32 Предмет і специфіка прикладної політології

ву діяльності соціальних суб'єктів (індивідів, соціальних груп, класів, страт, народів, націй і створюваних ними по­літичних інститутів); сферу боротьби за реалізацію ідеа­лів, норм, цінностей, що концентрують у собі корінні по­треби та інтереси соціальних суб'єктів; взаємодію полі­тичних сил, які невпинно продукуються суспільними об'єднаннями та ін.

Політичне життя — сукупність духовних, чуттєвих, емоційних, предметних форм політичного буття людини і суспільства, що ха­рактеризують їх ставлення до політики та участь у ній.

Воно включає соціальні суб'єкти, їх потреби та інтере­си, відносини і діяльність, політичні інститути, норми, свідомість і культуру, політичну владу тощо. Між усіма компонентами політичного життя існують прямі або опо­середковані зв'язки, що мають специфічні функції та на­прями діяльності. Політичне життя здійснюється у проце­сах вироблення та реалізації політичних програм (політич­ного курсу), устрою та функціонування політичних систем, владних інститутів і норм, а також у формах участі соціальних суб'єктів у політиці.

Формування політичного життя відбувається під впли­вом культурно-історичних традицій, національних осо­бливостей, економічних, ідеологічних, культурних, пра­вових, релігійних норм. Якісне його вдосконалення, уріз­номанітнення зумовили виникнення складних форм організації політичної сфери — норм політичної участі ін­дивідів, їх об'єднань, спеціалізованих владних органів, держави і механізмів її впливу на соціальне середовище. На політичне життя суспільства значною мірою впливає державне управління.

Сутність і особливості державного управління

Розвиток суспільства, використання його потенціалу безпосередньо залежать від рівня управління соціальними процесами. Необхідність регулювання складних соціаль­них систем, насамперед відносин між великими соціальни­ми групами (класами, народами, націями), надала про­цесові управління політичного характеру. У цьому сенсі політика є конкретним різновидом управління, що здій­снюється з використанням владних повноважень з метою вдосконалення соціальних відносин. Це означає, що суттю політичного управління є свідомий, цілеспрямований

Політичне життя і державне управління 33

вплив суб'єктів політики на суспільство або його частини з метою їх оптимізації (впорядкування, удосконалення, ро­звитку) задля досягнення певних цілей.

У вузькому розумінні державне управління тлумачить­ся як вид виконавчої і розпорядчої діяльності органів дер­жави. Як свідчить досвід людства, суттю державного упра­вління є вплив на суспільні відносини в економічній, полі­тичній, соціальній, духовно-культурній та інших сферах шляхом застосування державно-владних повноважень. Значно більше аспектів охоплює широке розуміння дер­жавного управління.

Державне управління — організуючий вплив держави на суспіль­ство шляхом використання повноважень виконавчої влади, орга­нізації виконання законів, здійснення управлінських функцій з ме­тою комплексного соціально-економічного і культурного розвитку суспільства, окремих територій; втілення державної політики в усі сфери суспільного життя; створення умов для реалізації громадя­нами їх прав і свобод.

Цьому типу притаманні основні ознаки вертикалі ви­конавчої влади: зосередженість на виконанні законів та ін­ших нормативно-правових актів; використання упра­влінськими структурами методів нормотворчості та розпо­ряджання; підзаконний характер практичної діяльності; можливість судового захисту громадянами своїх свобод у разі їх порушення управлінськими органами та посадови­ми особами тощо. Подібність державного управління і ви­конавчо-владного регулювання відображає поділ держав­ної влади на окремі гілки та її об'єктивний вплив на біль­шість соціально організованих явищ і процесів. Попри те, зміст за державного управління значно ширший за зміст здійснення виконавчої влади. Це зумовлено тим, що дер­жавне управління здійснюється і за межами виконавчої вертикалі влади — в діяльності законодавчих і судових ор­ганів, на рівні державних підприємств, установ, організа­цій тощо.

Структуру державного управління утворюють: суб'єк­ти управління — в основному органи виконавчої влади; об'єкти управління — сфери і галузі суспільного життя, на які спрямовано організуючий вплив держави; управлінсь­ка діяльність як вид суспільних відносин, у якій реалізу­ються різноманітні суб'єкт-об'єктні зв'язки та впливи; визначення цілей розвитку системи, яка є середовищем ре­алізації державно-управлінських впливів; формування ор­ганізаційного порядку (системи відносно стабільних зв'яз­ків, посад, норм); формування корпоративної культури