ББК 66.01 П50

Рекомендовано Міністерством освіти і науки України

як навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів

(Лист № 1.4/18-Г-1823 від 15.07.2008 р.)

У посібнику висвітлено сутність і загальні засади при­кладної політології, прикладних політичних технологій, їх місце і роль у політичній практиці, особливості застосування у розв'язанні проблем політичного життя, забезпеченні конку­рентних переваг на політичному ринку, досягнення політично­го результату. Розкрито специфіку політичного маніпулюван­ня і можливості протидії йому. З'ясовано зміст і функціональ­ну роль прикладних політичних досліджень (систематизації та оброблення інформації, політичного аналізу, політичного прогнозування, політичного консультування, моделювання по­літичних процесів). Містить короткий термінологічний слов­ник, запитання, завдання для самостійної роботи.

Для студентів вищих навчальних закладів, усіх, хто пра­гне пізнати особливості політичного життя в Україні.

Колектив авторів:

Бойко О. Д., Горбатенко В. П., Денисюк С. Г., Зеленько Г. І., Коваленко А. О., Корнієнко В. О., Кукуруз О. В., Мірошниченко Ю. Р., Моисеев В. А., Смолянкж В. Ф., Теремко В. В., Шиян А. А.

Рецензенти:

доктор політичних наук, професор Карбунов О. В.; доктор політичних наук, професор Храмов В. О.; доктор філософських наук, професор Воронкова В. Г.

© Бойко 0. Д., Горбатенко В. П., Денисюк С. Г. та ін., 2008 ISBN 978-966-580-270-9 © ВЦ «Академія», оригінал-макет, 2008

Зміст

1. Предмет і специфіка прикладної політології

В. П. Горбатенко 1.1. Сутність, функції і структура

прикладної політології 9

Сутність прикладної політології 10

Функції прикладної політології 16

Структура прикладної політології 17

Методологія і методи

прикладної політології 23

В. Ф. Смолянкж 1.2. Політичне життя

і державне управління 31

Сутність і особливості

державного управління 32

Залежність якості політичного життя від типу політичного (державного) управління 37

Соціотехніка політичного (державного) управління 44

Ю. Р. Мірошниченко 1.3. Підготовка і прийняття державно-політичних рішень

Сутність, класифікація і особливості практичної реалізації державно-політичних рішень 51

Процедура підготовки і прийняття державно-політичних рішень 58

В. О. Корнієнко 1.4. Політичний маркетинг 65

Сутність, функції та види

політичного маркетингу 66

Еволюція наукових поглядів

на політичний маркетинг 72

Державний політичний маркетинг 74

Міжнародний політичний маркетинг

Технологічні аспекти

політичного маркетингу 81

Системотворчі елементи

політичного ринку 83

Сегментація політичного ринку 84

Стратегічне позиціювання політичного продукту 91

В. 0. Корнієнко 1.5. Політичний менеджмент 94

Сутність, особливості і функції політичного менеджменту 95

Різновиди політичного менеджменту 100

Об'єкт і предмет

політичного менеджменту 102

Методологічний інструментарій політичного менеджменту 103

Етико-моральні аспекти

політичного менеджменту 110

Політичний технологічний процес як механізм суб'єкт-об'єктної взаємодії 112

Політична культура як чинник політичного менеджменту 115

Роль мотивації в досягненні цілей політичного менеджменту 116

Управління політичною ситуацією 123

Управління комунікаційними процесами 127

Г. І. Зеленько 1.6. Формування і забезпечення

діяльності політичної партії 135

Принципи формування

політичної партії 136

Організація роботи з членами

і прихильниками партії 139

Внутрішня організація

політичної партії 143

Моніторинг, ефективності

партійної структури 146

Напрями діяльності політичної партії 147

Планування діяльності

партійної організації 149

Діяльність партії

щодо поповнення своїх лав 151

Організаційна структура

політичних партій України 152

Г. І. Зеленько 1.7. Політична участь як показник

якості політичного режиму 156

Природа і сутність політичної участі 157

Політичне відчуження 163 Особливості політичної участі

громадян України 165

2. Прикладні політичні технології

В. 0. Корнієнко 2.1. Політичні технології

у політичній практиці 170

Особливості застосування

політичних технологій 171

Політичні технології як інструмент політичної практики 177

Практичне використання

політичних технологій 180

В. А. Моисеев 2.2. Паблік рілейшнз (ПР) у політичній сфері

ПР як сфера професійної діяльності 197

Сутність і принципи ПР 198 Особливості реалізації

можливостей ПР 200

Функції ПР 202

ПР у системі менеджменту 204

ПР у політичному менеджменті 205

ПР у системі маркетингу 206 ПР у формуванні політичного іміджу 209 Інформаційно-посередницькі

