- •Частина 1
- •Комплексні числа.
- •Тригонометрична форма комплексного числа.
- •Дії з комплексними числами.
- •Показникова форма комплексного числа.
- •Розклад багаточлена на множники.
- •Лінійна алгебра. Основні визначення.
- •Основні дії над матрицями.
- •Операція множення матриць.
- •Визначники (детермінанти).
- •Елементарні перетворення матриці.
- •Мінори.
- •Алгебраїчні доповнення.
- •Обернена матриця.
- •Властивості обернених матриць.
- •Базовий мінор матриці. Ранг матриці.
- •Теорема про базовий мінор.
- •Матричний метод розв’язання систем лінійних рівнянь.
- •Метод Крамера.
- •Розв’язання довільних систем лінійних рівнянь.
- •Елементарні перетворення систем.
- •Теорема Кронекера-Капеллі.
- •Метод Гауса.
- •Елементи векторної алгебри.
- •Властивості векторів.
- •Лінійна залежність векторів.
- •Система координат.
- •Декартова система координат.
- •Лінійні операції над векторами в координатах.
- •Скалярний добуток векторів.
- •Векторний добуток векторів.
- •Властивості векторного добутку векторів:
- •Мішаний добуток векторів.
- •Властивості мішаного добутку:
- •Рівняння поверхні в просторі.
- •Загальне рівняння площини.
- •Рівняння площини, що проходить через три точки.
- •Аналітична геометрія на площині. Рівняння лінії на площині.
- •Рівняння прямої на площині.
- •Рівняння прямої по точці й вектору нормалі.
- •Рівняння прямої, що проходить через дві точки.
- •Рівняння прямої по точці й кутовому коефіцієнту.
- •Рівняння прямої по точці й напрямному вектору.
- •Рівняння прямої у відрізках.
- •Нормальне рівняння прямої.
- •Кут між прямими на площині.
- •Рівняння прямої, що проходить через дану точку перпендикулярно до даної прямої.
- •Відстань від точки до прямої.
- •Криві другого порядку.
- •Гіпербола.
- •Парабола.
- •Системи координат.
- •Полярна система координат.
- •Аналітична геометрія в просторі. Рівняння лінії в просторі.
- •Рівняння прямої в просторі за точкою та напрямним вектором.
- •Рівняння прямої в просторі, що проходить через дві точки.
- •Загальні рівняння прямої в просторі.
- •Кут між площинами.
- •Умови паралельності й перпендикулярності
- •Зв'язок між циліндричною та декартовою прямокутною
- •Властивості лінійних просторів.
- •Лінійні перетворення.
- •Матриці лінійних перетворень.
- •Власні значення й власні вектори лінійного перетворення.
- •Квадратичні форми.
- •Приведення квадратичних форм до канонічного вигляду.
- •Вступ до математичного аналізу. Числова послідовність.
- •Обмежені й необмежені послідовності.
- •Монотонні послідовності.
- •Число е.
- •Зв'язок натурального й десяткового логарифмів.
- •Границя функції в точці.
- •Границя функції при прямуванні аргументу до нескінченності.
- •Основні теореми про границі.
- •Нескінченно малі функції.
- •Властивості нескінченно малих функцій:
- •Нескінченно великі функції та їх зв'язок з нескінченно малими.
- •Порівняння нескінченно малих функцій.
- •Властивості еквівалентних нескінченно малих.
- •Деякі визначні границі.
- •Неперервність функції в точці.
- •Властивості неперервних функцій.
- •Неперервність деяких елементарних функцій.
- •Точки розриву і їхня класифікація.
- •Неперервність функції на інтервалі й на відрізку.
- •Властивості функцій, неперервних на відрізку.
- •Елементи вищої алгебри. Основні поняття теорії множин.
- •Операції над множинами.
- •Відносини й функції.
- •Властивості бінарних відносин.
- •Алгебраїчні структури.
- •Дискретна математика. Елементи комбінаторики.
- •Біном Ньютона. (поліноміальна формула)
- •Елементи математичної логіки.
- •Основні еквівалентності.
- •Булеві функції.
- •Числення предикатів.
- •Скінченні графи й сітки. Основні визначення.
- •Матриці графів.
- •Досяжність і зв’язність.
- •Ейлерові й гамільтонові графи.
- •Дерева й цикли.
- •Елементи топології.
- •Метричний простір.
- •Відкриті й замкнуті множини.
- •Неперервні відображення.
- •Топологічні добутки.
- •Компактність.
Лінійні операції над векторами в координатах.
Нехай задані
вектори в прямокутній системі координат
![]()
тоді
![]()
Скалярний добуток векторів.
Визначення. Скалярним добутком
векторів
і
називається число, рівне добутку довжин
цих сторін на косинус кута між ними.

