Умови реалізації групового інтересу:
близькість до особи або організації, що приймає рішення;
існування достатніх засобів;
можливість чинити політичний тиск;
можливість здійснення економічного тиску;
інформаційні можливості з метою формування суспільної думки.
наявність спеціалістів, консультантів, експертів для представлення інтересів різних організацій в процесі формування державної політики;
продуманість та узгодженість дій окремих елементів групи.
Чинники успішності тиску:
наявність однорідних організацій, які зможуть створити чітку платформу для тиску;
продумана мета, чітка програма;
ефективна структура групи; щільність і узгодженість окремих елементів;
неформальні зв’язки з лідерами державних структур;
достатнє фінансування;
наявність компетентних досвідчених фахівців;
існування прихованих каналів впливу.
Умови за яких лобізм приносить користь всьому суспільству
Терміни та поняття до теми: зацікавлені групи, групи тиску, групи інтересів, лобі, лобізм, лобіювання, функції і методи груп тиску.
Запитання. Завдання:
Наведіть історичні приклади впливу зацікавлених груп на практичну політику.
Побудуйте «піраміду інтересів» зацікавлених груп: а) в країні із стабільними показниками соціально-політичного й економічного розвитку; б) у країні перехідного типу.
Чи існують підстави вважати політичну партію зацікавленою групою?
«Гілки влади» та «зацікавлені групи»: поєднайте (розмежуйте) ці словосполучення.
Серед яких соціальних груп явище лобізму є найбільш поширеним?
Лобізм – це внутрішньополітичне чи міжнародне явище? Аргументуйте свою відповідь.
Теми рефератів:
Громадянське суспільство та зацікавлені групи.
Правове регулювання діяльності зацікавлених груп.
Політичні та неполітичні виміри лобізму.
Корупція як негативне соціально-політичне явище.
Фінансово-промислові (олігархічні) групи як лобістські структури.
Лобізм в Україні: причини виникнення, сфери прояву, механізми протидії.
Література:
Биковець О. Лобізм в системі представництва інтересів // Політичний менеджмент. – 2006. – №5. – С. 44-52.
Гаджиев К.С. Введение в политическую науку. – М., 2004.
Королько В. Г. Основи паблик рилейшнд. – К., 2002.
Мухаев Р.Т. Политология: Учебник для вузов. Издание второе. – М.: Приор Издат. – 2003. – 432 с.
Основи демократії / За ред. А Колодій. – К., 2003.
Политология: Учебн. пособие / под ред. А.Тургаева, А.Хренова. – СПб.: Питер, 2005. – 560 с.
Рейтерович І. Взаємовідносини фінансово-промислових груп та держави: український досвід // Право України. – 2005. – №1.
Сергєєв В. Лобізм в Україні: можливості неурядових організацій // Політичний менеджмент. – 2007. – №3. – С. 88-95.
Стрижакова Н.А. Роль лобізму: порівняльний аналіз західноєвропейських та перехідних політичних систем // Нова парадигма: Вип. 76. – К.: Вид-во НПУ імені МП Драгоманова. – 2008. – С. 112-120.
Цвих В. Сучасні підходи до визначення сутності та меж функціонування груп інтересів // Людина і політика. – 2002. – №1. – С. 41-53.