- •1. Поняття і предмет земельного права.
- •2. Методи регулювання в земельному праві.
- •3. Принципи земельного права.
- •4. Система земельного права.
- •5. Історія розвитку земельного права.
- •6. Джерела земельного права.
- •7. Повноваження Верховної Ради України у галузі земельних відносин.
- •8. Повноваження Кабінету Міністрів України у галузі земельних відносин.
- •9. Повноваження органів місцевого самоврядування у галузі земельних відносин.
- •11. Поняття та основні ознаки права власності на землю.
- •12. Земля як об'єкт права власності.
- •13. Суб'єкти права власності на землю.
- •14. Право приватної власності на землю.
- •15. Право комунальної власності на землю.
- •16. Право державної власності на землю.
- •17. Право власності на землю іноземних громадян, іноземних юридичних осіб та іноземних держав.
- •18. Право спільної власності на землю.
- •19. Права й обов'язки власників земельних ділянок.
- •20. Право постійного землекористування.
- •21. Право орендного землекористування.
- •22. Право концесійного землекористування.
- •23. Права і обов'язки землекористувачів.
- •24. Поняття і види земельних сервітутів.
- •25. Поняття і зміст добросусідства в земельному праві.
- •27. Основні підстави й умови набуття прав на землю громадянами і юридичними особами.
- •28. Умови і порядок придбання та передачі земельних ділянок громадянами.
- •31. Продаж земельних ділянок державної чи комунальної власності.
- •29. Порядок передачі земельних ділянок в оренду.
- •30. Документи що посвідчують право на земельну ділянку.
- •32. Застава земельних ділянок.
- •33. Відчуження земельних ділянок за рішенням суду.
- •34. Підстави припинення права власності на земельну ділянку.
- •35. Підстави для примусового припинення права на земельну ділянку.
- •37. Способи захисту прав на земельні ділянки.
- •38. Гарантії права власності на земельну ділянку.
- •39. Склад та категорії земель в Україні.
- •40. Встановлення та зміна цивільного призначення земель.
- •41. Землі сільськогосподарського призначення.
- •42. Землі фермерського господарства.
- •43. Земельні ділянки особистих селянських господарств.
- •44. Землі для сінокосіння і випасання худоби.
- •45. Земельні ділянки для садівництва та городництва.
- •46. Землі житлової та громадської забудови.
- •47. Земельні ділянки для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і гаражного будівництва.
- •48. Землі природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення.
- •49. Землі оздоровчого призначення.
- •50. Землі рекреаційного призначення.
- •51. Землі історико-культурного призначення.
- •52. Землі лісовою фонду та їх використання.
- •53. Землі водного фонду, їх склад та використання.
- •54. Прибережні захисні смуги.
- •55. Землі промисловості
- •56. Землі зв'язку.
- •57. Землі оборони.
- •58. Землі енергетичних систем.
- •59. Землі міського електротранспорту.
- •60. Землі транспорту.
- •61. Землі залізничного транспорту.
- •62. Землі автомобільного транспорту.
- •63. Землі авіаційного транспорту.
- •64. Землі морського та річкового транспорту.
- •65. Землі трубопровідного транспорту.
- •66. Підстави відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам.
- •67. Вирішення земельних спорів та органи, що їх здійснюють.
- •68. Поняття та зміст охорони земель.
- •69. Рекультивація порушених земель.
- •70. Поняття техногенного забруднення земель і особливості їх використання.
- •71. Деградовані і малопродуктивні землі.
- •72. Межі районів сіл, селищ, міст, районів у містах.
- •73. Загальнодержавні програми використання та охорони земель.
- •74. Зонування земель.
- •75. Поняття і зміст землеустрою.
- •76. Організація та порядок здійснення землеустрою.
- •77. Державний контроль за використанням та охороною земель.
- •78. Моніторинг земель.
- •79. Державний земельний кадастр.
- •80. Плата за землю.
- •81. Поняття та особливості цивільно-правового обігу земельних ділянок.
- •82. Особливості спадкування земельних ділянок.
- •85. Продаж земельних ділянок на конкурентних засадах.
- •88. Кримінальна відповідальність за порушення земельного законодавства.
- •89. Адміністративна відповідальність за порушення земельного законодавства.
- •91. Матеріальна відповідальність за земельні правопорушення.
- •92. Дисциплінарна відповідальність за земельні правопорушення.
1. Поняття і предмет земельного права.
