- •Вступ до спеціальності
- •Освітньо-професійної програми спеціальності
- •6.030400 “Міжнародна інформація”
- •Змістовний модуль і. Основи організації навчання у вищій школі
- •1. Структура системи вищої освіти в україні та в світі
- •1.1. Становлення ступеневої системи вищої освіти України
- •1.2. Тенденції структури світової вищої освіти
- •1.3. Вища освіта України та Болонський процес
- •1.4 Освітні та освітньо-кваліфікаційні рівні вищої освіти в Україні
- •1.5 Система акредитації освітньо-професійних програм навчання та навчальних закладів
- •1.6 Типи вищих навчальних закладів України
- •1.7 Особливості університетської освіти
- •1.8 Місце спеціальності “міжнародна інформація” в переліку спеціальностей та напрямів підготовки фахівців з вищою освітою
- •0101 Педагогічна освіта
- •10. Транспорт
- •Питання для самоконтролю.
- •Індивідуальні завдання для самостійної роботи студентів.
- •Джерела інформації.
- •2. Галузеві стандарти спеціальності Підготовки бакалаврів, спеціалістів і магістрів зі спеціальності "Міжнародна інформація"
- •2.1 Зміст освіти та навчання
- •2.2 Система стандартів вищої освіти України
- •3439 "Фахівець із міжнародної інформації",
- •2433.1 "Інформаційний аналітик-міжнародник",
- •2444.1 "Перекладач"
- •2.4 Навчальні плани , навчальні та робочі навчальні програми дисциплін
- •2 Ділова українська мова
- •3 Українська та зарубіжна культура
- •4 Релігієзнавство
- •5 Теорія держави і права
- •6 Соціологія
- •7 Філософія
- •8 Основи економічних теорій
- •9 Основи психології та педагогіки
- •10 Політологія
- •12 Фізична культура
- •14 Інформатика
- •15 Математичні основи інформаційних технологій
- •16 Системний аналіз
- •17 Прикладна інформатика
- •18 Теорія прийняття рішень
- •19 Комп'ютерне оброблення даних
- •20. Основи наукових досліджень
- •27 Міжнародні організації
- •28 Дипломатичний протокол і етикет
- •29 Світова економіка
- •30 Міжнародні економічні відносини
- •31 Економіка та зовнішньоекономічні зв'язки України
- •32 Менеджмент і маркетинг
- •33 Порівняльне конституційне право
- •34 Міжнародне публічне право
- •35 Міжнародне приватне право
- •36 Іноземна мова
- •37 Іноземна мова спеціальності
- •38 Теорія та практика перекладу
- •39 Вступ до спеціальності "Міжнародна інформація"
- •40 Основи міжнародних інформаційних відносин
- •41 Теорія та практика комунікації
- •42 Конфліктологія та теорія переговорів
- •43 Інформаційно-аналітична діяльність в міжнародних відносинах
- •44 Аналіз зовнішньої політики
- •45 Міжнародна інформація
- •46 Міжнародні інформаційні системи та технології
- •47 Теорія масової комунікації
- •48 Зв'язки з громадськістю
- •49 Міжнародне інформаційне право
- •1 Методика викладання у вищій школі
- •2. Математичне моделювання та прогнозування в міжнародних відносинах
- •3. Інформаційні війни
- •4. Аналіз соціальних систем
- •5. Міжнародні системи та глобальний розвиток
- •6. Інформаційне суспільство
- •7. Науково-педагогічний практикум
- •8. Практикум перекладу
- •3. Особливості варіативних частин освітньо-кваліфікаційних характеристик та освітньо-професійних програм спеціальності “Міжнародна інформація”
- •3.1 Складові стандарту вищої освіти вищого навчального закладу
- •3.1.1. Варіативна частина освітньо-кваліфікаційної характеристики (окх)
- •3.1.2. Варіативна частина освітньо-професійної програми (опп)
- •3.2 Спеціалізація як засіб забезпечення підготовки фахівців з вищою освітою за регіональним замовленням і замовленням окремих центральних органів виконавчої влади, організацій і підприємств
- •3.2.1. Характеристика спеціалізацій спеціальності “Міжнародна інформація”
- •3.2.2. Перелік спеціалізацій спеціальності «Міжнародна інформація».
- •3.3. Цикл дисциплін вільного вибору студентом (спецкурси).
