Чинники впливу на перебіг трансформації:
Відмінності у темпах перетворень, а також в тривалості основних фаз посткомуністичної трансформації в окремих країнах обумовлені мірою підготовленості суспільства до політичних, економічних та ідеологічних змін, а саме:
тривалістю комуністичного режиму і ступенем знищення проявів приватної власності та громадянського суспільства;
рівнем політичного та економічного лібералізму, що дозволявся комуністичною владою деяких країн в останні роки свого панування (режими Я.Кадара в Угорщині, Г.Герека і В.Ярузельського в Польщі);
рівнем догматизму комуністичної еліти та її відданості старому режиму;
чисельністю нової еліти й наявністю у неї політичної волі до здійснення рішучого переходу до демократії;
мірою консолідації суспільства навколо ідеї трансформації, розвинутістю інститутів громадянського суспільства;
фінансово-економічним становищем країни, доступністю ресурсів;
характером відносин із міжнародним товариством;
гостротою і складністю додаткових проблем, які виникають у період трансформації окрім власне переходу: наявністю чи тільки становленням власної держави (і національної еліти); повноцінністю структури економічного комплексу; наявністю чи браком інших гострих проблем, що потребують значних коштів і зусиль для розв’язання (наприклад, проблема Чорнобиля в Україні).
3.Демократичний режим
|
Існуючі умови формування і функціонування демократії | |
|
Політичні |
Розвинуте громадянське суспільство. Стабільність політичної влади. Існування і функціонування політичних партій і рухів як важелів впливу на суспільно-політичні і соціальні процеси. Політичний плюралізм. |
|
Економічні |
Високий рівень індустріального і економічного розвитку в цілому. Розвиненість масових комунікацій. Ринкова конкурентна економіка. Плюралізм форм власності. |
|
Зовнішньополітичні |
Вплив прикладу демократичних держав. Стабільні дружні відносини з іншими державами, відсутність військової загрози. |
|
Соціальні |
Високий рівень добробуту громадян. Подолання соціальної нерівності. Більш-менш справедливий розподіл в суспільстві різних соціальних благ (декомпозиція соціальної нерівності). Соціальний плюралізм. Наявність багато чисельних і впливового середнього класу. |
|
Культурні |
Грамотність населення, його освіченість в цілому. Громадянська політична культура. |
|
Релігійні |
Релігія з установками на індивідуальну свободу, рівність, працелюбність. |
Демократія як спосіб функціонування політичної системи
Характерні риси демократичного політичного режиму:
— влада формується шляхом чесних змагальних, регулярних, демократичних виборів;
— реалізація принципу розподілу влад на законодавчу, виконавчу і судову;
— високий ступінь розвитку громадянського суспільства, яке контролює державу, всю політичну систему;
— вплив народу на владу;
— в діяльності державної влади перевагу мають методи компромісу. Держава — правова;
— багатопартійність, наявність в партійній системі як правлячих, так і опозиційних партій;
— легально існуюча опозиція наділена всіма політичними правами і свободами, як і правляча більшість. Конкуруюча політика;
— ЗМІ вільні від цензури і можуть на законних підставах критикувати владу;
— силові структури забезпечують внутрішню і зовнішню безпеку,їх діяльність регламентується законами. Вони — поза політикою;
— проголошені права і свободи гарантуються всією соціальною системою;
— високий рівень свідомості громадян;
— широкі можливості і високий ступінь участі різних соціальних груп і прошарків в політичному житті суспільства;
— активістська політична культура;
— конфлікти, що виникають в суспільстві вирішуються через механізм, закріплений в законі;
— ідеологічний плюралізм, відсутність будь-якої офіційної ідеології;
— публічність влади;
довіра суспільства до влади.
Принципи демократії – це незаперечні вихідні вимоги, які ставляться до всіх учасників політичної діяльності, тобто до суб’єктів демократії.
|
Основні принципи демократії |
|
|
|
|
|
|