152 Предмет і специфіка прикладної політології

пряму діяльності партії. Для новачків організовують спе­ціальний інформаційний захід, на якому їх знайомлять з лідерами, посадовими особами партії та між собою.

Для підтримання єдності лав, забезпечення обізнаності громадян про справи партії проводять тренінги, курси, об­мін досвідом.

Формування і розвиток політичної партії є копіткою роботою, яка вимагає багато фізичних і матеріальних ре­сурсів. В іншому разі, вона ризикує перетворитися на суто номінальний інститут. Щоб уникнути цього, партія має за­безпечити діяльність розгалуженої адміністративної й ко­мунікаційної інфраструктури; вона повинна мати стабіль­ний імідж, пропонувати переконливі рішення щодо розв'я­зання суспільних проблем; знаходити людей, готових вступити до її лав, навчати активістів; мати стабільні дже­рела фінансування; забезпечити зрозумілий і прозорий процес прийняття внутріпартійних рішень; враховувати думки місцевих організацій, розширювати коло суб'єктів прийняття рішень, яке не повинно обмежуватися най­ближчим оточенням її лідера.

Організаційна структура політичних партій України

За інформацією Міністерства юстиції, станом на 1 липня 2008 року в Україні зареєстровано 148 політичних партій. У всіх регіонах України відповідні структурні утворення мають лише 27 політичних партій. Діяльність 35-ти політичних партій поширюється на менш ніж поло­вину регіонів України (від 13 до 1). Не мають жодного за­реєстрованого структурного утворення 11 політичних пар­тій. Найбільше зареєстрованих обласних, районних, місь­ких партійних організацій є в Донецькій (1709), Дніпропетровській (1262), Київській (1152), Харківській (1119), Одеській (1084) областях. У Автономній Республі­ці Крим зареєстровано 77 республіканських та 757 районних у містах організацій. У місті Києві зареєстровано 96 місь­ких та 489 районних організацій; у Севастополі — 71 міську і 96 районних організацій політичних партій.

У 2007 р. 4,6% громадян України були членами полі­тичних партій. Понад 83% громадян України протягом 1993—2007 pp. не входили до жодної політичної партії чи громадської організації. Рівень довіри громадян до політич­них партій залишається невисоким; майже половина грома­дян України не є прибічниками жодної політичної партії.

формування і забезпечення діяльності політичної партії 153

Чи не найвразливішою ланкою партійної системи є партійна ідеологія, яка в українських реаліях має дивні поєднання, — «ліві консерватори», «праві ліберали», «зе­лені бізнесмени», «жінки, які не відстоюють тендерної рів­ності» тощо. Дефіцит чітко ідеологічно ідентифікованих політичних партій є причиною формування антипартій-них стереотипів масової свідомості, заміщення ідеології постаттю партійного лідера, при зміні якого нерідко руй­нується вся партійна структура.

В українських реаліях більшість політичних партій нехтує постійною роботою з партійного будівництва і намагається виграти вибори за рахунок використання технологій під час виборчої кампанії. їх інтерес до гро­мадської думки обмежується лише контролем за рей­тингами, відповідно до показників яких коригують пе­редвиборні зусилля. Нерідко спеціально фабрикують і поширюють «рейтинги», а послідовних кроків щодо ін­формування громадян про власну діяльність вони май­же не роблять.

Негативний імідж політичних партій породжений не­спроможністю багатьох із них сформулювати чітку, пере­конливу і реалістичну програму, яка вирізняла б їх серед інших партій і давала виборцям відповіді на запитання про її курс і наміри.

Закон «Про вибори народних депутатів України» (2002) значно розширив можливості політичних партій Щодо контролю за дотриманням законодавства про вибори і забезпечення прав громадян на виборах за рахунок переходу до пропорційної виборчої системи. Політичні партії одержали право брати участь у формуванні вибор­чих комісій і делегуванні офіційних спостерігачів для ро­боти на кожній виборчій дільниці. Однак більшість із них виявилися поки що неспроможними охопити своїми пред­ставниками всі виборчі дільниці.

.' Українські політичні партії приділяють недостатньо Уваги виборам до місцевих органів влади. Брак організа­ційної спроможності та особистостей, які гідно могли б представляти партію на місцевому рівні, призводить до того, що більшість політичних партій беруть лише епізо­дичну участь у змаганні за 430 тисяч виборчих посад депу­татів та голів міських, районних, обласних, сільських, се­лищних рад. Відтак імідж політичних партій України без­посередньо залежить від іміджу вищих органів влади. Для зміцнення політичних партій необхідні інтенсивна кому-