- •Іванова н.Ю., Смолянюк в.Ф.
- •П о л і т о л о г і я
- •У визначеннях, схемах, таблицях
- •Навчальний посібник
- •З м і с т
- •Тема 1. Політологія як наука і навчальна дисципліна
- •Навчальні питання:
- •1. Витоки політології
- •Етапи розвитку політології
- •Причини лідерства Сполучених Штатів у питаннях виникнення політології як нової науки та навчальної дисципліни
- •Відмінності становлення політології у Новому й Старому світах (поч.. Хх ст.):
- •Причини, що пояснюють необхідність вивчення політології в незалежній Україні
- •2. Наукові та дидактичні ознаки політичної науки
- •Методи політології
- •Функції політології
- •Структура політології
- •Політологія тісно пов’язана з іншими науками про суспільство
- •Тема 2. Політика та її роль у житті суспільства
- •Навчальні питання:
- •1. Наукові підходи до визначення політики
- •Парадигми політики
- •Сутність і структура політики
- •Структура політики
- •Рівні, на яких може здійснюватись політика як вид діяльності
- •Мета політики
- •Суб’єкти та об’єкти політики
- •Засади демократичної політики
- •Тема 3. Розвиток політичної думки: західні традиції та Україна
- •Навчальні питання:
- •1. Політична думка Заходу
- •Політичні вчення періоду Раннього християнства та епохи Середньовіччя
- •Головні парадигматичні підходи щодо історії політичної думки
- •До цього додаються новітні парадигми
- •2. Розвиток політичної думки в Україні.
- •Тема 4. Політична влада
- •Навчальні питання:
- •1. Сутність і зміст політичної влади
- •Етапи розвитку влади:
- •Основні характеристики влади:
- •Види влади
- •Особливості політичної влади:
- •Різниця між політичною владою та владою в первісному суспільстві:
- •Характерні риси державної влади:
- •Різниця між державною владою та владою політичної партії
- •Структура, методи, ресурси політичної влади
- •Умови здійснення влади:
- •Методи здійснення влади
- •Функції політичної влади:
- •Легітимність політичної влади
- •Легітимність влади
- •Тема 5. Політична система суспільства
- •Навчальні питання:
- •1. Поняття, функції та структура політичної системи
- •Особливості політичної системи
- •Стадії розвитку політичних систем:
- •Критерії досконалості політичної системи:
- •Умови ефективного функціонування політичної системи:
- •Функції «виходу» (виведення) політичної системи:
- •Загальна структура політичної системи
- •Структура політичної системи
- •Характерні ознаки політичної організації суспільства
- •Інститути демократичних країн як елементи політичної системи:
- •Структура політичних відносин (в межах політичної системи):
- •Класифікація політичних систем
- •Сучасні типології політичних систем
- •Економічний фактор
- •Соціально-класовий фактор
- •Розклад політичних сил
- •Характер міжнародних взаємозв’язків
- •Регіональний фактор
- •Духовно-культурний фактор
- •Політична система суспільства
- •Закономірності існування політичної системи
- •Умови удосконалення політичної системи України:
- •Тема 6. Держава як політичний інститут
- •Навчальні питання:
- •1. Загальні контури держави
- •Спільні риси держав
- •Державний апарат включає в себе
- •Історична (формаційна) типологізація держав
- •Функцї держави
- •Внутрішні
- •Зовнішні
- •В н у т р і ш н і
- •З о в н і ш н і
- •2. Форми держави
- •3. Організація державної влади в Україні
- •Тема 7. Політичні режими
- •Навчальні питання:
- •1. Зміст політичного режиму та його характеристики
- •Найбільш істотні характеристики політичного режиму:
- •Чинники впливу на характер політичного режиму:
- •Політичний режим визначається:
- •Передумови виникнення недемократичних режимів :
- •2.Тоталітаризм та авторитаризм
- •Риси тоталітарної політичної свідомості:
- •Різновиди тоталітаризму:
- •Причини встановлення авторитарного режиму
- •Відмінності тоталітаризму і авторитаризму:
- •Чинники впливу на перебіг трансформації:
- •3.Демократичний режим
- •Демократія як спосіб функціонування політичної системи
- •Характерні риси демократичного політичного режиму:
- •Функції демократії
- •Основні концепції демократії
- •Організаційні форми демократії
- •Типи демократичних режимів
- •Недоліки демократичного політичного режиму:
- •Гарантії функціонування демократичного політичного режиму
- •3.Передумови демократії в Україні
- •Риси політичного режиму сучасної України
- •Тема 8. Політичні партії і партійні системи
- •Навчальні питання:
- •1. Сутність і функції політичних партій
- •Сутність політичної партії:
- •Партійна структура:
- •Різниця між політичною партією та державним органом:
- •Різниця між політичною партією та групою тиску:
- •Етапи розвитку політичної партії:
- •Еволюція сучасних політичних партій (за м. Вебером)
