Вимірювання рівня розуміння та усвідомлення. Вимірювання установок та поведінки аудиторії. Структурування рівнів оцінкових цілей для PR-програм. Інтерпретація результатів оцінювання PR-програми.

Стратегія і тактика PR-комунікацій організацій третього сектора. Техніка співпраці PR-організацій із засобами масової інформації та комунікації. Інформаційно-комунікаційні функції PR–організації. Організація спеціальних PR-подій та конструювання бажаного позитивного сприйняття громадською думкою. Вироблення і реалізація комунікаційних планів: прес-конференції, офіційні звіти, включення журналістів до складу делегацій, неформальні зустрічі, путівники для преси. Практичні поради як ефективно використовувати електронні ЗМІК.

Лобіювання: стратегія, інструменти, прийоми і PR-практика. Зміст і функції лобіювання. Розроблення та погодження плану лобістської кампанії. Збирання інформації. Створення коаліцій. Ключові моделі лобіювання. Безпосереднє лобіювання. Опосередковане лобіювання. Прийоми та способи лобіювання. П’ять заповідей лобіста. Глибоке знання питань, що обговорюються. Особисте знайомство з депутатом. Технологія лобіювання законодавчого процесу. Дії під час подання законопроекту. Дії на етапі обґрунтування законопроекту. Головні принципи лобіювання. Висвітлення лобістської кампанії у ЗМІК. Прийоми й техніки цивілізованого лобіювання.

Спічрайтинг. Особливості роботи спічрайтерів у структурі відділу зв’язків з громадськістю. З історії науки про красномовство. Види красномовства. Особистість промовця. Особливості побудови виступу для політика, бізнесмена, шоу-мена. Засоби публічного мовлення. Можливості аргументації: спір, дискусія, полеміка, диспут, дебати. Правила застосування фактичних засобів публічного мовлення. Вимоги до застосування психологічних засобів публічного мовлення. Засоби вербальної та невербальної комунікації. Проблема розуміння і аналізу мовлення в комунікації. Активне слухання. Словник особистості. Фразеологічні кластери.

PR-практика в умовах кризової ситуації. Типологія криз та антикризовий план. Управління проблемами з метою запобігання кризовим ситуаціям. Інформування про ризик. Управління в умовах кризи. Комунікація у кризових ситуаціях. Фактори успіху організації в умовах кризової ситуації. Лінія поведінки керівництва в умовах кризи. Особливості співпраці зі ЗМІК в кризових ситуаціях. Боротьба з чутками.

PR-практика служб зв'язків із громадськістю в державних інституціях. Відкритість влади як фактор побудови відкритого суспільства. Зв’язки владних інституцій сучасного суспільства з громадськістю. Політичні PR як специфічна форма політичної комунікації. Комунікація як фактор інтеграції політичної еліти та громадськості. Структура та завдання владних комунікацій громадськістю. PR-засоби державних інституцій. Медіа-комунікації як засіб відкритості й прозорості влади громадськості. Специфічні прийоми в системі владних PR. Новинні PR як фактор інформаційної безпеки. Моделі подієвої комунікації в системі PR.

Практика - PR у політичних структурах. Застосування PR- технологій у виборчих кампаніях. Типи масових кампаній, їх принципи та елементи. Особливості політичної комунікації. Загальні принципи організації виборчої кампанії. Кандидат. Підготовка кандидата. Штатний персонал виборчої кампанії. Організаційні схеми виборчої кампанії. Спеціальні програми в ході виборчої кампанії. Комплексна система виконання програми «від дверей до дверей». Активізація явки виборців на вибори.

Практика - PR у фінансових і бізнес-структурах: внутрішні корпоративні стандарти. Механізми функціонування PR у фінансових і бізнес-структурах: внутрішні корпоративні стандарти. Робота з основними групами громадськості. Удосконалення внутрішньої комунікації. Налагодження зв’язків з державними та місцевими органами влади, а також робота з інвесторами. Процес формування репутації фірми. Організація спеціальних PR-подій: презентації, конференції, дні відкритих дверей, круглих столів, виставок та ін. Об’єктивна необхідність запровадження в практику позитивного досвіду розвинутих країн світу.

Моделі іміджевих корпоративних комунікацій. Стратегія управління корпоративною інформацією на основі сучасних комунікативних технологій і практик. Позиціонування. Корпоративна культура. Корпоративна місія. Корпоративна ідентичність. Технологія творення корпоративної інформації. Корпоративні візуальні складові організації. Моделі іміджевих корпоративних комунікацій. Корпоративне свято: планування, підготовка, проведення.

Діяльність прес-служби, прес-секретаря, речника. Прес-служба. Прес-центр. Функціональні обов’язки: прес-аташе, прес-секретаря, речника. Доступність і відкритість прес-служб та відділів по зв’язках з громадськістю. Особливості спілкування речника організації: доступність і відкритість, володіння оперативною інформацією, політична коректність і толерантність, точність і недвозначність висловлювань, невимушеність у спілкуванні та почуття гумору.

Що треба знати про правові аспекти відносин у сфері інформації PR практиці. Правове регулювання діяльності PR-структур в Україні. Свобода інформації як загальновизнане право. Міжнародні стандарти й українське законодавство. Поняття та види інформації. Гарантії права на інформацію. Особливості інформації, поширюваної державними інституціями. Інформаційний запит. Обов’язки, обмеження й відповідальність при реалізації права на інформацію.

Іміджелогія

Явище імідж. Соціально-психологічна природа іміджу. Сприйняття і реальна дійсність. Імідж як об'єктивне явище. Роль іміджу в оцінці соціальних явищ та процесів. "Анатомія" соціального іміджу. Основні складові характеру іміджу. Особливості сприйняття складових іміджу різними групами громадськості. Типологія іміджів.

Імідж і репутація в паблік рілейшнз. Створення іміджу. Функції іміджу. Імідж і репутація: спільне й відмінне. Імідж організації, людини, товару: основні ознаки, особливості та структура. Основні етапи формування іміджу. Підвищення та зниження іміджу. Імідж й репутація України в іноземних мас-медіа.

Природа формування й основні підвалини побудови іміджу. Природа формування іміджу. Основні підвалини побудови іміджу організації. Комплексний та системний характер заходів по формуванню іміджу. Основні принципи репутаційного менеджменту. Етичність принципів формування іміджу.

Ідеологічні засади та основні етапи формування іміджу організації. Ідеологічні засади концепції іміджу організації. Вплив на громадськість. Імідж у контексті соціальної відповідальності організації. Основні компоненти іміджу організації. Методологія побудови іміджу. Технологія побудови іміджу.

Основні чинники, що впливають на формування іміджу організації. Загальні ознаки іміджу. Основні принципи "імідж-маркетингу". Основні чинники, що впливають на формування іміджу організації. Показники громадської думки зовнішньої і внутрішньої громадськості про імідж організації. Основні показники оцінок громадськості іміджу організації. Вплив етнопсихологічних чинників на сприйняття та формування іміджу.

Стратегія і тактика побудови іміджу організації/політику. Іміджеві акції та інформаційний матеріали. Внутрішня громадськість та імідж організації. Інституціональна реклама. ПР - реклама. Імідж-атрибутика. Назва організації та її візуальна ідентифікація. Логотип і приміщення організації як її візуальні символи.

Феномен лідерства та харизма особистісного іміджу. Структура іміджу особистості. Феномен лідерства. Основні чинники харизми. Стратегія формування та просування іміджу особистості у політиці/бізнесі/культурі. Чотирьох факторна модель іміджевої кампанії. Найбільш значущі для оточуючих якості особистості. Порівняння іміджі особистостей.

Зовнішній вигляд у структурі іміджу особистості. Моделі візуальної комунікації. Імідж як ефект масової свідомості. Синтезованість явища. Нематеріальність іміджу. "Штучність" іміджу. Імідж у різних контекстах. Об’єктивно-суб’єктивні фактори іміджу. Зовнішність. Вміння триматися перед аудиторією. Впевненість і привабливість. Теорія жестів. Стиль. Одяг. Освітлення і кольори. Макіяж.

Методи впливу на громадськість: вербальні та невербальні комунікації. Поняття вербальних комунікацій: основні характеристики та типологія. Публічні виступи як комунікація. Загальні правила для розвитку необхідних якостей імідж-особистості (евристичності мислення, цілеспрямованості, гнучкості, енергійності, впевненості, конкурентноздатності). Корекція голосу. Переконливість. Принципи навіювання в публічних виступах. Підготовка публічного виступу. Типи промов. Оцінка публічного виступу.

Засоби масової інформації - важливий інструментарій формування іміджу. Інформація та інформаційний простір суспільства. Засоби масової інформації як провідник інформації у технології творення іміджу. ЗМІ і формування іміджу особи або організації. Боротьба за увагу громадськості. Етичність методів привернення уваги громадськості. Поширення інформації через канали комунікації. Робота із засобами масової інформації. Методи роботи зі ЗМІ. Маніпуляція, міфологізація, емонолізація, деталізація, метафоризація у іміджелогії.

Структура політичного лідерства в іміджелогії . Політична комунікація. Політичний імідж. Форми і принципи управлінського спілкування. Складові іміджу чоловіка-політика і жінки-політика. Психологічна характеристика основних стилів керівництва. Іміджі політичних опонентів. Іміджі політичних партій. Політична міфологія. Іміджі лідерів і виборчі технології.

Етапи формування і становлення іміджмейкінгу в Україні. Етапи формування і становлення іміджмейкінгу. Психологія іміджу. Візуальний вимір. Моделі іміджевих комунікацій. Перформанси та їх використання в іміджелогії. Національний контекст. Іміджеві стратегії. Інтегровані комунікації іміджмейкінгу. Основні методи, способи і прийоми іміджмейкінгу.

Форми і жанри іміджевих ПР. Креатив іміджевих матеріалів. Оригінал-макет імідж-модуля. Слоганістика. Візуальна частина. Символ (персонаж). Фірмовий стиль. Бренд. Сценарій іміджевого теле/радіоматеріалу. Форми і жанри іміджевих PR та рекламних матеріалів. Особливості креативу друкованих і зображально-звукових "іміджів".

Технології і техніки NLP та використанні їх в іміджелогії. Модальні системи NLP й іміджмейкінг. Техніки NLP: віддзеркалення, емоційного впливу, метафоризація, накладання субмодальностей. Вербальні і невербальні засоби іміджмейкінгу. Метод створення "автопортрета". Конструювання власного іміджу(матриця). Асоціативний і дисоціативний стани та їх корекція.

Функціональні обов’язки іміджейкера. Функціональні обов’язки іміджейкера. Професіограма фаху. Іпостасі фаху. Вимоги до професіонала. Творча технологія іміджмейкера щодо створення позитивного іміджу та виходу з кризових ситуацій. Відновлення іміджу.Іміджмейкінг в іменах.

Стан, перспективи й тенденції розвитку іміджмейкінгу в Україні та світі. Ринок іміджмейкінгу в Україні. Організації іміджмейкінгу та їхні основні послуги. Структура і сфери діяльності ПР-агентств. Громадські та професійні організації. Імідж країни на внутрішньому і зовнішньому рівнях. Імідж та репутація в політиці: взаємозв’язок та відмінності. Технологія формування позитивного іміджу організації/політика/бренду.

Діагностика менеджментської ситуації щодо внутрішнього і зовнішнього іміджу організації. Стратегія й тактика у діагностиці іміджу організації. Політична атмосфера усередині організації і за її межами. Поняття «репутації» та її актуальність у ХХІ столітті. Взаємопроникнення понять «імідж» та «репутація». Репутація як ключовий фактор інвестиційної привабливості. Пряма і непряма імідж формуюча інформація. Організаційний клімат й управлінський імідж. Лідерський стиль управління. Пабліситі про організацію.

Спеціалізація "Міжнародна журналістика"

Радіотележурналістика

Роль, місце і значення радіомовлення у житті людини суспільства. Основні функції радіомовлення. Інформація та інформування, особливості радіоінформації. Оперативність, доступність, популярність, повсюдність, масовість. Радіомовлення як засіб оперативної і всебічної інформації про події внутрішнього і міжнародного життя, як інструмент утвердження державності України, формування належного іміджу у світовому інформаційному просторі. Роль радіо у залученні громадян до суспільного управління, формування і вираження громадської думки. Радіомовлення як могутній чинник естетичної культури. Радіо як ретранслятор і творець власних культурно-мистецьких цінностей. Радіомовлення в системі засобів масової інформації.

Загальні відомості про інформаційну службу радіомовлення. Соціальне призначення інформаційної служби. Сучасна структура інформаційної служби. Обсяги інформаційного мовлення. Передавання й приймання інформаційних передач. Розклад інформаційних програм. Джерела інформації. Співвідношення понять "керівництво" та "управління". Спрямування діяльності інформаційної служби. Редакційне управління та принципи його організації. Методи редакційного управління. Технологія редакційного управління. Правові основи діяльності інформаційних служб.

Організація інформаційної служби на радіо. Багатозначність терміна "організація". Редакція як основна ланка інформаційної служби. Структура й штати редакційних колективів. Творче об'єднання інформаційних і публіцистичних програм. Редакції інформацій обласних та регіональних телерадіокомпаній. Права та обов'язки працівників інформаційних служб. Значення планування в діяльності інформаційної служби. Принципи планування. Основні форми планування. Системи редакційних планів. Джерела планування. Принципи інформаційної діяльності. Визначення поняття інформація. Інформаційний привід. Види інформацій. Інформація в каналі радіокомунікацій.

Сучасні погляди на новину: технологія, методика та практика. Визначення поняття новини. Характерні риси новини. Вимоги до новини. Чинники, що підвищують цікавість новини. Чинники, що змінюють важливість новин. Функції новин у радіомовленні. Інформаційний привід. Джерела інформації професійних журналістів. Як збирати новини. Техніка проведення інтерв'ю. Техніка телефонного спілкування. Як робити нотатки у блокноті. Техніка проведення звукозапису. Допоміжні джерела інформації. Професійні якості репортера. Основний технологічний принцип викладу новин. Початок повідомлення. Художня обробка початків. Виклад подробиць. Джерело інформації. Кінцівка повідомлення. Виклад новин на одну тему. Виклад новин, що охоплюють кілька тем. Виклад подієвої новини. Виклад новини за допомогою цитування. Виклад новини за формулою Поля Уайте.

Жанри і форми інформаційного мовлення. Хронікальне повідомлення. Інформаційне повідомлення. Коментоване повідомлення. Репортаж. Розповідь кореспондента. Інтерв'ю. Виступ перед мікрофоном. Коментар. Розмежування поняття форма і жанр. Прості інформаційні передачі. Складні інформаційні передачі: інформаційні випуски, інформаційні програми, інформаційні передачі журнального типу. Контактні інформаційні передачі. Інформаційні передачі місцевого радіомовлення. Інформаційно-музичні радіопрограми. Еволюція формотворення

Мова і стиль коротких повідомлень. Верстка інформаційних передач. Короткі прості речення. Найсильніші слова. Точні слова. Зайві слова. Незрозумілі та лайливі слова. Дієслова активного стану. Доцільний порядок. Промовисті слова. Штампи і кліше. Часові категорії повідомлення. Займенники. Цитати та посилання. Цифри. Представлення діючих осіб слухачам. Абревіатури й скорочення. Повтори в тексті. Зверненість до аудиторії. Радіофонія. Повідомлення. Загальні вимоги. Поняття верстки в радіомовленні. Принципи верстки. Добірки та рубрики. Розділи інформаційних передач. Звукозаписи у випусках. Оформлення інформаційних передач. Випусковий редактор. Дискусійні питання верстки.

Основи молодіжного радіомовлення України: історична довідка. Завдання і специфіка молодіжного радіо в ЗМІ України. Періодизація українського радіомовлення для молоді. Перехід молодіжного радіо зі структури юнацького та дитячого мовлення до радіостанційного функціонування". Радіостанція "Молода гвардія" (1963 - 1991 рр.). Процеси в молодіжному радіо, пов'язані із "частковим" або "повним" розумінням свободи слова, інформації. Визначальність молодіжного радіо щодо прогресивних новацій у розвитку українського мовлення.

Типи молодіжних радіопередач. Жанрова система радіопрограм для молоді. Радіожурнал, радіогазета, радіоклуб - формування основ молодіжної радіожурналістики. Монотематичні програми молодіжного радіомовлення. Інформаційно-музичний тип молодіжних передач - закономірність розвитку молодіжного радіо. Програма "Бліц" радіостанції "Молода гвардія" - унікальність її в діалектичній взаємодії всіх типів програм. Інформаційні жанри: інформаційна замітка, репортаж, інтерв'ю; аналітичні жанри: коментар, бесіда, круглий стіл у молодіжному радіоефірі. Специфіка жанрів та їхні особливості в державному та комерційному мовленні. Радіоконкурси, радіовікторини, радіоігри - нові форми мовлення.

Ведучий у молодіжному радіоефірі, техніка мовлення. Диференціація та індивідуалізація, "масовізація" в молодіжному радіо. "Десять заповідей для завоювання молодіжної аудиторії". Диктор, актор чи журналіст? Проблематика "прямого" ефіру. Психологія поведінки в студії. Методи ефективності сприйняття предачі. Формування програми - радіо-бренду. Самореклама програмної продукції. Постановка голосу та інтонації ведучого. Специфіка атрибутивного ефірного мовлення. Емоційне і раціональне у сприйнятті передачі.

Система та структура недержавного радіо України. Комерційні радіостанції Англії, Італії, США. Логіка розвитку та змін форматів. Відмінності та спільності в діяльності станцій. Розвиток навчальних радіоцентрів. Ретрансляція закордонних "голосів" на території України, їхній вплив на формування комерційного мовлення: ВС, Бі-Бі-Сі, ГА-Європа, Радіо-Росія.

Формати радіостанцій: характерні особливості. Поділ на формати відповідно до соціальних замовлень, територіального' розміщення станції. Види форматів. Специфіка вибору формату станціями. Техніка програмного втілення формату. Підбір штатного розкладу відповідно до формату. Радіостанція як ділове підприємство. Система мовлення радіостанції. Оптимальне розташування станції та вивчення місцевої аудиторії. Технологія вивчення аудиторії. Служби радіостанції, які займаються даною проблемою. Ефірне втілення соціологічних досліджень аудиторії та потужності передавачів.

Бізнес-план радіостанції. Основи радіоменеджменту. Бізнес-план як початковий документ заснування станції. Розділи бізнес-плану та система їхнього написання. Оптимальне формування штатного розкладу. Завдання та структура керівного складу станції. Специфіка передбачення розвитку станції. Документація, пов'язана з функціонуванням станції. Методика тренінгів із радіоменеджменту.

Монолог і діалог у інформаційному мовленні. Види монологічних жанрів і форм: усне повідомлення, виступ, коментар, звіт, огляд, роздум, сповідь; "дикторський" та "авторський" стиль, особливості драматургії. Діалог - соціально-психологічна ситуація. Інтерв'ю як жанр (експрес-інтерв'ю, протокольне, інформаційне). Композиція, елементи-драматургії (піраміда, перевернута піраміда, кільце) в інформаційній програмі.

Аналітично-публіцистичні жанри на радіо. Кореспонденція: мала форма аналітичної публіцистики. Коментар на телеекрані: основа окремих телепрограм. Різновиди коментарю: коментар-заглиблення у факт, коментар — узагальнення, коментар-роздум. Огляд - традиційний жанр аналітичної публіцистики. Огляд: причинно-наслідкові зв'язки між подіями та явищами, також їхня оцінки і прогнозування тенденцій розвитку. Бесіда: тема передачі, підбір учасників, композиційна побудова. Присутність конфлікту, зіткнення поглядів, внутрішня динаміка. Дискусія: публічне обговорення. Роль ведучого-модератора. Інтерактивне радіо.

Радійні ток-шоу програми. Поява ток-шоу програм у світі й в і Україні. Розмовні видовища: визначення і класифікація. Ток-шоу "один-на-один" проблеми спілкування. Публічне ток-шоу: ведучі й аудиторія. Масові ток-шоу; камерні ток-шоу. Ігрові програми: вікторини й квізи. Постановочні шоу.

Побудова інформаційного та музичного контекстів у програмуванні станції. Специфіка "ді-джейського" ведення програм.

