16.Інтегральні методи фінансової діагностики підприємств: дискримінантний аналіз.

 У Німеччині дискримінантний аналіз використовують 60% банків, тоді як традиційні аналітичні методи – лише 5%.

 У разі відсутності необхідної бази даних можна використовувати відповідну інформацію по інших банках чи по економіці в цілому.

 Провідні українські банки володіють ресурсним та інформаційним потенціалом для самостійної розробки крединих скорингів

 Розрахунки показують, що сумарні витрати самостійної розробки скорингових моделей суттєво нижчі, ніж у разі закупки їх у спеціалізованих фірм. Окрім того, значно вищим є рівень адаптованості моделей до специфічних умов діяльності банків та їх клієнтури.

 Банк потребує більше 20 класи фікаційних моделей: чим більше моделей, тим вища якість (точність) оцінок.

Базовий алгоритм багатофакторної дискримінантної моделі

для розрахунку інтегрального показника має такий вигляд:

Z = а1 К1 + а2 К2 + а3 К3 + а4 К4 + а5 К5 + аnКn – a0,

де Z - базовий інтегральний показник фінансового стану

боржника-юридичної особи;

 К1 , К2 ..Кn - фінансові коефіцієнти, що розраховуються на

базі фінансової звітності боржника;

 а1, а2.... аn - ваги дискримінантної моделі (вагові

коефіцієнти);

 а0 - вільний член дискримінантної моделі.

Важливо: значення вагового коефіцієнта не означає питому вагу

відповідного фінансового коефіцієнта у структурі інтегрального

показника Розмах варіації значень показників у межах однієї групи елементів має бути

мінімальним, а міжгрупова варіація показників - максимальною.

Дискримінантний критерій ():

 (а) = QSb (а) / QSw (а) --- max

 QSb (а) - міжгрупова варіація залежної змінної (Sum of Squares betwen groups)

 QSw (а) - внутрішньогрупова варіація залежної змінної (Sum of Squares within groups)

 Для тестування рівня дотримання дискримінантного критерію (умови максимально чіткого розмежування груп елементів) використовується критерій “лямбда Вілкса” (Wilk‟s Lambda) і описується таким алгоритмом: Lw = 1/ (1 - )

Lw - значення критерію лямбда Вілкса

17.Карти збалансованих показників

Система збалансованих показників, BSC – це система стратегічного управління компанією на підставі вимірювання й оцінки її ефективності по набору оптимально підібраних показників, які відображають усі аспекти діяльності організації, як фінансові, так і нефінансові

Структура, яка допомагає організації перевести стратегію в опер. цілі, які забез.й відповідну поведінку людей, її реалізацію.

Інструмент управління й контролю ефективності діяльності компанії в цілому, а також її підрозділів, менеджерів і співробіт. в контексті досягнення стратегічних цілей компанії

Імплементація BSC:

 Формулювання місії та загальних стратегічних орієнтирів діяльностіпідприємства;

 Групування страт. цілей в розрізі окремих напрямків:

а) Фінансова сфера (Фін. параметри підприємства, які задовільняли б капіталодавців).

б) Ринок/споживачі (Параметри продукції та послуг, які задов.б споживачів, і дозволили реалізувати місію підприємства).

в) Виробнича сфера/ операційна діяльність (Оптимальні для досягнення цілей підпр. параметри виробничої діяльності).

г) Персонал / інновації (Критерії розв. кадрового та інноваційного потенціалу для досягнення стратегічних цілей).

Key perfomance indicators (KPI): ключові індикатори діяльності

 КРІ для кожного підприємства підбираються індивідуально;

 Правило SMART: показники мають бути S(простими в розрахунках), M(вимірювані), A (реальні в досягненні), R (релевантні), T (обмежені в часі)