- •Чинники впливу політичної партії на народні маси:
- •Специфічні функції політичних партій:
- •Критерії класифікації політичних партій
- •Основні класифікаційні підходи щодо партій
- •Різниця між правлячими та опозиційними партіями
- •Універсальна партія
- •Принципи взаємовідносин між партіями
- •Об’єктивна основа багатопартійності
- •Позитивні та негативні риси багатопартійності
- •2.Партійні системи
- •Класифікація партійних систем:
- •Партійна коаліція
- •3.Риси політичних партій в Україні
- •Тема 9. Групи тиску в політиці (лобі)
- •Навчальні питання:
- •1. Поняття груп тиску, груп інтересів, лобі
- •Причини появи лобізму
- •Ознаки лобістських груп:
- •Специфіка конкретної групи інтересів:
- •Типологія груп тиску, запропонована ж. Блонделем:
- •Структура груп економічних інтересів
- •Види лобізму:
- •Цілі лобістів:
- •2.Функції та методи діяльності груп тиску Функції груп тиску:
- •Ресурси лобістських груп
- •Методи груп тиску
- •Найбільш розповсюджені моделі захисту інтересів (реалізації групової політики):
- •Умови реалізації групового інтересу:
- •Чинники успішності тиску:
- •Умови за яких лобізм приносить користь всьому суспільству
- •Тема 10. Політична культура
- •Навчальні питання:
- •1. Сутність, структура та функції політичної культури
- •Сучасні концепції політичної культури
- •Прикмети політичної культури:
- •Діяльнісні форми політичної культури
- •Структура політичної культури:
- •Показники політичної культури в сфері свідомості
- •Характеристики інституційного рівня політичної культури:
- •Показники політичної культури особистості
- •Основні типи особистості залежно від рівня розвитку політичної культури:
- •Показники політичної культури суспільства:
- •Типи політичної культури:
- •Функції політичної культури в сучасному суспільстві:
- •Цивілізаційний підхід до виділення типів політичної культури:
- •Політична субкультура, типи субкультур:
- •Домінанти в політичній культурі сучасної України:
- •Ознаки, які мають стати базовими характеристиками політичної культури молоді:
- •Параметри, що характеризують демократичну політичну культуру:
- •2.Політична соціалізація
- •Концепції політичної соціалізації:
- •Основні стадії політичної соціалізації:
- •Суб’єкти, що беруть участь і взаємодіють між собою в процесі соціалізації:
- •Функції політичної соціалізації:
- •Тема 11. Політичне лідерство
- •Навчальні питання:
- •1. Політичне лідерство в системі політики і влади
- •Теорії лідерства в політичній науці:
- •Специфічні особливості лідерства в політиці:
- •Якості, які необхідні лідеру для успішної політичної діяльності:
- •Якості, що мають характеризувати політичних лідерів:
- •Фактори впливу на формування політичного лідера
- •2.Типологія та функції політичного лідерства Типи лідерів, що виділяє сучасна політична наука:
- •Функції лідера в конкретному суспільстві обумовлюються такими факторами:
- •Функції політичного лідера:
- •Тема 12. Політична свідомість та політична ідеологія
- •Навчальні питання:
- •1. Поняття та основні характеристики політичної свідомості
- •Виникнення і формування політичної свідомості:
- •Сутність, зміст і специфіка політичної свідомості:
- •Структура політичної свідомості
- •Структура масової політичної свідомості
- •Структура групової політичної свідомості
- •Структура політичної свідомості за характером і глибиною віддзеркалення політичних процесів:
- •Функції політичної свідомості:
- •Політичні стереотипи
- •Політичні міфи
- •2.Сутність та зміст політичних ідеологій
- •Особливості політичної ідеології:
- •О Більш впливовийсновні аспекти ідеологій
- •Сучасні політичні теорії та концепції
- •Неолібералізм (соціальний лібералізм)
- •Соціал-демократизм
- •Засадничі положення демократичного соціалізму
- •Анархізм
- •Тема 13. Людина і політика
- •Навчальні питання:
- •2.Політична участь
- •Типи особистості (за результатами політичної соціалізації):
- •Тема 14. Політичний процес та його демократичні ознаки
- •Навчальні питання:
- •1. Поняття політичного процесу
- •Типологія політичних процесів
- •Режими розвитку політичних процесів
- •2. Демократія як політичний процес
- •До головних принципів демократії, накопичених людством з часів Античності, відносяться:
- •Концепції демократії
- •Загальні риси плюралістичної демократії:
- •Тема 15. Громадянське суспільство
- •Навчальні питання:
- •1. Історичні витоки та сутність громадянського суспільства
- •Головні риси громадянського суспільства
- •2. Громадянське суспільство в Україні
- •Вірогідні шляхи розвитку громадянського суспільства в Україні
- •Способами набуття громадянства є громадянство за народженням («право крові» та «право ґрунту»), а також натуралізація.