Види інформації та її верстка. Жанрова структура комерційного мовлення. Взаємозалежність та "самостійність" інформаційного та музичного контекстів програми. Підбір музики відповідно до формату та програмного завдання. Ді-джей - новий тип ведучого. Завдання та роль ді-джея як представника творчої команди станції. Взаємодія ді-джея, редактора та презентера в подачі інформації.

Характеристика технічного обладнання радіостанції. Режими ефірного мовлення. Реклама та самореклама станцій. Аналіз технічного обладнання станції. Ефірна студія (дикторська кімната). Кімната новин. Продакшн-студія. Офіси. Види передавачів. Оптимальне територіальне розташування станції та взаємодія її складових у приміщенні. Вибір частоти. Супутникове та кабельне мовлення. Види рекламної продукції в комерційному радіоефірі. Джингли та їхня мотивація. Напрями діяльності із рекламодавцями. Рекламні агенти комерційної станції або кімната "продажу". Поліграфічна база станцій. Створення атрибутивних характеристик станції. Побудова радіорекламного тексту. Місце реклами в добовому програмуванні.

Радіомовлення на закордон. Історія і традиції, особливості і завдання іномовлення. Всесвітня служба радіомовлення України ("Радіо Україна") як єдине оперативне джерело інформації з України про Україну. Творення образу нової Української держави у світовому ефірі - як основна концепція "Радіо Україна".

Телебачення і суспільство. Соціальні і технічні передумови появи і прогресу ТБ. Економічні, соціальні та науково-технічні фактори, що спричинили бурхливий розвиток телебачення у другій половині XX ст. Поступове перетворення ТБ на глобальну комунікативну систему інформаційного простору. Телебачення як частина системи засобів масової інформації та комунікації. Сучасне телебачення в Україні та світі. Основні документи, спрямовані на врегулювання світового телевізійного процесу.

Суспільні функції телебачення у демократичних суспільствах. Багатогранність суспільних функцій телебачення, його "полі функціональність". Телебачення як засіб відображення дійсності. Телебачення як засіб відображення дійсності: освітні та навчальні функції. Естетична функція телебачення. Комунікативна функція телебачення.

Основні етапи історії телебачення в Україні. Технічні та соціальні передумови виникнення телебачення. Винахід українського дослідника Бориса Грабовського - внесок у розв'язання технічної проблеми "електронного" ТБ. Телевізійне мовлення у 30-ті роки XX ст. "механічне" телебачення. Праці П. Бахметьєва, О. Попова, Б. Розінга, П. Шумакова, В. Зворикіна. Організація і початок телемовлення у Києві та Україні. Переважання трансляцій і прямоефірних передач. Пошук нових форм телевізійної журналістики. Світові системи ТБ: РАL, SЕСАМ, МТСІ.

Телебачення в Україні 70-90 рр. та періоду незалежності. Становлення республіканської телемережі. ТБ років перебудови. Поява якісно нових програм. Відродження прямого ефіру. Телемости і парламентські трансляції. Зміна політичних, соціальних і економічних пріоритетів на телебаченні. Організаційна структура ТБ незалежної України. Інформаційний простір в Україні: місце та роль ТБ серед інших ЗМІ. Джерела фінансування та органи управління державним телебаченням Спонсорські програми, продюсерські програми, комерційна реклама на державному телебаченні. Система супутникового мовлення. Створення незалежних, комерційних студій та мовні канали, кабельне телебачення. Правове регулювання електронних ЗМІ в Україні.

Специфіка телебачення. Аудіовізуальна природа телебачення. Зображення і слово, їх взаємозв'язок та співвідношення. Проблема звукозорового контрапункту. Екранна природа телебачення. Програмна природа телебачення. Часові виміри телевізійної програми, її перебіг в умовах реального часу. Синкретичність як характерна риса телебачення. Роль особистості на телеекрані.

Зображально-виражальні засоби телебачення. Поняття "мова екрана" як семіотичної категорії. Кадр. План. Компоновка. Принципи та цілі. Вибір точки зору та кута відображення, вибір. Звук, його функції та значення. Звукові засоби виразності: слово, музика, шуми. Пауза як зображально-виражальний засіб. Монтаж як вираз авторської думки в театрі і на телебаченні. Види монтажу. Монтаж як засіб художньої виразності. Відмінність кіномонтажу та телемонтажу. Спеціальні монтажні переходи.

Особливості творчого процесу на телебаченні. Колективний і синтетичний характер творчості на телебаченні: своєрідність та складність творчого процесу. Поняття "творча група" на телебаченні. Основні творчі професії на телебаченні. Основні етапи створення телевізійної передачі: від підготовчого періоду - через відео монтаж - до ефіру. Особливості телевізійного процесу у створенні передачі. Виняткова роль імпровізації на телебаченні.

Робота журналіста на телебаченні. Особливості та різноманітність журналістської творчості на телебаченні. Іпостасі тележурналістського фаху: автор, редактор, ведучий, коментатор, репортер, ведучий-модератор, шоумен. Імідж телевізійного журналіста. Телевізійний редактор - одна з центральних постатей творчого процесу. Різноманітність редакторських функцій на телебаченні. Синтетична природа телебачення і виникнення нових "універсальних" телевізійних професій: автор-оператор, редактор-продюсер, автор-режисер - оператор.

Інформаційний простір телебачення України. Еволюція форм - від новин тижня до інформаційних програм: поняття "дикторської" та "персоніфікованої" інформації. Види інформаційних програм на державному та на комерційному ТБ України. Перспективи розвитку інформаційних та інформаційно-аналітичних програм.

Інформаційна служба на телебаченні. Структура та особливості роботи інформаційних редакцій та підрозділів телестудій на державному і недержавному телебаченні. Робота журналіста з оператором, режисером, монтажером. Випусковий редактор: функції та обов'язки. Інформаційні телевізійні мережі в Україні. Форми участі регіональних студій. Робота спеціальних кореспондентів. Акредитація спецкорів. Випуски телевізійних новин: планування, верстка.

Жанри інформаційного мовлення. Поняття інформаційного жанру і його еволюція на телебаченні. Усне повідомлення. Відео замітка ("сюжет"). Інтерв'ю: від загального до конкретного. Інтерв'ю - факт. Інтерв'ю думка. Звіт-офіційна подія суспільного або державного значення. Короткий коментар: коментар - довідка, коментар-репліка. Виступ на ТБ: текстовий, тезовий, імпровізований. Особливості авторського тексту: специфічність сприйняття візуальної інформації одночасно з вербальною, види діалектичного взаємозв'язку. Використання специфічних просторово-часових способів виразності (стоп - кадр, зворотний рух, сповільнений рух) та вплив на сприйняття факту, події; елементи образності. Репортер: професійні риси.

Телевізійний репортаж. Поняття терміну, особливості телерепортажу, головні ознаки. Репортаж "прямий" та зафіксований на відео плівці. Реальність часу і простору у "прямому" репортажі. Комунікативні особливості репортера: ефект присутності, симультанність. Репортаж-трансляція. Монтаж в "живому" репортажі та монтаж відео репортажу як засобу фіксації події із зберіганням реальності її розвитку. Репортаж - розслідування як форма тривалого спостереження. Роль журналіста у ведені репортажу, особливості роботи у кадрі.

Монолог і діалог у інформаційному мовленні. Види монологічних жанрів і форм: усне повідомлення, виступ, коментар, звіт, огляд, роздум, сповідь; "дикторський" та "авторський" стиль, особливості драматургії. Діалог - соціально-психологічна ситуація. Інтерв'ю як жанр (експрес - інтерв'ю, протокольне, інформаційне). Композиція, елементи драматургії (піраміда, перевернута піраміда, кільце) в інформаційній програмі.

Аналітично-публіцистичні жанри телебачення. Кореспонденція: мала форма аналітичної публіцистики. Коментар на телеекрані: основа окремих телепрограм. Різновиди коментарю: коментар-заглиблення у факт, коментар - узагальнення, коментар-роздум. Огляд - традиційний жанр аналітичної публіцистики. Огляд: причинно-наслідкові зв'язки між подіями та явищами, також їхня оцінки і прогнозування тенденцій розвитку. Бесіда: тема передачі, підбір учасників, композиційна побудова. Присутність конфлікту, зіткнення поглядів, внутрішня динаміка. Дискусія: публічне обговорення. Роль ведучого-модератора. Інтерактивне телебачення.

Телевізійні ток-шоу програми. Поява ток-шоу програм у світі й в Україні. Розмовні видовища: визначення і класифікація. Ток-шоу "один-на-один" проблеми спілкування. Публічне ток-шоу: ведучі й аудиторія. Масові ток-шоу; камерні ток-шоу. Ігрові видовища: вікторини й квізи. Видовища спортивного типу. Постановочні шоу.

Особливості телевізійного каналу. Програма (канал) як тематико - жанрова структура телемовлення. Процес створення телепрограми. Основні стуктурно-тематичні розділи (блоки) телепрограми чи каналу. Продюсерство на телебаченні. Аудиторія ТБ. Особливості та соціологічні параметри. Диференціація глядабельного загалу. Рейтинги на ТБ.

Телебачення у світі. Становлення телебачення у різних країнах і глобалізація телепростору. Коротка історія становлення телебачення у найбільш розвинутих країнах світу. Державне і комерційне телебачення США. Телебачення Франції, Італії. "Громадське телебачення" Великобританії, Німеччини. Здійснення контролю за телевізійними програмами та їх фінансування. Телебачення і бізнес. Інформаційні, публіцистичні та політичні програми у США і Європі. Телебачення Росії: види програм та "телеперсонажі". Глобальне телебачення.

Перспективи розвитку світового телебачення. Телебачення високої чіткості (ТВЧ) - новий якісний етап у розвитку телевізійних систем. Цифрове телебачення. Інформаційні ресурси: телетекст, відео текст. Телебачення та відео - новий перерозподіл функцій. Міжнародні телевізійні організації: "Інтербачення", "Євробачення", Європейська телерадіомовна спілка, "Пан європейське телебачення", "Інтелсат". Україна у світовому телепросторі (Всесвітня служба іномовлення "Україна і світ").

Інтернет-журналістика

Роль та місце ЗМІ в системі інформаційного суспільства. Інтернет-журналістика як галузь сучасних ЗМІ. ЗМІ як складова світової інформаційної індустрії. Тенденції та особливості розвитку Інтернет-журналістики в інформаційному суспільстві. Глобалізація масової комунікації і міжнародні відносини. Концентрація ЗМІ у міжнародному інформаційному просторі. Інтернет як універсальне інформаційне середовище.

Теорії та концепції засобів масової інформації (оглядово). Соціальні, нормативні та операційні теорії міжнародних мас-медіа. Сучасні чинники поширення міжнародної інформації: інформатизація, інтернаціоналізація, постмодернізм, індивідуалізм, комерціалізація, приватизація. Типологія світових мас-медіа. Процеси постмодернізму та індивідуалізму в міжнародній журналістиці.

Засадничі етичні норми у роботі журналіста (світовий та вітчизняний досвід). Поняття журналістської етики як правил професійної поведінки. Проблема корпоратизації журналістського корпусу України. Проблема саморегуляції журналістського середовища. Основні принципи Хартії свободи преси. Базові положення Кодексу професійної етики українського журналіста. Західні етичні кодекси журналістів - провідні завдання та реальна сфера впливу.

Особливості правового статусу Інтернет-видань. Законодавче регулювання діяльності засобів масової інформації в Україні. Переваги та недоліки юридичне визначеного статуту Інтернет-видань. „Мережене право" та захист цифрової продукції. Проблема відповідальності автора Інтернет-видання. Практика співрегулювання: поєднання законодавчого регулювання з саморегулюванням. Проблема авторського права в Інтернеті.

Функції та принципи діяльності Інтернет-журналістики. Інтернет-ЗМІ у структурі поширення міжнародних новин. І Функції сучасних Інтернет-видань. Лаконічність та вичерпність. Модульність. Стимулювання зворотного зв'язку. Гіпертекстовість. Інституційні, політичні та економічні засади діяльності кореспондентської мережі за кордоном. Завдання та структура відділу міжнародної інформації Інтернет-видання. Організація роботи кореспондентського пункту за кордоном. Власний та спеціальний кореспондент. Методи співпраці відділів інформації зовнішньополітичних відомств та дипломатичних представництв з інтерн ет-виданнями.

Система жанрів Інтернет-журналістики. Поняття жанру як поєднання форми та змісту. Критерії поділу журналістики на жанри. Інформаційні, аналітичні, художньо-публіцистичні жанри в журналістиці. Підготовка матеріалів для інформаційних агенцій та Інтернет-видань: спільне та відмінне. Жанрова специфіка у роботі Інтернет-видання. Методики збору інформації для підготовки аналітичних матеріалів Інтернет-видання. Підготовка краєзнавчих та нарисових матеріалів. Робота фотокореспондента Інтернет-видання.

Інформаційні жанри та їх різновиди у Інтернет-журналістиці. Інформаційні жанри Інтернет-журналістики. Хроніка: формування хронікальної добірки. Інформація: поєднання факту та подробиць. Історична довідка, порівняння, характеристика героїв. Репортаж: оповідь, пряма мова, барвистий відступ, характеристика персонажів, короткий історичний нарисі Різновиди репортажів: подієвий, тематичний, постановочний. Інтерв'ю: інтерв'ю-монолог, інтерв'ю-полілог, прес-конференція, брифінг. Звіт: специфіка викладу фактів у хронологічному порядку. Звіт з коментарем - виклад перебігу подій із власними зауваженнями.

Аналітичні жанри та їх різновиди у Інтернет-журналістиці. Аналітичні жанри Інтернет-журналістики: широке полотно фактів, які трактуються, узагальнюються, служать матеріалом для постановки певної проблеми та її всебічного розгляду й тлумачення. Кореспонденція як аналіз групи фактів. Різновиди кореспонденції: інформаційна, проблемна, критична. Стаття як узагальнення й аналіз фактів і явищ. Коментар: злободенний публіцистичний виступ щодо конкретної події. Рецензія, огляд, огляд преси, лист.

Топологія інформаційного наповнення та дизайн Інтернет-видань. Типова структура компоновки сторінки Інтернет-видання. Інтерфейс. Інформаційні блоки. Заголовки. Анонси. Ілюстрації. Проблема навігації та шляхи її вирішення. Навігаційна панель. Вибір кольорової гами Інтернет-видання. Особливості використання кольорового тексту та кольорового фону. Розробка дизайну Інтернет-видання. Акцент на текстовий дизайн.

Архітектура інформаційних ресурсів: інформаційні блоки на сторінках Інтернет-видань. Типові інформаційні блоки. Графічні елементи із символікою Інтернет-видання: вибір елементів фірмового стилю та логотипу. Навігаційні панелі. Змістовний блок. Блок анонсів новин. Списки заголовків новин. Підготовка рекламного блоку.

Елементи сторінки Інтернет-видань. Поняття Тіtle. Підготовка заголовків та підзаголовків у текстах Інтернет-видань. Ключові слова та гіперпосилання (гіперлінк). Поняття гіпертексту. Ключові ланки гіпертексту: заголовок публікації, короткий опис публікації (лід-абзац, вріз), основний текст матеріалу, додаткові публікації в межах сайту видання, посилання на інші сайти, де можна знайти додатковий матеріал. Особливості ілюстрування матеріалів у Інтернет-виданнях. Підготовка, розміщення та використання АІІ-текстів.

Особливості функціонування Інтернет-журналістики у системі дипломатичних відносин. Діяльність журналіста Інтернет-видання у зоні військового конфлікту. Медіа-дипломатії: спеціальні місії ЗМІ у забезпеченні зовнішньої політики (зарубіжний та вітчизняний досвід). Інтернет-журналістика та урядовий паблік рілейшенз: стратегія планування та методи роботи. Журналіст Інтернет-видання як канал і джерело урядової комунікації. Організація каналів інформації та зв'язків із урядовими, парламентськими та законодавчими інституціями. Акредитація зарубіжних та вітчизняних ЗМІ при зовнішньополітичних відомствах. Специфіка діяльності журналіста Інтернет-видання у зонах військових конфліктів. Журналіст як активний учасник зовнішньополітичного процесу.

Світові та національні інформаційні агентства та Їх співпраця з Інтернет-виданнями: проблеми та партнерство. Диверсифікація та спеціалізація міжнародних інформаційних агентств. Вплив медіа-корпорацій на міжнародну політику. Інформаційні агентства України у висвітленні міжнародної тематики. Державні інформаційні агенції як рупори урядової пропаганди.

Перспективи розвитку вітчизняної Інтернет-журналістики як складової національних та світових мас-медіа. Україна в контексті інформаційної доби. Українська Інтернет-журналістика у процесі розвитку новітнього комунікування. Дискусія про шляхи розвитку ЗМІ України: від локального до глобального. Вплив міжнародної інформації на події в країні та внутрішню політику. Підготовка фахівців для роботи у сфері Інтернет-журналістики: досвід та проблеми.

Спеціалізація "Інформаційний менеджмент"

Інформаційні ринки

Інформаційне суспільство Виникнення ідеології інформаційного суспільства. Концепція Д. Белла. Концепція М. Постер, нові форми соціальних взаємодій. Концепція Тофлера "Третя хвиля". Базові риси інформаційного суспільства.

Роль держави у формуванні інформаційного суспільства. Трансформація політичної системи. Моделі політичних систем: "системна модель" Д. Истона, "функціональна модель" Г. Алмонда, "кібернетична модель" К.Дойча. Використання Інтернет у виборчих технологіях. Роль держави у формуванні інформаційного суспільства. Поняття державної інформаційної політики, її основні напрямки. Концепція розвитку інформаційного суспільства Європейського Союзу. Проекти США по створенню Інформаційної супермагістралі. Канадійська модель створення інформаційної магістралі.

Економічна система, як складова інформаційного суспільства. Нові моделі бізнесу, як наслідок впровадження інформаційних технологій. Мережева модель управління як складова мережевої економіки. Концепція інформаційних взаємодій як основа діяльності мережевої спільноти. Теоретичні границі інформаційної взаємодії. Інституційні структури, як інструмент подолання теоретичних границь інформаційної взаємодії.

Соціальна система, як складова інформаційного суспільства. Особливості процесу соціального сприйняття в Інтернет. Особливості процесів соціальної категоризації, соціального порівняння та соціальної ідентифікації в інформаційному суспільстві. Характеристика мережевої спільноти як соціальної групи. Соціально-політичні установки особистості в інформаційному суспільстві.

Психологічні особливості функціонування індивіда в інформаційному суспільстві. Особливості мережевої комунікації. Феномен "віртуальних особистостей" і проблема ідентичності індивіда. Потреба у соціальному визнанні та позитивній соціальній ідентичності як компенсаторний характер мережевої комунікації. Соціальна та емоційна ізоляція як прояви Інтернет залежності.

Інфраструктура інформаційного ринку Передумови формування глобальних інформаційних ринків. Інформаційні технології як інфраструктура інформаційного ринку. Поняття про інформаційний продукт та його особливості. Вплив інформаційного ринку на глобальну економічну та політичну системи.

Регулювання інформаційних ринків (національне та міжнародне). Документи ООН, ЮНЕСКО, ЄС щодо прав інтелектуальної власності. Рекомендації ЮНІКТРАЛ щодо законодавства про електронну торгівлю. Американська практика регулювання. Практика "Великої сімки". Законодавство України щодо прав інтелектуальної власності та здійснення електронних платежів.

Категорії інформаційних товарів. Комп'ютерно-орієнтовані продукти, фінансова інформація та інформаційні агентства - 3 старих кити інформаційного ринку. Торгівля програмним забезпеченням. Дрейф до домашнього споживача. Торгівля послугами. Логістика на інформаційних ринках. Інтернет-магазин. Інтернет-банк. Негативні явища в інформаційній економіці.

Ціноутворення на інформаційних ринках. Проблеми ціноутворення на інформацію. Цінова прив'язка. Гнучке та дискримінативне ціноутворення. Ціна та абонплата як основні види оплати інформаційного продукту. Цикл життя товару. Цінові засоби залучення нових споживачів.

Зміна ситуації на ринку праці у зв'язку з переходом до інформаційної економіки. Ерозія національних ринків робочої сили, перехід від міжнародного до глобального ринку праці. Перехід до концепції "Глобального офісу". Телеробота і телепрацівники. Спроби протекціонізму на національних ринках робочої сили. Основні принципи менеджменту п'ятого покоління.