функції ПР 210

Засоби реалізації завдань ПР 211

ПР як інструмент політики

і державного управління 216

ПР у державному управлінні

і місцевому самоврядуванні 220

ПР-структура в політичних організаціях та органах управління 223

Псевдотехнології ПР 224

О. В. Кукуруз 2.3. Виборчі технології

Виборчі технології як засіб регулювання електоральної поведінки 230

Класифікація виборчих технологій 233

Особливості основних типів

виборчих технологій 238

О. В. Кукуруз 2.4. Регулювання політичних конфліктів 256

Сутність політичного конфлікту й основні етапи управління конфліктними ситуаціями 257

Аналіз причин

політичних конфліктів 259

Методи врегулювання

політичних конфліктів 264

Форми вирішення

політичних конфліктів 268

В. 0. Корнієнко 2.5. Політичний імідж як чинник позиціювання суб'єкта політики

Формування іміджу

політичних акторів 270

Імідж політичного лідера

як суспільно-політичний феномен 273

Особливості формування іміджу політичної партії 282

0. Д. Бойко 2.6. Політичне маніпулювання

Політичне маніпулювання

як вид психологічного впливу 295

Принципи

політичного маніпулювання 297

Мішені політичного маніпулювання 301

Об'єкти політичного маніпулювання 317

Механізм політичної маніпуляції 319

Методи та прийоми маніпулювання 321

Технологія реалізації

маніпулятивного впливу 329

Форми і методи боротьби з чутками 345

Захист від політичного

маніпулювання 347

3. Прикладні політичні дослідження

A. 0. Коваленко 3.1. Систематизація

і оброблення інформації 365

Аналіз документів і їх різновидів 366

Особливості вивчення

документальних джерел 369

Вимоги до якості

документальної інформації 374

Спостереження як засіб збору первинної політичної інформації 377 Опитування і механізм його використання 384

B. В. Теремко З.2. Прикладний політичний аналіз 390

Сутнісні характеристики прикладного політичного аналізу 391 Методологічні підходи і методи прикладного політичного аналізу 395 Особливості здійснення прикладного політичного аналізу 404 Інформаційне забезпечення прикладного політичного аналізу 407

B. П. Горбатенко 3.3. Політичне прогнозування 409

Сутність, можливості і межі політичного прогнозування 410

Методи політичного прогнозування

і особливості їх застосування 417

Процедури та етапи прогнозування

у сфері політики 422

Розвиток політичної системи, формування державної політики 428

Прогнозування механізмів виникнення,

ескалації політичних конфліктів

і запобігання їм 432

Передбачення і забезпечення результатів виборчих кампаній 434

Прогнозування можливих наслідків політичних рішень 435

С В. Горбатенко 3.4. Політичне консультування 438

Зміст і функції

політичного консультування 439

Особливості взаємодії політичних

консультантів і суб'єктів

політичної діяльності 443

Основні напрями

політичного консультування 445

C. Г. Денисюк 3.5. Моделювання політичних процесів А. А. Шиян Сутність математичного

моделювання політичних процесів 453

Теорія ігор та її місце

в практичній політології 455

Способи застосування моделювання

у практичній політології 460

Короткий термінологічний словник 465

_1.

Предмет і специфіка прикладної політології

Політологія як наука функціонує на теоретичному і прикладному (практичному)рівнях, які, взаємодіючи, до­повнюють один одного. Адже без збору, класифікації, ана­лізу матеріалу, який дає політична діяльність, вона при­речена на виродження в схоластику. Водночас без теоре­тичного осмислення подій і фактів неможливо зрозуміти їх сенс, логіку виникнення і розвитку, побачити цілісну картину політичного буття. Саме взаємодія цих рівнів політичного знання зумовлює повноцінний розвиток по­літичної науки. Крім того, політологія формує здат­ність до критичного мислення, оцінювання політичних режимів, інститутів, окремих акцій. Як прикладне екс­пертне знання вона описує і прогнозує індивідуальну, гру­пову поведінку у сфері владних відносин.

