- •1. Поняття і предмет земельного права.
- •2. Методи регулювання в земельному праві.
- •3. Принципи земельного права.
- •4. Система земельного права.
- •5. Історія розвитку земельного права.
- •6. Джерела земельного права.
- •7. Повноваження Верховної Ради України у галузі земельних відносин.
- •8. Повноваження Кабінету Міністрів України у галузі земельних відносин.
- •9. Повноваження органів місцевого самоврядування у галузі земельних відносин.
- •11. Поняття та основні ознаки права власності на землю.
- •12. Земля як об'єкт права власності.
- •13. Суб'єкти права власності на землю.
- •14. Право приватної власності на землю.
- •15. Право комунальної власності на землю.
- •16. Право державної власності на землю.
- •17. Право власності на землю іноземних громадян, іноземних юридичних осіб та іноземних держав.
- •18. Право спільної власності на землю.
- •19. Права й обов'язки власників земельних ділянок.
- •20. Право постійного землекористування.
- •21. Право орендного землекористування.
- •22. Право концесійного землекористування.
- •23. Права і обов'язки землекористувачів.
- •24. Поняття і види земельних сервітутів.
- •25. Поняття і зміст добросусідства в земельному праві.
- •27. Основні підстави й умови набуття прав на землю громадянами і юридичними особами.
- •28. Умови і порядок придбання та передачі земельних ділянок громадянами.
- •31. Продаж земельних ділянок державної чи комунальної власності.
- •29. Порядок передачі земельних ділянок в оренду.
- •30. Документи що посвідчують право на земельну ділянку.
- •32. Застава земельних ділянок.
- •33. Відчуження земельних ділянок за рішенням суду.
- •34. Підстави припинення права власності на земельну ділянку.
- •35. Підстави для примусового припинення права на земельну ділянку.
- •37. Способи захисту прав на земельні ділянки.
- •38. Гарантії права власності на земельну ділянку.
- •39. Склад та категорії земель в Україні.
- •40. Встановлення та зміна цивільного призначення земель.
- •41. Землі сільськогосподарського призначення.
- •42. Землі фермерського господарства.
- •43. Земельні ділянки особистих селянських господарств.
- •44. Землі для сінокосіння і випасання худоби.
- •45. Земельні ділянки для садівництва та городництва.
- •46. Землі житлової та громадської забудови.
- •47. Земельні ділянки для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і гаражного будівництва.
- •48. Землі природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення.
- •49. Землі оздоровчого призначення.
- •50. Землі рекреаційного призначення.
- •51. Землі історико-культурного призначення.
- •52. Землі лісовою фонду та їх використання.
- •53. Землі водного фонду, їх склад та використання.
- •54. Прибережні захисні смуги.
- •55. Землі промисловості
- •56. Землі зв'язку.
- •57. Землі оборони.
- •58. Землі енергетичних систем.
- •59. Землі міського електротранспорту.
- •60. Землі транспорту.
- •61. Землі залізничного транспорту.
- •62. Землі автомобільного транспорту.
- •63. Землі авіаційного транспорту.
- •64. Землі морського та річкового транспорту.
- •65. Землі трубопровідного транспорту.
- •66. Підстави відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам.
- •67. Вирішення земельних спорів та органи, що їх здійснюють.
- •68. Поняття та зміст охорони земель.
- •69. Рекультивація порушених земель.
- •70. Поняття техногенного забруднення земель і особливості їх використання.
- •71. Деградовані і малопродуктивні землі.
- •72. Межі районів сіл, селищ, міст, районів у містах.
- •73. Загальнодержавні програми використання та охорони земель.
- •74. Зонування земель.
- •75. Поняття і зміст землеустрою.
- •76. Організація та порядок здійснення землеустрою.
- •77. Державний контроль за використанням та охороною земель.
- •78. Моніторинг земель.
- •79. Державний земельний кадастр.
- •80. Плата за землю.
- •81. Поняття та особливості цивільно-правового обігу земельних ділянок.
- •82. Особливості спадкування земельних ділянок.
- •85. Продаж земельних ділянок на конкурентних засадах.
- •88. Кримінальна відповідальність за порушення земельного законодавства.
- •89. Адміністративна відповідальність за порушення земельного законодавства.
- •91. Матеріальна відповідальність за земельні правопорушення.
- •92. Дисциплінарна відповідальність за земельні правопорушення.
11. Поняття та основні ознаки права власності на землю.
Відносини власності, включаючи відносини земельної власності, закріплені в Конституції України, Цивільному кодексі, Земельному кодексі, Законі «Про власність» та в інших законодавчих актах.
Право земельної власності означає панування власника над земельною ділянкою у визначених законодавством межах. Вони визначаються сукупністю наданих йому повноважень, які називаються «правом власності». Право власності на землю юридична категорія - виступає у формі норм права, які закріплюють економічні відносини з володіння, користування і розпорядження землею.
Право власності на землю має основні ознаки загального вчення про власність. Тому його можна розглядати в об'єктивному і суб'єктивному значенні. В об'єктивному значенні право власності на землю являє собою сукупність правових норм, що регулюють відносини власності. У суб'єктивному розумінні право власності на землю — це сукупність повноважень власника з володіння, користування і розпорядження землею. Суб'єктивне право власності незалежно від форми власності захищається законом. Держава забезпечує захист всіх суб'єктів права власності і господарювання.
Відносини власності на землю в Україні регулюються Конституцією України, Законом України «Про власність», Земельним кодексом України та іншими законодавчими актами. Закон України «Про власність» визначає право власності як врегульовані законом суспільні відносини з володіння, користування і розпорядження майном.
З метою захисту права власності на землю чинне законодавство встановлює спеціальний порядок оформлення права власності на землю. Документом, який підтверджує право власника на землю, є Державний акт на право власності землею, форма якого встановлена Постановою Верховної Ради України. Державний акт на право власності землею засвідчує право власності, а також є підставою для здійснення земельно-правових та цивільно-правових угод, а також інших дій шодо розпорядження земельною ділянкою у відповідно до чинного земельного законодавства.
Закон України «Про власність» встановлює гарантії захисту права власності на землю. Громадянина можна позбавити права власності на земельну ділянку тільки на підставі рішення суду, у випадках, передбачених законом. Якшо за рішенням суду необхідно вилучити земельну ділянку для задоволення державних або громадських потреб, колишньому власнику надається інша рівноцінна за якістю земельна ділянка. Підстави припинення права власності на землю передбачені земельним законодавством.
12. Земля як об'єкт права власності.
1. Земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави.
2. Право власності на землю гарантується Конституцією України.
Право власності на землю (земельну ділянку) набувається і здійснюється відповідно до закону.
3. Право власності на земельну ділянку поширюється на поверхневий (грунтовий) шар у межах цієї ділянки, на водні об'єкти, ліси, багаторічні насадження, які на ній знаходяться, а також на простір, що є над і під поверхнею ділянки, висотою та глибиною, які необхідні для зведення житлових, виробничих та інших будівель і споруд.
4. Власник земельної ділянки має право використовувати її на свій розсуд відповідно до її цільового призначення.
5. Власник земельної ділянки може використовувати на свій розсуд все, що знаходиться над і під поверхнею цієї ділянки, якщо інше не встановлено законом та якщо це не порушує прав інших осіб.