- •Тема 16. Політичні кризи та конфлікти
- •Навчальні питання:
- •1. Кризові виміри політичного процесу
- •Фази розвитку політичної кризи
- •Головні особливості політичного життя, що перебуває на етапі стагнації:
- •2. Конфліктогенне розуміння політики
- •Сукупність сучасних підходів стосовно місця та ролі конфліктів у суспільному житті групується довкола двох полярних підходів, запропонованих т.Парсонсом та р.Дарендофом.
- •Структура політичного конфлікту
- •Методи розв’язання політичних конфліктів
- •Демократичні вибори як конфлікт
- •Врегулювання збройно-політичних конфліктів
- •Тема 17. Етнонаціональні відносини й національна політика
- •Навчальні питання:
- •Етнонаціональні відносини та політика
- •Основні сфери виникнення суперечностей і конфліктів, пов’язаних із національними проблемами:
- •Етнонаціональна політика України
- •Принципи етнонаціональної політики україни
- •Сфери реалізації етнонаціональної політики україни
- •Деякі дані Всеукраїнського перепису населення 2001 року
- •Тема 18. Політична модернізація
- •Навчальні питання:
- •1. Загальне розуміння модернізаційних процесів у політиці
- •Етапи та якісні особливості європейської політичної модернізації
- •Теорія модернізації пройшла декілька етапів розвитку, змістовно поглиблюючись та відбиваючи загальні цивілізаційні зрушення
- •Розвивається на двох організаційних основах:
- •Стадії процесу модернізації
- •Умови успішності політичної модернізації
- •2. Типологія політичної модернізації
- •Критерії успішності політичної модернізації
- •3. Модернізаційний процес в Україні
- •Головні напрямки політичної модернізації сучасної україни
- •Тема 19. Україна в сучасному геополітичному просторі
- •Навчальні питання:
- •1. Сутність геополітики
- •Географічні закони просторової експансії (за ф.Ратцелем)
- •Деякі геополітичні концепції
- •Геополітичні закономірності розвитку сучасного світу (за л.Івашовим)
- •Геополітичні інтереси сучасної росії
- •2. Геополітичні акценти розвитку України
- •Геополітичні пріоритети україни
- •Тема 20. Національні інтереси та національна безпека України
- •Навчальні питання:
- •1. Національні інтереси України
- •Нормативно-правова основа рефлексії національних інтересів україни
- •2. Основи національної безпеки
- •Деякі визначення національної безпеки
- •Релятивізм змісту національної безпеки (нб)
- •Об’єкти національної безпеки
- •Суб’єкти забезпечення національної безпеки
- •Принципи забезпечення національної безпеки україни
- •Тема 21. Прикладна політологія
- •Навчальні питання:
- •1. Державне управління: загальні положення
- •Структура державного управління
- •Функції управлінської діяльності
- •Принципи соціального управління
- •Методи державного управління
- •2. Залежність якості політичного життя від типу політичного (державного) управління
- •3. Політичний маркетинг
- •Види політичного маркетингу
- •4.Політичний менеджмент
- •Види політичного менеджменту
- •Короткий словник політологічних термінів
Геополітичні закономірності розвитку сучасного світу (за л.Івашовим)
одвічне
протистояння континентальних і морських
держав (зокрема, РФ і США)
залежність
поведінки морських держав від торговельної
експансії та закріплення її результатів
військовою агресією
обумовленість
поведінки континентальних держав
континентально-просторовою експансією
як основним і єдиним засобом розширення
життєвого простору
першочерговість
розвитку військово-морських сил для
морських держав та сухопутних – для
континентальних
постійне
протиріччя між природними,
етнотериторіальними та політичними
кордонами
залежність
могутності держави від ступеню контролю
над «ключовими просторами»
існування
недосяжної для морських держав
«серединної» території, яку утворюють
Росія, Казахстан, Синьцзян (північно-західна
провінція сучасної КНР) і Монголія.
