8.3.4. Основні властивості повідомлень

1. Невідривність від аніматора.

2. Неадитивність, некомутативність і неасоціативність (тобто інформація, що міститься у будь-якому повідомленні, не є арифметичною сумою елементів, що складають це повідомлення).

3. Цінність.

4. Суспільна природа (джерелом інформації є пізнавальна діяльність людей, суспільства).

5. Семантичний характер.

6. Знакова природа (інформація подається в повідомленні за допомогою мови, знакової системи якої-небудь природи).

7. Дискретність (повідомлення подається одиницями інформації, де засобами вираження є слова, речення, тексти, а зміст виражається через висловлювання, опис фактів, теорії, закони, гіпотези).

8. Залежність від творця (автора).

9. Старіння (основна причина - не час, а поява нових повідомлень, після надходження яких попередня інформація перестає адекватно відображати явища і закономірності матеріального світу, людського суспільства і мислення).

10. Розсіювання (існування інформації в багатьох користувачів).

8.3.5. Взаємозв'язок джерел і каналів міжнародної інформації

1. Канал "Текст" (передає до 60-80% інформації) і містить джерела:

Офіційні документи:

- держави;

- інших країн;

- міжнародних організацій, спілок.

Масові публікації:

- місцева преса(регіональна і галузева);

- національна преса;

- міжнародна преса.

Спеціальні видання (прес-релізи, огляди).

Наукові видання:

- матеріали конференцій, семінарів, симпозіумів;

- літописи;

- спеціальні тематичні збірники;

- каталоги виставок, ярмарків.

Автоматизовані бази даних.

2. Аудіо-відеоканал (адресат одержує до 20-30% інформації):

Радіопрограми.

Телепрограми.

3. Діалог (адресат одержує до10-20% інформації). Джерела:

Співробітники своєї організації.

Співробітники інших організацій.

Представники інших країн.

Рекламні агентства, центри суспільних зв'язків.

Семінари, конференції, ярмарки, салони, виставки.

4. Канал "Експерт" (забезпечує до 5-10% інформації). Джерела:

Консультанти.

Експерти.

5. Канал "Джокер" (забезпечує до 1-5% інформації).

Випадкова інформація.

8.4. Інформаційний пошук

8.4.1 Види інформаційного пошуку

Інформаційний пошук - обов'язковий етап задоволення інформаційних потреб користувача. Він охоплює весь діапазон комунікацій, що виникає між людиною і масивом інформації.

Під інформаційним пошуком розуміють сукупність логічних і технічних операцій, кінцева мета яких - пошук документів (текстів), відомостей про них, фактів, даних, релевантних до запиту користувача.

Основним поняттям інформаційного пошуку є поняття релевантності, тобто ступеня відповідності пошукового документа запиту користувача. При цьому розрізняють релевантність документа і релевантність інформації.

Релевантність документа - це об'єктивне поняття, оскільки документи, релевантні запиту, можна порахувати, а релевантність інформації - поняття суб'єктивне.

У залежності від характеру запиту, кінцева мета пошуку буває різноманітною:

• якщо потрібно знайти первинний документ або замовити його копію, достатньо знайти його адресу (шифр);

• якщо потрібно знайти фактографічні дані, то пошук може обмежиться анотацією, рефератом або ж необхідно вивчити весь документ.

У залежності від мети пошуку розрізняють:

• пошук документальний, тобто пошук відомостей про документ або пошук документа; пошук

• фактографічний, тобто пошук даних, фактів, відображених у документах.

За засобами пошуку документальний і фактографічний не відрізняються, різниця полягає в змістовній стороні пошуку: у першому випадку шукають власне документ або відомості про нього, а в другому - факт, відображений у документі.

У кожному виді пошуку по різному використовують семантику документа. За цією ознакою розрізняють пошук:

• формально-механічний;

• семантичний;

• ситуаційний.

Формально-механічний пошук застосовують у роботі з картковими каталогами, коли шукають адресу (шифр) або бібліографічний опис документа, а також у найпростіших механізованих і автоматизованих інформаційно-пошукових системах.

При семантичному пошуку зміст документа виражається штучно створеною мовою, яку називають інформаційно-пошуковою. Користуючись цією мовою, початковий документ скорочують різноманітними засобами, які певним чином відображають зміст, тобто створюють замінник документа, що називається пошуковим образом документа. Такий же замінник створюють для запиту. У цьому випадку він називається пошуковим образом запиту . Використання пошукових образів замість документів і запитів дає можливість зберігати в пам'яті ЕОМ великі масиви інформації. Пошук відбувається шляхом зіставлення пошукових образів запиту і документів за відповідними правилами. Пошук програмним засобом підвищує його оперативність, але при цьому можуть бути втрачені релевантні документи, а також частково можуть видаватися документи не релевантні запиту.

Ситуаційний пошук передбачає більш глибоку значеннєву переробку документів і інформації, коли логічним опрацюванням з існуючої інформації утвориться нова. Такий пошук здійснюється в інформаційно-логічних системах.