- •10 Предмет і специфіка прикладної політології
- •12 Предмет і специфіка прикладної політології
- •14 Предмет і специфіка прикладної політології
- •16 Предмет і специфіка прикладної політології
- •18 Предмет і специфіка прикладної політології
- •20 Предмет і специфіка прикладної політології
- •22 Предмет і специфіка прикладної політології
- •24 Предмет і специфіка прикладної політології
- •26 Предмет і специфіка прикладної політології
- •28 Предмет і специфіка прикладної політології
- •32 Предмет і специфіка прикладної політології
- •34 Предмет і специфіка прикладної політології
- •36 Предмет і специфіка прикладної політології
- •38 Предмет і специфіка прикладної політології
- •40 Предмет і специфіка прикладної політології
- •42 Предмет і специфіка прикладної політології
- •44 Предмет і специфіка прикладної політології
- •46 Предмет і специфіка прикладної політології
- •48 Предмет і специфіка прикладної політології
- •50 Предмет і специфіка прикладної політології
- •52 Предмет і специфіка прикладної політології
- •54 Предмет і специфіка прикладної політології
- •56 Предмет і специфіка прикладної політології
- •58 Предмет і специфіка прикладної політології
- •60 Предмет і специфіка прикладної політології
- •64 Предмет і специфіка прикладної політології
- •66 Предмет і специфіка прикладної політології
- •68 Предмет і специфіка прикладної політології
- •70 Предмет і специфіка прикладної політології
- •72 Предмет і специфіка прикладної політології
- •74 Предмет і специфіка прикладної політології
- •76 Предмет і специфіка прикладної політології
- •78 Предмет і специфіка прикладної політології
- •80 Предмет і специфіка прикладної політології
- •82 Предмет і специфіка прикладної політології
- •84 Предмет і специфіка прикладної політології
- •88 Предмет і специфіка прикладної політології
- •90 Предмет і специфіка прикладної політології
- •92 Предмет і специфіка прикладної політології
- •94 Предмет і специфіка прикладної політології
- •96 Предмет і специфіка прикладної політології
- •98 Предмет і специфіка прикладної політології
- •100 Предмет і специфіка прикладної політології
- •102 Предмет і специфіка прикладної політології
- •104 Предмет і специфіка прикладної політології
- •108 Предмет і специфіка прикладної політології
- •112 Предмет і специфіка прикладної політології
- •114 Предмет і специфіка прикладної політології
- •116 Предмет і специфіка прикладної політології
- •118 Предмет і специфіка прикладної політології
- •120 Предмет і специфіка прикладної політології
- •122 Предмет і специфіка прикладної політології
- •124 Предмет і специфіка прикладної політології
- •126 Предмет і специфіка прикладної політології
- •128 Предмет і специфіка прикладної політології
- •132 Предмет і специфіка прикладної політології
- •134 Предмет і специфіка прикладної політології
- •136 Предмет і специфіка прикладної політології
- •138 Предмет і специфіка прикладної політології
- •140 Предмет і специфіка прикладної політології
- •144 Предмет і специфіка прикладної політології
- •146 Предмет і специфіка прикладної політології
- •148 Предмет і специфіка прикладної політології
- •150 Предмет і специфіка прикладної політології
- •152 Предмет і специфіка прикладної політології
- •154 Предмет і специфіка прикладної політології
- •156 Предмет і специфіка прикладної політології
- •158 Предмет і специфіка прикладної політології
- •160 Предмет і специфіка прикладної політології
- •164 Предмет і специфіка прикладної політології
- •166 Предмет і специфіка прикладної політології
- •168 Предмет і специфіка прикладної політології
- •Елементи психологічної атаки
68 Предмет і специфіка прикладної політології
керовані певною партією, соціальною групою, лідером тощо. Макросередовище — глобальні чинники (економічні, соціальні, політичні, психологічні, демографічні та ін.);
г) аналіз ринкових можливостей партій, суспільних інституцій, ідей, особистостей;
Iі) вироблення оцінних і прогнозних моделей політичного попиту, життєвого циклу об'єктів і суб'єктів політики (партій, програм, ідей), а також політичної поведінки суб'єктів політики.
