- •10 Предмет і специфіка прикладної політології
- •12 Предмет і специфіка прикладної політології
- •14 Предмет і специфіка прикладної політології
- •16 Предмет і специфіка прикладної політології
- •18 Предмет і специфіка прикладної політології
- •20 Предмет і специфіка прикладної політології
- •22 Предмет і специфіка прикладної політології
- •24 Предмет і специфіка прикладної політології
- •26 Предмет і специфіка прикладної політології
- •28 Предмет і специфіка прикладної політології
- •32 Предмет і специфіка прикладної політології
- •34 Предмет і специфіка прикладної політології
- •36 Предмет і специфіка прикладної політології
- •38 Предмет і специфіка прикладної політології
- •40 Предмет і специфіка прикладної політології
- •42 Предмет і специфіка прикладної політології
- •44 Предмет і специфіка прикладної політології
- •46 Предмет і специфіка прикладної політології
- •48 Предмет і специфіка прикладної політології
- •50 Предмет і специфіка прикладної політології
- •52 Предмет і специфіка прикладної політології
- •54 Предмет і специфіка прикладної політології
- •56 Предмет і специфіка прикладної політології
- •58 Предмет і специфіка прикладної політології
- •60 Предмет і специфіка прикладної політології
- •64 Предмет і специфіка прикладної політології
- •66 Предмет і специфіка прикладної політології
- •68 Предмет і специфіка прикладної політології
- •70 Предмет і специфіка прикладної політології
- •72 Предмет і специфіка прикладної політології
- •74 Предмет і специфіка прикладної політології
- •76 Предмет і специфіка прикладної політології
- •78 Предмет і специфіка прикладної політології
- •80 Предмет і специфіка прикладної політології
- •82 Предмет і специфіка прикладної політології
- •84 Предмет і специфіка прикладної політології
- •88 Предмет і специфіка прикладної політології
- •90 Предмет і специфіка прикладної політології
- •92 Предмет і специфіка прикладної політології
- •94 Предмет і специфіка прикладної політології
- •96 Предмет і специфіка прикладної політології
- •98 Предмет і специфіка прикладної політології
- •100 Предмет і специфіка прикладної політології
- •102 Предмет і специфіка прикладної політології
- •104 Предмет і специфіка прикладної політології
- •108 Предмет і специфіка прикладної політології
- •112 Предмет і специфіка прикладної політології
- •114 Предмет і специфіка прикладної політології
- •116 Предмет і специфіка прикладної політології
- •118 Предмет і специфіка прикладної політології
- •120 Предмет і специфіка прикладної політології
- •122 Предмет і специфіка прикладної політології
- •124 Предмет і специфіка прикладної політології
- •126 Предмет і специфіка прикладної політології
- •128 Предмет і специфіка прикладної політології
- •132 Предмет і специфіка прикладної політології
- •134 Предмет і специфіка прикладної політології
- •136 Предмет і специфіка прикладної політології
- •138 Предмет і специфіка прикладної політології
- •140 Предмет і специфіка прикладної політології
- •144 Предмет і специфіка прикладної політології
- •146 Предмет і специфіка прикладної політології
- •148 Предмет і специфіка прикладної політології
- •150 Предмет і специфіка прикладної політології
- •152 Предмет і специфіка прикладної політології
- •154 Предмет і специфіка прикладної політології
- •156 Предмет і специфіка прикладної політології
- •158 Предмет і специфіка прикладної політології
- •160 Предмет і специфіка прикладної політології
- •164 Предмет і специфіка прикладної політології
- •166 Предмет і специфіка прикладної політології
- •168 Предмет і специфіка прикладної політології
- •Елементи психологічної атаки
92 Предмет і специфіка прикладної політології
I. Ідентифікація змагання. Політичні процеси кампа нії відбуваються не у вакуумі, а в контексті поточних по дій, що визначають думку виборців про те, який кандидат нині є для них найбажанішим і найперспективнішим. Де які кампанії проходять за очевидного домінування одного з політиків (політичних сил), а тому вплив подій, що відбу ваються, непомітний. У будь-якому разі переваги й оцінки виборців ранжуються стосовно бажаних або прийнятних кандидатів.