Маркетинг інформаційних товарів та послуг. Маркетинг знань. Методики збору інформації про споживача. Поведінка споживачів на інформаційному ринку. Робота з клієнтами на інформаційних ринках. Стратегії та методики інформаційного маркетингу. Реклама на інформаційних ринках. Просування товарів і послуг. Паблік рилейшнз в мережах.

Моделі ведення бізнесу на європейському інформаційному ринку. Віртуальна фірма. Бізнес-колабораціонізм. Віртуальна біржа та віртуальний базар. Електронні аукціони. Інформаційні посередники. Брокерська діяльність на інформаційному ринку. Доставка фізичних товарів. Регулювання інформаційних ринків (національне та міжнародне).

Правові колізії з торгівлею через Інтернет. Основні неврегульовані моменти в правовій базі. Митні проблеми з нематеріальними товарами. Питання податкового контролю.

Проблеми оподаткування бізнесу на міжнародних інформаційних ринках. Діяльність Комітету з фіскальних питань Євросоюзу. Ускладнення діяльності податкових органів в результаті розвитку глобальних інформаційних ринків. Можливості податкового контролю, які дають нові комунікаційні технології. Моделі ведення бізнесу на європейському інформаційному ринку. Заходи, що вживаються європейськими податковими властями для забезпечення контролю за фінансовими потоками. Проблеми подвійного оподаткування.

Перспективи функціонування українського інформаційного ринку. Стан інфраструктури інформаційного ринку в Україні. Інтернет-магазини в Україні. Системи Інтернет-маркетингу (банерні мережі, пошукові системи та ін.). Системи електронних платежів в українській банківській системі. Динаміка розвитку. Перспективи розвитку електронної комерції в Україні.

Законодавче регулювання українського сектору електронної комерції. Закони України у сфері електронної комерції , здійснення електронних платежів та регулювання українського сегменту мережі Інтернет.

Електронна комерція

Передумови та історія створення електронної комерції. Сучасна концепція електронного урядування як основа функціонування електронного бізнесу. Шляхи та перспективи створення європейського електронного уряду. Електронний документообіг.

Історія створення інформаційного суспільства, основні концепції його побудови. Становлення інформаційного суспільства як передумова виникнення концепції електронного ринку. Електронна комерція як фактор появи інформаційних ринків. Теоретичні принципи побудови та функціонування електронного бізнесу. Технологічні принципи побудови електронного бізнесу. Визначення електронного суспільства. Переваги електронного суспільства. Інституціональні основи ведення електронного бізнесу. Ресурсне забезпечення політики електронного бізнесу. Роль держави в побудові електронного бізнесу. Загальнонаціональні стандарти інформаційного обміну. Проблеми інформаційного суспільства: інформаційна нерівність, інформаційна неосвіченість, інформаційний голод. Система електронного урядування. Електронне урядування як шлях до ефективності тапрозорості державного управління. Концепція уряду “електронних громадян”. Роль урядових органів в сучасному житті суспільства. Внутрішня та зовнішня урядові інформаційні інфраструктури. Основні завдання електронного урядування: технічні, правові, політичні, економічні. Шляхи взаємодії між суб‘єктами громадського життя: B2B,B2C,G2B,G2C тощо. Концепція корпоративної інформаційної системи національного масштабу. Європейській потенціал інформаційного суспільства. Ініціатива Європейської Комісії «Електронна Європа. Європейська молодь в цифровому віці». Проблеми введення електронної системи документообігу. Засади та концепції формування електронного документообігу. Технічні можливості. Потенціал документообігу. Система електронної документації. Принципи та шляхи введення СЕД в систему електронного бізнесу.

Інформаційна парадигма економіки. Складові електронної комерції: інфраструктура, служби, продукти та структури.

Інформація як економічний чинник та товар. Нові виклики бізнес-середовища. Швидкості та об’єми зростають. Наслідки глобалізації та транснаціоналізації. Зміна моделі бізнесових стосунків. Інформаційна економіка – “глобальна від народження”. Насичення ринку і поява нового споживача. Планетарні масштаби передбачають врахування персональних потреб. Нові об’єкти споживання – нова інфраструктура. Залежність носія та методів передачі від формату інформації (залежність способів доставки інформації від виду носія). Інтернет – залізниця інформаційного суспільства. Інформаційні ринки: ветерани та новачки. Інформаційний продукт та інформаційний товар. Елементи інформаційних ринків – американська та європейська модель.

Інфраструктура інформаційного ринку. Розвиток європейського інформаційного ринку у 80-90-х роках. Глобалізація та інформаційні ринки. Зміна ситуації на ринку праці у зв’язку з переходом до інформаційної економіки.

Технологічна база. Інтернет – інфраструктура інформаційної економіки. Мережі з комутацією пакетів. Інтернет – залізниця. Продавці та покупці (оператори та споживачі) інформаційного ринку як його інфраструктура. Електронні гроші та засоби їх обігу. Електронна торгівля. Розподіл секторів між операторами. Прогнози розвитку. Вплив інформаційного ринку на глобальну економіку та політику. Передумови формування глобальних інформаційних ринків. Вплив інформаційної економіки на торгівлю. Ерозія національних ринків робочої сили. Від “Small Office – Home Office” – до “Глобального офісу”. Телеробота і телепрацівники. Проблеми з оподаткуванням доходів, отриманих через Інтернет. Спроби протекціонізму на національних ринках робочої сили. Від міжнародного до глобального ринку праці.

Категорії інформаційних товарів. Ціноутворення на інформаційних ринках. Маркетинг інформаційних товарів та послуг. Шляхи побудови інформаційного суспільства на Україні як передумови функціонування інформаційних ринків.

Комп’ютерно-орієнтовані продукти, фінансова інформація та інформаційні агентства – 3 старих кити інформаційного ринка. Торгівля програмним забезпеченням. Дрейф до домашнього споживача. Торгівля послугами. Логістика на інформаційних ринках. Інтернет-магазин. Інтернет-банк. “Вам ужасно повезло” – spamming та інші “радості” інформаційної економіки. Проблеми ціноутворення на інформацію. Цінова прив’язка. Гнучке та дискримінативне ціноутворення. Ціна чи абонплата? Цикл життя товару. Цінові засоби залучення нових споживачів. Маркетинг знань. Методики збору інформації про споживача. Поведінка споживачів на інформаційному ринку. Робота з клієнтами на інформаційних ринках. Стратегії та методики інформаційного маркетингу. Реклама на інформаційних ринках. Просування товарів/послуг. Паблік рилейшнз в мережах. Проблеми України на шляху формування інформаційного суспільства. Шляхи та концепції побудови електронного уряду. Перспективи впровадження електронного самоврядування на різних рівнях державного устрою. Інфраструктури електронного уряду. Шляхи входження України в економіку електронного суспільства. Соціальні аспекти електронної економіки для суспільства. Побудова правового інформаційного суспільства: права та обов’язки суб‘єктів суспільних відносин.

Законодавче забезпечення національної програми побудови електронного уряду та функціонування електронних ринків. Моделі ведення бізнесу на європейському та національному інформаційних ринках. Перспективи українського інформаційного ринку.

Урядові процеси інформатизації. Регіональні органи влади: інформаційно-телекомунікаційний аспект діяльності. Указ Президента України “Про заходи щодо захисту національних інтересів в галузі зв‘язку та телекомунікації”. Указ Президента України “Про деякі заходи щодо захисту державних інформаційних ресурсів у мережах передачі даних”. Указ Президента України “Про заходи щодо вдосконалення державної інформаційної політики та забезпечення інформаційної безпеки України”. Порядок оприлюднення у мережі Інтернет інформації про діяльність органів влади. Віртуальна фірма. Бізнес-колабораціонізм. Віртуальна біржа та віртуальний базар. Електронні аукціони. Інформаційні посередники. Брокерська діяльність на інформаційному ринку. Стан інфраструктури інформаційного ринку в Україні. Інтернет-магазини в Україні. Системи Інтернет-маркетингу (банерні мережі, пошукові системи та ін.). Системи електронних платежів в українській банківській системі. Динаміка розвитку. Перспективні проекти.

Інформаційний менеджмент

Інформаційний менеджмент у зовнішньополітичній сфері як керування інформаційними потоками. Менеджмент та адміністрування: принципові відмінності. Менеджмент процесів опрацювання оперативної інформації як зміст документаційного забезпечення керування й управління у сфері зовнішньої політики. Повідомлення, комунікація та комунікативний аналіз зовнішньополітичної інформації.

Особливості аналітики, експертизи й консалтингу у відкритому та закритому суспільствах. Інформація як стратегічний та оперативний ресурс у зовнішньополітичних комунікаціях. Сутність та структура діяльності у сфері зовнішньополітичного інформаційно-комунікативного менеджменту, у глобальних та локальних інформаційних мережах та сучасна публічна мережева дипломатія.

Сутність та структура інформаційно-комунікативного менеджменту у зовнішньополітичній сфері. Зовнішньополітичні комунікації: прямі їй зворотні, позитивні та негативні, лінійні й нелінійні, вертикальні (ієрархічні) та горизонтальні.

Мережеві комунікації епохи інформаційної революції. Способи систематизації й аналізу відкритих, напіввідкритих та закритих джерел інформації в зовнішньополітичних комунікаціях. Використання інформації з метою цілеспрямованого впливу на зовнішню аудиторію та з метою формування ефективної комунікативної політики. Зовнішньополітичний інформаційно-комунікативний менеджмент як сфера: обміну інформацією; регулювання інформаційних потоків й структурування зовнішньополітичної інформації за категоріями її споживачів та каналами її отримання; організації системи зворотного зв'язку, за допомогою якого орган зовнішньополітичного управління своєчасно отримує інформацію щодо поточного стану об'єкта управління; впровадження у зовнішньополітичній сфері сучасних інформаційних технологій.

Зовнішньополітична інформаційна логістика як пошук оптимальних моделей інформаційної діяльності, які відображають практично виправдані взаємозв'язки між інформаційними потоками.

Особливості зовнішньополітичного інформаційно-комунікативного менеджменту у спеціалізованих дипломатичних установах та міжнародних й наддержавних організаціях. Зовнішньополітичний інформаційно-комунікативний менеджмент на рівні формальних та неформальних між персональних контактів та засобів масової комунікації (медіа-дипломатія). Друковані й електронні інтерактивні засоби інформаційно-комунікативного менеджменту. Іміджеві комунікації, дипломатичні «ритуали» та зовнішньополітичні технології PR. Реалізація інформаційно-комунікативних ресурсів та зовнішньополітичних можливостей про урядових та опозиційних партій, рухів, громадських організацій, економічних та фінансових угрупувань. Формальний й неформальний інформаційно-комунікативний менеджмент на рівні міжнародних організацій, в межах міжнародних форумів та міжнародних зустрічей.

Зовнішньополітичні інформаційні ресурси та аналітика. Зовнішньополітичний контент-аналіз. Аналітика й decision-making. Особливості аналітики на етапах підготовки рішення, його прийняття та запровадження в життя. Поняття стратегічної інформації. Інформаційні ресурси та принципи керування ними. Документи та документоутворюючі ознаки в процесі підготовки та прийняття рішень. Критерії корисної та якісної зовнішньополітичної інформації. Потреба у “якісній” інформації у процесах прийняття зовнішньополітичних рішень та способи її задоволення. Аналітика як процес перетворення інформації у форми, придатні для прийняття рішень. Політика й політична аналітика: спільне й відмінне.

Логічні прийоми пошуку інформації та її обробки: Ідентифікація; Порівняння; Аналіз; Синтез; Абстрагування; Конкретизація. Логічний поділ інформації та її класифікація. Пошук аналогій і моделювання. Формалізація і математизація (алгоритмізація). Тексти й події. Контент-аналіз та івент-аналіз.

Інформаційно-аналітичні тексти у зовнішній політиці. Аналіз і синтез. Аналогія і моделювання. Форма і формалізація. Стратегічні та тактичні рішення у їх співвідношенні із стратегічною та тактичною аналітикою. Аналітика й політична експертиза. Аналітика й політичний консалтинг. Інформаційний менеджмент та зовнішньополітичний маркетинг. Види, форми та джерела інформації: відкриті й закриті, первинні та вторинні.

Змістовні та формальні методи зовнішньополітичного моніторингу. Моніторинг – Прогнозування – Управління. Моніторинг та його функціональна роль у діяльності інформаційно-аналітичних служб в дипломатичних організаціях. Об’єкти зовнішньополітичного моніторингу. Багатосценарні підходи до організації зовнішньополітичного моніторингу.

Керування збором та накопичення інформації й боротьби з “інформаційним сміттям”. Моніторинг в умовах прозорості та непрозорості інформації. Моніторинг в процесі інформаційного протиборства.

Моніторинг мас-медіа як складова масових зовнішьополітичних комунікацій. Якісні та кількісні методи моніторингу мас-медіа. Моніторинг та контент-аналіз. Особливості моніторингу й аналізу друкованих та електронних, мережевих і немережевих мас-медіа. Моніторинг, аналітика й альтернативні стилі журналістики "оцінок" та "фактів".

Менеджмент інформаційної безпеки у зовнішньополітичних комунікаціях. Зовнішньополітична інформація й стратегічна розвідка. Типові способи захисту конфіденційної та таємної зовнішньополітичної інформації та критерії оцінки її достовірності й надійності. Криптографія й криптологія у дипломатії. Критерії виявлення дезінформації.

Хакери та організовані напади на інформаційні системи. Інформаційна зброя та інформаційні війни. Комп’ютерні віруси. Антивірусні бази. Технічні методи захисту комп’ютерної інформації та правила безпечної роботи з індивідуальними ПК та в локальних і глобальних інформаційних мережах.

Внутрішня та зовнішня, політична й економічна, тактична та стратегічна розвідка. Розвідка й контррозвідка. Криптографія й криптологія. Критерії захищеності зовнішньополітичної інформації відповідно управлінським цілям державних та недержавних структур.

Іміджева та рекламна інформація у зовнішньополітичній сфері. Психосемантичні прийоми її конструювання й аналізу. Аналіз зовнішньополітичної інформації як іміджеве аналогове моделювання. Зовнішньополітичний менеджмент у контексті проблем формування позитивного іміджу держави, її політичних лідерів та її зовнішньополітичних організацій. Інформація в процесах зовнішньополітичного маніпулювання й застосування маніпулятивних технологій в сучасних інформаційних війнах та спецопераціях.

Психосемантичні прийоми конструювання й аналізу іміджевої інформації. Інформація та імідж держави. Комерційні та політичні бренди. Зовнішньополітичний брендинг. Специфіка психолого-політичного аналізу зовнішньополітичної інформації. Текст політика та його характер. "Жанр" політичного портрету. Типові психосемантичні прийоми побудови "іміджу" та його "деконструкції".

Системно-структурний аналіз інформаційного змісту зовнішньополітичної реклами в інтеграційних процесах (на прикладі проблем вступу України до НАТО та ЄС). Комплексний та вибірковий аналіз рекламного зовнішньополітичного "ринку". Специфіка досліджень зовнішньополітичного маркетингового середовища.

Проблеми інформаційно-аналітичного забезпечення зовнішньополітичних інститутів в сучасній Україні в умовах їх реформування. Зовнішньополітичні інформаційно-аналітичні установи у розвинених країнах світу та в сучасній Україні: порівняльний аналіз їх впливу на формування та трансформацію зовнішньополітичного курсу держави.

Аналітичні установи МЗС, РНБОУ, Секретаріату Президента, Верховної Ради України. Особливості консалтингу та аналітики в українських дипломатичних представництвах. Провідні експерти та недержавні експертні установи в Україні.

Традиції зовнішньополітичних think-tanks у США та країнах ЄС. Вітчизняні think-tanks та труднощі їх становлення й функціонування. Технології аналізу у контексті політичної соціалізації й виховання зовнішньополітичної культури.Аналітика й системні технології оптимізації організаційного розвитку багаторівневих зовнішньополітичних структур. Інформація й зовнішньополітичний «інженірінг». Аналітика й забезпечення європейських та євроатлантичних інтеграційних процесів в сучасній Україні.

Інформаційний маркетинг

Маркетингові комунікації компанії. Поняття інтегрованих маркетингових комунікацій. Поняття комунікаційної стратегії та етапи її розробки. Система формування попиту та стимулювання збуту як складова системи маркетингових комунікацій компанії. Основні види каналів комунікації.

Поняття бренду. Підходи до визначення бренду. Складові поняття бренду. Стадії становлення бренду. Поняття концепції бренду та її складові. Поняття SWOT – аналізу бренда.

Позиціонування бренду. Позиціонування бренду та його види. Поняття стратегії бренду та її елементи. Принцип “унікальної властивості продукції” як принцип формування бренду. Поняття єдиного стратегічного дизайну бренду.

Структура бренду. Поняття структури бренду та його ідентичності. Особистість бренду та його характер. Імідж бренду. Комунікація бренду та його поведінка. Логотип бренду. Лояльність до бренду як мета його комунікації.

Процес створення бренду. Аналіз ринку як основа успішного створення бренду. Визначення цільової групи та її характеристик. Назва бренду як один з головних факторів успіху. Методологія створення назви, її основні етапи та принципи. Розширення бренду та його основні характеристики. Створення брендів із залученням “он – лайн спільнот”.

Реклама у системі маркетингових комунікацій. Поняття реклами та основні підходи до її визначення. Типи та її функції. Стимулювання збуту як одна з функцій реклами. Види реклами. Стадії процесу реклами. Фази рекламної комунікації. Особливості рекламного повідомлення.

Поняття рекламної концепції. Поняття рекламної концепції та основні принципи її формування. Етапи створення рекламної концепції її основні складові. Аналіз споживачів, товару та ринку як необхідні складові рекламної концепції.

Управління рекламною комунікацією. Основні поняття рекламного менеджменту. Сфера рекламного менеджменту. Структура планування реклами. Рекламний план та його складові.

Визначення цілей реклами. Визначення типів споживачів. Визначення динаміки їх поведінки. Конкретизація цільових сегментів. Сутність підходу DAGMAR (Defining Advertising Goals for Measured Advertising Results). Сутність підходу САРР (Continuing advertising planning program). Механізми впливу рекламних повідомлень.

Сегментація і позиціонування у рекламі. Стратегії сегментації: стратегії концентрації та стратегія диференціації. Стратегії позиціонування. Позиціонування на основі співвідношення ціна – якість; способу споживання; споживача товару; класу товару; культурних символів. Фактори, що визначають вибір стратегії позиціонування.

Стратегії рекламних повідомлень. Основні властивості уваги. Увага як інформаційний фільтр. Теорія узгодженості та теорія комплексності. Принципи організації сприйняття.

Емоційні компоненти рекламного повідомлення. Сітка FCB та Роситера – Персі. Моделювання емоційної реакції на рекламу. Рекламне повідомлення, що трансформує попередній досвід. Фактори, що впливають на привабливість рекламного повідомлення. Цінність торгівельної марки та її індивідуальність. Асоціації, що пов’язані з торгівельною маркою.

Тактика створення рекламних повідомлень. Раціональних творчий підхід. Емоційний творчий підхід. Модель складових елементів джерела в рекламі. Загальні принципи створення рекламного повідомлення. Принципи створення макету рекламного повідомлення та його класифікація. Стратегія тестування реклами, основні критерії. Діагностичні тести рекламного повідомлення.

Бюджет рекламної кампанії та медіапланування. Фактори, що впливають на рекламний бюджет. Методи формування рекламного бюджету. Визначення оптимальної частоти рекламних контактів. Критерії вибору засобів розповсюдження реклами. Основні поняття медіапланування. Параметри, що характеризують ступінь обхвату аудиторії і частоту рекламних контактів.

Зв’язки з громадськістю у системі маркетингових комунікацій. Роль зв’язків з громадськістю у системі маркетингових комунікацій. Здачі, що вирішують зв’язки з громадськістю. Основні принципи ПР діяльності. Класифікація ПР – заходів. Схема дії ПР – заходів.

Спеціалізація "Аналітичне та пропагандистське забезпечення зовнішньополітичних інтересів"

Політична психологія

Політика через призму психології. Політика як предмет психологічного дослідження. Основні парадигми політико-психологічних досліджень: а) політичний біхевіоризм; б) політичний психоаналіз; в) аксіологічно-когнітивний напрямок політико-психологічних досліджень.

Політична картина світу. Політична свідомість. Колективне безсвідоме і політика. Політико-психологічні проблеми основних ідеологій сучасності.