1.1. Сутність, функції і структура прикладної політології

У широкому значенні політологія є комплексом різних дисциплін, що вивчають політику; вона системно охоплює теорію і практику політичного розвитку та політичної

10 Предмет і специфіка прикладної політології

діяльності. До теорії політики передусім належить завдан­ня пізнання, осмислення і пояснення різноманітних полі­тичних явищ.

Сутність прикладної політології

Прикладна політологія розглядає проблеми, пов'язані з ефективною реалізацією політики в суспільній практиці, сприяє забезпеченню інтересів суб'єктів політики (сус­пільства, держави, особистості). За теоретичним рівнем політології вгадується постать ученого, науковця, за при­кладним — особистість консультанта, політтехнолога, по­кликаного аналітично оцінити конкретну проблему й за­пропонувати рекомендації щодо реалізації інтересів суб'єкта політики, пошуку оптимальних шляхів їхнього забезпечення.

Теоретичні аспекти політичної науки переважно розро­бляють в університетах і науково-дослідницьких центрах, а прикладну політологію впроваджують у життя агенції і радники уряду, політичних партій тощо. Теорія політоло­гії збирає, аналізує і систематизує інформацію, створює концепції, моделі, які можуть бути використані в подаль­ших наукових дослідженнях. Прикладна політологія зби­рає та обробляє актуальну інформацію, необхідну для уточнення, коригування або реформування поточної полі­тики. Теорія зорієнтована на довготривалу перспективу, прикладна наука — на конкретну політичну ситуацію. При цьому не існує жорсткої відокремленості політичної теорії від політичної практики, яка завжди підтверджу­ється конкретними теоретичними положеннями. Для роз­межування теоретичної і прикладної сторін політичної науки використовують різноманітні критерії (табл. 1.1).

Фундатором прикладної політології вважають амери­канського вченого Чарлза Мерріама (1874—1953), який у 1921 р. звернувся до фахівців із закликом про створення прикладної науки про політику, головними прийомами якої мають бути методи, що використовують у психології й статистиці. Цей заклик підтримали соціальний психолог, психіатр, фундатор соціометрії Джекоб-Леві Морено (1892 — 1974), політичний психолог Гарольд Лассвел (1902— 1978), спеціаліст у галузі кількісного аналізу поглядів і позицій людей Джон Геллап (1901—1984), засновник тео­рії груп Артур Бентлі (1870—1957) та ін. Розвитку при­кладних політологічних досліджень слугували ідеї Тол-

Сугність, функції і структура прикладної політології 11

Таблиця 1.1

Критерії розмежування фундаментальних і прикладних досліджень у політології

	Критерії	Фундаментальне дослідження	Прикладне дослідження
1	Мета (функція)	Пізнавальна (пізнання механізмів, закономірностей)	Перетворювальна (використання пізнаних механізмів)
2	Роль суб'єкта аналізу	Об'єктивна (відсторонено- нейтральна)	Суб'єктивна (активно-зацікавлена)
3	Зв'язок теорії з практикою	Опосередкований	Безпосередній
4	Фаза пізнавального циклу	Від збору й опису емпірично -конкретних даних до абстрактно-теоретичних моделей	Від абстрактно-теоретичних моделей до конкретного їх синтезу в практичних технологіях
5	Просторово-часові виміри	В основному не жорстко лімітовані простір і час	Локальність простору і ліміт часу

котта Парсонса (1902—1979), який досліджував взає­мозв'язок між структурою і функціями основних складо­вих соціальних систем; Девіда Істона (нар. 1917), котрий аналізував механізм зворотного зв'язку між результатами політичного курсу, підтримкою політичної системи населен­ням та вимогами громадян до неї; Карла Дойча (нар. 1912), який вивчав подібність між процесами комунікації та кон­тролю, що розвиваються в людському мозку, та відповід­ними функціями елементів політичної системи; Габріеля Алмонда (1911—2002), який зосереджував увагу на порів­нянні політико-системних характеристик промислових та аграрних країн; фундаторів загальної системної методоло­гії К. Вінера та Л. Берталанфі, які пропонували перетвори­ти системне мислення на новий світогляд, що сприяв би збереженню позитивних людських цінностей.

Формування прикладної політології відбувалося пере­важно на американських теренах. Це було спричинено неможливістю в міжвоєнній Європі (1920—1940) незалеж­ного політичного аналізу, оскільки у більшості європейсь­ких країн політичні дослідження підпорядковувались ідеологічним і політико-пропагандистським завданням.