9.2 Класичні методи аналізу документів

Класичні (традиційні) методи аналізу документів - сукупність операцій, що дозволяють інтепретувати текст із метою дослідника. Це викликано тим, що кожний документ створювався зі своєю метою, що часто не збігається з метою дослідника. Інтепретація тексту в ході традиційного аналізу дозволяє проникнути в сутність документа, визначити глибинні задуми і мотиви комунікатора, очікуваний ефект від повідомлення, особливості того історичного моменту, у який створювався документ.

Спільним для всіх класичних методів є наявність зовнішнього та внутрішнього аналізу документа.

Зовнішній аналіз документа дозволяє зробити висновки щодо історичних обставин, у яких створювався документ, його дійсних намірів, дозволяє перевірити надійність і достовірність документа, тобто зовнішній аналіз розглядає документ як елемент у системі суспільних відносин і за його допомогою можна зробити висновки про те, наскільки важливий цей елемент і яку роль він зіграв.

Внутрішній аналіз - це аналіз змісту документа. Він допомагає за особливісті стилю знайти його автора, при необхідності, вивчити співвідношення різних елементів тексту, ставлення автора до теми тощо.

Розглянемо деякі традиційні методи аналізу документів.

Семіотичний аналіз полягає у дослідженні документа з наголошенням знакової природи, тобто умовного зв’язку мови і змісту. Наприклад, епіграма, малий за обсягом текст, який характеризується афористичністю, влучністю. Як перекласти текст з однієї мови на іншу, щоб передати текст і контекст? Як перекласти роман на балет?

Прагматичний аналіз вивчає людські виміри тексту, пов’язаність з мовними структурами. Наприклад, встановлено, що висловлювання, якими ми користуємося, бувають двох типів: констативами та перформативами. Констативи - це звичайне уявлення про висловлювання, ми констатуємо те, що бачимо у дійсності. Перформативи - формують дійсність. Констативи можна оцінювати за критеріями правда/брехня, а перформативи в такій шкалі оцінок не мають.

Структурний аналіз - формальний аналіз літературних текстів. Наприклад, В.Я. Пропп у праці "Морфологія казки" встановив такі правила:

1. Постійними, сталими елементами казки є функції дійових осіб.

2. Чарівна казка має обмежену кількість таких таких функцій.

3. Послідовність функцій завжди така сама.

Так, В.Пропп визначив 31 функцію: відлучка, заборона, порушення заборони, випитування, отримання інформації і т.д.

Х.Олкер вийшов на можливість аналізу реальних історичних подій.

Пропагандистський аналіз полягає в знаходженні моделей викривлення джерела або легітимізації джерела.

Перша модель полягає в тому, що пропагандист П створює викривлене джерело П₁ , з якого виходить повідомлення Пов1. Отримувач О розглядає цю інформацію як таку, що надійшла від П1, не знаючи ні оригіналу П, ні того, що лежить в основі повідомлення Пов1.

Модель викривлення джерела

П

Пов.

Пов₁

П₁ О

При другій моделі пропагандист П таємно вміщує оригінальне повідомлення Пов₁ у легітимному джерелі П₁. Це повідомлення у вигляді Пов₂ передається пропагандистом до отримувача О у вигляді Пов₃ як таке, що надійшло з джерела П₁.

Модель легітимізації джерела

П

Пов₁ Пов ₃

Пов ₂

П₁ О

Мотиваційний аналіз тексту дозволяє встановити, що саме насправді думав автор, які його мотиви.

При журналістському аналізі тексту виділяють дві процедури:

• визначення основних характеристик тексту;

• оцінка цих характеристик за певними критеріями.

У якості характеристик розглядаються:

• тема;

• ідея;

• образний орієнтир.

Критерії залежать від позиції журналіста:

• аналіз із позиції журналіста матеріалів своїх колег;

• вивчення документа як джерела інформації.

У першому випадку критеріями є:

• композиція;

• літературна якість твору.

В другому випадку вивчаються:

• зміст документа і те, що за ним стоїть (контекст);

• надійність і достовірність тексту;

• можливі мотиви комунікатора;

• стиль документа.

Біографічний метод дозволяє досліджувати розвиток суспільства і людини на прикладах конкретних життєописів. Об'єктами таких досліджень є не тільки біографії й автобіографії, а всі матеріали, за якими можна вивчити життєвий шлях людини. Цей метод застосовують в історичних, політичних, психологічних дослідженнях. За допомогою цього методу вивчають установки, мотиви поводження особистості, роль різних соціальних прошарків у функціонуванні товариства.

Історичний метод:

• включає перевірку на достовірність тексту, що встановлюється як за матеріальними ознаками (папір, почерк), так і за формою (тон, стиль, словник автора);

• з'ясовує мотиви упорядкування документа, особистості автора;

• висвітлює історичні обставини при упорядкуванні документа.

Крім розглянутих використовують літературні, лінгвістичні, психологічні, юридичні, соціологічний методи класичного аналізу документів.

У цілому, класичні методи аналізу дуже схожі. Вони дозволяють, не гублячи оригінальних рис документа, глибоко проникати в його сутність. Вони ефективні в тому випадку, коли дослідник має справу з унікальними документами. Проте, у цих методів є істотна вада - вони суб'єктивні. Інтепретація документа або документів цілком залежить від установок, із якими дослідник підходить до опрацювання матеріалів. Тому часто в дослідженнях міжнародної обстановки традиційними методами, проведеними різними дослідниками з одною і тією же метою, на підставі тих самих документів, висновки істотно відрізняються, аж до протилежних.

Перебороти цю ваду, зробити висновки дослідження об'єктивними і переконливими, дає можливість формалізований метод вивчення документів - контент-аналіз.