- •10 Предмет і специфіка прикладної політології
- •12 Предмет і специфіка прикладної політології
- •14 Предмет і специфіка прикладної політології
- •16 Предмет і специфіка прикладної політології
- •18 Предмет і специфіка прикладної політології
- •20 Предмет і специфіка прикладної політології
- •22 Предмет і специфіка прикладної політології
- •24 Предмет і специфіка прикладної політології
- •26 Предмет і специфіка прикладної політології
- •28 Предмет і специфіка прикладної політології
- •32 Предмет і специфіка прикладної політології
- •34 Предмет і специфіка прикладної політології
- •36 Предмет і специфіка прикладної політології
- •38 Предмет і специфіка прикладної політології
- •40 Предмет і специфіка прикладної політології
- •42 Предмет і специфіка прикладної політології
- •44 Предмет і специфіка прикладної політології
- •46 Предмет і специфіка прикладної політології
- •48 Предмет і специфіка прикладної політології
- •50 Предмет і специфіка прикладної політології
- •52 Предмет і специфіка прикладної політології
- •54 Предмет і специфіка прикладної політології
- •56 Предмет і специфіка прикладної політології
- •58 Предмет і специфіка прикладної політології
- •60 Предмет і специфіка прикладної політології
- •64 Предмет і специфіка прикладної політології
- •66 Предмет і специфіка прикладної політології
- •68 Предмет і специфіка прикладної політології
- •70 Предмет і специфіка прикладної політології
- •72 Предмет і специфіка прикладної політології
- •74 Предмет і специфіка прикладної політології
- •76 Предмет і специфіка прикладної політології
- •78 Предмет і специфіка прикладної політології
- •80 Предмет і специфіка прикладної політології
- •82 Предмет і специфіка прикладної політології
- •84 Предмет і специфіка прикладної політології
- •88 Предмет і специфіка прикладної політології
- •90 Предмет і специфіка прикладної політології
- •92 Предмет і специфіка прикладної політології
- •94 Предмет і специфіка прикладної політології
- •96 Предмет і специфіка прикладної політології
- •98 Предмет і специфіка прикладної політології
- •100 Предмет і специфіка прикладної політології
- •102 Предмет і специфіка прикладної політології
- •104 Предмет і специфіка прикладної політології
- •108 Предмет і специфіка прикладної політології
- •112 Предмет і специфіка прикладної політології
- •114 Предмет і специфіка прикладної політології
- •116 Предмет і специфіка прикладної політології
- •118 Предмет і специфіка прикладної політології
- •120 Предмет і специфіка прикладної політології
- •122 Предмет і специфіка прикладної політології
- •124 Предмет і специфіка прикладної політології
- •126 Предмет і специфіка прикладної політології
- •128 Предмет і специфіка прикладної політології
- •132 Предмет і специфіка прикладної політології
- •134 Предмет і специфіка прикладної політології
- •136 Предмет і специфіка прикладної політології
- •138 Предмет і специфіка прикладної політології
- •140 Предмет і специфіка прикладної політології
- •144 Предмет і специфіка прикладної політології
- •146 Предмет і специфіка прикладної політології
- •148 Предмет і специфіка прикладної політології
- •150 Предмет і специфіка прикладної політології
- •152 Предмет і специфіка прикладної політології
- •154 Предмет і специфіка прикладної політології
- •156 Предмет і специфіка прикладної політології
- •158 Предмет і специфіка прикладної політології
- •160 Предмет і специфіка прикладної політології
- •164 Предмет і специфіка прикладної політології
- •166 Предмет і специфіка прикладної політології
- •168 Предмет і специфіка прикладної політології
- •Елементи психологічної атаки
20 Предмет і специфіка прикладної політології
співробітництва і пошуку альтернатив; визначення гостроти, стадії перебігу, явних і прихованих особливостей учасників, психологічного змісту конфлікту (культури, стереотипів поведінки, схильності до ініціатив учасників конфлікту).