Когнитивістська тенденція в психології. Поняття особистісного конструкту. Особистісні конструкти у формуванні політичних ідеологій. Конструкти і політична прогностика.

Психологія влади, легітимність та легітимізація. Легітимність і легітимація. Відмінності раціонально-цільової, харизматичної та традиційної легітимації. Легітимація за умов різних політичних режимів.

Політичні цінності та макроідентичність. Термінальні та інструментальні цінності в політиці. Цінності як детермінанти формування етнорегіональної макроідентичності. Типологія політичних цінностей.

Потреби і мотиви в суспільних відносинах. Теорії мотивації в політичній психології. Типологія мотивацій. Мотивації влади.

Соціально-політичні настанови особистості. Поняття та функції соціально-політичних настанов. Складові соціально-політичних настанов. Настанови і феномен ідентифікації. Соціальні настанови і соціальні ролі.

Зв’язок настанов з іншими елементами політичної психології. Поняття та функції соціально-політичних настанов. Складові соціально-політичних настанов. Настанови і феномен ідентифікації. Соціальні настанови і соціальні ролі.

Соціальні та групові зміни: закономірності та динаміка когнітивних, мотиваційних та поведінкових складових. Теорії групової динаміки. Конформізм у соціально-політичній практиці. Рутинізація і харизматизація в групоутворенні.

Психологічні методи вивчення політичних лідерів. Поняття лідерства у політичній психології. Типології політичних лідерів. Методи вивчення політични лідерів.

Прес-служба зовнішньополітичних відомств

Інформаційна діяльність зовнішньополітичних відомств (ЗПВ).

Зовнішньополітична складова інформаційної політики держави (інформаційна діяльність держави по забезпеченню національних інтересів в міжнародному інформаційному полі та у країнах перебування дипломатичних установ, аналіз доктрин зовнішньої політики за інформаційною складовою). Структура зовнішньої і внутрішньої інформаційної діяльності зовнішньополітичних відомств (структура і типологія зовнішньополітичної інформаційної роботи, внутрішня інформаційна робота зовнішньополітичних відомств). Інструменти реалізації інформаційної діяльності зовнішньополітичних відомств (прес-служби та служби зв'язків з громадськістю - загальна характеристика завдань та функцій)

Правові засади діяльності прес-служб ЗПВ. Міжнародні угоди про обмін інформацією у сфері зовнішньої політики. Особливості регулювання інформаційної діяльності прес-служб урядових структур (національне законодавство зарубіжних країн та України). Правила акредитації представників ЗМІК (зарубіжний та вітчизняний досвід)

Інформаційно-комунікаційний менеджмент ЗПВ. Організація та управління інформаційними потоками у структурі зовнішньополітичних установ (зовнішні та внутрішні інформаційні потоки зовнішньополітичного відомства, формування власних інформаційних потоків, сегментація інформаційних потоків, інформаційна піраміда). Процедури інформаційної діяльності прес-служб (організація і проведення основних заходів прес-служб - брифінги, прес-конференції, прес-клуби тощо). Специфіка інформаційно-комунікаційного менеджменту в зовнішньополітичних установах

Форми і методи організації діяльності сучасної прес-служби ЗПВ. Змістові, організаційні та процесуальні аспекти діяльності сучасної прес-служби (координація діяльності прес-підрозділів з іншими підрозділами зовнішньополітичних відомств, організація діяльності прес-центру, ресурсний потенціал, прес-секретар). Класифікація та структура інформаційних матеріалів (інформаційні, інформаційно-довідкові, інформаційно-аналітичні, позиційні, іміджеві, офіційні тощо). Форми та методи інформування ЗМІК та громадськості (прес-релізи, прес-кейси, медіа-карти тощо)

Сучасна практика діяльності прес-служб урядових структур:

зовнішньополітичний контекст. Загальні положення, структура та основні функції прес-служб урядових структур (інформаційне забезпечення зовнішньополітичної діяльності глав держав зарубіжних країн). Діяльність урядових прес-служб: зарубіжна практика (аналіз діяльності прес-служб урядових установ США, Великої Британії, Франції, ФРН, Росії, Канади).

Діяльність урядових прес-служб України у сфері зовнішньої політики. Діяльність урядових прес-служб України (прес-служба Президента України, прес-служба Верховної Ради України, прес-служба Уряду України)

Структура та функції прес-служби ЗПВ зарубіжних країн. Структура та функції сучасної прес-служби зовнішньополітичних відомств зарубіжних країн (специфіка інформаційного забезпечення зовнішньополітичних інтересів - досвід МЗС США, Канади, ФРН, Франція, Великої Британії, Італії, Нідерландів, Ватикану, Греції, Швейцарії, Ізраїлю, Туреччини, Єгипту, Китаю, Японії, Росії та міжнародних організацій).

Прес-служби дипломатичних представництв. Типологія інформаційної діяльності дипломатичних представництв (інформаційна робота дипломатичних представництв зарубіжних країн в країні перебування: різновиди). Форми і методи інформаційної роботи дипломатичних представництв в країні перебування (інформаційно-аналітичні дайджести, позиційні збірки, іміджеві матеріали). Різновиди прес-посередницьких підрозділів дипломатичних установ (інформаційно-культурні центри, прес-служби, прес-радники)

Структура та функції сучасної прес-служби МЗС України та, дипломатичних установ в країнах перебування. Структура та функції сучасної прес-служби зовнішньополітичного відомства України (МЗС України). Організація діяльності прес-служби МЗС України. Специфіка проведення інформаційних заходів. Прес-клуб МЗС України. Web-сайт прес-служби МЗС України.

Пропаганда та контрпропаганда

Визначення пропаганди та контрпропаганди. Історія пропаганди і контрпропаганди. Місце пропаганди і контрпропаганди в сучасному світі.

Пропаганда як соціальна технологія. Пропаганда як соціальна магія. Реальність і дійсність. Формування картини світу. Провідні ідеології сучасності

Наукові школи у дослідженні пропаганди. Марксистський підхід (К. Маркс, В.І. Ленін, А. Грамші, Н.Крупська, О.Ярославський, І.Еренбург). Погляди фон Ноймана, Хадамовскі, Й.Гебельс. Провідні пропагандистські установи (Міністерство пропаганди Німеччини, Агітпроп, USIA та ін.).

Психологічні основи пропаганди. Процес сприйняття інформації. Психологічні фільтри. Деривації В. Парето. Соціальна психологія. Структура аудиторії: Підходи Г. Лебона, Г.Тарда.

Форми пропагандистського впливу. Архітектура і образотворче мистецтво у пропаганді. Пропаганда пензлем. Монументальна пропаганда. Архітектура Києва та пропаганда різних політичних режимів.

Інші форми пропагандистського впливу. Плакат. Музика. Історично найважливіші форми пропагандистського впливу. Театр. Література.

Канали пропагандистського впливу. ЗМІ у пропаганді. Преса. Телебачення. Радіо. Інтернет. Немедійні канали пропагандистського впливу. Мітинги, демонстрації тощо. Графіті. Листівки. Чутки.

Аудиторія. Підходи до вивчення аудиторії, методики. Структурні особливості сучасної української аудиторії. Соціологічні дослідження. Зворотній зв’язок.

Пропагандистські кампанії. Планування пропагандистської кампанії. Структурні особливості пропагандистської кампанії. М’які і жорсткі технології. Чорна, сіра, біла пропаганда.

Особливості пропаганди в умовах тоталітарного, демократичного (відкритого) і перехідного суспільств. Тотальна пропаганда. Інформаційні війни. Війна компроматів.

Особливості внутрішньополітичної пропаганди. Особливості партійної пропаганди. Методи партійної пропаганди. Пропагандистські стратегії виборчої кампанії.

Особливості зовнішньополітичної пропаганди. Зовнішньополітична пропаганда: історія і сучасність. Культурні особливості. Культурний шок. Специфіка зовнішньополітичної пропаганди у сучасному світі. Вестернізація. Вільний потік інформації. Організація найпотужніших служб зовнішньополітичної пропаганди.

Пропаганда у війнах і конфліктах. Спеціальні інформаційно-психологічні операції. Досвід війни у Перській затоці, Гаїті, країнах колишньої Югославії. Конфлікти на теренах колишнього СРСР.

Тероризм як інформаційний акт. Події 11.09.2001 р. Моделі інформаційних війн.

Контрпропаганда. Захист національного інформаційного простору. Моделі (ідеальні типи) захисту. Особливості контрпропагандистських компаній в Україні. Російський фактор.

Робота з джерелами інформації

Інформація та аналітика. Методологічні та методичні вимоги до якісної інформації та інформаційно-аналітичної роботи. Інформаційно-аналітичні тексти та бази даних Види, форми та джерела інформації. Відкриті й закриті, первинні та вторинні джерела. Логічні прийоми пошуку інформації та її обробки: ідентифікація; порівняння; аналіз; синтез; абстрагування; конкретизація. Логічний поділ інформації та її класифікація. Пошук аналогій і моделювання. Формалізація і математизація (алгоритмізація). Повідомлення (комунікація) та комунікативний аналіз інформації. Інформаційна революція та інформаційні мережі (локальні та глобальні). Інтранет, Екстранет та Інтернет як джерела інформації. Мережеві технології та мережева інформація. Критерії якісної інформації. Бази даних, їх типологія та принципи створення й використання в політичних комунікаціях. Корпоративні мережі баз даних у контексті мережевого управління й урядування. Зростання ролі і значення інформаційного забезпечення в умовах становлення глобального інформаційного суспільства. Інформація у процесах прийняття рішень. Політика й політична аналітика: спільне й відмінне. Мова політики й специфіка політичної інформації. Методологія і методика. Проблема розв'язання суперечностей між описовістю та концептуальністю в інформаційному аналізі.Дискурс і текст. Аналіз і синтез. Аналогія і моделювання. Форма і формалізація. Інформаційно-аналітичні тексти.

Інформаційний менеджмент. Інформаційні ресурси та принципи керування ними. Інформація на етапах підготовки, прийняття та реалізації рішень. Інформація та управління. Що таке "інформаційний менеджмент". Аналітика, експертиза й консалтинг як види професійної діяльності та їх особливості у відкритому та закритому суспільствах. Особливості аналітики на етапах підготовки рішення, його прийняття та запровадження в життя. Поняття стратегічної інформації. Інформаційні ресурси та принципи керування ними. Документи та документоутворюючі ознаки. Стратегічні та тактичні рішення у їх співвідношенні із стратегічною та тактичною аналітикою. Аналітика й політична експертиза. Аналітика й політичний консалтинг. Інформаційний менеджмент та маркетинг.

Змістовні та формальні методи моніторингу. Контент-аналіз.

Моніторинг - Прогнозування - Управління. Моніторинг та його функціональна роль у діяльності інформаційно-аналітичних служб в закритих та відкритих організаціях. Об'єкта моніторингу та багатосценарні підходи до його організації. Проектування й оптимізація організаційного управління моніторингом, збором та накопичення інформації й боротьби з "інформаційним сміттям". "Аналітичність" та "неаналітичність", прозорість та непрозорість інформації.

Джерела інформації у зовнішньополітичних комунікаціях. Інформаційна безпека. Інформація та розвідка. Криптографія. Дезінформація. Способи захисту інформації та оцінки їх надійності.

Інформаційна безпека та її три основні аспекти, - технологічний, комунікаційний і психологічний. Інформаційний тероризм та засоби його попередження й знешкодження. Аналітика та розвідка: спільне і відмінне. Внутрішня та зовнішня, політична й економічна, тактична та стратегічна розвідка. Розвідка й контррозвідка. Криптографія. Хакери й комп'ютерні віруси. Антивірусні бази. Дезінформація. Технічні методи захисту комп'ютерної інформації та правила безпечної роботи з ПК та в локальних і глобальних інформаційних мережах. Політичні комунікації прямі й зворотні, позитивні та негативні, "енергетичні" та синергетичні (лінійні та нелінійні). Способи систематизації й аналізу відкритих, напіввідкритих та закритих джерел інформації в політичних комунікаціях. Критерії відповідності інформаційно-аналітичних текстів управлінським цілям державних та недержавних політичних структур.

Іміджева та рекламна інформація та психосемантичні прийоми її конструювання й аналізу. Специфіка реклами у структурі ПР. Системно-структурний аналіз інформаційного змісту політичної реклами в електоральних і неелекторальних політичних процесах. Комплексний та вибірковий аналіз рекламного політичного "ринку". Специфіка досліджень політичного маркетингового середовища. Інформація та імідж. Специфіка психолого-політичного аналізу інформації. Текст політика та його характер. "Жанр" політичного портрету. Аналітична "текстологія" та іміджмейкерство: спільне і відмінне. Типові психосемантичні прийоми побудови "іміджу" та ного "деконструкції".

Медіа-аналіз у контексті проблем формування позитивного іміджу держави, політичних лідерів та організацій. Медіа-політика в закритому та відкритому суспільстві. Якісні та кількісні методи моніторингу мас-медіа. Контент-аналіз. Моніторинг мас-медіа як складова масових політичних комунікацій. Особливості аналізу друкованих та електронних, мережевих і немережевих мас-медіа. Аналітика й альтернативні стилі журналістики "оцінок" та "фактів".

Інформація та аналітика у взаємозв'язку та взаємодії з політичними й гуманітарними технологіями. Аналіз інформації як аналогове моделювання. Інформація в процесах політичного маніпулювання й застосування маніпулятивних технологій. Гуманітарні технології у контексті "культурної політики" та виховання політичної культури. Аналітика й сучасні системні технології оптимізації організаційного розвитку багаторівневих політичних структур. Інформація й політичний інженірінг.

Проблеми інформаційно-аналітичного забезпечення політичних інститутів та процесів в сучасній Україні в умовах їх реформування. Інформаційно-аналітичні установи у різних країнах світу. "Фабрики думки" в демократичних та недемократичних політичних системах. Порівняльний аналіз їх ролі та впливу на внутрішню й зовнішню політику різних держав. Інформація й зовнішня політика. Інформаційно-аналітичні установи та служби в дипломатичних представництвах. Процеси становлення інформаційно-аналітичних служб в сучасній Україні на етапах її демократизації. Аналітика й адміністративна реформа. Сучасні українські інформаційно-аналітичні установи в структурах законодавчої та виконавчої, державної та недержавної влади. Особливості політичного консалтингу та партійної аналітики в сучасних українських умовах. Провідні експерти та політичні експертні установи в Україні. Проблеми взаємодії вітчизняних інформаційно-аналітичних центрів з міжнародними та зарубіжними.

Формалізовані методи дослідження засобів масової комунікації

Мета і завдання спецкурсу, його теоретична основа, головні аспекти та структура. Значення соціологічних методів у дослідженнях ЗМК. Основні групи соціологічних методів. Особливості методів дослідження документів. Документ у соціології - визначення та класифікація. Методи вивчення документів, методи опитування (інтерв'ю, тестування, бесіда, вимірювання настанов та ін.), методи спостереження, моделювання та експерименту. Надійність і достовірність документів: способи перевірки. Загальні принципи аналізу документів. Зовнішній і внутрішній аналіз.

Історія розвитку контент - аналізу як методу: вітчизняний та зарубіжний досвід. Виникнення формалізованого методу дослідження документів. Розвиток контент-аналізу на американському континенті (Г. Лассуелл, А. Джордж, Б. Берельсон, Ч. Осгуд). Західноєвропейський контент-аналіз: особливості застосування. Розвиток контент-аналітичних досліджень у Східній Європі та Радянському Союзі. Контент-аналіз в Україні.

Соціології масової комунікації. Сучасний контент-аналіз як метод дослідження мас-медіа. Масова комунікація як соціальне явище. Масова комунікація як об'єкт соціологічних досліджень. Історія соціології масових комунікацій. Соціологія масових комунікацій як наука. Контент-аналіз як метод дослідження мас-медіа. Можливості контент-аналізу ЗМК і необхідність його використання.

Характеристика контент-аналізу як методу. Принципи й умови контент-аналітичного дослідження та вимоги до нього. Місце контент-аналізу в системі соціологічних методів. Визначення контент-аналізу: метод чи техніка. Сутність і можливості контент-аналізу. Правила проведення досліджень. Принципи контент-аналітичних досліджень. Вимоги до контент-аналізу. Умови проведення формалізованого аналізу.

Цілі та завдання контент-аналітичного дослідження. Мета й завдання контент-аналітичних досліджень. Окреслення наукової гіпотези пошуку. Два напрями дослідження ЗМК: соціально-психологічний і соціологічний.

Можливості якісно-кількісного аналізу. Типи контент-аналізу. Якісні та кількісні сторони аналізу змісту. Види контент-аналізу, різноманітні методики його застосування. Особливості контент-аналізу в порівнянні з якісними, імпресіоністськими методами. Вади контент-аналізу: дійсні та уявні. Значення контент-аналізу.

Об'єкт і предмет контент-аналітичного дослідження. Загальні характеристики процесу контент - аналізу. Об'єкт дослідження контент - аналізу (особливості змісту, текстів). Предмет дослідження в конвент - аналізі. Схема комунікаційного процесу Гарольда Д. Лассвелла.

Надійність, достовірність і валідність контентного аналізу. Проблема надійності та строгості контент-аналізу. Відтворюваність результатів контент-аналізу. Три процедурні рівні контент-аналізущодо змісту й надійності висновків. Достовірність і надійність контент-аналітичних досліджень. Валідність контентного аналізу. Співвідношення якісних і кількісних начал у конткнт-аналізі.

Вибірка та проблема репрезентативності у процесі контент-аналізу. Проблема вибірки. Вибір джерела інформації. Репрезентативна та типологічна вибірка. Репрезентативна вибірка: квотна й випадкова. Вибірка за допомогою експертного опитування. Використання наукових методів під час проведення вибірки. Уникнення елементів суб'єктивізму.

Процедура контент-аналізу. Загальні поняття процедури контент-аналізу. Програма дослідження. Принципи обрання категорій аналізу. Об'єкт дослідження, його часові територіальні межі. Визначення одиниць аналізу і вимірювання. Вироблення процедурного ходу дослідження. Інструкція кодирувальника та її роль.

Техніка контент-аналізу. Практика застосування контент-аналізу. Техніка контент-аналізу. Інструментарій дослідження: від штиркової лінійки до ЕОМ. Застосування в контент-аналізі математичних методик. Контент-аналітичні дослідження в різних науках. Використання аналізу змісту в комплексі з іншими методами.

Збір даних. Квантифікація матеріалів. Інтерпретація результатів дослідження. Квантифікація матеріалів та інтерпретація результатів дослідження. Методика „випадків, що збігаються" Ч. Осгуда: матриця „випадковостей". Напрями інтпретації за Л.Федотовою. Особливості ітерпретації результатів у контент-анлізі порівняно з ітерпетацією результатів в інших соціологічних методах.

Якісні та кількісні методи дослідження ЗМК: порівняльний аналіз. Загальні принципи аналізу документів. Класичні методи аналізу у порівнянні з формалізованим методом дослідження ЗМК. Біографічний метод. Журналістський метод. Історичний метод. Літературний метод.

Спеціалізація "Інформаційна безпека"

Методологічні основи захисту інформації

Основи теорії інформації. Визначення поняття інформація. Основні види та властивості інформації. Класифікація інформації. Джерела інформації та принципи їх аналізу. Основні носії інформації та шляхи її поширення в суспільстві.

Інформаційні ресурси сучасних держав. Інформаційні потреби держави. Визначення інформаційного ресурсу. Класифікація, види та властивості інформаційного ресурсу держави. Можливості держав по створенню власного інформаційного ресурсу.

Інформація, що захищається. Визначення інформації, що захищається. Класифікація інформації, що захищається, та її носіїв. Моделі визначення секретів. Основні принципи засекречування інформації та ступені її секретності. Розсекречування інформації.

Захист інформації в державі. Основні види витоку інформації. Інформаційна розвідка та шпигунство в державах світу. Основні методи добування інформації. Витік інформації, що захищається, в державі. Режими захисту інформації. Стан інформаційних технологій Рівні захисту інформації в державі: (законодавчий; адміністративний; процедурний; програмно-технічний).

Принципи, методи та засоби захисту інформації. Основні задачі захисту інформації. Режим секретності інформації в державі. Правові принципи захисту інформації. Організаційні принципи захисту інформації. Принципи, що використовуються при захисті інформації від технічних засобів розвідки. Системний підхід як методологія побудови системи захисту інформації. Методи захисту інформації.

