Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
1.ПЛТЛГ - 2.doc
Скачиваний:
793
Добавлен:
05.02.2016
Размер:
13.65 Mб
Скачать

2.Сутність та зміст політичних ідеологій

Політична ідеологія — це система концептуально оформлених уявлень, ідей, поглядів на політичне життя, яка відбиває інтереси, умонастрої людей, класів, націй, суспільства, партій, громадянських рухів.

Політична ідеологія

в широкому значенні

Синтезована сукупність поглядів, які виражають та захищають інтереси тієї чи іншої соціальної групи, цілі та завдання під час завоювання й утримання влади.

Політична ідеологія

у вузькому значенні

Це доктрина, яка обґрунтовує прагнення відповідної групи до влади і передбачає стратегію політичних дій.

Стадії розвитку ідеології

Процес формування політичної ідеології включає:

По-перше, модель конденсації, тобто, відбувається трансформація ідеологічних уявлень, притаманних буденній політичній свідомості, в теоретичні ідеологічні структури.

По-друге, інтегративна модель — це синтез, інтеграція різних ідей і уявлень існуючих ідейно-політичних течій або нове сполучення ідеологічних установок.

По-третє, дивергентна модель — формування політичної ідеології відбувається в результаті «розщеплення» вже існуючої ідеології.

По-четверте, модель ревіталізації — відбувається повернення до старих ідей, їх відродження в більш модифікованих формах.

Особливості політичної ідеології:

О Більш впливовийсновні аспекти ідеологій

Сучасні політичні теорії та концепції

Класифікація

Зміст

Рівні об’єктів політики

Концепції глобального або міжнародного порядку

Концепції суспільного рівня

Концепції політичної сфери суспільства та політичного розвитку

Концепції найважливіших підсистем політичної системи суспільства

Концепції загальних або окремих політичних явищ

Політико-ідеологічна спрямованість

Ліберальні

Консервативні

Соціал-демократичні (реформістські)

Марксистські

Анархістські

Фашистські

Специфіка предмета та об’єкта вивчення

Політико-правові

Соціологічні

Психологічні

Емпіричні

Основні ідейно-політичні течії

Анархізм (У. Гудвін, П. Прудон, М. Штірнер, М. Бакунін, П. Кропоткін, Д. Уоррен, К. Хесс та ін.) — заперечує державу і владу взагалі, велику приватну власність, допускаючи дрібну, проголошує крайній індивідуалізм, нічим не обмежену свободу

Консерватизм (Ф. Шатобріан, Е. Берк, Ж. Местр, Л. Бональд та ін.) — зберігає традиційні погляди, надає пріоритет наступності перед інноваціями, обстоює непорушність природного порядку, Богом даної ієрархічності людського товариства, а отже, і моральних принципів, що лежать в основі сім’ї, релігії та власності

Неоконсерватизм — проголошує необхідність сильної влади, сильної позиції держави, обмеження індивідуалізму сучасної людини, зміцнення політичної та духовної єдності нації, збереження її самобутності

Лібералізм ( Б. Констант, А. де Токвіль, Дж. Локк, А. Сміт, І Бентам, І. Кант, І. Гізе, В. Гумбольт, Т. Джеферсон, Д. Медісон, М. Драгоманов, Б. Кістяківський та ін.) —обстоює ідею правової держави, забезпечення засадничих політичних прав громадян, утвердження громадянського суспільства, вільної конкуренції, високоморальної особистості

Неолібералізм (Д. Кейнс, Ф. Хайєк, Дж. Гелбрейт, Р. Даль, Ф. Д. Рузвельт та ін.) — проголошує ідею державного захисту підприємництва, ринку і конкуренції від монополізму, соціального захисту громадян, забезпечення рівних соціальних можливостей у здійсненні основних прав людини

Соціалізма) марксистський — проголошує революційну ліквідацію капіталізму, утвердження суспільної власності, ліквідацію експлуататорських класів тощо; б) соціал-демократичний — обстоює ідею реформування капіталізму зі збереженням приватної власності, соціального партнерства, досягнення вищого рівня соціальної рівності і справедливості; в) християнський — проповідує ідею позбавлення трудящих від експлуатації і бідності за допомогою морально-релігійного самовдосконалення, збереження приватної власності й засудження класової боротьби, соціальних революцій. Клерикальний напрям у сучасному християнському соціалізмі базується на офіційній соціальній доктрині католицької церкви. Демократичний — репрезентований окремими групами в християнській церкві, не має загальної програми й організації, відкидає союз церкви з державою, капіталізм

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]