-
Політична психологія (фігурує як наукова дисципліна і соціальна практика). Ця дисципліна є відносно самостійною складовою політичної науки. Вона висвітлює особливості стереотипного сприйняття політичних подій, засвоєння людьми політичних цінностей; досліджує настрої масового суспільства; оцінює якості політичних лідерів; виявляє інтереси, потреби і мотиви соціальних груп, індивідів. Важливими змістовими елементами політичної психології є ментальність, переконання, свідомість і самосвідомість, політична поведінка. Знання політичної психології є необхідним чинником функціонування політичної системи, розвитку держави, етносів, особистості, особливо в період докорінних змін у суспільно-політичному житті, що супроводжується, як правило, різкими змінами у масовій свідомості та політичній культурі.
-
Принципи формування та функціонування політичних партій. У сучасній практиці необхідною умовою формування демократичного правління є наявність конкурентної політичної системи. Метою кожної партії є створення, тривале існування певної організаційної структури, налагодження відповідних взаємин між основними її елементами, що сприяє зниженню зовнішніх ризиків і підвищенню її конкурентоспроможності на політичному ринку. Систему сучасних принципів формування політичних партій утворюють: відображення структури потенційного електо-рату і консолідація прихильників певної програми; гнучка реакція на динамічні зміни в суспільстві, а особливо у політичній сфері; вироблення механізму прийняття адекватних, відповідальних рішень; чітке визначення власних організаційних меж і розвиток демократичної практики (плюралізм, терпимість до опонентів, свобода висловлювання думок, підзвітність партійних лідерів рядовим членам партії).
-
Політична участь. У суспільно-політичному житті політична участь охоплює систему форм, методів і засобів впливу на політичні інститути з боку суб'єктів політичних відносин задля досягнення власної мети. Проблема політичної участі пов'язана з електоральним процесом, який включає:
Сутність, функції і структура прикладної політології 21
— передвиборний етап (цілеспрямовану підготовку до виборів, під час якої основні актори електорального процесу визначають стратегію і тактику політичної бо ротьби); ^, g.
— етап виборів (активні дії основних суб єктів виборчо го процесу, які вступають у змагання за голоси виборців);
— поствиборний етап (відкритий загальнонаціональ ний політичний дискурс, що означає підготовку до наступ них виборів).
9. Інформаційні технології. Включають технології добору і обробки інформації, які передбачають аналіз до кументів, спостереження як метод добору первинної со ціальної інформації, опитування та механізм його засто сування. Ці технології забезпечують всебічне вивчення першоджерел, з'ясування особливостей функціонування державних інститутів, громадського впливу на їх діяль ність тощо. Інформаційні технології в сучасних умовах ак тивно використовують для узгодження стереотипів, цілей, соціальних норм, орієнтацій індивідів і соціальних груп. До них належать: Інтернат, ПР-технології, політична ре клама, нейролінгвістичне програмування, формування громадської думки.
10. Виборчі технології. Основою забезпечення резуль татів виборчої кампанії є її ефективна організація й упра вління нею. Для цього створюється команда фахівців (на чальник штабу, прес-секретарі, політологи, юристи, жур налісти, виконавці різних рівнів). Технологічна схема супроводження виборчої кампанії передбачає: оцінювання співвідношення сил кандидатів, орієнтацію виборців та рі вень їх можливої участі. Важливе значення під час вибор чої кампанії має правильна побудова агітаційної роботи. Так, на першій стадії увагу зосереджують на популяриза ції імені кандидата з метою зробити його відомим для ви борців, збудити до нього інтерес. Надалі основні зусилля спрямовуються на формування образу кандидата. Потім висвітлюють основні положення його політичної платфор ми, одночасно зосереджуючись на нейтралізації суперни ків свого кандидата.
Досвід інформаційно-аналітичного супроводження виборчої кампанії дає змогу виокремити основні складові прикладних аналітичних досліджень у цій сфері:
а) попередні дослідження, які допомагають кандидатові прийняти рішення про участь у виборах або відмовитись від неї;