Якості, що мають характеризувати політичних лідерів:
Фактори впливу на формування політичного лідера
Політико-історичні фактори: особливості політичного режиму; основні способи рекрутування в еліту. Революційний розвиток суспільства, як правило, призводить до створення авторитарних тенденцій у керівництві, а еволюційний шлях — до демократичних.
Політична культура: вплив на політика домінуючого у суспільстві типу політичної культури, яка включає у себе народні стереотипи ідеального політика, а також орієнтацію на припустимі правила політичної боротьби. Наприклад, у патріархальній культурі домінує орієнтація на лідера-героя, у підданській — на лідера-батька, лідера-господаря, лідера-вождя, а в громадянській — на лідера-служителя, лідера-адміністратора.
Ситуаційний фактор. Політику у більшості випадків необхідно аналізувати у контексті конкретної економічної, політичної, соціальної і міжнародної ситуації. Роль ситуації зумовлюється її впливом на висування першочергових завдань керівництва, створення умов, в межах яких лідеру доведеться діяти. Це визначає коло потенційних прибічників і опонентів, здійснює вплив на формування певного типу політика. Наприклад, ситуація війни чи кризи потребує тип жорсткого політика.
Потенціал організації, на яку опирається політик (у тому числі її здатність до проведення ефективної електоральної політики під час виборів), її імідж та політична доктрина. На політика переноситься образ його організації, що посилює позитивне чи негативне сприйняття політика масами.
Характер лідерства визначається індивідуальними рисами політика: моральними, організаційними, що додатково впливають на рівень професійності у сфері управління.
2.Типологія та функції політичного лідерства Типи лідерів, що виділяє сучасна політична наука:
|
Ознаки |
Зміст |
|
Стиль лідера |
авторитарні, демократичні, ліберальні |
|
Масштаби лідерства |
загальнонаціональні, певного класу, соціальних груп, верств |
|
Імідж лідера |
лідер-прапороносець, лідер-службовець, лідер-торговець, лідер-пожежник, лідер-актор (демагог) |
|
Ставлення до наявної політичної системи |
функціональний, дисфункціональний, конформіст, нонконформіст |
|
Спосіб легітимізації влади |
традиційний, раціонально-легальний, харизматичний |
|
Спосіб утвердження лідерства в групах і організаціях |
формальний, неформальний (істинний) |
|
Стиль психологічної поведінки |
параноїдальний, демонстративний, імпульсивний, депресивний, шизоїдний |
|
На основі урахування домінуючої функції лідера |
лідер-ідеолог, лідер-агітатор, лідер-організатор, лідер-планувальник, лідер-експерт |
|
Репутація лідера і його команди |
лідер-патерналіст, лідер-третейський суддя і миротворець, лідер-символ, приклад |
|
За змістом діяльності |
лідер-натхненник, лідер-виконавець, лідер натхненник і виконавець одночасно |
|
За характером діяльності |
універсальний, ситуативний |
|
Політична активність |
лідери-правоносії, пробивні лідери, лідери-новатори, лідери-координатори, лідери-консерватори, лідери-володарі |