![]()
Властивостіскалярного добутку:
=
2;
= 0, якщо
або
=
0 або
= 0.
=
;
(
+
) =
+
;(m
)
=
(m
) =m(
);
Якщо розглядати вектори
в декартовій прямокутній системі
координат, то

=xa xb + ya
yb + za zb;
В
икористовуючи
отримані рівності, одержуємо формулу
для обчислення кута між векторами:
;
Приклад.Знайти (5
+ 3
)(2
–
),
якщо![]()
10
– 5
+ 6
– 3
= 10
,
оскільки
.
Приклад.Знайти кут між векторами
й
,
якщо![]()
.
Тобто
= (1, 2, 3),
=
(6, 4, –2)
= 6 + 8 – 6 = 8:
.
cos =![]()
Приклад.Знайти скалярний добуток
(3
– 2
)(5
– 6
), якщо![]()
![]()
![]()
![]()
+ 1236 = 240 – 336 + 432 = 672 – 336 = 336.
Приклад.Знайти кут між векторами
й
,
якщо![]()
.
Тобто
= (3, 4, 5),
=
(4, 5, –3)
= 12 + 20 – 15 =17;
.
![]()
Приклад.При якомуmвектори
й
перпендикулярні?
=
(m, 1, 0);
=
(3, –3, –4)
.
Приклад.Знайти скалярний добуток
векторів
і
,
якщо![]()
(
)(
) =![]()
![]()
=
10 +
+ 27 + 51 + 135 + 72 + 252 = 547.
Векторний добуток векторів.
Визначення.Векторним добутком
векторів
і
називається вектор
,
що задовольняє наступним умовам:
1)
,
де–кутміж векторами
й
,
![]()
2) вектор
ортогональний до векторів
і![]()
3)
,
і
утворюють праву трійку векторів.
Позначається:
або
.

![]()
![]()
![]()
Властивості векторного добутку векторів:
1)
;
2)
,
якщо
або
=
0 або
=
0;
3) (m
)
=
(m
) =m(
);
4)
(
+
)
=
+
;
5) Якщо задані
вектори
(xa,
ya, za) і
(xb,
yb, zb) у декартовій
прямокутній системі координат з
одиничними векторами
,
то

=
6) Геометричним
змістом векторного добутку векторів є
площа паралелограма, побудованого на
векторах
і
.
Приклад.Знайти векторний добуток
векторів
і
.
= (2, 5, 1);
=
(1, 2, –3)
.
Приклад.Обчислити площу трикутниказвершинамиА(2, 2, 2),В(4, 0, 3),
С(0, 1, 0).


![]()
(од2).
Приклад.Довести, що вектори
,
і
компланарны.
,
тому що вектори лінійно
залежні, то вони компланарны.
Приклад.Знайти площу паралелограма,
побудованого на векторах
,
якщо![]()
![]()
(од2).
Мішаний добуток векторів.
Визначення.Мішаним добуткомвекторів
,
і
називається число, рівне скалярному
добутку вектора
на вектор, дорівнює векторному добутку
векторів
і
.
Позначається
або
(
,
,
).
Мішаний
добуток
за модулем дорівнює об'єму паралелепіпеда,
побудованого на векторах
,
і
.

![]()
![]()
![]()
![]()
Властивості мішаного добутку:
1) Мішаний добуток дорівнює нулю, якщо:
а) хоч один з векторів дорівнює нулю;
б) два з векторів колінеарні;
в) вектори компланарні.
2)
![]()
3)
![]()
4)
![]()
5) Об'єм трикутної піраміди, утвореної
векторами
,
і
,
дорівнює
![]()
6) Якщо
,
,
то

Приклад.Довести, що точкиА(5; 7; 2),B(3; 1; –1),C(9; 4; –4),D(1; 5; 0) лежать в одній площині.
Знайдемо
координати векторів:

Знайдемо мішаний добуток отриманих векторів:
,
Таким чином, отримані вище вектори компланарны, отже точки A,B,CіDлежать в одній площині.
Приклад.Знайти об'єм піраміди й довжину висоти, опущеної на граньBCD, якщо вершини мають координатиA(0; 0; 1),B(2; 3; 5),C(6; 2; 3),D(3; 7; 2).
Знайдемо
координати векторів:

Об'єм піраміди

Для знаходження довжини висоти піраміди знайдемо спочатку площу основи BCD.

![]()
Sосн=
(од2)
Оскільки V =
;
(од).