2. Методи регулювання в земельному праві.
3. Принципи земельного права.
4. Система земельного права.
5. Історія розвитку земельного права.
6. Джерела земельного права.
7. Повноваження Верховної Ради України у галузі земельних відносин.
8. Повноваження Кабінету Міністрів України у галузі земельних відносин.
9. Повноваження органів місцевого самоврядування у галузі земельних відносин.
10. Право власності на землю.
11. Поняття та основні ознаки права власності на землю.
12. Земля як об'єкт права власності.
13. Суб'єкти права власності на землю.
14. Право приватної власності на землю.
15. Право комунальної власності на землю.
16. Право державної власності на землю.
17. Право власності на землю іноземних громадян, іноземних юридичних осіб та іноземних держав.
18. Право спільної власності на землю.
19. Права й обов'язки власників земельних ділянок.
20. Право постійного землекористування.
21. Право орендного землекористування.
22. Право концесійного землекористування.
23. Права і обов'язки землекористувачів.
24. Поняття і види земельних сервітутів.
25. Поняття і зміст добросусідства в земельному праві.
26. Правовий режим зон, які підлягають спеціальній охороні.
27. Основні підстави й умови набуття прав на землю громадянами і юридичними особами.
28. Умови і порядок придбання та передачі земельних ділянок громадянами.
29. Порядок передачі земельних ділянок в оренду.
30. Документи що посвідчують право на земельну ділянку.
31. Продаж земельних ділянок державної чи комунальної власності.
32. Застава земельних ділянок.
33. Відчуження земельних ділянок за рішенням суду.
34. Підстави припинення права власності на земельну ділянку.
35. Підстави для примусового припинення права на земельну ділянку.
36. Класифікація земельної ділянки.
37. Способи захисту прав на земельні ділянки.
38. Гарантії права власності на земельну ділянку.
39. Склад та категорії земель в Україні.
40. Встановлення та зміна цивільного призначення земель.
41. Землі сільськогосподарського призначення.
42. Землі фермерського господарства.
43. Земельні ділянки особистих селянських господарств.
44. Землі для сінокосіння і випасання худоби.
45. Земельні ділянки для садівництва та городництва.
46. Землі житлової та громадської забудови.
47. Земельні ділянки для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і гаражного будівництва.
48. Землі природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення.
49. Землі оздоровчого призначення.
50. Землі рекреаційного призначення.
51. Землі історико-культурного призначення.
52. Землі лісовою фонду та їх використання.
53. Землі водного фонду, їх склад та використання.
54. Прибережні захисні смуги.
55. Землі промисловості
56. Землі зв'язку.
57. Землі оборони.
58. Землі енергетичних систем.
59. Землі міського електротранспорту.
60. Землі транспорту.
61. Землі залізничного транспорту.
62. Землі автомобільного транспорту.
63. Землі авіаційного транспорту.
64. Землі морського та річкового транспорту.
65. Землі трубопровідного транспорту.
66. Підстави відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам.
67. Вирішення земельних спорів та органи, що їх здійснюють.
68. Поняття та зміст охорони земель.
69. Рекультивація порушених земель.
70. Поняття техногенного забруднення земель і особливості їх використання.
71. Деградовані і малопродуктивні землі.
72. Межі районів сіл, селищ, міст, районів у містах.
73. Загальнодержавні програми використання та охорони земель.
74. Зонування земель.
75. Поняття і зміст землеустрою.
76. Організація та порядок здійснення землеустрою.
77. Державний контроль за використанням та охороною земель.
78. Моніторинг земель.
79. Державний земельний кадастр.
80. Плата за землю.
81. Поняття та особливості цивільно-правового обігу земельних ділянок.
82. Особливості спадкування земельних ділянок.
83. Окремі види договорів щодо земельних ділянок.
84. Види та зміст цивільно-правових угод щодо земельних ділянок.
85. Продаж земельних ділянок на конкурентних засадах.
86. Поняття юридичної відповідальності за земельні правопорушення.
87. Земельне правопорушення як підстава юридичної відповідальності.
88. Кримінальна відповідальність за порушення земельного законодавства.
89. Адміністративна відповідальність за порушення земельного законодавства.
90. Цивільно-правова відповідальність за порушення земельного законодавства.
91. Матеріальна відповідальність за земельні правопорушення.
92. Дисциплінарна відповідальність за земельні правопорушення.