- •4. Організація навчального процесу у вищих навчальних закладах
- •4.1 Форми організації навчального процесу у вищих навчальних закладах
- •4.2 Навчальні заняття
- •4.2.1. Лекція
- •4.2.2. Лабораторне заняття
- •4.2.3. Практичне заняття
- •4.2.4. Семінарське заняття
- •4.2.5. Індивідуальне заняття
- •4.2.6. Консультація
- •4.3 Самостійна робота студента
- •4.3.1. Основні елементи системи срс:
- •4.3.2. Конспектування лекцій як форма самостійної роботи студента
- •4.3.3. Самостійна робота студента до проведення, робота під час і після проведення лабораторного, практичного та семінарського заняття
- •4.3.4. Курсова робота як форма самостійної роботи студента
- •4.3.5. Робота з джерелами інформації як форма самостійної роботи студента
- •4.3.6. Науково-дослідна робота як форма самостійної роботи студента
- •4.3.7. Кваліфікаційні роботи бакалавра, спеціаліста та магістра як форми самостійної роботи студента
- •4.4. Практична підготовка
- •4.5. Контрольні заходи
- •4.6. Державна атестація
- •4.7. Нормативні документи, що регулюють навчання, практичну підготовку, порядок відрахування та поновлення студентів у вищих навчальних закладах
- •4.8. Права та обов’язки студентів вищих навчальних закладів
- •5. Психологічні основи навчання у вищій школі
- •5.1 Навчання як складний психологічний процес.Діяльнісний підхід до навчання
- •5.2. Структура навчальної діяльності
- •5.3. Дії у навчанні
- •5.3.1 Емоційні дії
- •5.3.2 Мисленні дії
- •5.3.3 Мнемонічні дії
- •5.3.4 Психомоторні дії
- •5.3.5 Вольові дії
- •5.3.6. Робочі дії
- •3. Засвоєння навчального матеріалу включає:
- •Змістовий модуль іі. Основи інформаційно-аналітичної діяльності в міжнародних відносинах
- •6. Методологічні засади та зміст інформаційно-аналітичної діяльності в міжнародних відносинах
- •6.1 Інформаційно-аналітична діяльність та її компоненти
- •6.2 Пізнавальна діяльність: єдність емпіричного та теоретичного пізнання
- •6.3 Моделі і моделювання в міжнародних відносинах
- •6.4 Рівні та форми інформаційно-аналітичної діяльності
- •6.5 Критерії оцінки вивідної (аналітичної) інформації
- •6.7. Ситуація як предмет інформаційно-аналітичної діяльності
- •6.8 Процес інформаційно-аналітичної діяльності
- •5.Формування гіпотези, перевірка гіпотез.
- •6.Формування висновків.
- •6.9. Засоби інформаційно-аналітичної роботи
- •6.10 Інформаційно-аналітичне забезпечення органів державної влади зовнішньополітичною інформацією
- •7. Чинники, що визначають стан держави та її положення на світовій арені
- •1. Політична сфера:
- •5. Етно-національна сфера:
- •6. Релігійна сфера:
- •10. Екологічна сфера:
- •8. Джерела та канали отримання міжнародної інформації. Інформаційний пошук
- •8.1 Загальна характеристика міжнародних комунікацій
- •8.2. Інформаційні потреби адресата в сфері міжнародних відносин
- •8.2.1. Характеристики інформаційних потреб
- •8.2.2. Методи вивчення інформаційних потреб
- •8.3. Джерела і канали отримання міжнародної інформації
- •8.3.1. Види джерел інформації
- •8.3.2. Типи документів
- •8.3.3. Деякі властивості інформаційних документів
- •8.3.4. Основні властивості повідомлень
- •8.3.5. Взаємозв'язок джерел і каналів міжнародної інформації
- •8.4. Інформаційний пошук
- •8.4.1 Види інформаційного пошуку
- •8.4.2. Регламент пошуку
- •8.4.3. Методи пошуку інформації
- •9. Аналіз змісту документів та аналітико-синтетична обробка інформації
- •9.1 Моделі взаємозв’язку текстів і реальності
- •9.1.1. Документ як об’єкт аналізу
- •9.1.2 Надійність і достовірність документів
- •9.1.3 Загальні принципи аналізу документів
- •9.2 Класичні методи аналізу документів
- •9.3 Контент-аналіз як формалізований метод аналізу змісту документів
- •7. Про що умовчується в цьому фрагменті документа?
