Структура групової політичної свідомості
Структура політичної свідомості за характером і глибиною віддзеркалення політичних процесів:
Функції політичної свідомості:
Регулятивна — політична свідомість дає орієнтири за допомогою ідей, уявлень, цінностей й таким чином регулює політичну поведінку людей, визначаючи конкретні форми їх участі чи неучасті в політичному житті суспільства.
Пізнавальна — політична свідомість допомагає людям засвоїти політичну інформацію, аналізувати навколишню політичну дійсність.
Оцінна — політична свідомість сприяє виробленню ставлення до політичного життя, до конкретних політичних проблем і подій.
Прогностична — політична свідомість створює основу для передбачення змісту та характеру розвитку політичного процесу, надає можливість отримати уявлення про майбутні політичні відносини.
Інтегративна — політична свідомість сприяє об’єднанню соціальних груп суспільства на основі загальних цінностей, ідей, установок.
Мобілізаційна — політична свідомість спонукає людей до політично орієнтованої поведінки. До участі в суспільно-політичному життя задля відстоювання власних інтересів, до об’єднання з своїми однодумцями в партії, рухи і інші об’єднання.
Політичні стереотипи
Політичний стереотип — це спрощене, схематичне, деформоване і ціннісно-орієнтоване уявлення про політичні об’єкти. Це традиційний канон думки, сприйняття і поведінки, шаблонна манера поведінки, одноманітність, інерція мислення.
Характерні ознаки стереотипу:
персоніфікація подій (причина тих чи інших явищ пов’язується з діяльністю конкретної особи або певної групи);
сильне емоційне забарвлення в сприйнятті та інтерпретації подій (як правило різко позитивне чи різко негативне ставлення до когось або чогось);
ірраціональність (факти, що суперечать стереотипу, не помічаються або відкидаються);
сталість (стереотип довготривалий, не схильний до змін і здатен до самозбереження навіть у радикальній ситуації).
Складові компоненти стереотипу:
знання (когнітивно-інформаційний компонент);
ставлення до інформації (емоційно-чуттєвий компонент) є домінуючим у формуванні стереотипу;
безпосередня поведінкова реакція (мотиваційно-збуджувальний компонент).
|
Рівні стереотипів | |
|
І рівень |
Стереотипи індивідуальної свідомості і поведінки, що підкріплюються системами позитивних і негативних санкцій, які притаманні певному суспільству, наприклад «законослухняний громадянин» — порядний, лояльний громадянин. |
|
ІІ рівень |
Стереотип групової свідомості і поведінки — традиції того чи іншого етносу, складові «професійної гідності», статути політичних партій і рухів, наприклад ліві, праві, центристи. |
|
ІІІ рівень |
Стереотипи свідомості і поведінки як члена певного суспільства в цілому, — наприклад, стереотип національної меншовартості українців. |
Політичні міфи
Політичний міф — це статичний образ, що спирається на вірування і дозволяє впорядковувати, інтерпретувати факти і події, які викликають розбрат, і дозволяє структурувати бачення колективного теперішнього і майбутнього.
Це стійке духовно утворення із штучно створеного уявлення про реальні соціально-політичні феномени і дії, навмисно або ненавмисно прикрашені різними умоглядними висновками, вигадками, фантазіями.
Основні ознаки політичного міфу:
поліморфність — один і той же набір символів може бути використаний у різних міфах;
обмеженість — міф використовує обмежену кількість символів, проте з можливими численними комбінаціями;
відірваність від реальності — міфи не співвідносяться з дійсністю, його не можливо перевірити емпірично;
фундаментальність віри — міф спирається на припущення, немає потреби перевіряти його істинність;
статичність — міф не співвідноситься з історичним і соціальним часом.
