5.3.2 Мисленні дії

це акт мислення, при якому суб’єкт вирішує елементарне завдання, не розкладаючи його на більш прості.

Етапи мисленої дії:

- усвідомлення завдання;

- виявлення асоціацій;

- відсів асоціацій та виявлення пропозиції;

- перевірка пропозиції, уточнення або ігнорування;

- вирішення завдання.

З цього переліку висвітлимо ряд мислених дій-етапів:

- асоціації;

- пропозиції;

- умовиводи.

Асоціаціями називають елементарні зв’язки понять та пропозицій між собою, що є причиною виникнення понять та пропозицій після появлення одного з них.

Якщо в процесі розв’язування завдання студент відображає зв’язки предметів та явищ, їх ознак, то можна припустити, що звершився найпростіший мислений акт - судження.

Якщо з декількох суджень суб’єкт створює нове судження, то з’являється більш висока форма мислення - умовивід. Умовивід знімає невизначеність, дає відповідь на питання, що усвідомлюється як розуміння.

Розуміння - пізнання зв’язків між предметами та явищами, що переживаються як задоволення пізнавальної потреби.

Умовиводи базуються на двох процесах:

- індукції;

- дедукції.

Індуктивний умовивід (індукція) - це процес переходу від одиничних, часткових суджень до загальних.

Дедуктивний умовивід (дедукція) - це процес переходу від загальних суджень до суджень, що визначають часткові випадки.

Формування понять, створення на їх основі суджень та умовиводів - процес, що складається з ряду мислених операцій:

- аналіз;

- синтез;

- порівняння;

- абстракція;

- конкретизація.

Аналіз - мислений поділ предмета, явища, поняття на окремі частини, ознаки, властивості та виділення цих компонентів.

Синтез - мислене об’єднання в єдине ціле окремих частин, ознак, властивостей предметів, явищ або понять.

Порівняння - встановлення подібності або різниці між предметами, явищами та поняттями.

Абстракція - мислене відділення суттєвих особливостей групи предметів, явищ або понять з вилученням у них несуттєвих ознак.

Конкретизація - дедуктивний мислений процес переходу від загального поняття до часткового.

Сукупність мислених операцій складає процес мислення - відображення загальних властивостей та явищ, знаходження закономірних зв’язків і відносин між ними.

В процесі мислення людина оперує поняттями.

Поняття - відображення загальних, найбільш суттєвих властивостей предметів ті явищ дійсності і виражених словом або словосполученням так, щоб це подавало найбільш узагальнений образ навколишньої дійсності.

Мислення як процес складається з окремих актів, кожний з яких - процес розв’язування задачі пізнання або практичної діяльності.

Види мислення:

- наочно-дійове (практичне), опирається, як правило, на попередній досвід і не використовує такі операції як аналіз та абстракція;

- образне, характеризується тим, що для розв’язування завдання застосовуються в основному образи предметів та явищ, що знаходяться в пам’яті і засвоєні в минулому;

- абстрактно-логічне мислення, відображає такі факти, зв’язки та закономірності, які не піддаються ні практичному, ні образному мисленню;

- розуміння усної та письмової мови - пізнання таких зв’язків між предметами та явищами, які вже подані джерелом інформації і відповідній системі понять та суджень, що відображають ці зв’язки;

- мислення ймовірностями - опирається не на безпосередні предмети та явища, а на ступінь ймовірності очікуваних подій;

- планування - перелік можливих дій, засобів, умов і нормативів результатів прогнозування, мисленні дії, що направлені на подолання неясностей, труднощів та перешкод, які виникають на шляху до цілі;

- уява (фантазія) - створення в процесі мислення нових образів на основі минулих відчуттів та наявних понять;

- мрія - вид творчого мислення, що створює образи бажаного майбутнього.

Мисленні дії складають основу пізнавальної діяльності. Їх характерна особливість - повна самостійність, індивідуальність.