- •9.4 Основні види аналітико-синтетичної обробки документів
- •9.4.1 Бібліографічний опис документа
- •9.4.2 Індексування документів
- •9.4.3 Анотування в інформаційній діяльності
- •9.4.4 Реферування
- •9.5 Оглядово-аналітична діяльність
- •9.5 Види інформаційних документів, що готуються в посольствах, генконсульствах, представництвах
- •10. Припущення, передбачення та прогнозування в міжнародних відносинах
- •10.1. Припущення
- •10.2 Передбачення і прогнозування
- •10.3. Методи прогнозування
- •10.4 Проблема верифікації прогнозу
- •ДодатокА. Системи освіти провідних країн світу
- •1. Вища освіта Росії
- •2. Вища освіта Великобританії
- •3. Вища освіта Іспанії
- •4. Вища освіта Італії
- •5. Вища освіта Німеччини
- •6. Вища освіта Польщі
- •7. Вища освіта Франції
- •8. Вища освіта сша
- •9. Вища освіта Японії
5. Психологічні основи навчання у вищій школі
5.1 Навчання як складний психологічний процес.Діяльнісний підхід до навчання
Діяльність - активна взаємодія людини з середовищем, в якій вона досягає свідомо поставленої мети (цілі), що виникла в результаті появи у неї певної потреби.
Виділяють наступні форми людської діяльності:
- спілкування;
- гра;
- праця;
- навчання.
Спілкування - діяльність, що полягає в обміні інформацією між людьми. Спілкування - одна з форм комунікацій, взаємодія на основі психічного відображення.
Вища форма спілкування - мовлення з допомогою слів як вираз понять. Розрізняють п’ять видів мовного спілкування:
- інтелектуальне;
- емоційне;
- образне;
- асоціативне;
- волюнтаристське.
Інтелектуальне мовне спілкування - це обмін поняттями, які найбільш точно відображають певні явища і обов’язково однозначно сприймаються адресантом та адресатом комунікації за допомогою: висловленого та почутого, або написаного та прочитаного слова.
Емоційне мовне спілкування - це вид комунікації, коли важливо не те, про що йде мова, а якими емоціями вона супроводжується, тобто має місце невербальна комунікація.
Образне мовне спілкування характеризується використанням образів для передачі інформації.
Асоціативне мовне спілкування використовує зв’язки між поняттями, коли поява одного поняття викликає появу іншого.
Волюнтаристське мовне спілкування характеризується наявністю стану “нав’язування” інформації адресату, робить її обов’язковою для нього. Цей вид спілкування здійснюється за допомогою команди, інструкції, статуту, пропаганди.
Гра - форма діяльності в умовних ситуаціях, що направлена на відтворення та засвоєння суспільного досвіду, фіксованого в засобах здійснення предметних дій.
Праця - цілеспрямована форма діяльності людини по зміні та опануванні природними і соціальними силами з метою задоволення потреб, в результаті якої створюються матеріальні та духовні цінності, формується сама людина.
Навчання - особлива форма діяльності, в якій заздалегідь встановлюються цілі, визначається зміст, принципи, методи та форми навчальної роботи, що найкращим чином забезпечують формування здібностей, знань, умінь та навичок особи, що навчається.
Це діяльність, яка криє в собі два протилежні (хтось віддає, а хтось приймає), але єдині та внутрішньо зв’язані моменти навчання - викладання та учіння.
Викладання - цілеспрямований вид діяльності, здійснюваний педагогом, організатором навчального процесу.
Учіння - цілеспрямоване засвоєння знань, умінь, навичок, соціального досвіду з метою наступного їх використання у практичній діяльності.
Нас, в першу чергу, буде цікавити процес учіння.
5.2. Структура навчальної діяльності
Діяльність складається з множини дій - конкретних елементів діяльності, в результаті яких досягаються конкретні цілі, що не розкладаються на більш прості. Кожна дія має таку ж структуру як і діяльність в цілому.
Системний підхід до аналізу діяльності дозволяє виділити дві групи її структурних елементів: організаційну та соціально-психологічну.
|
|
|
Діяльність |
|
|
| ||
|
|
|
|
|
| |||
|
|
|
|
|
|
| ||
Елементи організації |
|
Соціально-психологічні елементи |
| |||||
|
|
|
|
|
| |||
Суб’єкт |
|
Мета (ціль) |
| |||||
Процес |
|
Потреба |
| |||||
Предмет |
|
Мотив |
| |||||
Умови |
|
Засіб |
| |||||
Продукт |
|
Спосіб |
| |||||
|
|
Результат |
|
Мета (ціль) - передбачуваний результат діяльності (дії), направленої на предмет, за допомогою якої суб’єкт хоче задовольнити свою потребу.
Потреба - психічне явище відображення організму або особи в умовах, що задовольняють їх життя або розвиток. Потребу можна розглядати як невизначеність: вже зрозуміло, що щось потрібно робити, а от що - ще недостатньо усвідомлено.
Мотив - психічне явище, яке підштовхує до виконання тієї чи іншої дії. В педагогічній практиці часто підміняють поняття мотив та стимул. Мотив - це довільне психічне явище, що спонукає до дії, стимул - явище, яке діє на людину і викликає зворотну реакцію. Стимул може стати мотивом, але лише у випадку, коли він буде усвідомлений особою. Тому один і той же стимул у різних людей викликає неоднакові мотиви.