93. Проблема визначення спеціального виду юридичної відповідальності за порушення земельного законодавства.
1. Поняття і предмет земельного права.
Центральне місце в питаннях внутрішньої організації і побудови системи права належить проблемі виділення галузей права. Будь-яка галузь права, будучи зведеною в систему сукупністю правових норм, характеризується наявністю специфічних ознак, які відрізняють її від інших галузей. До цих ознак належать предмет і метод правового регулювання, принципи, на яких базується дана галузь права, функції, які вона призначена виконувати. Найважливішою серед них є встановлення предмета галузі права — визначення кола, матеріального змісту і якісних відмінностей тих суспільних відносин, що регулюються нормами цієї галузі права.
Предметом регулювання земельного права є суспільні відносини, об'єктом в яких виступає земля. Але термін «земля» може використовуватися в різних значеннях. Як природний об'єкт земля виконує дві важливі функції: виступає як засіб виробництва в сільському господарстві і як просторово-територіільний базис — місце розміщення галузей народного господарстві, сільських і міських поселень. Вона існує незалежно від людини, як загальна умова і предмет людського життя. Земля відноситься до числа незнищуваних природних ресурсів.
На відміну від рослинного і тваринного світу, об'єкти якого належать до числа відновлюваних ресурсів природи, земля не має такої властивості. Завдяки спеціальним методам природна родючість грунту може тільки штучно поновлюватись.
Земля також виконує екологічні функції як первинний елемент у системі складних взаємозв'язків об'єктів природи — екологічній системі. Досить суттєвим моментом є також те, що земля обмежена в просторі.
Земельне право являє собою систему спеціально встановлених норм. Воно покликано регулювати особливий вид суспільних відносин — земельні відносини. Серед них потрібно виділити основні форми відносин:
а) відносини земельної власності;
б) відносини в області управління земельним фондом;
в) відносини землекористування;
г) землеохоронні відносини.
З цього переліку відносини власності є визначальними щодо інших форм відносин. Так, відносини з управління земельним фондом передбачають здійснення відповідними уповноваженими органами дій щодо залучення земельних ділянок в господарський обіг, забезпечення найбільш ефективного і раціонального використання земельних ресурсів, ведення обліку і реєстрації земель. Відносини власності на землю є також визначальними і для відносин користування землею, адже право землекористування є похідним від права власності на землю. Відносини з охорони земель також існують не самі по собі, а в тісному зв'язку з відносинами власності та землекористування.
2. Методи регулювання в земельному праві.
Методи правового регулювання земельних відносин складаються зі встановлених земельно-правовими нормами прав та обов'язків учасників зазначених відносин і застосування до них відповідних заходів. Особливості земельних відносин відображені у специфічному поєднанні методів правового регулювання даної сфери суспільних відносин. При цьому завданням правового регулювання є забезпечення певної поведінки учасників земельних відносин.
Імперативний метод у земельному праві застосовують у галузі управління використанням і охороною земель: визначення порядку реалізації функцій державного управління; ведення державного земельного кадастру; забезпечення земельного моніторингу; здійснення землевпорядкування; визначення порядку проведення земельних аукціонів і конкурсів; встановлення обмежень використання земель за цільовим призначенням тощо.
Диспозитивний метод притаманний регулюванню стосунків власників земельних ділянок з приводу використання землі та самостійного господарювання на ній. Власник має право на свій розсуд розпоряджатися належною йому земельною ділянкою у межах, встановлених законом. Учасники земельних відносин мають можливість у визначених межах регулювати свої стосунки.
Рекомендаційний метод правового регулювання полягає у наданні можливості альтернативної поведінки суб'єкта земельних відносин, коли суб'єкт має можливість самостійно вибрати спосіб своєї поведінки для досягнення поставленої мети. Так, у статтях 140—141 ЗК України серед підстав припинення прав на земельну ділянку передбачено право добровільної відмови власника землі або землекористувача від права на земельну ділянку. Отже, власникові земельної ділянки та землекористувачеві надається право альтернативного вибору: або використовувати земельну ділянку за основним цільовим призначенням, або відмовитися від неї у встановленому порядку.
Санкціонований метод полягає в тому, що рішення про реалізацію своїх земельних повноважень суб'єкт земельних відносин приймає самостійно.
Делегований метод правового регулювання полягає в наданні прав і свобод суб'єктам земельних відносин щодо того чи іншого кола правомочностей.