3. Засвоєння навчального матеріалу включає:

- сприйняття, для чого потрібна сконцентрована увага студента до матеріалу, що викладається;

- переробку та з’ясування змісту, що веде до розуміння повідомлення, для чого потрібно в пам’яті відшукати аналогічні знання та пов’язати їх з новими;

- чітку фіксацію переробленого та з’ясованого змісту.

При цьому для першого фактору важливі вольові та емоційні характеристики особи, її уміння сконцентруватися, внутрішня дисципліна. Для другого фактору необхідна активна пізнавальна діяльність, яка включає постановку та формування завдання самим студентом, усвідомлення його змісту. Для третього фактору необхідно засвоєння знань та дій, формування практичних характеристик, коли знання перетворюються в уміння та навички студента.

4. На пам’ять можна впливати:

- моторну - шляхом запису прослуханого або прочитаного;

- зорову - шляхом уявного відтворення побаченого;

- слухову - повторенням вголос найбільш суттєвих означень, висловлювань;

- емоційну - шляхом висловлювання всього, що необхідно запам’ятати, з підвищеною увагою.

Провідне значення у навчанні належить словесно-логічній пам’яті. Для її мобілізації необхідно розуміння прочитаного або прослуханого, на неї впливає обговорення, коли одночасно беруть участь і слухова, і рухова та емоційна пам’ять.

Усі види пам’яті тісно пов’язані між собою, тому одночасна мобілізація їх позитивно впливає на запам’ятовування. Мислене повторення прочитаного ефективніше для запам’ятовування ніж повторне читання.

5. Матеріал, що відкладений у довготривалій пам’яті забувається за експонентою. Частка, що залишається, не перевищує 20-50 % від початкового рівня, тому робота з додатковими джерелами інформації допомагає підвищити обсяги сприйнятого матеріалу та краще його запам’ятати.

Питання для самоконтролю.

1. Основні види мовного спілкування.

2. Охарактеризуйте види пам`яті.

3. Охарактеризуйте види сприйняття.

4. Охарактеризуйте основні компоненти особистості:

5. Яким чином можна впливати на моторну пам’ять?

6. Яким чином можна впливати на зорову пам’ять?

7. Яким чином можна впливати на слухову пам’ять?

8. Яким чином можна впливати на емоційну пам’ять?

Джерела інформації

1. Казаков В.А. Самостоятельная работа студентов. - К.: Вища школа,

1990. - 248 с.

2. Козаков В.А. Психологія діяльності та навчальний менеджмент:

Підручник. – К.: КНЕУ, 2000. – 244 с.

3. Козаков В.А., Дзвінчук Д.І. Психолого-педагогічна підготовка

фахівців у непедагогічних університетах: методологія та

практика. – К.: ЗАТ “НІЧЛАВА”, 2003. – 140 с.

4. Лозниця В.С. Психологія і педагогіка. - К.: ЕксОб, 1999. - 304 с.

Змістовий модуль іі. Основи інформаційно-аналітичної діяльності в міжнародних відносинах

6. Методологічні засади та зміст інформаційно-аналітичної діяльності в міжнародних відносинах

6.1 Інформаційно-аналітична діяльність та її компоненти

Міжнародні відносини - сукупність політичних, економічних, правових, військових, дипломатичних зв'язків між народами, державами, системами держав, різноманітними соціальними і політичними силами, організаціями.

Зовнішня політика - діяльність держави, великих соціальних груп у галузі міжнародних відносин, регулювання їх.

Інформаційно - аналітична робота (ІАР) у галузі міжнародних відносин і зовнішньої політики - сукупність дій, що відбуваються в інтересах підвищення ефективності управлінської діяльності і мають на меті пізнання сутності, причин, тенденцій розвитку подій і явищ на світовій арені, розгляд і оцінювання ситуацій, вироблення на основі аналізу й обробки міжнародної інформації висновків, рекомендацій, коментарів.

Міжнародна інформація - інформація, що циркулює в галузі міжнародних відносин.

Мета ІАР - пізнання сутності, причин, тенденцій міжнародних подій і явищ для обгрунтування прийняття відповідних рішень.

Сутність виражає цілісність законів, властивих об'єкту, внутрішній зв'язок, що об'єднує різні сторони предмета або процесу. Сутність виявляється через явище - як зовнішню форму об'єкта.

Причина і наслідок - категорії, що відображають необхідний зв'язок між предметами і явищами. Цей зв'язок полягає в тому, що будь-який предмет, будь-яке явище виникають з інших предметів і явищ, що їх породжують, а зникаючи у свою чергу перетворюються в інші предмети та явища.

Тенденція - напрямок розвитку будь - якого явища, думки.

Основним результатом ІАР є вивідна (аналітична) інформація.

Основні задачі ІАР у міжнародних відносинах:

• знайти в інформаційному потоці ті факти, що викликають інтерес у царині міжнародних відносин;

• у сукупності виділених фактів знайти проблемну ситуацію, яку необхідно розв'язати;

• на підставі проведеного аналізу зробити висновки, внести пропозиції для прийняття рішень.

Функції ІАР:

• пізнавальна (гносеологічна);

• перетворююча.