Інформаційна безпека, як базова складова національної безпеки держави. Визначення поняття "інформаційна безпека". Види інформаційної безпеки та її складові. Рівні інформаційної безпеки в державі. Аспекти інформаційної безпеки: доступність, цілісність, актуальність, конфіденційність.

Загрози інформаційній безпеці держави. Види загроз та їх властивості. Визначення внутрішніх та зовнішніх загроз інформаційній безпеці держави. Функції захищеності від загроз інформаційній безпеці в державі.

Контроль держав за національним інформаційним простором. Політика формування національного інформаційного простору. Основні напрями забезпечення безпеки національного інформаційного простору. Проблеми інформаційного забезпечення управлінської діяль­ності органів державної влади. Сучасні проблеми технічного захисту інформації. Гуманітарні проблеми захисту інформаційного простору. Технології політичної пропаганди. Проблеми контролю національного інформаційного простору.

Проблеми витоку та методи захисту інформації за допомогою технічних засобів обробки інформації. Поняття, цілі та методи захисту інформації за допомогою технічних методів захисту информації. Основи інформаційної безпеки мереж. Комп’ютерна злочинність. Значення мережі INTERNET в світі.

Світові та європейські стандарти у сфері захисту інформації. Критерії оцінки надійності комп'ютерних систем. Основні елементи політики безпеки в інформаційній системі. Класи безпеки. Підхід до гармонізації критеріїв безпеки інформаційних технологій у Європі.

Проблеми держав щодо захисту інформації в світових комп'ютерних мережах. Захист даних в комп’ютерних мережах. Безпека інформації при використанні електронної пошти. Отримання несанкціонованого доступу через INTERNET за допомогою IP-підміни. Правові аспекти політики держав світу щодо безпеки інформації в сучасних глобальних інформаційних мережах.

Етапи деактивації систем захисту програмного забезпечення. Аналіз систем захисту прогамного забезпечення. Cracers-методики. Слабкі сторони програмного забезпечення. Етапи систем захисту програмного забезпечення: виявлення цілей, пошук проявів систем захисту, аналіз роботи захищеного продукту, аналіз коду програмного продукту, локалізація систем захисту, оцінка стійкості та слабких місь системи захисту програмного забезпечення. Динамічний аналіз систем захисту програмного забезпечення. Шляхи подолання систем захисту програмного забезпечення – статична модифікація коду, динамічна модифікація коду, емуляція ключового файлу.

Використання методів математичного моделювання для побудови системи інформаційної безпеки. Інформаційні ризикі. Використання методів аналізу системи інформаційної безпеки за допомогою теорії графів. Метод найбільш оптимального набору засобів захисту. Метод мінімізації затрат на засоби захисту інформації. Модель визначення вірогідності несанкціонованого доступу до інформації. Модель подолання системи захисту інформації.

Захист інформації в інформаційних системах

Концепція безпеки інформаційних систем. Основні положення системи захисту інформації. Модель інформаційної безпеки. Загрози конфіденційній інформації.

Напрями забезпечення інформаційної безпеки. Правовий захист. Організаційний захист. Інженерно-технічний захист. Основні засоби захисту систем: фізичні, апаратні, програмні та криптографічні. Методи захисту інформації та характеристика захисних дій. Нерозголошення конфіденційної інформації.

Захист інформації від витоку по технічних каналах. Захист від витоку по візуально-оптичних каналах, основні методи і засоби. Захист від витоку по акустичних каналах, основні методи і засоби. Захист від витоку по електромагнітних каналах, основні методи і засоби. Захист від витоку по матеріально-речових каналах, основні методи і засоби.

Протидія несанкціонованому доступу до джерел конфіденційної інформації. Способи несанкціонованого доступу. Захист від нагляду та фотографування. Захист від підслуховування. Безпека телефонних переговорів. Протидія незаконному підключенню до ліній зв’язку (контактне та безконтактне підключення). Захист від перехвату.

Захист національного інформаційного простору

Інформаційне середовище та інформаційне суспільство. Визначення поняття інформаційного середовища. Етапи формування інформаційного середовища. Новітні інформаційні технології, та їх вплив на сучасне інформаційне середовище. Визначення поняття інформаційне суспільство. Концепції розвитку інформаційного суспільства. Інформаційний потенціал суспільства.

Інформаційна ера розвитку суспільства. Етапи становлення інформаційної ери. Індустріальна революція та інформаційно-технологічна революція. Інформаційний вибух 70-х років. Стан інформаційної залежності людства на рубежі ХХ-ХХІ ст.

Інформаційна економіка та процеси глобалізації. Визначення та сучасний стан інформаційної економіки. Конкурентоспроможність інформаційної економіки. Зародження, структура та динаміка глобальної економіки. Видозміни в міжнародному розподілі праці та видозміни в структурі підприємства. Вплив електронної торгівлі на ефективність економіки. Безпека електронної торгівлі.

Сучасна віртуальна культура. Виникнення культури віртуальних ЗМК. Новітні ЗМІ та трансформація масової аудиторії. Інтерактивне суспільство. Анонімність віртуального суспільства. Позитивні та негативні риси віртуальної культури.

Стан національної безпеки України на перехідному етапі до інформаційного суспільства. Визначення поняття національної безпеки України. Засади національної безпеки України. Концепція національної безпеки України. Складові національної безпеки України. Соціальні чинники національної безпеки України. Структура та компоненти інформаційного простору. Визначення інформаційного простору України та його складові. Інформаційний простір Росії та інших держав СНД. Інформаційний простір провідних держав світу.

Свобода поглядів, слова та інформаційна цензура в глобальному інформаційному просторі. Міжнародне законодавство з питань свободи слова та заперечення цензури на національному та міжнародному рівнях. Європейський Союз та свобода слова в глобальному інформаційному просторі. Зобов'язання України за міжнародним законодавством. Обмеження, пов'язані зі змістом публікації. Втручання в приватне життя. Обмеження з міркувань загрози державній безпеці або громадському порядку. Попередня цензура.

Всесвітня мережа Інтернет як рушійний чинник глобалізації інформаційного простору. Виникнення та розвиток новітніх електронних засобів масової комунікації. Протяжність та географія мережі Інтернет. Інтернет та культура. Економіка в Інтернет. Індустрія розваг в Інтернет. Мовні перешкоди користувачів всесвітньої мережі Інтернет.

Перспективи розвитку глобального інформаційного розвитку та місце в ньому України. Глобальний інформаційний простір на рубежі ХХ-ХХІ ст. Прогноз перспектив розвитку глобального інформаційного простору на XXI ст. Перспективи рівноправного співробітництва України в сучасному інформаційному просторі.

Міжнародна інформаційна безпека

Методологічні засади міжнародної інформаційної безпеки. Визначення міжнародної інформаційної безпеки, аспекти міжнародної інформаційної безпеки, міжнародний інформаційний простір, міжнародна інформаційна інфраструктура, основні принципи міжнародної інформаційної безпеки, засоби масової інформації як важливий елемент міжнародного інформаційного простору, рівні інформаційної взаємодії та інформаційних відносин, методологічні і теоретичні проблеми інформаційної безпеки, засоби, методи протидії інформаційним загрозам, міжнародні інформаційні системи реагування на загрози, міжнародна інформаційна діяльність.

Міжнародна інформаційна безпека в умовах переходу до інформаційного суспільства.  Глобалізація інформаційних процесів, чинники міжнародної інформаційної безпеки, Захист інформаційного суверенітету як основна проблема міжнародної інформаційної безпеки, міжнародні інформаційні потоки, державна політика забезпечення інформаційної безпеки, основні складові комплексного забезпечення безпеки: нормативно-правові; технічні; організаційні засоби, “комп’юникація”: позитивні та негативні налідки, інформаційне поле держави, глобальна інформаційна демократія.

Інформаційна безпека як складова національної безпеки держави. Складові загально світової системи безпеки: політична, економічна, військова, інформаційна, внутрішні та зовнішні джерела інформаційної безпеки, загрози міжнародній інформаційній безпеці, принципи та засоби міжнародної інформаційної безпеки, інформаційне протиборство, новітні засоби ведення інформаційної війни.

Міжнародне співробітництво в галузі забезпечення інформаційної безпеки. Міжнародне інформаційне право, як основний механізм забезпечення інформаційної безпеки, підгалузі міжнародного інформаційного права, нормативна система Ради Європи у галузі інформації і комунікації, міжнародні угоди СНД, інформаційне право західних країн: загальні принципи правового регулювання інформаційної безпеки. Імплементація міжнародних угод у галузі комунікації.

Авторське право як наріжний камінь міжнародної інформаційної безпеки. Історія виникнення питання авторського права, Бернська конвенція про охорону літературних та художніх творів, цивільна та карна відповідальність за порушення авторського права, комплекс соціально-економічних та культурних умов, які породжують масове порушення авторського права, проблеми авторського права на Україні.

Поняття та історія виникнення тероризму. Передісторія питання тероризму. Сучасна історія тероризму. Визначення терору та тероризму. Терористичний акт. Інфраструктура та економічна база терору.

Еволюція цілей та методів терористичної діяльності. Цілі та задачі тероризму. Методи терористичної діяльності: методи організаційного характеру, методи фізичного впливу, методи матеріального впливу,методи психологічного впливу. Форми тероризму. Сили терористичної діяльності. Засоби терористичної діяльності.

Типологія терористичних організацій. Міжнародний та внутрішньодержавний тероризм, антиглобаліський тероризм, етнічний тероризм Релігійний тероризм, лівий (революційний) тероризм , правий (контрреволюційний) тероризм.

Види сучасних терористичних організацій. Типи сучасних терористичних рухів: рухи націоналістичних, автономістських чи етнічних меншин, ідеологічні групи або таємні товариства, групи емігрантів або вигнанців з сепаратистськими або революційними прагненнями відносно своєї батьківщини, транснаціональні банди, основні терористичні структури Європи, основні терористичні організації Азії, терористичні організації Північної Америки, основні терористичні організації Південної Америки, основні терористичні структури Африки.

Роль ЗМІ в діяльності міжнародних терористичних організацій. Публічність терористичних дій, основні терміни, що використовують мас-медіа для опису терористичних актів, кореляція тероризму і технічного прогресу, публічність як характерна риса сучасного тероризму, інформаційний простір сучасних терористичних організацій, ретрансляція насильства ЗМІ як засіб підсилення ефекту самого насильства, інформаційний привід терористичного акту, висвітлення у ЗМІ легітимізованого та нелегітимізованого насильства, форми використання терористами ЗМІ.

Використання Інтернет-ресурсів терористичними організаціями. Можливості Інтернет як наступальної зброї, способи діяльності терористів в Інтернеті: "активізм", "кібертероризм", “хакеризм”, переваги глобальної мережі Інтернет, якими користаються терористи, структра змісту сайтів терористичних організацій, цільові групи аудиторії терористичних сайтів, способи використання терористами мережі Інтернет: психологічна війна, реклама і пропаганда, збір даних, збір коштів, вербування і мобілізація, створення мереж, розподіл інформації, планування і координація, коротка характеристика змісту реальних терористичних сайтів.

Національна безпека

Фактори впливу на стан національної безпеки держави. Витоки проблеми формування національної безпеки. Категорії національної безпеки. Існуючі та потенційні загрози національній безпеці. Аналіз основних підходів різних груп країн до проблем безпеки Поняття та функції системи забезпечення національної безпеки держави. Політична сфера забезпечення національної безпеки держави. Економічна сфера забезпечення національної безпеки держави. Соціальна сфера забезпечення національної безпеки держави. Воєнна сфера забезпечення науково-технологічна національної безпеки держави. Інформаційна сфера забезпечення національної безпеки держави. Соціальна сфера забезпечення національної безпеки держави. Екологічна сфера забезпечення національної безпеки держави. Національні інтереси держави, як наріжний фактор формування концепцій національної безпеки. Сучасний стан національної безпеки України.

Захист державних та комерційних таємниць

Загальні та правові положення про інформацію, що належить до державної таємниці. Таємниці, як суб'єктивна категорія. Класифікація інформації за ступенем таємності та власником. Модель визначення державних таємниць. Віднесення інформації до державної таємниці. Державна таємниця та ступені її секретності. Державна політика щодо державної таємниці. Правові положення про державну таємницю. Законодавство України про захист державної таємниці. Захист міждержавних секретів.

Загальні та правові положення про інформацію, що належить до комерційної таємниці. Визначення комерційної таємниці. Предмет комерційної таємниці. Суб’єкт комерційної таємниці. Заборона розголошення відомостей, що складають комерційну таємницю. Наявність збитку і несприятливі наслідки для осіб, що заподіяли збиток власникові комерційної таємниці. Цивільно-правова, адміністративна, кримінальна відповідальність. Комерційна розвідка та контррозвідка. Методи промислової та комерційної розвідки. Методи промислової та комерційної контррозвідки. Методи та способи захисту від промислового шпигунства.

Заходи охорони державної та комерційної таємниці в Україні та інших державах. Основні організаційно-правові заходи, інженерно-технічні заходи, криптографічні та оперативні заходи охорони державної та комерційної таємниці. Практика захисту державної та комерційної таємниці в міжнародному праві. Європейська практика в питаннях захисту державних та комерційних таємниць. Правовий захист державних та комерційних таємниць в Російській федерації та країнах СНД. Законодавство США про захист державних та комерційних таємниць..

Історичний розвиток криптографії та криптоаналізу. Місце криптографії в сучасному світі. Задачі, що розв’язуються за допомогою криптографічних методів . Класична задача криптографії.

Класифікація алгоритмів шифрування. Основні поняття криптології. Класифікація алгоритмів шифрування. Абсолютно стійкі шифри. Симетричні криптосистеми. Блокові шифри. Багатоалфавітні системи. Потокові шифри.

Проблеми, перспективи розвитку та використання криптогра-фічних методів захисту інформації в інформаційних системах. Моделі захисту інформації в мережах конфіденційного обміну. Шифрування великих повідомлень і потоків даних. Шифрування, кодування і стиск інформації. Реалізація криптографічних методів.

Стеганографія. Методи сокриття факту існування таємної інформації. Історія розвитку стеганографії. Стеганографічні програмні продукти. Комерційне використання стеганографії.

Спеціалізація "Європейські комунікації"

Європейські комунікації

Європейське інформаційне суспільство. Європа і WSIS. Європа і глобальне інформаційне суспільство: спільне й відмінне. Інтеграція й уніфікація. Проблема інформаційного доступу й переважання відкритих інформаційних систем над закритими. Мовні бар'єри та шляхи їх подолання. Інформаційне суспільство та проблеми розширення ЄС на Схід і на Південь. Інформатизація України та проблеми її входження до європейського й глобального інформаційного суспільств. План дій Україна - ЄС (за напрямком «інформаційне суспільство»). Співробітництво України з Радою Європи у сфері інформаційної політики. Україна і WSIS.

Європейська інформаційна політика. Європейська інтеграція і різноманітність: політичні, економічні аспекти діяльності європейських міжурядових організацій у сфері мас-медіа та нових комунікаційних послуг.

Європейське інформаційне право. Структура галузі європейського інформаційного права. Класифікація міжнародних угод за правовим регулюванням змісту, технічних стандартів та професійної діяльності у сфері інформації та комунікації. Міжнародно-правове співробітництво у сфері високих технологій та Internet. Проблеми забезпечення інформаційної безпеки в документах регіонального рівня.

Європейська інформаційна безпека. Інформаційна безпека Європи та геополітика. Нормативно-правове забезпечення інформаційної безпеки Європи. Загрози для інформаційної безпеки країн Європи. Європейська інформаційна безпека перед викликами міжнародних проблем подолання та нейтралізації організованої злочинності й тероризму.

Європейські мас-медіа та європейський інформаційний бізнес. Класифікація і структура європейської мас-медійної сфери. Правове регулювання ЗМІК в Європі. Європейська інформаційна економіка. Структура європейського інформаційного ринку. Динаміка інформаційного бізнесу в Європі. Прогнозування перспектив конкурентоспроможності Європи на світовому інформаційному ринку.

Європейські моделі РК та державний брендінг. Європейська модель РR. РR-модель державних, корпоративних та неурядових структур. Політика та програми формування і підтримання іміджу державних, корпоративних та неурядових інституцій. Практика проведення ефективних РR-кампаній у Європі. Державний та корпоративний брендінг.

Європейська дипломатія та ІКТ. Стратегії європейської, зовнішньої політики. Трансформація дипломатичної діяльності у сучасних міжнародних відносинах. Технології аналітичного прогнозування світових процесів. Зовнішньополітичні комунікативні технології.

Європа і конфлікти. Проблема політичної конфліктогенності в Європі. Реальні та потенційні конфлікти європейського регіону. Суперечливість процесів європейської інтеграції. Європейська практика врегулювання конфліктів. Використання комунікативних технологій в переговорних процесах. Участь України у врегулюванні регіональних конфліктів у Європі.

Європейське інформаційне право

Європейське інформаційне право як особлива галузь європейського права. Поняття європейського інформаційного права. Критерії виділення європейського інформаційного права як особливої галузі європейського права. Структура європейського інформаційного права. Галузеві принципи європейського інформаційного права.

Джерела європейського інформаційного права. Система і структура джерел європейського інформаційного права. Класифікація міжнародних договорів як джерел європейського інформаційного права. Національне (внутрішнє) законодавство. Судова практика та арбітраж. Міжнародні договори у галузі інформації і комунікації. Особливості договірних норм європейського інформаційного права. Міжнародні звичаї як джерело європейського інформаційного права (етичні кодекси та професійні правила)

Правове регулювання європейського співробітництва у сфері інформації і комунікації: загальні положення. Загальні принципи регулювання інформаційної діяльності суб'єктів європейського інформаційного права. Міжнародно-правове регулювання змісту, технічних стандартів та професійної діяльності у сфері інформації та комунікації. Загальні права та свободи людини та засобів масової інформації.

Правове регулювання європейського співробітництва у сфері інформації і комунікації: загальні положення. Правове регулювання європейського інформаційного поля у діяльності Ради Європи та ЄС. Регуляторна політика європейських міжурядових організацій.

Правове регулювання масової комунікації в Європі. Правове регулювання діяльності засобів масової інформації і комунікації у європейському інформаційному полі. Регулювання змісту масової інформації (дозволи і заборони). Регулювання професійної діяльності. Проблема свободи і плюралізму ЗМІК. Міжнародно-правовий статус журналістів. Європейські кодекси ЗМІК. Нормативна діяльність європейських міжнародних організацій в галузі інформації та комунікації.

Міжнародне - правове регулювання інформаційної діяльності: особлива частина. Правові аспекти європейського співробітництва у сфері телекомунікацій та Іnternet. Міжнародні договори про співробітництво у сфері телекомунікацій та Іnternet. (класифікація, зміст, технічні стандарти, безпека, інтелектуальна власність, електронна комерція, телекомунікаційні послуги). Проблема правового регулювання кіберпростору. Документи про збереження нематеріальної (цифрової) спадщини людства.

Міжнародне - правове регулювання інформаційної діяльності:

особлива частина. Поняття інформаційної інтелектуальної власності. Правове регулювання транскордонного переміщення інтелектуальних продуктів та послуг (правовий коментар міжнародних угод). Проблема регулювання інтелектуальної власності в Internet.

Міжнародно-правові аспекти європейської інформаційної

безпеки. Правове регулювання європейського співробітництва у сфері міжнародної інформаційної безпеки. Європейські угоди з проблем міжнародної безпеки.

Адаптація інформаційного законодавства України до європейських стандартів. Правове регулювання інформаційної діяльності в Україні (регулювання змісту, технічних стандартів, професійної діяльності). Проблема кодифікації інформаційного права. Судова практика України вирішення інформаційних спорів. Участь України у міжнародне - правовому співробітництві в галузі інформації і комунікації.

Анотації навчальних програм дисциплін за вибором спеціальності “Міжнародна інформація”

Риторика (спічрайтинг).

Спічрайтінг в системі наук про комунікацію. Спічрайтінг і риторика. Основні парадигми в розумінні предметності риторики. Категорії логосу, етосу, пафосу та екзісу в усній та письмовій комунікації. Міждисциплінарні зв’язки спічрайтінгу з теорією комунікації, політологією, логікою, психологією мови(психолінгвістикою), іміджелогією та паблік рілейшнз.