Контроль над цими землями забезпечує
глобальну геополітичну перевагу
неможливість
існування безконтрольних просторів.
Втрата контролю над простором одним
геополітичним суб’єктом означає його
негайне відновлення іншим
Росія ХХІ ст. не
сприймає однополярної моделі світового
устрою. Російським геополітикам більш
імпонує багатополюсна модель світового
розвитку, яка опирається на кілька
«центрів тяжіння». Такими центрами у
Москві вважають: США,
які об’єктивно
залишаються глобальною наддержавою;
об’єднану Німеччину
(ширше – німецькомовне ядро: ФРН,
Швейцарію, Австрію), яка в тісному союзі
з Францією
може створити основну конструкцію
нової континентальної Європи; самостійний
у прийнятті рішень Іран,
що простягнувся від Каспію до Індійського
океану; стрімко прогресуючий Китай;
могутню у фінансово-економічному та
технологічному плані Японію;
серед країн Південно-Східної Азії –
Індію,
а також Індонезію
і Малайзію.
Якщо в біполярній
моделі світоустрою періоду Холодної
війни геостратегічні блоки були
стабільними, то багатополярна модель
передбачає рухомість, змінність їхньої
конфігурації.
Геополітичні інтереси сучасної росії
на
глобальному рівні
– активна і повноправна участь у
побудові такої системи міжнародних
відносин, у якій РФ має відводитися
місце, що відповідає її політичному,
економічному й інтелектуальному
потенціалу, військово-політичним і
зовнішньоекономічним можливостям і
потребам
на
регіональному рівні
– забезпечення стабільного і безпечного
міжнародного оточення, а також зміцнення
військово-політичних та економічних
позицій на світовій арені на основі
використання механізмів регіонального
співробітництва
на
пострадянському просторі
– налагодження всебічних зв’язків з
країнами СНД, участь у розвитку
інтеграційних процесів між ними
Намагаючись
підтримувати зі США партнерські стосунки
та спільно вирішуючи із заокеанською
державою значну кількість питань
(безпека, енергетика, антитероризм,
космос, роззброєння, наука, екологія),
Росія дедалі голосніше заявляє про
власні геополітичні проекти. Зокрема,
російські геополітики пропонують ідею
утворення Євразійської імперії, в
центрі якої має стояти Росія.
Нова імперія має стати єдиним неподільним
організмом у воєнно-стратегічному
значенні, а в політичному контексті –
утворити «Конфедерацію великих
просторів» у складі: Європейської
імперії на
Заході (об’єднаної навколо Німеччини
і Середньої Європи); Тихоокеанської
імперії на Півдні
(об’єднаної навколо Ірану); Російської
імперії в Центрі
(об’єднаної навколо Росії).
Стратегія
національної безпеки РФ від 12.05.2009 р.
засвідчує, що до
2020 р. Москва прагне повністю відновити
свої позиції серед планетарних
геополітичних авторитетів.
У документі
підкреслюється:
«сформовані
передумови для надійного запобігання
внутрішнім і зовнішнім загрозам
національній безпеці, динамічного
розвитку і перетворення Російської
Федерації в одну з лідируючих держав
за рівнем технічного прогресу, якістю
життя населення, впливом на світові
процеси»;
«Російська
Федерація володіє достатнім потенціалом
для того, щоб розраховувати на створення
у середньостроковій перспективі умов
для її закріплення в переліку
держав-лідерів у світовій економіці
на основі ефективної участі у світовому
розподілі праці, підвищення глобальної
конкурентоспроможності національного
господарства, оборонного потенціалу,
рівня державної і громадської безпеки».
Геополітичний
лексикон сучасної Росії на рівні
державних документів поповнився якісно
новим словосполученням – «лідируюча
держава» («держава-лідер»).
Це має важливе значення для десятків
країн світу, особливо тих, що розміщені
поряд.