Спосіб діяльності (дії) визначається підготовленістю особи, тобто сукупністю вже набутих знань, умінь та навичок.
Знання - категорія, що відображає зв’язок між пізнавальною та практичною діяльністю особи. Знання виражаються в поняттях, судженнях, умовиводах, концепціях, теоріях. Знання - це система понять про предмети та явища, засвоєних в результаті сприйняття, аналітико-синтетичного мислення, запам’ятовування та практичної діяльності.
Уміння - здатність людини продуктивно з необхідною якістю виконувати роботу (проводити дії по перетворенню предмета в продукт) в нових умовах.
Навичка як властивість особи - здатність людини виконувати цілеспрямовані дії автоматично, без спеціально направленої на це уваги, але під контролем свідомості. Навички можуть бути розумовими (мислення та пам’ять), сенсорними (навички сприйняття), психомоторними та вольовими.
В педагогічній практиці часто вживають ці поняття у послідовності: знання-уміння-навичка. Це начебто встановлює, що основна мета навчання - знання, а уміння - перший етап розвитку навичок. Але кожне уміння включає в себе знання (поняття, судження), навички концентрації, розподілу та перемикання уваги, навички сприйняття, мислення, самоконтролю та регулювання процесу діяльності. Тобто уміння - основна мета педагогічної діяльності, бо в його структуру, поряд зі знаннями та навичками входить творче мислення, що визначає майстерність. Тому правильно записувати ці поняття в порядку: уміння-знання-навички.
Результат діяльності (дії) - це відповідність меті (цілі). В психологічному плані результат - це новоутворення в структурі умінь, знань та навичок, поведінки та направленості особи в системі її відносин, тобто приріст досвіду особи, що навчається.
Суб’єкт діяльності - індивід (група), що цілеспрямовано діє для досягнення своїх потреб. Психологічний процес становлення індивіда суб’єктом включає етапи:
- поява зацікавленості, тобто виявлення в навколишньому середовищі способів задоволення своїх потреб;
- пасивний інтерес - фаза неузгодженості мотиваційної та діяльнісної сторін потреби, коли бажання діяти не підкріплено готовністю;
- активний інтерес - початок практичної дії.
Процес діяльності (дії) - сукупність цілеспрямованих дій по зміні стану предмета діяльності у відповідності з бажаною метою.
Предмет діяльності (дії) - це те, що перетворюється в процесі діяльності (дії).
Умови діяльності (дії) - це середовище, засоби, в яких і за допомогою яких виконуються дії.
Продукт діяльності (дії) - це те, що повинно бути отриманим в результаті дії над предметом діяльності.
Розглянемо особливості навчання як форми діяльності.
Мета навчання - засвоєння кожною особою, що навчається (суб’єктом навчання) визначеної сукупності умінь, знань, навичок, здібностей, характерних для певних історичних умов і необхідних для успішної професійної діяльності. Досягнення результату навчання - це і є досягнення мети. Головне в навчанні - це те, що той хто вчиться, є суб’єктом навчальної діяльності, а не предметом навчання. В процесі навчання особа, що навчається повинна перетворювати у відповідності до загальної структури діяльності, певний предмет для того, щоб засвоїти та набути певні уміння, знання, навички.
Мету навчання можна виразити питанням “Для чого вчитися?”. Відповідь: “Для формування умінь, засвоєння знань і набуття навичок професійної діяльності”.
При формуванні мети навчання необхідно враховувати:
- джерела та способи формування мети у суб’єкта (внутрішні - мотив стає ціллю, зовнішні - необхідно створити умови, щоб з’явився мотив);
- рівень ясності та розуміння мети суб’єктом (його позиція щодо необхідності досягнення мети, думка про можливість досягнення);
- визначення якісних та кількісних параметрів цілі (перелік умінь та необхідних для цього знань і навичок у професійній діяльності, інтенсивність навчання);
- ієрархічність, взаємозалежність цілей;
- розподіл цілей за масштабом та часом навчання (стратегічні - вся система навчання, тактичні - цілі навчання за дисциплінами, оперативні - цілі заняття, завдання);
- вимірювальність - можливість оцінювання результативності та ефективності навчання.
Предмет у навчанні - це все, на що направлена думка, що може якимось чином бути сприйнято, названо або представлено.
Продукт у навчанні - це перетворений предмет, тобто уміння, знання, навички.
Між продуктом і предметом завжди знаходиться дія. Дія - це і цілеспрямований зв’язок від суб’єкта до предмета, і сукупність операцій, і відносно самостійний процес. Але головна ознака дії - спрямованість на досягнення усвідомленої мети.