Основні етапи моделювання усної промови в діяльності ПР-фахівця, спічрайтера та службовця МЗС. Вибір тексту. Стратегії побудови текстового матеріалу. Вибір стратегії кодування текстового матеріалу. Інтимізація текстового матеріалу до комунікативних потреб аудиторії.

Універсальна композиційна схема усної промови та її застосування в підготовці зустрічей на міжнародному рівні. Вступна частина політичної промови та стратегії її побудови. Інтригування у вступі та його різновиди. Основна частина політичної промови та вибір форми аргументації. Заключна частина політичної промови та стратегії її побудови. Орнаментація промови та її засоби.

Риторичні технології психологічного впливу в монологічних промовах та масових комунікаціях міжнародного рівня. Технології впливу на суб’єктивні моделі дійсності. Технології впливу на мотивацію. Технології впливу на фактори-регулятори прояву активності. Технології впливу на фонові стани.

Маніпулювання як ненормативна технологія психологічного впливу у міжнародних масових комунікаціях. Поняття маніпулювання в риториці. Типологізація маніпулятивних технологій. Маніпулятивні прийоми, що використовуються у аргументації, дискусії та масових комунікаціях.

Невербальні складові риторичного екзісу: врахування невербально-комунікативного чинника в міжнародних комунікаціях . Тіло як проекція комунікативних очікувань аудиторії. Тілесно-конституційні типології та комунікативні характеристики особи. Мова тіла (жести, міміка та пантоміміка в комунікації).

Прес-служба.

Прес-служби у системі підрозділів зв'язків із громадськістю урядових установ і бізнес-структур. Прес-служба у системі суспільних відносин демократичної держави та держави, що переживає перехідний період. Політичні й суспільні передумови становлення підрозділів зв'язків із громадськістю та інформаційних служб урядових та неурядових установ. Їх роль та завдання.

Принципи та функція діяльності прес-служб. Типові функції прес-служби. Структура типової прес-служби. Завдання кожного окремого із підрозділів. Головні принципи роботи прес-служби.

Форми організації роботи прес-служб. Особливості діяльності прес- служб за умов кризових та надзвичайних ситуацій. Прес-конференції та брифінги як найпоширеніші форми роботи зі ЗМІ. Інтерв'ю як метод збору інформації. Способи проведення "утаємничених зустрічей". Інформація з помітками "для друку" й "не для друку".

Завдання та функції керівника прес-служби, прес-секретаря та речника. Функціональний та статусний поділ керівника прес-служби, прес-секретаря та речника. Особливості їх роботи, проблема "психологічного та професійного добору команди".

Основні підходи до налагодження ділових відносин прес-служби та ЗМІ. Прес-служба як джерело оперативної, достовірної та надійної інформації. Системність у роботі зі ЗМІ. Проблема дистанції в особистих взаєминах співробітників прес-служби та представників ЗМІ.

Методи роботи прес-служб із представниками засобів масової інформації та громадськості. Особливості прес-конференції як способу оприлюднення важливої поточної інформації. Брифінг як форма регулярного спілкування із представниками ЗМІ. "Пірамідальна" форма підготовки прес-релізу. "Перевернута піраміда" як форма подачі актуальних новин.

Діяльність інформаційно-аналітичних відділів дипломатичних представництв у режимі прес-служб. Особливості роботи прес-аташе посольства із представниками місцевих ЗМІ. Етапи налагодження ефективної співпраці. Підготовка співробітником посольства (прес-аташе) повідомлень з-за кордону для поширення у вітчизняних ЗМІ.

Особливості функціонування прес-служби під час виборчої кампанії. Методика використання зв'язків зі ЗМІ у масових комунікаційних кампаніях. Підготовка контрольного списку засобів інформації. Позамовні навички комунікації.

Світові інформаційні агентства: спеціалізація та сфери впливу. Інформаційні агенції як найважливіший канал поширення новин. Використання прес - службами інформаційних каналів ІА. Диверсифікація та спеціалізація міжнародних інформаційних агентств. Вплив медіа - корпорацій на міжнародну політику. Інформаційні агентства України у висвітленні міжнародної тематики. Державні інформаційні агенції як рупори урядової пропаганди. Умови співпраці прес-служб державних установ та національний^ інформаційних агенцій. Особливості розвитку світового телебачення. Роль глобальних агентств новин у міжнародному інформаційному потоці.

Правничі засади взаємодії прес-служби із ЗМІ та громадськістю. Акредитація як форма унормування взаємин із представниками ЗМІ. Особливості роботи із інформаційним запитом. Умови надання інформації з обмеженим доступом.

Підготовка інформаційних матеріалів та їх поширення. Прес-релізи. Правила підготовки прес-релізів. Вимоги до прес-релізу. Підготовка інформаційних повідомлень для інформаційних агенцій. Правила роботи із ЗМІ. Повідомлення (анонсування) про майбутні заходи. Різновиди інформаційно-аналітичних матеріалів для ЗМІ: коментар, прес-реліз, заява, бюлетень, ексклюзивний твір, факт-листи, медіа-кити, бек-граунд. Особливості підготовки фото - та відеоматеріалів.

Специфіка роботи співробітників прес-служби під час поїздок та відряджень. Завдання організації журналістського «пулу». Налагодження взаємовідносин з органами влади країни перебування. Особливості організації прес-конференцій у ході міжнародних переговорів. Спонтанні прес-конференції та бесіди із журналістами на борту літака першої особи. Пошук і шляхи отримання та передачі інформації. Правові можливості захисту виконання фахових завдань.

Тематична та практична підготовка брифінгу з міжнародної проблематики. Виконання практичного завдання із аналізу теми та підготовки прес-релізу до брифінгу для представників вітчизняних і зарубіжних ЗМІ. Формування теми та мети повідомлення. Вибір методів та майбутніх каналів оперативного поширення інформації. Стиль написання інформаційного та з інформаційно-аналітичного повідомлення для ЗМІ. Стильове оформлення та логіка викладу офіційної заяви для ЗМІ. Особливості підготовки огляду ЗМІ співробітниками прес-служби.

Міжнародний медіа-моніторинг.

Медіа-моніторинг як один з провідних механізмів медіа-інформаційної політики, - здійснення "четвертої влади". Особливості міжнародного медіа-моніторингу. Події - Ситуації - Тенденції. Моніторинг як системно організоване у просторі й часі постійне відстеження ситуацій з метою виявлення тенденцій, що вимагають реагування на рівні прийняття й імплементації рішень. Суб'єкти й об'єкти моніторингу як форми здійснення «четвертої влади». Моніторинг ситуацій й моніторинг мас-медіа: спільне й відмінне. Мас-медіа як вторинні джерела інформації. Особливості опосередкованого медіа-відображення політичних, економічних та соціокультурних ситуацій. Джерело інформації, Його відправник та реципієнт, мета та ефективність передачі. Групи-мішені. Принцип контамінації. "Цільова аудиторія" друкованої й електронної преси та її дослідження засобами медіа-моніторингу та медіа-аналітики. Мас-медіа як "експлуататори " й ретранслятори стереотипів й упереджень масової свідомості. Моніторинг рейтингових телепрограм. Масове інформування й масове комунікування. Особливості аналізу друкованих та електронних, мережевих і немережевих мас-медіа. Методологія і методика медіа-моніторингу. Проблема формування медіа-вибірки. Цільові настановлення й селекція репрезентативних джерел. Інформаційна "рутина", медіа-сенсації й медіа-експектації як предмет моніторингу. Змістовні та формальні методи моніторингу. Проблема розв'язання суперечностей між описовістю та концептуальністю в інформаційному аналізі. Дискурс і текст. Аналіз і синтез. Аналогія і моделювання. Форма і формалізація. Інформаційно-аналітичні тексти та друковані й електронні тексти мас-медіа. Медіа-аналітика й альтернативні стилі журналістики "оцінок" та "фактів". Мас-медіа як предмет комунікативного аналізу. Моніторинг й аналіз мас-медіа як складова політичних комунікацій. Медіа-аналіз в системі Гарольда Ласуелла.

Види, форми та джерела міжнародного медіа-моніторингу як органічної складової зовнішньої медіа-інформаційної політики. Жанрове різноманіття текстів мас-медіа, Їх типи, форми й різновиди, специфіка моніторингу друкованих й електронних, аудіо- й відео-, онлайнових й офлайнових текстів. Критерії відповідності текстів мас-медіа зовнішньополітичним цілям державних та недержавних політичних структур. Керованість і некерованість медіа-інформаційної діяльності. Медіа-політика в структурі зовнішньополітичних PR. "Зв'язки з громадськістю" й прес-служби та речники МЗС та дипломатичних представництв, державних й корпоративних, урядових й неурядових, національних, наднаціональних та міжнародних структур та організацій. Складання прес-релізів, проведення прес-конференцій тощо як спосіб впливу на медіа-поведінку. Створення медіа-приводів й привернення уваги мас-медіа до подій, що можуть стати «новинами». Медіа-реагування на події міжнародного життя. Журналістика реактивна й рефлективна, національна й інтернаціональна. Суб'єкти і об'єкти впливу на розвиток подій, які розцінюються як «новини». Суб'.єктивні й об'єктивні принципи відбору новин. Тематичний й тональний баланс новин: вітчизняні й іноземні, позитивні й негативні тощо. Медіа-кастинг: хто замовляє "меню" міжнародної інформації для пересічного глядача (читача, слухача)? Новинний менеджент та "новинне виробництво". Подія й «новина» мас-медіа. Що мас-медіа вважають «подією». •Чому "погані новини - це гарні новини" (Фіске), а.не усі суспільно-значимі події стають «новинами». Відбір "новин" із потоку подій: не рефлекторна реакція, а політичне детерміноване конструювання медіа-реальності. Референтність й релевантність мас-медіа: основні характери та мотиви їх поведінки; репрезентація представників рас, націй, статей, вікових та інших соціальних верств. Дискримінаційна тематична політика міжнародних мас-медіа. Їх типова кореспондентська мережа та тематичне наповнення. Етноцентризм. Європоцентризм. Американоцентризм.

Моніторинг та проблеми доступу до інформації та інформаційної безпеки. Моніторинг медіа-інформаційних кампаній, інформаційних війн та операцій. Медіа-інформація в процесах політичного маніпулювання та контрманіпулювання. Гуманітарні технології у контексті "культурної політики" та політичної культури. Аналітика й сучасні технології оптимізації організаційного розвитку багаторівневих політичних структур. Медіа-інформація й політичний інженірінг. Аналітика, експертиза й консалтинг як види професійної діяльності та їх особливості у відкритому та закритому суспільствах. Особливості аналітики на етапах підготовки рішення, його прийняття та запровадження в життя. Поняття стратегічної інформації. Стратегічні та тактичні рішення у їх співвідношенні із стратегічною та тактичною аналітикою. Медіа-аналітика й політична експертиза. Аналітика й політичний консалтинг. Відкриті й закриті джерела. Право журналістів на отримання інформації. Витоки "чутливої інформації.; медіа-маніпулювання чи реальна загроза медіа-інформаційній безпеці? Інформаційна революція та інформаційні мережі (локальні та глобальні). Інтранет, Екстранет та Інтернет як джерела інформації. Мережеві технології та мережева інформація. Медіа-аналітика й бази даних, їх типологія та принципи створення й використання в політичних комунікаціях. Корпоративні мережі баз даних у контексті мережевого управління й урядування. Інформаційна безпека та її три основні аспекти, - технологічний, комунікаційний і психологічний. Інформаційний тероризм та засоби його попередження й знешкодження. Медіа-аналітика та розвідка: спільне і відмінне. Внутрішня та зовнішня, політична й економічна, тактична та стратегічна розвідка. Розвідка й контррозвідка. Медіа-моніторинг й конкурентна розвідка (бізнес-розвідка) в структурі сучасною маркетингу. Організовані медіа-кампанії та акти медіа-інформаційного терору ("медіа-кілерства"). Інформаційні війни й операції. Криптографія. Хакери й комп'ютерні віруси. Антивірусні бази. Технічні методи захисту комп'ютерної інформації та правила безпечної роботи з ПК та в локальних і глобальних інформаційних мережах. Способи систематизації й аналізу відкритих, напіввідкритих та закритих джерел інформації в політичних та економічних (бізнесових) комунікаціях.

Аналітично-моніторингові організації та їз функціональна роль у здійсненні міжнародної медіа-інформаційної політики. Інформація у процесах прийняття зовнішньополітичних рішень та в структурі публічної й культурної дипломатії. Медіа-аналітика. Інформація й зовнішня політика. Зовнішня політика й зовнішньополітична медіа-аналітика. Інформаційно-аналітичні установи та служби й служби медіа-моніторингу у дипломатичних представництвах. Зовнішньополітичні комунікації: прямі й зворотні, позитивні та негативні, "енергетичні" та синергетичні (лінійні та нелінійні). Інформація й моніторинг в системах експертизи і консалтингу на етапах підготовки, прийняття та реалізації зовнішньополітичних рішень. Проектування й оптимізація організаційного управління збором та накопичення інформації. Боротьба з "інформаційним сміттям". та відкритих організаціях. Моніторинг й прес-огляд. Тематичні прес-огляди, -кліпінги. Спеціалізовані й універсальні медіа-моніторингові агентства в Україні, Росії та на пострадянському просторі. Моніторинг у структурі діяльності національних й міжнародних інформаційних агентств. Моніторинг у структурі діяльності інформаційно-аналітичних установ та інституцій у різних країнах світу. "Мозкові центри" в демократичних й недемократичних політичних системах; їх вплив на внутрішню і зовнішню політику. Порівняльний аналіз традицій "мозкових центрів" у різних регіонах та країнах світу. Вітчизняні "мозкові центри", інформаційні й моніторингові агентства. Труднощі їх становлення й функціонування.

Медіа-моніторинг й міжнародні комунікації. Текстуальний комунікативний аналіз міжнародних мас-медіа. Мова міжнародної політики й мовна "картина світу" у міжнародних мас-медіа. Зростання ролі і значення інформаційно-моніторингового забезпечення в умовах посилення міжнародних комунікацій й становлення глобального інформаційного суспільства. Позиціонування (ідентифікація) мас-медіа й позиціонування за підмогою мас-медіа у просторі світової політики. Тексти (знаки, символи, слогани, бренди) мас-медіа, що створюють й підсилюють соціальну й політичну ідентичність, тих, хто їх вживає. Мовники, транслятори і ретранлятори. Тексти й дискурси сучасних мас-медіа. Мова й мовлення. Вербальна, паравербальна й невербальна мова мас-медіа. Практика міжнародної медіа-риторики як предмет медіа-аналізу. Медіа-фіксація реальності та медіа-поведінка. Контент-аналіз як багатоцільовий якісно-кількісний метод дослідження змістовних проблем комунікації, - текстів, транскриптів, іміджів тощо. Топологічно-сгруктурні й частотно-змістовні аспекти контент-аналізу. Моменти суб'єктивного й об'єктивного у сприйманні текстів й виокремленні "головного". Текстуальний й інтерпретативний аналіз мас-медіа: семіотичний, риторичний й ідеологічний. Денотація, конотація, маніфестація. Субстанції й форми змісту й висловлювання. Аналіз метафоричної сполучуваності слів. Абстрактна й конкретна медіа-семантика. Сходження від абстрактного до конкретного. «Почуттєво сприйнятий» конкретний образ медіа та його зіставлення в наївній картині світу із «абстрактними» поняттями.

Ефекти мовного медіа-маніпулювання. Метафоричність й конотація абстрактних іменників. "Метафори, якими ми живемо" (Дж.Лакофф і М.Джонсон). Концептуальний аналіз стійких словосполучень української, російської та англійської мов та прихованих в них метафор. Свідомі й несвідомі пов'язання текстів мас-медіа із суспільними явищами й процесами. Кодування й декодування медіа-тексту. Глибина кодування. Експліцитне й імпліцитне. Експлікація. Концептуальний (тематичний) аналіз й концептуальне "картографування (мапування) мас-медіа. Історія становлення й розвитку методу контент-аналізу як способу реконструкції мовної картини світу. Контент-аналіз як: кількісний аналіз текстів і текстових масивів з метою наступної змістовної інтерпретації виявлених числових закономірностей; «науково обгрунтований метод читання між рядочків» (А.Г.Здравомислов); "систематична числова обробка, оцінка й інтерпретація форми і змісту інформаційного джерела" (Дж.Мангейм і Р.Річ). Концептуальний аналіз. Контент-аналіз із використанням кластерів слів, - "категорій". "Нормальні категорії"" й частотні відхилення від них. Значення частотних словників. Контент-аналіз політичної риторики Контент-аналіз онлайнових й оффлайнових комунікацій. Відео-аналіз. Контекстний аналіз. Укладання бланку контент-аналізу. Вибір комп'ютерних програм. Демо-версії подібних програм в україномовному, російськомовному та англомовному сегментах Інтернету. Особливості проведення змістовного структурного контент-аналізу. Деякі методологічні й методичні проблеми, що виникають в процесі контент-аналізу. Вимірювання, валідність, надійність. Помилки вимірювання, їх джерела. Випадкові і систематичні помилки. Розходження понять "валідність вимірювання" й "надійність вимірювання". Типи валідності. Прагматична валідізація. Конструктна валідізація (внутрішня і зовнішня). Дискримінантна валідізація. Очевидна валідізація. Приклади на всі 4 типи валідізації. "Ручний" (мануальний) аналіз вибіркових текстів.

Медіа-моніторинг та іміджеві репутаційні стратегії. Державний брендинг. Аналітична "текстологія" та іміджмейкерство: спільне і відмінне. Психосемантичні прийоми медіа-аналізу іміджевої медіа-інформації. Медіа-моніторинг та проблеми формування позитивного іміджу держави, політичних лідерів та організацій в системі політичної реклами. "Аналітичність" й "не-аналітичність", відкритість та закритість, прозорість та непрозорість іміджевої медіа-інформації. Об'єкти медіа-моніторингу та багато-сценарні підходи до організації іміджевих (брендингових) кампаній в закритому й відкритому суспільстві. Специфіка психолого-політичного аналізу медіа-інформації. Текст політика та його характер. "Жанр" політичного портрету. Типові психосемантичні прийоми побудови "іміджу" та його "деконструкції". Аналіз інформації як аналогове моделювання. Специфіка політичної реклами та політичного РиЬІіс Кеіаііопз на відміну від комерційного. Корпоративний й державний брендинг. Системно-структурний аналіз інформаційного змісту політичної реклами в електоральних і неелекторальних політичних процесах. Комплексний та вибірковий аналіз політичного "ринку". Специфіка досліджень політичного маркетингового середовища.

Зв'язки з громадськістю в державних структурах.

Держава та громадянське суспільство як форми організації політичної сфери суспільства. Поняття і сектори політичної сфери суспільства: політичні структури, політичні відносини, політична свідомість, політична діяльність. Держава і громадянське суспільство (глобальний, цивілізаційно-територіальний, національний, регіональний і локальний рівні).

Політичні структури держави і громадянського суспільства. Політичні структури держави і громадянського суспільства та зв'язок між ними. Особливості функціонування законодавчої (представницької), виконавчої та судової гілок влади на глобальному, цивілізаційно-територіальному, національному, регіональному та локальному рівнях управління.

Політичні комунікації та їх роль у функціонуванні держави і громадянського суспільства. Політичні комунікації та їх вплив на функціонування політичних структур держави і громадянського суспільства. Політичні комунікації і політичні відносини. Політичні комунікації і політична свідомість. Політичні комунікації і політична діяльність. Громадські зв'язки і зв'язки з громадськістю.

Політична праксеологія і державне управління. Поняття і сутність політичної праксеології. Політична праксеологія держави і громадянського суспільства (глобальний, цивілізаційно-територіальний, національний, регіональний і локальний рівні). Політико-правова, політико-соціальна, політико - психологічна, політико - комунікаційна праксеологія.

Політичний аналіз в державних структурах: методологія і методи. Поняття, сутність і роль політичного аналізу у державному управлінні. Пошуковий, описовий і змістовний політичний аналіз. Ситуаційний, стратегічний і ціннісний аналіз. Інституціональна, біхевіористична, системна, раціонально-вибірна і дискурсна методології політичного аналізу. Методи політичного аналізу.

Політичне прогнозування в державних структурах: методологія і методи. Поняття, сутність і роль політичного прогнозування у державному управлінні. Екстраполяційна і цільова (нормативна) методологія політичного прогнозування. Види політичного прогнозування. Методи політичного прогнозування. Алгоритм політичного прогнозування.

