- •10 Предмет і специфіка прикладної політології
- •12 Предмет і специфіка прикладної політології
- •14 Предмет і специфіка прикладної політології
- •16 Предмет і специфіка прикладної політології
- •18 Предмет і специфіка прикладної політології
- •20 Предмет і специфіка прикладної політології
- •22 Предмет і специфіка прикладної політології
- •24 Предмет і специфіка прикладної політології
- •26 Предмет і специфіка прикладної політології
- •28 Предмет і специфіка прикладної політології
- •32 Предмет і специфіка прикладної політології
- •34 Предмет і специфіка прикладної політології
- •36 Предмет і специфіка прикладної політології
- •38 Предмет і специфіка прикладної політології
- •40 Предмет і специфіка прикладної політології
- •42 Предмет і специфіка прикладної політології
- •44 Предмет і специфіка прикладної політології
- •46 Предмет і специфіка прикладної політології
- •48 Предмет і специфіка прикладної політології
- •50 Предмет і специфіка прикладної політології
- •52 Предмет і специфіка прикладної політології
- •54 Предмет і специфіка прикладної політології
- •56 Предмет і специфіка прикладної політології
- •58 Предмет і специфіка прикладної політології
- •60 Предмет і специфіка прикладної політології
- •64 Предмет і специфіка прикладної політології
- •66 Предмет і специфіка прикладної політології
- •68 Предмет і специфіка прикладної політології
- •70 Предмет і специфіка прикладної політології
- •72 Предмет і специфіка прикладної політології
- •74 Предмет і специфіка прикладної політології
- •76 Предмет і специфіка прикладної політології
- •78 Предмет і специфіка прикладної політології
- •80 Предмет і специфіка прикладної політології
- •82 Предмет і специфіка прикладної політології
- •84 Предмет і специфіка прикладної політології
- •88 Предмет і специфіка прикладної політології
- •90 Предмет і специфіка прикладної політології
- •92 Предмет і специфіка прикладної політології
- •94 Предмет і специфіка прикладної політології
- •96 Предмет і специфіка прикладної політології
- •98 Предмет і специфіка прикладної політології
- •100 Предмет і специфіка прикладної політології
- •102 Предмет і специфіка прикладної політології
- •104 Предмет і специфіка прикладної політології
- •108 Предмет і специфіка прикладної політології
- •112 Предмет і специфіка прикладної політології
- •114 Предмет і специфіка прикладної політології
- •116 Предмет і специфіка прикладної політології
- •118 Предмет і специфіка прикладної політології
- •120 Предмет і специфіка прикладної політології
- •122 Предмет і специфіка прикладної політології
- •124 Предмет і специфіка прикладної політології
- •126 Предмет і специфіка прикладної політології
- •128 Предмет і специфіка прикладної політології
- •132 Предмет і специфіка прикладної політології
- •134 Предмет і специфіка прикладної політології
- •136 Предмет і специфіка прикладної політології
- •138 Предмет і специфіка прикладної політології
- •140 Предмет і специфіка прикладної політології
- •144 Предмет і специфіка прикладної політології
- •146 Предмет і специфіка прикладної політології
- •148 Предмет і специфіка прикладної політології
- •150 Предмет і специфіка прикладної політології
- •152 Предмет і специфіка прикладної політології
- •154 Предмет і специфіка прикладної політології
- •156 Предмет і специфіка прикладної політології
- •158 Предмет і специфіка прикладної політології
- •160 Предмет і специфіка прикладної політології
- •164 Предмет і специфіка прикладної політології
- •166 Предмет і специфіка прикладної політології
- •168 Предмет і специфіка прикладної політології
- •Елементи психологічної атаки
158 Предмет і специфіка прикладної політології
-
агрегування (узагальнення) інтересів. На цій стадії відбувається відбір і об'єднання в загальну партійно-політичну позицію різних інтересів індивідів та їх груп;
-
вироблення політичного курсу. Інтегруючу роль при цьому виконують представницькі та законодавчі інститути, які формують колективні рішення;
-
реалізація прийнятих рішень. Здебільшого це пов'язано із функціонуванням інститутів виконавчої влади, які здійснюють відповідні заходи і вишукують для цього необхідні ресурси;
-
контроль і арбітраж. У межах політичного процесу ці функції виконують інститути судового і конституційного нагляду, які нівелюють неузгодженості між організаціями і соціальними групами на основі загальновизнаних норм.
