7. Про що умовчується в цьому фрагменті документа?

9.4 Основні види аналітико-синтетичної обробки документів

Як це було зазначено раніше аналіз і синтез мають велике значення в пізнавальному процесі і відбуваються на всіх його етапах. У процесі аналітичної діяльності думка рухається від складного до простого, від випадкового до необхідного, від різноманіття до тотожності і єдності. Мета аналізу - пізнання частин як елементів складного цілого. Синтез, навпаки, це процес об'єднання в єдине ціле частин, властивостей, відношень, виділених за допомогою аналізу. Йдучи від тотожності, суттєвості до різниці і розмаїтості, він об'єднує спільне й одиничне, єдність і розмаїтість в одне ціле. Синтез доповнює аналіз і знаходиться з ним у нерозривній єдності. Тому будь-яке дослідження можна інтепретувати як процес аналітико-синтетичної переробки деякої кількості документів і інформації.

Головна мета аналітико-синтетичної переробки інформації, що міститься в певній кількості документів або текстів, - виявлення нових фактів і відомостей, що у цих документах не виражені в явному вигляді, а логічно виводяться з існуючої в них інформації. Для цього додатково залучається екстралінгвістична інформація (інформація, накопичена людиною в процесі суспільно-історичної практики).

Аналітично-інформаційна діяльність - групування, порівняння, оцінка й узагальнення тієї інформації, що міститься в документах, а також представлення інформації в компактному вигляді, зручному для її практичного використання.

У процесі опису фактів у сфері міжнародних відносин основна задача аналізу - виділення таких ознак подій, які необхідно взяти за основу для групування, систематизації і розміщення фактів у відповідному порядку (хронологічному, функціональному, структурному й ін.), що характеризує певний аспект розвитку досліджуваної події. Основна задача синтезу - установлення зв'язків між фактами і їх об'єднання в класи, групи, підгрупи тощо.

Розрізняють такі основні види аналітико-синтетичної переробки документів і інформації:

• бібліографічний опис;

• індексування;

• анотування;

• реферування;

• переклад;

• збір, критична оцінка, систематизація й узагальнення даних;

• огляд джерел інформації.

9.4.1 Бібліографічний опис документа

Бібліографічним описом документа називається процес і результат упорядкування відомостей про будь-який документ. Ці відомості необхідні і достатні для загальної характеристики й ідентифікації документа.

При бібліографічному описі документ аналізується як сукупність логічної цілісності тексту, що містить у собі певну інформацію, і матеріального носія, на якому закріплена ця інформація. Головним об'єктом аналізу є зовнішні пізнавальні ознаки документа, а не зміст тексту і не самий текст.

Бібліографічному опису властиві гранична стислість і лаконічність. Проте, він характеризує документ із різних сторін, і тому виконує різноманітні функції, властиві кожному опису: адресну, сигнальну, пошукову, інформаційну й ін. Особливу увагу звертають на функцію ідентифікації, що дає можливість відрізнити визначений документ від всіх інших. Щоб бібліографічний опис міг виконувати свої основні функції, він повинен відповідати певним вимогам, серед яких можна виділити одноманітність в описах, уніфікацію і стандартизацію.

Міжнародні стандарти регламентують структуру библіографічного опису, набір елементів, їхня послідовність і засіб розміщення, установлюють правила використання умовних розділювальних знаків.