Технології, методи і моделі ухвалення політичних рішень в державних структурах. Поняття і процес прийняття політичних рішень в державних структурах. Фундаментальні, законодавчі і адміністративні типи політичних рішень. Правила ухвалення політичних рішень. Методи ухвалення політичних рішень: раціональний, послідовних порівнянь, змішано-скануючий, теорії груп. Формально-ієрархічна, змагальна і колегіальна моделі ухвалення політичних рішень в державних структурах.

Зміст і типологія політичної діяльності в державних структурах. Поняття політичної діяльності у державних структурах. Ефективність політичної діяльності у державних структурах. Типи політичної діяльності: революції, реформи, перевороти. Поняття і зміст депутатської діяльності. Гностичні, проектувальні, організаційні та інформаційно-комунікаційні уміння в депутатській діяльності. Стилі політичної діяльності. ^^

Значення зв'язків з громадськістю для державних структур. Легітимність і сила влади в контексті здійснення зв'язків з громадськістю. Значення зв'язків з громадськістю для функціонування державних структур. Особливості здійснення зв'язків з громадськістю в державних структурах законодавчої, виконавчої та судової влади. Специфіка та завдання РR - служби в державних структурах.

PR - як елемент менеджменту урядової організації. РR - як вид інформаційно-комунікаційного менеджменту урядової організації. Внутрішній та зовнішній РR. Формування зовнішнього комунікативного простору урядової організації. Побудова внутрішнього комунікативного простору урядової організації.

Державні структури і громадська думка. Поняття і сутність громадської думки та її роль у державному будівництві. Роль соціальних груп у формуванні глобального, цивілізаційно-територіального, національного, регіонального і локального політичного простору. Можливості державних структур у моделюванні і реконструкції соціальної реальності. Державне управління і проблема маніпулювання суспільною свідомістю.

Основні завдання державних служб по зв'язках з громадськістю. Цілі державних структур в роботі з громадськістю: установлення, підтримка та розширення контактів з громадянами та організаціями; інформування громадськості щодо прийнятих рішень; вивчення громадської думки; зворотний зв'язок у системі комунікацій "влада-суспільство"; прогнозування суспільно-політичних процесів; формування позитивного іміджу організації та відповідних владних структур.

Урядові моделі зв'язків з громадськістю. Моделі зв'язків з громадськістю, що використовуються в державних структурах. Імідж керівника державної структури. Посадова модель поведінки (завдання, відповідальність, стимулювання інформаційно-комунікаційної діяльності). Організація поведінки державних службовців за допомогою іміджевих факторів.

Організація роботи служб по зв'язках з громадськістю в державних структурах. Принципи побудови служби зв'язків з громадськістю в державних інституціях: системність, адекватність, мобільність. Структура РR - відділів. Специфіка роботи РR - служби з інформацією: збирання, обробка та аналіз інформаційних масивів. Особливості аналітичної роботи фахівця по зв'язкам з громадськістю.

Принципи взаємодії прес-служб та відділів по зв'язках з громадськістю в державних структурах. Особливості роботи РR - служб у державних структурах. Менеджер інформаційних комунікацій; технік інформаційних комунікацій. Принципи та форми взаємодії прес-служб та відділів по зв'язках з громадськістю в державних структурах. Використання аналітичних матеріалів (прес-релізів, статей, інтерв'ю) для побудови іміджу організації. Стратегічні рекомендації і ефективне мотивування для встановлення бажаних відносин державних службовців з політичними діячами, працівниками мас-медіа та громадянами. Формування іміджу організації в аудіовізуальному, електронному та друкованому інформаційно-комунікаційному просторі.

Зв'язки з громадськістю в фінансових структурах.

Визначення та специфіка роботи по зв'язкам з громадськістю в фінансовій сфері. Визначення змісту роботи по зв'язкам з громадськістю. Характер співвідношення роботи по зв'язкам з громадськістю з рекламою та маркетингом. Визначення специфіки роботи по зв'язкам з громадськістю у фінансовій сфері.

Завдання та функції підрозділів РR у фінансовій установах. Підрозділ по зв'язкам з громадськістю у фінансовій установі: oрганізаційна структура та функціональні обов'язки. Основні напрями роботи підрозділів по зв'язкам з громадськістю у фінансовій установі.

Завдання визначення цільової аудиторії в діяльностi підрозділів РR у фінансових установах. Значення та типи вивчення цільової аудиторії в діяльності підрозділів РR. у фінансових установах. Поняття зовнішньої і внутрішньої аудиторії.

Основні напрямки роботи підрозділів РR фінансових установ з інвесторами. Поняття «інституційних» та «портфельних» інвесторів. Специфіка роботи з ними. Дрібні вкладники фінансових установ. Робота фінансових організацій з державними структурами.

Організація кампанії по налагодженню зв'язків з громадськістю для фінансових установ. Основні етапи проведення РR-кампаній. Приклади різноманітних проблем у роботі по налагодженню із зв'язків з громадськістю. Налагодження зв'язків з представниками засобів масової інформації.

Формування «іміджу престижу» фінансової установи. Позиціонування фінансової організації. Складові іміджу „престижу".

Використання вербальної комунікації у роботі підрозділів РR фінансових установ. Правила складання прес-релізів. Виголошення промов.

Інформаційна та комунікативна складові РR в фінансовій сфері. Інформаційні складові діяльності фінансової організації. Поняття локальної та єдиної інформаційної мережі фінансової установи. Використання Інтернету для роботи спеціалістів РR. Основи аналізу фінансової інформації.

Контент-аналіз та його використання в роботі спеціаліста по PR. Умови використання контент-аналізу. Основні складові контент-аналізу.

Функція захисту інформації як напрямок роботи підрозділів РR

в фінансових установах. Основні напрями роботи підрозділів РR по захисту інформації у фінансових установах. Зв'язки з засобами масової комунікації в рамках роботи підрозділів РR у фінансових установах.

Організація спеціальних дій в рамках формування іміджу фінансової установи. Характеристика спеціальних дій. Проведення прес-конференцій, брифінгів, презентацій.

Лобіювання як РR-технологія в фінансовій сфері. Bиди лобістської діяльності. Досвід лобіювання у розвинутих демократіях. Особливості лобізму в Україні.

Особливості роботи по зв'язкам з громадськістю в умовах кризи в фінансовій сфері. Зміст поняття «кризова ситуація». Класифікація кризових явищ та ситуацій у фінансовій сфері. Поняття «антикризовий менеджмент». Особливості роботи по зв'язкам з засобами масової комунікації в кризовій ситуації.

Додаткові заходи із забезпеченням іміджу фінансової установи. Страхування як допоміжний захід щодо створення іміджу організації. Проблеми РR з погляду замовника та виконавця.

Проблеми створення РR-структури в фінансовій установі. Формат РR-структури в фінансовій установі. Співпраця структури з РR-агенцією.

Формалізовані методи дослідження ЗМК.

Мета і завдання спецкурсу, його теоретична основа, головні аспекти та структура. Значення соціологічних методів у дослідженнях ЗМК. Основні групи соціологічних методів. Особливості методів дослідження документів. Документ у соціології - визначення та класифікація. Методи вивчення документів, методи опитування (інтерв'ю, тестування, бесіда, вимірювання настанов та ін.), методи спостереження, моделювання та експерименту. Надійність і достовірність документів: способи перевірки. Загальні принципи аналізу документів. Зовнішній і внутрішній аналіз.

Історія розвитку контент - аналізу як методу: вітчизняний та зарубіжний досвід. Виникнення формалізованого методу дослідження документів. Розвиток контент-аналізу на американському континенті (Г. Лассуелл, А. Джордж, Б. Берельсон, Ч. Осгуд). Західноєвропейський контент-аналіз: особливості застосування. Розвиток контент-аналітичних досліджень у Східній Європі та Радянському Союзі. Контент-аналіз в Україні.

Соціології масової комунікації. Сучасний контент-аналіз як метод дослідження мас-медіа. Масова комунікація як соціальне явище. Масова комунікація як об'єкт соціологічних досліджень. Історія соціології масових комунікацій. Соціологія масових комунікацій як наука. Контент-аналіз як метод дослідження мас-медіа. Можливості контент-аналізу ЗМК і необхідність його використання.

Характеристика контент-аналізу як методу. Принципи й умови контент-аналітичного дослідження та вимоги до нього. Місце контент-аналізу в системі соціологічних методів. Визначення контент-аналізу: метод чи техніка. Сутність і можливості контент-аналізу. Правила проведення досліджень. Принципи контент-аналітичних досліджень. Вимоги до контент-аналізу. Умови проведення формалізованого аналізу.

Цілі та завдання контент-аналітичного дослідження. Мета й завдання контент-аналітичних досліджень. Окреслення наукової гіпотези пошуку. Два напрями дослідження ЗМК: соціально-психологічний і соціологічний.

Можливості якісно-кількісного аналізу. Типи контент-аналізу. Якісні та кількісні сторони аналізу змісту. Види контент-аналізу, різноманітні методики його застосування. Особливості контент-аналізу в порівнянні з якісними, імпресіоністськими методами. Вади контент-аналізу: дійсні та уявні. Значення контент-аналізу.

Об'єкт і предмет контент-аналітичного дослідження. Загальні характеристики процесу контент - аналізу. Об'єкт дослідження контент - аналізу (особливості змісту, текстів). Предмет дослідження в конвент - аналізі. Схема комунікаційного процесу Гарольда Д. Лассвелла.

Надійність, достовірність і валідність контентного аналізу. Проблема надійності та строгості контент-аналізу. Відтворюваність результатів контент-аналізу. Три процедурні рівні контент-аналізущодо змісту й надійності висновків. Достовірність і надійність контент-аналітичних досліджень. Валідність контентного аналізу. Співвідношення якісних і кількісних начал у конткнт-аналізі.

Вибірка та проблема репрезентативності у процесі контент-аналізу. Проблема вибірки. Вибір джерела інформації. Репрезентативна та типологічна вибірка. Репрезентативна вибірка: квотна й випадкова. Вибірка за допомогою експертного опитування. Використання наукових методів під час проведення вибірки. Уникнення елементів суб'єктивізму.

Процедура контент-аналізу. Загальні поняття процедури контент-аналізу. Програма дослідження. Принципи обрання категорій аналізу. Об'єкт дослідження, його часові територіальні межі. Визначення одиниць аналізу і вимірювання. Вироблення процедурного ходу дослідження. Інструкція кодирувальника та її роль.

Техніка контент-аналізу. Практика застосування контент-аналізу. Техніка контент-аналізу. Інструментарій дослідження: від штиркової лінійки до ЕОМ. Застосування в контент-аналізі математичних методик. Контент-аналітичні дослідження в різних науках. Використання аналізу змісту в комплексі з іншими методами.

Збір даних. Квантифікація матеріалів. Інтерпретація результатів дослідження. Квантифікація матеріалів та інтерпретація результатів дослідження. Методика „випадків, що збігаються" Ч. Осгуда: матриця „випадковостей". Напрями інтпретації за Л.Федотовою. Особливості ітерпретації результатів у контент-анлізі порівняно з ітерпетацією результатів в інших соціологічних методах.

Якісні та кількісні методи дослідження ЗМК: порівняльний аналіз. Загальні принципи аналізу документів. Класичні методи аналізу у порівнянні з формалізованим методом дослідження ЗМК. Біографічний метод. Журналістський метод. Історичний метод. Літературний метод.

Державний брендінг в міжнародних відносинах

Теоретичні та прикладні аспекти технологій брендінгу як складової РR-діяльності. Основні поняття брендінгу як складової РR-технології. Історія, теорія та практика використання технологій брендінгу у РR-діяльності. Глобальний, регіональний та національній рівні брендінгу. Специфіка державного і корпоративного брендінгу в комунікативній парадигмі міжнародних відносин.

Комунікативна специфіка бренду. Поняття бренду. Етапи створення бренду: сегментування та аналіз аудиторії бренду; генерація та тестування комунікативної специфіки (імені) бренду; розробка графічної структури бренду; позиціонування та технології просування бренду. Моделі розробки оренду: колесо рівнів бренду.

Система управління брендом. Принципи створення бренду. Інтегровані бренд-комунікації. Управління ієрархією брендів в рамках суб'єкта РR-діяльності. Комплексний характер функціонування брендів у системі брендінгу. Стратегії управління брендом: розширення бренду по вертикалі та по горизонталі, розшрення меж використання бренду, форми спільного брендінгу.

Методологія розробки стратегії брендінгу. Поняття стратегії брендінгу. Методологія розробки стратегії брендінгу та її складові. Бренд-планування: мета, комунікаційна стратегія, бюджет брендінгової кампанії, визначення критеріїв оцінки ефективності брендінгових кампаній. Методологія оцінки ефективності брендінгу за шкалою провідних бренд-агенцій.

Методика розробки брендінгових стратегій. Методики аналізу функціонування оренду як складових брендінгових стратегій. Комплексна характеристка політичних, економічних, соціальних та технологічних факторів середовища функціонування бренду. Кейси брендінгових стратегій.

Закони брендінгу як складової РR-технологій. Тематична класифікація законів брендінгу. Практичний досвід впровадження законів брендінгу у зарубіжних країнах та вітчизняній практиці. Співвідношення законів брендінгу та законів маркетингу у парктичній РR-діяльності.

Специфіка корпоративного брендінгу в комунікативній парадигмі міжнародних відносин. Моделі корпоративного брендінгу як комунікативної стратегії. Західні та незахідні моделі корпоративного брендінгу. Характерні особливості американської моделі корпоративного брендігу. Специфіка японської моделі корпоративного брендігу. Комплексний характер європейської моделі корпоративного брендінгу.

Корпоративний брендінг у структурі зовнішньої політики. Вплив корпоративного брендінгу на забезпечення зовнішньополітичних інтересів. Практика використання корпоративного брендінгу в міжнародних відносинах. Ефективність позиціонування національних інтересів через корпоративний брендінг.

Брендінгові кампанії ТНК в міжнародному інформаційному полі. Медіа-планування брендінгових кампаній. Інструменти ЗМ1К для забезпечення брендінгових кампаній. Особливості медіа-планування брендінгових кампаній для телебачення, радіо, друкованих ЗМІК, Іnternet, зовнішніх носіїв інформації. Організація та позиціонування спеціальних подій.

Лобіювання як технологія корпоративного брендінгу. Поняття лоібювання як технології корпоративного брендінгу. Інституційні засади технологій лобіювання ТНК. Структура :юбіювання інтересів ТНК у міжнародних відносинах.

Брендінгові стратегії міжнародних організацій. Брендінгові стратегії міжнародних універсальних організацій. Брендінові стратегії міжурядово-корпоративниx організацій. Брендінгові стратегії неурядових організацій.

Державний брендінг у міжнародних відносинах. Державний брендінг як чинник зовнішньої політики. Вертикальні та горизонтальні складові оренду держави. Зміст вертикальних складових бренду держави: загальний оренд держави, оренд окремих територій (оренд області, міста), бренд лідера держави. Зміст горизонтальних складових бренду держави: бренд держави в міжнародних відносинах, бренд галузей (туристичний бренд держави, інвестиційний оренд держави, економічний бренд держави), політичний бренд держави.

Державний брендінг країн світу. Специфіка державних брендінгових стратегій зарубіжних країн.

Сучасні інформаційні агенції

Сучасні інформаційні агенції (ІА) як складова міжнародної інформаційної індустрії: етапи становлення і конкурентна боротьба. ІА як складова світової інформаційної індустрії. Історичні етапи та особливості розвитку провідних ІА світу. Глобалізація масової комунікації і міжнародні відносини: мас-медійний аспект.

Сучасні умови діяльності провідних інформаційних агенцій. Історичні закономірності діяльності найбільших ІА. Організаційні зміни в глобальній системі найбільших ІА. Тенденції взаємодії ІА з іншими учасниками світових інформаційних потоків. Форми власності ІА. Використання нових інформаційних технологій.

Інформаційні агенції на фінансових ринках світу. Передумови появи ІА на фінансових ринках європейських держав. Класифікація традиційних фінансових послуг інформаційних агенцій «Великої трійки». Особливості фінансових послуг агенцій Bloomberg та Thomson Financial. Загальні тенденції в діяльності сучасних ІА на фінансових ринках світу.

Становлення та діяльність світових агенцій телевізійних новин.

Диверсифікація діяльності сучасних ІА. Актуальні тенденції діяльності ІА в галузі телевізійних новин. Феномен CNN. Європейський Союз Радіомовлення: структура, процес формування європейського мовлення. Проект «Євробачення».

Інформаційні агенції у структурі ЗМІ країн Східної Європи. Особливості розвитку східноєвропейської моделі засобів масової інформації. Національні інформаційні агенції країн нових демократій Східної Європи. Засоби масової інформації Польщі. Засоби масової інформації Угорщини. Засоби масової інформації Чеської Республіки. Вплив національних інформаційних агенцій на політичне та громадське життя суспільства держав Східної Європи.

Напрями та динаміка реформування системи ЗМІ у нових демократіях Східної Європи. Зміна правового забезпечення діяльності національних ЗМІ у країнах Східної Європи. Трансформація власності у сфері мас-медіа в Польщі, Угорщині та Чеській Республіці. Сприяння трансляції європейських програм у країнах Східної Європи. Розширення Європейського Союзу на Схід та проблема національного інформаційного простору.

Інформаційні агенції країн Північної Америки. Історичні та культурні особливості формування північноамериканської моделі ЗМІ. Новітні процеси в інформаційній сфері США. Відмінності ринку американських друкованих ЗМІ (оглядово). Американське телебачення у системі внутрішньополітичних комунікацій (оглядово). Провідні американські інформаційні агенції: AP та UPI – минуле та сучасне. Етичні принципи у діяльності американських ЗМІ: історичний аспект.

Вплив інформаційних агенцій на формування громадської думки в США . Американський уряд та завдання оперативного поширення інформації. Джерела формування політичних установок громадськості США: мас-медійний аспект. Роль американських ЗМІ у вирішенні національних та світових проблем. Вплив переконань знаних представників ЗМІ на громадську думку в США (феномен Ларі Кінга).

Особливості ринку ЗМІ Сполучених Штатів Америки. Законодавча база діяльносі друкованих ЗМІ США. Американські друковані ЗМІ як невід’ємний чинник внутрішньополітичного життя країни. Регіональна складова в системі друкованих ЗМІ Сполучених Штатів Америки. Надрегіональні ЗМІ США та їх вплив на прийняття зовнішньополітичних рішень уряду країни.

Агенції телевізійних новин США у світовій системі політичної комунікації. Правові умови діяльності електронних ЗМІ США. Вплив нових інформаційних технологій на еволюцію американських електронних ЗМІ. Американські електронні мас-медіа у світовій системі політичної комунікації (феномен CNN). Глобальне супутникове телебачення й міжнародні відносини: американський досвід.

Світові інформаційні агенції у системі міжнародних мас-медіа. Роль світових агенцій новин у міжнародному інформаційному потоці. Характеристика учасників «Великої трійки» інформаційних агенцій. Вплив новітніх інформаційних технологій на діяльність провідних інформаційних агенцій. Участь найбільших інформаційних агенцій у формуванні світових агентств телевізійних новин. Структурні трансформації світової медіа-індустрії. Діяльність світових інформаційних агенцій в Україні.

Новітні тенденції у розвитку інформаційних агенцій в Україні. Вплив процесів глобалізації на розвиток світових мас-медіа. Структурні трансформації вітчизняної медіа-індустрії: «українська четвірка» інформаційних агенцій. Глобальні медіа-імперії: присутність на українському ринку. Роль держави у розвитку новітніх процесів у засобах масової інформації. Проблеми входження України у європейський та світовий масовоінформаційний простір. Субрегіональні інформаційні агенції.

Світові інформаційні агенції та формування мультимедіа-імперій: їх вплив на етнокультурні процеси. Трансформації державної політики в галузі ЗМІ: світові процеси. Австралійська модель телемовлення: увага до етнокультурних процесів. ЗМІ країн тихо-океанського регіону: проблеми культурної самобутності та інформаційної експансії (ЗМІ Японії, Південної Кореї, Китаю). Взаємозв’язки світових ЗМІ та національної політики (на прикладі ЗМІ країн Латинської Америки).