На кожній стадії переважає вплив одних політичних акторів над іншими, яскраво виражені певні типи політичної, поведінки.. Але завжди форми політичної поведінки визначають за ступенем впливу суспільства при реалізації державної політики.
У демократичному суспільстві громадяни є безпосередніми учасниками політико-владних відносин, мають змогу впливати на характер і перебіг суспільно-політичних процесів, формування структур влади, що є важливим чинником їх політичної соціалізації, протистояння бюрократії, деградації влади загалом. У цьому полягає роль політичної участі як одного з найважливіших феноменів демократії.
Політична участь — залучення членів соціально-політичної спільноти до політико-владних відносин; вплив громадськості на формування і перебіг існуючих соціально-політичних процесів у суспільстві, створення владних структур; індивідуальні або групові дії суб'єктів політичного процесу з метою впливу на владу будь-якого рівня.
Політична участь є складним, багатогранним явищем, яке поєднує широкий спектр засобів, прийомів здійснення політичного впливу і обумовлюється психологічними, соціальними, економічними, культурно-історичними та іншими факторами.
У повсякденному житті політична участь виявляється у будь-яких, переважно добровільних, діях індивідів, груп, пов'язаних з їх безпосередньою або опосередкованою участю в розробці, прийнятті і реалізації політико-владних рішень, курсів політичних сил. Залежно від того, хто і як впливає на владу, виокремлюють такі види політичної участі:
Політична участь як показник якості політичного режиму 159
а) автономна політична (дії, які мають переважно добро вільний характер і раціональну мотивацію на основі розви нутих уявлень про політику) і мобілізована (дії, які є наслід ком маніпулювання свідомістю або мають неполітичну мотивацію, тобто стимулюються примусом, насиллям, стра хом, економічними санкціями);
б) індивідуальна політична (прагнення до забезпечення соціального, професійного статусу, членства у політичних партіях, громадянських об'єднаннях, участь у голосуван нях, громадських опитуваннях) або колективна (співробіт ництво в рамках груп інтересів, участь у колективних ак ціях протесту);
в) активна політична або пасивна (участь у діяльності політичних партій, виборах або цілковите ігнорування цієї діяльності);
г) легально-конвенційна політична (відповідає встано вленому законом порядку) чи нелегальна (порушення за конів і традицій; політичний, тероризм., заборонені зако ном акції протесту);
ґ) традиційна політична (зорієнтована на підтримання політичної спадкоємності і стабільності) або інноваційна {спрямована на зміни, розвиток);
д) постійна політична (діяльність професійних полі тиків і політичних активістів) або епізодична (голосу вання на виборах, грошові внески на виборчу кампанію їощо).
Кожен суб'єкт політичного процесу вдається до різних форм політичної участі з метою задоволення власних інтересів. Правляча еліта, переслідуючи власні інтереси, нерідко прагне узаконити певні форми політичної участі громадян.
Політична участь у будь-яких своїх формах найчастіше спрямовується на забезпечення таких цілей:
-
формування чи посилення почуття національної ідентичності;
-
підвищення регулюючих та інших можливостей Держави (формування армії, сплата поточних податків, запровадження і використання нових законів);
-
стимулювання економічного розвитку, запобігання кризам чи подолання їх;
-
нарощування зовнішньополітичних можливостей Держави.
Наприклад, для здобуття ваги у світі, впливу на сусідні Держави політична еліта прагне демонстрації публічної під-"фимки своїх зусиль у країні, що може замінити необхід-