Основними видами політичного маркетингу є:
-
державний політичний маркетинг — створення і просування державних програм (економічних, соціальних, оборонних та ін.); відтворення і розподіл адміністративно-кадрового ресурсу державної влади; розроблення і просування нормативно-правових актів; виробництво і просування інформаційної продукції державних ЗМІ; реклама державних установ і державних діячів, створення державного бренду; формування загальнонаціональної ідеології; задоволення потреби в державній кар'єрі і ста-тусності в обмін на політичну лояльність тощо;
-
партійно-політичний маркетинг — галузь політичного маркетингу, теорія і практика діяльності політичних партій, блоків, союзів, рухів у сфері виробництва, просування, розподілу і обміну політичної продукції. Основними напрямами цієї діяльності є створення і просування партійних програм; просування і розподіл партійних кадрів; лобіювання партійних інтересів в органах державної влади; реклама партій і партійних лідерів;
-
міжнародний (зовнішньополітичний) маркетинг — відносини між державами, міжнародними політичними союзами, блоками, альянсами щодо встановлення і розподілу зон політичного впливу, легітимації сфер геополітич-них інтересів;
-
виборчий маркетинг — сфера, де продаються і купуються послуги по літконсультантів, фахівців у сфері зв'язків із громадськістю, політичної реклами, іміджмейкер-ства, які спеціалізуються на проведенні виборчих кампаній.
Нині маркетингові відносини пронизують усі сфери суспільного життя, в т. ч. сферу політичної влади, яка завжди була об'єктом великих прагнень, купівлі, продажу, обміну. Це дає підставу стверджувати, що політичний маркетинг як соціальна практика існував з моменту появи прагнення привласнити політичну владу.
Технології, прийоми політичного маркетингу формувалися не одне століття. Паралельно відбувалося концеп-
Пояітичний маркетинг 69
туальне осмислення маркетингового досвіду в політичній сфері, утверджувалося розуміння того, що маркетинговий підхід передбачає функціонування політичного ринку як найважливішого інституту демократичного суспільства, своєрідного механізму, що поєднує покупців (попит) і про-давців (постачальників) політичних товарів і послуг, які мають особливу специфіку.
Маркетинг у політиці означає орієнтацію діяльності на задоволення сподівань, політичних уподобань виборців-Кількість охоплених електоральних груп залежить від специфіки завдань партії, кандидата чи виборчого об'єД' нання, рівня, різновидів виборів, референдумів тощо. Наприклад, якщо відома чисельна партія бореться за можливість створення великої та впливової депутатської фракції» вона змушена буде задіяти одні маркетингові методи, а якщо у парламентських виборах бере участь нове чи маловідоме політичне об'єднання, використовуються інші маркетингові прийоми й технології.
За багатьма своїми ознаками політичний маркетинг подібний до маркетингу в економічній сфері, проте він має певні специфічні особливості (табл. 1.2).
Таблиця 1.2
Спільні та відмінні ознаки маркетингу в економічній і політичній сферах
Маркетинг в економічній сфері |
Маркетинг у політичній сфері |
1 |
2 |
Товар наділений такими якостями, як колір, форма; існують способи демонстрації покупцю, позиціювання |
Політик демонструє суспільству свій зовнішній вигляд, поведінку тощо |
Товар має етикетку, марку, певну популярність |
Політик висувається партією, має репутацію консерватора або новатора, досвід попередньої діяльності та ін. |
3 кожним товаром ' асоціюється сервісна програма (набір благ, який споживач одержить, придбавши його) |
Політик пропонує свою платформу, пояснює способи майбутніх дій, називає блага, які одержить виб орець, віддавши за нього свій голос |
Для здобуття популярності У споживачів товар слід доставити на місце продажу, прорекламувати |
Використання подібних технологій сприяє просуванню на ринку і рекламуванню політика |