Українські інформаційні агенції в контексті розвитку світових мас-медіа. Характеристика змін у структурі ЗМІ України: приватні та державні інформаційні агенції. Позитивні та негативні тенденції процесу концентрації ЗМІ в Україні. Вплив нових інформаційних технологій на діяльність українських інформаційних агенцій. Домінуюча роль телебачення у суспільному житті держави: рівень відповідності світовим тенденціям.

Вплив світових інформаційних агенцій на політичне життя в Україні. Світові інформаційні агенції в інформаційному просторі України: роль, впливи, цілі діяльності. Новітні світові мас-медіа в політичній комунікації в Україні. Діяльність представництв світових інформаційних агенцій в Україні.

Традиції та умови підготовки професійних кадрів для системи інформаційних агенцій. Національні системи та підходи у підготовці професійних кадрів для ЗМІ: завдання, традиції і новаторство. Особливості підготовки журналістів в Україні: проблеми, здобутки, трансформації. Система підготовки професійний кадрів у Європі. Американський шлях до роботи у інформаційних агенціях різного типу. Робота кореспондента інформаційної агенції з джерелом інформації. Основні підрозділи інформаційної агенції. Підготовка журналіста агенції. Спеціалізація журналіста. Робота в команді.

"Фабрики думки"

Становлення та розвиток фабрик думки. Перше покоління: військово-технічний конструкторський комплекс RAND; структура і сфери інтересів корпорації RAND. Друге покоління: Гудзонівський інститут; склад і структура Гудзонівського інституту; Інститут майбутнього. Третє покоління - фонд спадщини. Четверте покоління: Інститути урбаністики і регіонального розвитку; Інститут Аллегени та Інститут Манхеттена. П’яте покоління: Технет – технологія в ім’я розвитку; "Один світ".

Методи аналізу, технології комунікації і прийняття рішень, напрями і способи роботи фабрик думки. Функції і роль фабрик думки в політичному житті держав. методологія роботи фабрик думки: політичний аналіз; процес політичної комунікації; втілення політики – процес прийняття рішень; сфера публічної політики. Типологія і напрями роботи фабрик думки. Сфери і напрями діяльності фабрик думки: зовнішня політика в роботі фабрик думки; освіта в роботі фабрик думки; фінансова діяльність фабрик думки; принципи вирішення суспільно-політичних проблем; новий тип контролю над державним апаратом; забезпечення своєї присутності у політичному полі; завойовування довіри у публічній політиці; закріплення в інформаційному полі. Критерії ефективності роботи фабрики думки. Критика діяльності фабрик думки.

Роль інформаційних центрів в діяльності фабрик думки. Визначення, класифікація інформаційних центрів: оперативні відділи; інформаційно-аналітичні центри; центри інформації та банки даних; інформаційні агентства. Аналіз структури інформаційних центрів. Європейські інформаційні центри. Діяльність інформаційних центрів в Україні.

Технології фабрик думки. Магістральний шлях консультування в другій половині ХХ століття. Фабрики думки: від аналітики до консалтингу. Принципи рекомендацій аналітичних доповідей фабрик думки. Етапи дослідження і впровадження результатів фабриками думки. Інституціоналізація і корпоратизація фабрик думки. Особливості розвитку фабрик думки в пострадянських державах.

Європейські фабрики думки. Фабрики думки Великої Британії: фабрики думки проти ідейної монополії державного апарата: пошук соціально корисної ідеології; фактори ослаблення позиції фабрик думки Великобританії; шляхи вдосконалення діяльності. Фабрики думки Німеччини: розмежування фабрик думки; вплив об’єднання Німеччини та об’єднання Європи на діяльність фабрик думки. Діяльність фабрик думки країн Східної Європи: становлення і розвиток фабрик думки; фактори формування фабрик думки; вплив іноземних фондів і центрів; досягнення фабрик думки.

Північноамериканські фабрики думки. Особливості розвитку і роль у публічній політиці фабрик думки у США: виникнення фабрик думки; фабрики думки, які засновані військово-промисловим комплексом; фабрики думки, що досліджують майбутнє; фабрики думки періоду лібералізації; фабрики думки "адвокатської" дії. Діяльність фабрик думки Канади.

Азійські, африканські та австралійські фабрики думки. Діяльність фабрик думки в Японії. Діяльність фабрик думки в Китаї та Гонконгу. Фабрики думки Близького Сходу. Австралійські фабрики думки. Африканські фабрики думки.

Фабрики думки Російської Федерації. Виникнення перших фабрик думки поза академічними установами. Галузева і тематична спеціалізація фабрик думки Росії. Центри публичної політики. Становлення фабрик думки нового типу в країнах колишнього Радянського Союзу.

Становлення та розвиток фабрик думки в Україні. Історія становлення фабрик думки в Україні. Типологія структур стратегічного консультування. Ринкові принципи стратегічного консультування в Україні.

Сучасні інформаційно-політичні технології в Україні

Структура політичного простору України. Структура політичного простору України. Характеристика політичних процесів в екстремальних умовах. Політичні партії в політичному просторі України.

Теоретичні та прикладні аспекти сучасних інформаційно-політичних технологій. Теоретичні засади використання інформаційно-політичних технологій у політичних процесах. Інформаційно-політичний дискурс. Аналіз світоглядних концепцій зарубіжних та українських політологів щодо використання інформаційно-політичних технологій.

Класифікація інформаційно-політичних технологій. Класифікація інформаційно-політичних технологій. Використання інформаційно-політичних технологій в Україні. Інформаційні війни у внутрішньо - політичному протистоянні.

Інструменти інформаційно-політичних технологій. Типологія та характеристика. Класифікація та структура інструментів інформаційно-політичних технологій. Інструменти комунікативного впливу в політичних процесах в Україні: засоби масової інформації і комунікації (кіно, телебачення, радіомовлення, преса). Використання візуально-вербальних комплексів у політичній пропаганді та рекламі.

Революція як феномен інформаційно-політичних технологій. Революція як феномен. Форми революцій. Фази революції. «Свято». Фази революції. «Похмілля». Карнавальна комунікація і революція. Співвідношення політичного режиму і революції. Класифікація політичних режимів (авторитарні, тоталітарні режими і революція). Демократія і революція. Міжнародна система і революція. Суспільний лад і революції. Форми правління і революції. Реформи і революції. Міські рухи і революції.

Теоретичне підґрунтя революції як феномену інформаційно- політичних технологій . Марксистський підхід до революції. Функціональний підхід до проблеми революції (П.Сорокін, Айзештадт). Ліберальні підходи до проблеми революції (А.Д. Токвіль). Технологічні підходи до проблеми революції (К. Малапарте). Еліти і революція. Поняття маси. Маси і революція.

Типологія чинників революції як суспільного феномену. Економічні чинники революції. Релігійний чинник в революції. Національний чинник і революція. Комунікативні аспекти революції. Цінності і революція. Ідеологія і революції. Ідейно-політична гегемонія і революція. Легітимність і революція. Справедливість як чинник революції. Соціокультурні чинники і революція. Чинник столиці і революції.

Кризові чинники революції як феномену інформаційно-політичних технологій. Збройне насильство і революція. Право і революція. Заколот як суспільна технологія. Таємна поліція і революція. Мітинг і революція. Протести, рухи і революції. Ненасильницький спротив. Технології організації мітингів. Масові безлади і заворушення.

Кольорові революції як суспільний феномен. Оксамитові революції як суспільний феномен. Кольорові революції як суспільний феномен. Джерела помаранчевої революції. Чинники помаранчевої революції. Перебіг помаранчевої революції.

Ідейно-політичне домінування як чинник „кольорових" революцій. Ідеологія і революції. Ідейно-політична гегемонія і революція. Легітимність і революція. Справедливість як чинник революції. Пропаганда і революція.

Механізми ідейно-політичного домінування. Характеристика механізмів ідейно-політичного домінування в кольорових революціях. Механізми ідейно-політичного домінування оксамитових революцій. Використання протестного потенціалу суспільства як механізму кольорових революцій.

Характеристика каналів комунікативного впливу на свідомість українського суспільства. Структура каналів впливу на свідомість українського суспільства. Аудіо канал та його характеристики, специфіка візуального каналу та наслідки їх впливу на суспільну свідомість.

Специфіка українського суспільства з погляду використання інформаційно-політичних технологій. Експертні дослідження політичної свідомості українського суспільства. Інформаційно-політичні технології в Україні як чинник політичної культури української влади та суспільства. Специфіка менталітету українського суспільства з погляду використання інформаційно-політичних технологій. Ефективність інформаційно-політичних технологій в політичних процесах України.

Прикладні аспекти використання політичного консалтингу в Україні. Політичний консалтинг як комунікативна технологія. Стратегія і тактика політичного консультування. Етика політичного консалтингу. Прикладні кейси політичного консалтингу.

Лінгвонейрокомунікаційне моделювання

Теоретико-методологічні засади лінгвонейрокомунікативного моделювання (НЛП). Теоретичні концепції НЛП. Зарубіжні та вітчизняні дослідження НЛП -моделювання. Теорії дискурсу влади і влади дискурсу. Теорія номінації. Теорія симулякрів. Теорія комунікативного впливу. Теорія неформального комунікативного впливу. Теорії об'єктивного і суб'єктивного сприйняття. Принципи НЛП. Класифікація НЛП - технологій. Парадигма контролю маніпулятивного впливу.

Прикладні аспекти технологій НЛП в міжнародних відносинах. Міжнародна політика як засіб співробітництва і маніпулювання. НЛП -технології в міжнародній політиці. Психотехнічна організація маніпулятивного впливу в міжнародних відносинах. Методики політичної пропаганди. Комунікативне моделювання політичних промов на міжнародному рівні: метафорична комунікація в НЛП.

Конвенційні та операційні технології впливу за допомогою НЛП у міжнародній політиці. Міжособистісна комунікація та взаємодія в дипломатичних заходах. Формальні та неформальні контакти як технік впливу в дипломатії. НЛП -техніки переконання у переговорних процесах. Рефреймінгові техніки та робота з метамоделлю.

Прикладні аспекти технологій НЛП в економіці та бізнесі і методи протидії. НЛП - вплив в міжнародних економічних відносинах. Проблеми свободи вибору ухвалення рішень в економічній політиці. Техніки моделювання переговорних процесів в економічній та бізнесовій сфері. Закріплення моделей поведінки в бізнесі.

Прикладні аспекти технологій НЛП в РК, ЗМІК та рекламі. Інформаційні чинники НЛП - технологій та методи протидії. НЛП -технології в РR - діяльності. Використання НЛП - технологій при проведенні виборчих кампаній та референдумів. Техніки, стратегії і тактики виборчого РR. Масово-комунікативні аспекти НЛП - технологій. Спрямована інформація, дезінформація та чутки в ЗМІК. Сприйняття, обробка і подання інформації в ЗМІК. Техніки НЛП в рекламі. Креатив матеріалів ЗМІК, реклами та РR.

Техніки моделювання в умовах тотальної та глобальної маніпуляції (вплив на світову громадську думку). Світова громадська думка як об'єкт впливу НЛП - технологій (техніки роботи з лінією часу, візуально - кінестетична дисоціація та типова процедура зміни особистісної історії). Аналіз та моніторинг маніпуляцій світової громадської думки. Структурно-комунікативні характеристики суб'єктів міжнародних відносин. Стратегії репрезентації та індикатори репрезентативних систем в міжнародній комунікації. Аналіз і моделювання особистісних стратегій на зустрічах міжнародного рівня.

Технології впливу на політичних лідерів (імідж, прийняття рішень, мотивація вчинків та поведінки). Влада політтехнологій. Технології НЛП в іміджелогії. Іміджмейкінг у міжнародних відносинах із застосуванням технік НЛП. Мотивація поведінки ( політичних лідерів. Техніка шестикрокового рефреймінгу в зміні переконань політичних лідерів. Техніка іп-оиі в прийнятті міжнародних політичних рішень. Мовна маніпулятивна діяльність політичного лідера. Шляхи обмеження мовного маніпулятивного політичного впливу.

Техніки НЛП у конфліктних та кризових ситуаціях. Людина, суспільство і держава: криза технології взаємодії. Психічна і поведінкова дезадаптація внаслідок конфліктних і кризових соціальних ситуацій. Нетрадиційні технології в підготовці і здійсненні диверсійно-терористичних операцій. Ресурси та ресурсний стан в електоральних процесах. Поняття якоріння. Типова техніка встановлення якорів.

Маніпулофобія і протидія маніпуляціям за допомогою НЛП -технологій. Психоманіпуляції. Маніпулятивні складові комунікацій. Техніки блефу з НЛП. Системи сприйняття і формування адекватного сприйняття як захисту від маніпулятивного впливу. Технології і техніки депрограмування. Процес діагностики і захисту впливу від маніпулювання у менеджменті та ЗМІ.

Маніпулятивні стратегії та НЛП - технології в Україні. Використання НЛП - технології в політиці, економіці та бізнесі: українські реалії та практика. Зовнішня політика України як інструмент співробітництва і маніпулювання. Інформаційні війни проти України у світовому на національному інформаційному просторі. НЛП - аспекти побудови іміджу України та іміджу політичної влади. Використання НЛП - технологій у політичних та виборчих процесах в Україні.

Виборчі технології

Політична сфера суспільства. Поняття політичної сфери суспільства. Поняття держави і громадянського суспільства. Політичні структури держави і громадянського суспільства. Політичні відносини. Індивідуальна, групова і загальносуспільна політична свідомість. Професійна і громадська політична діяльність.

Природа, ресурси і технології реалізації політичної влади. Основні підходи до тлумачення природи політичної влади. Структура політичної влади. Типологія політичної влади. Ресурси політичної влади. Традиційна, харизматична, раціонально-правова, плюралістично-демократична легітимність політичної влади. Правові, соціальні і психічні норми-регулятори суспільного життя.

Організація і функціонування політичних систем і режимів. Поняття і сутність політичної системи. Функції політичної системи. Поняття і сутність політичного режиму. Демократичні, авторитарні і тоталітарні політичні режими. Парламентська і президентська республіка та їхні різновиди. Парламентська і абсолютна монархія.

Політична комунікація та інформаційна влада. Політична комунікація та її роль у функціонуванні політичної сфери суспільства. Функції та засоби політичної комунікації. Політична символіка. Інформаційна влада. Засоби масової комунікації. Мас-медіа і громадська думка. Політичне маніпулювання.

Вибори як вид політичної технології. Політичні технології та їх роль у політичному житті суспільства. Політичне лідерство в контексті технологій виборювання політичної влади. Типологія політичного лідерства. Вибори як процедура формування політичних структур держави та громадянського суспільства.

Менеджмент виборчої кампанії як різновид політичного менеджменту. Правові, соціальні та психічні чинники регламентації виборчого процесу. Формування політичної та виборчої команди. Кількісний та якісний склад команди. Структура команди. Соціально-психологічні та політичні ролі в команді.

Політичний аналіз та прогнозування виборчої кампанії. Методологія і методи політичних досліджень, політичного аналізу і прогнозування. Оцінка розстановки політичних сил в країні, регіоні, адміністративно-територіальної одиниці. Рівень розвиненості політичних структур. "Розкручені" та потенційні лідери країни, регіону, адміністративно-територіальної одиниці. Прогнозування поведінки суб'єктів виборчого процесу. Написання передвиборної програми.

Розробка стратегії і тактики виборчої кампанії. Поняття стратегії виборчої кампанії. Основні вимоги до виборчої стратегії. Іміджеві, організаційно-політичні та спеціальні елементи стратегії виборчої кампанії. Особливості національного законодавства щодо висування та реєстрації суб'єктів виборчої кампанії. Технології збирання підписів. Стратегія і тактика роботи із політичними блоками, партіями, громадськими організаціями, політичними лідерами. Стратегія і тактика роботи з виборчими комісіями.

Організація та проведення рекламної політичної кампанії. Політико-психологічний консалтинг. Розробка базового політичного іміджу. Політична режисура та вибір засобів політичної комунікації. Організація громадських зв'язків під час виборчої кампанії. Особливості використання аудіовізуальних, друкованих та електронних засобів масової комунікації, зовнішньої реклами та неперіодичних друкованих матеріалів.

Електронний уряд

Передумови та історія створення електронного уряду. Історія створення інформаційного суспільства, основні концепції його побудови. Становлення інформаційного суспільства як передумова виникнення концепції електронного уряду. Електронна комерція як фактор появи електронного уряду. Визначення Електронного Уряду. Урядові комунікаційні обмеження. Теоретичні принципи побудови електронного уряду. Технологічні принципи побудови електронного уряду. Визначення електронного суспільства. Переваги електронного суспільства. Інституціональні основи електронного уряду. Ресурсне забезпечення політики електронного урядування.

Сучасна концепція електронного урядування. Система електронного урядування. Електронне урядування як шлях до ефективності та прозорості державного управління. Концепція уряду “електронних громадян”. Роль урядових органів в сучасному житті суспільства. Внутрішня та зовнішня урядові інформаційні інфраструктури. Основні завдання електронного урядування: технічні, правові, політичні, економічні.

Світовий досвід реалізації концепції електронного уряду. Шляхи взаємодії між суб‘єктами громадського життя: B2B,B2C,G2B,G2C тощо. Концепція корпоративної інформаційної системи національного масштабу. Роль держави в побудові електронного уряду. Загальнонаціональні стандарти інформаційного обміну. Проблеми інформаційного суспільства: інформаційна нерівність, інформаційна неосвіченість, інформаційний голод. Окінавська хартія глобального інформаційного суспільства. Генуезьській план дій.

Шляхи та перспективи створення європейського електронного уряду. Електронна Європа. Політика Російської Федерації щодо концепції впровадження електронного уряду. Пріоритети європейських держав (концепція eEurope). Європейській потенціал інформаційного суспільства. Ініціатива Європейської Комісії «Електронна Європа. Європейська молодь в цифровому віці. Дешевий доступ до Інтернет. Прискорення впровадження електронної комерції. "Швидкій Інтернет" для дослідників та студентів. Смарт-карти для електронного доступу. Ризиковий капітал для високотехнологічних малих і середніх підприємств. Впровадження в електронне суспільство непрацездатних громадян. Онлайнова медицина. Інтелектуалізація транспорту. Онлайновий уряд. Економічні та адміністративні проблеми впровадження електронного уряду в Російській Федерації. Комплексні дії державних установ РФ.

Електронний уряд і цифрова демократія. Концепція державного управління в інформаційному суспільстві. Модулі електронного уряду. ІТ-сектор економіки. Мережева етика. Безпосередня та плебісцитна демократії як передумова формування цифрової демократії. Визначення поняття цифрова демократія. Цифрова демократія як один з атрибутів захисту громадянських прав і свобод. Інформаційний спосіб життя як ключовий елемент електронного уряду. Ініціатива Р. Кука в галузі “електронних виборів”.

Шляхи побудови інформаційного суспільства на Україні як передумови створення електронного уряду. Проблеми України на шляху формування інформаційного суспільства. Шляхи та концепції побудови електронного уряду. Перспективи впровадження електронного самоврядування на різних рівнях державного устрою. Інфраструктури електронного уряду.

Законодавче забезпечення національної програми побудови електронного уряду. Урядові процеси інформатизації. Регіональні органи влади: інформаційно-телекомунікаційний аспект діяльності. Указ Президента України “Про заходи щодо захисту національних інтересів в галузі зв‘язку та телекомунікації”. Указ Президента України “Про деякі заходи щодо захисту державних інформаційних ресурсів у мережах передачі даних”. Указ Президента України “Про заходи щодо вдосконалення державної інформаційної політики та забезпечення інформаційної безпеки України”. Порядок оприлюднення у мережі Інтернет інформації про діяльність органів виконавчої влади.

Інформаційна безпека України в контексті інформаційної глобалізації. Основні засади формування національної політики в галузі інформаційної безпеки. Інформаційні пріоритети. Інформаційні загрози. Інформаційна безпека як основний чинник національної безпеки.

Співробітництво України та країн-членів Європейського союзу в сфері інформаційних технологій. Інформаційна педагогіка, системи дистанційної освіти. Віртуальна економіка пострадянського суспільства. Шляхи входження України в економіку електронного суспільства. Соціальні аспекти електронної економіки для суспільства. Побудова правового інформаційного суспільства: права та обов'язки суб‘єктів суспільних відносин.

Електронний документообіг. Проблеми введення електронної системи документообігу на Україні. Засади та концепції формування електронного документообігу. Технічні можливості. Потенціал документообігу. Система електронної документації. Принципи та шляхи введення СЕД в систему електронного урядування.

319