9.3 Контент-аналіз як формалізований метод аналізу змісту документів

Контент-аналіз - кількісно-якісний метод вивчення документів, який характеризується об'єктивністю висновків і строгістю процедури, що полягає в квантификаційному опрацюванні тексту з подальшою інтепретацією результатів.

Предметом контент-аналізу є проблеми соціальної дійсності, у тому числі міжнародних відносин і зовнішньої політики, що висвітлюються або, навпаки, утаємничуються в документах, а також внутрішні закономірності об'єкта досліджень.

Основні принципи контент-аналізу:

• строгість аналізу, тобто його обгрунтованість і воспроизводимость; повне охоплення всіх досліджуваних джерел інформації;

• об'єктивність аналізу.

Мета і задачі контент-аналізу - дослідження документа або сукупності документів для вивчення закономірностей внутрішньої побудови документів, установок і умов, що його породили.

Типи контент-аналізу:

• пошуковий і контрольний;

• спрямований і ненаправлений;

• прямий і непрямий;

• структурний.

Пошуковий контент-аналіз характеризується тим, що в ньому фіксується наявність або відсутність певних елементів змісту.

Контрольний контент-аналіз розглядає частоту наявності елементів змісту.

Спрямований контент-аналіз повинен мати чітку мету і фундаментальну наукову гіпотезу.

Ненаправлений контент-аналіз, застосований до великих обсягів даних може призвести до дарма загубленого часу.

Прямий контент-аналіз передбачає простий підрахунок одиниць дослідження в тому вигляді, у якому вони подані.

Непрямий контент-аналіз тонко інтепретує те, що подано в змісті документа, тому може визначити схований зміст комунікації.

Структурний контент-аналіз обумовлений тим, що деякі елементи не можна підрахувати, не звертаючи уваги на контекст, на їх зв'язок з іншими словами.

Види контент-аналізу:

• підрахунок символів (одиниць аналізу);

• класифікація символів за ставленням комунікатора до проблеми на позитивні і негативні;

• аналіз за елементами (головним і другорядним);

• тематичний аналіз;

• структурний аналіз (аналіз взаємовідносин тем у тексті: таких, що взаимодоповнюють; таких, щооб'єднують; таких, що зіштовхують);

• серійний аналіз (аналіз усіх матеріалів за темою).

Контент-аналіз також поділяють на:

• семантичний (класифікація елементів змісту на підставі їхніх значень);

• прагматичний (ув'язування з елементами змісту характеристик комунікатора або адресата);

• текстовий (розчленовування тексту повідомлення на елементи змісту і синтез категорій моделі змісту тексту);

• послідовний (аналіз динаміки змісту в часі з жорсткою фіксацією ланцюжка перехідних станів).

Сильні сторони контент-аналізу:

• об'єктивність;

• строгість;

• системність;

• квантифікація об'єкта дослідження.

Слабкі сторони контент-аналізу:

• не розрізняються півтони в документі;

• чим менше обсяг тексту, тим менш обгрунтовані висновки;

• губиться своірідність документа.

Процес контент-аналізу містить такі етапи:

• вибір категорії аналізу (ємних і одночасно лаконічних висловлювань проблеми дослідження, відповідно яких сортуються одиниці аналізу і квантифікується текст);

• вибір одиниць дослідження (тієї частини змісту, яка виділяється як елемент, що потрапляє під ту або іншу категорію);

• квантифікація тексту (підрахунок і кількісне зіставлення одиниць аналізу в документі або частині документа);

• інтепретація даних дослідження (відслідковування тенденцій статистичних змін, внутрішньотекстові порівняння, зіставлення контент-аналітичних і інших джерел).

У таблиці наведені спільні характеристики аспектів досліджень, задач, об'єктів і предметів контент-аналізу засобів масової комунікації й інших документів.

Досліджуваний аспект комунікації	Задача контент-аналізу	Об'єкт контент-аналізу	Предмет контент-аналізу
Відтворення об'єктивних подій і явищ	Реконструкція подій і явищ	Денотивний зміст пові-домлень	Об'єктивні характеристики проблемних ситуацій міжнарод-них відносин і зовнішньої політики
	Встановлення закономір-ностей відтворення дійсності	Тематична структура і семантичне значення повідомлень
Вираження цілей і характеристик творця повідомлень	Виявлення соціальних задач, комунікативних намірів і пропагандист-ських цілей	Функціональні харак-теристики повідомлень. Співвідношення пізна-вальних, ціннісних і нормативних елементів змісту повідомлень	Характеристика автора-розроблювача інформації і комунікатора-аніматора
	Визначення характе-ристик комунікатора	Структура і прагматичні значення повідомлень
Задоволення комунікатив-них потреб адресата	Визначення особливостей повідомлень задоволення комунікативних потреб	Інформаційна якість повідомлень	Відповідність характеристик повідомлень інформаційним по- требам адресата
Взаємодія комунікатора й адресата	Пояснення і прогнозуван-ня комунікативної ефек-тивності впливу	Мова повідомлення, структура тексту, пропагандистські прийоми	Відповідність комунікативних засобів цілям впливу і комуні-кативному досвіду адресата
	Пояснення і прогнозуван-ня соціальної ефек-тивності впливу	Об'єкти комунікації, характер відбитку різноманітних сфер діяльності	Відповідність змісту повідом-лень соціальному досвіду й установкам груп адресата
	Визначення комунікацій-них відносин між різними групами	Соціальні характеристики джерела й адресата, їх взаємодія	Відповідність встановлених відносин певним соціальним групам

Питома вага категорій змісту може бути розрахована за формулою:

,

де П_Т - питома вага теми,

Р_Т - загальний обсяг рядків, коли тема головна;

К_гол - кількість випадків, коли тема головна;

К_др - кількість випадків, коли тема другорядна;

К_а - кількість випадків, коли тема детально аналізується;

К_в - кількість випадків, коли тема висвітлюється;

К_зг - кількість випадків, коли тема просто згадується.

У такому випадку дослідник бере потрійну гарантію міцності. Починаючи з найпростішого відношення кількості рядків, у яких визначена головна тема, до всієї кількості рядків, де згадуються досліджувані категорії, поступово доходять до більш тонкого аналізу теми, коли враховуються ситуації, в яких тема детально аналізується, висвітлюється, просто згадується.

Нижче наведено фрагмент одного з документів.

"… Политико-стратегические вопросы мировой важности следует доверить новому органу, состоящему из Соединенных Штатов Америки, Великобритании и Франции. Этот орган должен взять на себя ответственность за принятие совместных решений по всем политическим вопросам, влияющим на безопасность во всем мире. и за составление, а при необходимости воплощение в жизнь стратегических планов, особенно тех, что связаны с применением ядерного оружия. Он также должен будет нести ответственность за возможную организацию обороны отдельных оперативных регионов, таких как Северный Ледовитый, Атлантический, Тихий и Индийский океаны. Эти регионы могли бы, если возникнет нужда, разделиться на отдельные подрайоны"

Використовуючи будь які методи, способи аналізу документів, спробуйте дати відповіді на питання:

• Хто автор цього документа?

• Кому адресовано цей документ?

• В який історичний період створено цей документ?

• Про які події йде мова в документі?

• Як називається цей документ?

• Дата підписання документа?