Загальна структура політичної системи

Інституціональна підсистема включає в себе державу, політичні партії, соціально-економічні та суспільні організації і відносини між ними, які в сукупності утворюють політичну організацію суспільства. Саме вони організують політичне життя, вносять в неї елементи керованості, цілеспрямованості. Головний єднальний компонент системи – політична влада – зосереджена у державі, політичних партіях, частково – громадських організаціях.

Нормативна підсистема включає в себе правові, політичні, моральні норми і цінності, звичаї, які існують і діють у вигляді конституцій, статутів, програм партій, політичних традицій і процедур регуляції політичних процесів.

Функціональна підсистема – це методи політичної діяльності, способи здійснення влади. Вона є основою політичного режиму, діяльність якого спрямована на забезпечення функціонування, модернізації й захисту механізмів здійснення влади в суспільстві.

Комунікативна підсистема включає в себе всі форми політичної взаємодії як в середині системи (наприклад, між державою і політичними партіями), так і з політичними системами інших держав.

Структура політичної системи

(За О.Бабкіною, В.Горбатенком, Ф.Рудичем)

Політична організація суспільства (сукупність політичних інститутів, через які здійснюється управління) як головний компонент політичної системи. Специфіка політичних інститутів полягає в тому, що їхня діяльність регламентована законами та іншими юридичними актами. До неї входять: держава, політичні партії, суспільні організації, групи тиску, різноманітні рухи, ЗМІ.

Політичні відносини, які характеризують взаємодію суб’єктів політики і влади та можуть бути конкретизовані через боротьбу, консенсус, співробітництво, субординацію, координацію, панування, підкорення тощо.

Політичні норми – політично обов’язкові правила поведінки, які регулюють взаємовідносини суб’єктів в процесі політичної діяльності.

Політична свідомість і політична культура, які характеризують сукупність політичних ідей, уявлень, теорій, ідеологій, політичних орієнтацій, якими керуються політичні суб’єкти у своїй діяльності.

Характерні ознаки політичної організації суспільства

Інститути демократичних країн як елементи політичної системи:

Інститут	Можливі форми інституту
Зв’язок держави й економіки	Ліберальний або корпоративний
Партійна система	Одно-, дво-, багатопартійна
Виборча система	Пропорційна або мажоритарна
Законодавчі збори	Однопалатні, двопалатні
Структура уряду	Однопартійна, коаліційна, уряд меншості
Центральна влада	Президентська, парламентарна, змішана
Судова система	Судовий контроль або судова профілактика
Місцеві органи влади	Слабка автономія, сильна автономія
Державна служба	Призначення на основі ділових якостей або вигоди
Збройні сили	Професійна або обов’язкова військова повинність