II. Моделювання переваг виборців з метою визначення критеріїв класифікації ними кандидатів. Слід також з'ясу вати найважливіші для людей риси і якості політиків (по літичних сил). Знання механізму сприйняття політиків (політичних сил) дає змогу спрогнозувати, між ким розгор татиметься основна боротьба, вигідно позиціювати кон кретного політика (силу). Висунуті гіпотези тестують на подальших етапах шляхом аналізу політичних переваг ви борців. Для цього будують просторові (багатовимірні, бага тоступінчасті) моделі, на яких подібні позиції кандидатів розташовують поряд, антагоністичні — подалі одна від од ної. Такі моделі дають змогу бачити складні відносини і взаємозалежності, полегшують процес розробки стратегії.
-
Визначення переваг виборців для позначення меж поля змагання. Цей етап починається з переходу до моделювання рамок змагання. Для цього тестують гіпотези щодо того, які кандидати ведуть боротьбу за голоси на одному і тому самому сегменті політичного ринку, які проблемні сюжети беруть за основу для їх позиціювання. Після окреслення меж змагання починають експеримент із визначення альтернативних шляхів позиціювання свого кандидата (партії).
-
Розгляд альтернативних варіантів стратегії кампанії для з'ясування впливу на виборців позицій кожної із сторін, що беруть участь у виборах; можливе залучення у боротьбу нової фігури; діапазон можливих стратегічних рішень, конструктивні елементи для яких доцільно застосувати на користь певного політика (політичної сили).
З ухвалення стратегічного рішення щодо базової позиції та іміджу політика (політичної сили) починають практичну організацію політичної кампанії.
Положення про цілковиту ідентичність класичного ринку і ринку політичного не поділяв П. Бурдьє, оскільки, на його думку, ринок політики — один із найменш вільних ринків. Однак свобода вибору на ньому обмежена не для всіх його учасників, а передусім для споживачів — громадян (виборців). Цю свободу обмежують такі чинники:
Політичний маркетинг 93
-
тиск на споживачів (політико-ідеологічні ярлики кандидатів, беззастережне делегування виборцями своїх прав обраним депутатам);
-
обмежений асортимент політичного товару (виробники політики пропонують споживачам обмежений вибір ідеологій, серійні заходи, стандартні політичні рішення);
-
професіоналізм виробників — основних гравців на політичному полі (щоб стати справленім актором, необхідно мати спеціальні знання, володіти специфічною мовою і риторикою (для спілкування з необізнаними, розмов з підготовленою публікою), знати правила гри і дотримуватися їх, знати політичні технології).
Отже, політичний ринок передбачає можливість раціонального вибору як домінуючого механізму мотивації покупців, тобто вибору на основі інформації про об'єктивні властивості пропонованого товару. Розмитість ідеологій, програм більшості політичних гравців часто не дає змоги мати об'єктивні знання про споживчі цінності пропонованого ними політичного товару.
Запитання. Завдання
-
Проаналізуйте способи і методи політичного маркетингу, особливості його впливу на розвиток політичного буття.
-
Визначте базові поняття, що становлять категоріальний апарат політичного маркетингу.
-
Охарактеризуйте основні методи виборчої інженерії, що застосовувались в Україні під час виборчих кампаній.
-
Вкажіть основні способи формування іміджу політичного лідера, які, на вашу думку, є конструктивними. Які різновиди політичного іміджу застосовували на парламентських виборах 2006 р. в Україні?
-
Розкрийте специфіку політичного маркетингу. У чому полягає зв'язок між маркетингом політичним і маркетингом комерційним?
-
Охарактеризуйте основні, на ваш погляд, складові іміджу України.
-
У чому полягає значення міжнародного маркетингу для конкретних підприємств і держави?
-
Охарактеризуйте основні проблеми виборчого маркетингу в Україні на сучасному етапі.
-
Проаналізуйте основні етапи виборчого маркетингу.
-
Вкажіть системотворчі елементи політичного ринку.
-
Дайте визначення сегментації політичного ринку. Назвіть її характерні особливості.
-
Здійсніть сегментацію політичного ринку в сучасній Україні.