Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
шпоры.docx
Скачиваний:
67
Добавлен:
22.03.2015
Размер:
474.64 Кб
Скачать

58.Середньоринкова премія за ризик (mrp) та ризик країни (crp).

MRP Показує, яку премію в середн. вимагають інвестори вкладаючи кошти на заданому ринку капіталів і характеризує сер. ризик вкладень коштів на ринку

 У міжнар. практиці здебільшого використовується показник історичної премії за ризик, що передбачає розрахунок

середньоарифм. (чи середньогеометричної) різниці між доход. по ринку капіталів та безризик. % ставкою за тривалий період

 Для країн з нерозвиненим фондовим ринком (у т.ч. Україна) –

для розрахунку MRP доцільно використовувати метод

модифікованої історичної премії за ризик

Середньор. премія за ризик (MRP) визнач. як сума 2 компон:

 базової премії за ризик для країн з розвин. фонд. ринком та

 додаткова премія за ризик вкладень в країни, що розвиваються (ризик країни).

Премія за ризик країни (country risk premium, CRP) показує на скільки % слід збільшити премію за ризик, щоб компенсувати додаткові (порівняно з ризиками в країнах з розвиненим фонд. ринком), специфічні для конкр. країни ризики інвестування.

Методи визначення CRP:

 на основі аналізу волатильності фондового ринку (Equity Market Volatilities); Відносна волатильність по країні: відношення волатильності локального фондового ринку до волатильності фондового ринку у США.

 на основі розр. спреду ризику дефолту (country default spread); Спред дефолту країни - різниця між ставкою доходності державнихзапозичень на локальному ринку (наприклад, на ринку України) та ставкою доходності державних запозичень на розвинутих ринках (наприклад, доходність за казначейськими облігаціями у США, чи федерал. облігаціями у Німеччині).

 модифікований метод кредитного рейтингу (Default Spreads + Relative Standard Deviations), який враховує спред ризику дефолту та волатильність фондового ринку у відношенні до волатильності державних зобов‟язань.

CRP модифікований = спред дефолту х σфонд. Ринку/σдерж. облігацій

59.Система бюджетів (майстер-бюджет) на підприємстві.

Майстер бюджет виконує завдання координації та інтеграції показників різних типів бюджетів. У разі використання бюджетування як елементу системи управління корпорат. фінансами, система бюджетів має охоплювати всю базу фінансових розрахунків підприємства. Вона включає в себе первинний бюджет (як правило, бюджет продаж), групу основних бюджетів та сукупність допоміжних (часткових бюджетів). До групи основних бюджетів традиційно відносять: план інвестицій; план фін. результатів (прибутків та збитків); планування ліквідності (оперативний фінансовий бюджет); плановий баланс; план звіту про рух грошових коштів (cash-flow). Допоміжні бюджети можуть складатися в розрізі окремих статей затрат, структурних підрозділів, центрів відповідальності тощо. Майстер бюджет – це система бюджентів, яка включає:

-первинний бюджет,

-групу основних бюджетів,

-допоміжні (або додаткові) бюджети,

-зведений бюджет.

Бюджети поділяються на гнучкі та фіксовані. Гнучкі бюджети - планові розрахунки витрат та фінансових результатів прив’язуються до обсягів виробництва та реалізації продукції. До цієї категорії бюджетів відносять бюджети витрат, які відносяться до умовно-змінних (змінюються пропорційно до обсягів виробництва).

Фіксовані бюджети - показники здебільшого не змінюються зі зміною обсягів виробництва. За принципом фікс. бюджетування складають бюджет адміністр. витрат, бюджет на рекламу тощо.

Визначальним елементом системи бюджетування є вибір і розробка первинного бюджету, в якому фіксуються планові значення фактора, що найбільш обмежує діяльність підприємства. Тип первинного бюджету залежить від специфіки фінансово-господарської діяльності підприємства, глибини фінансової кризи та потенціалу залучення ресурсів. Він може бути зорієнтований на збут продукції, постачання факторів виробництва чи на можливості фінансування.

Важливою складовою системи бюджетування є допоміжні (додаткові) бюджети, які формуються у відповідності до принципів спеціалізації та декомпозиції, наприклад, бюджети структурних підрозділів, центрів витрат чи доходів, функціональні бюджети у розрізі окремих затрат тощо. До типових допоміжних бюджетів можна віднести: бюджет виробництва; бюджет товарно-матеріальних запасів; бюджет фонду оплати праці та нарахувань на неї; бюджет матеріальних витрат; бюджет споживання енергії; бюджет інших витрат і т. і.

Допом. бюджети, розробляються у відповідності до загальної страт. лінії діяльності підпр. та з урахуванням особливостей окремих його функціон. підрозділів. Їх кількість залежить від рівня деталіз. планування, структури підпр. Всі бюджети тісно пов’язані між собою і складають єдину систему бюджетів.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]