36.Особливості розрахунку коеф. Бета для підприємств, корп. Права яких не мають обігу на фонд. Ринку.

Через -коефіцієнт в моделі САРМ позначається систематичний ризик. Характеризує залежність між середньою доходністю ринкового портфеля та доходністю об‟єкта оцінки. Для розрахунку “бета” слід обробити статистичні дані, які характеризують варіацію рентабельності обраного об‟єкта інвестицій за декілька попередніх періодів, безризикову процентну ставку та середню доходність ринкового портфеля.

-коефіцієнт (систематичний ризик інвестицій в актив А) рекомендується розраховувати за таким алгоритмом:

βА = σa * К(RA;Rm)/σм

-середнє квадратичне (стандартне) відхилення (А) рентабельності аналізованого активу (RА) в окремі періоди від середньої рентабельності активу за обраний період (RА);

-коефіцієнта кореляції К(RA;RМ), щільності зв‟язку між нормою доходності досліджуваного активу (RА) та середньою нормою доходності по ринку в цілому (RМ);

-середньоквадратичне (стандартне) відхилення (м) рентабельності інвестицій (RМ) по ринку в цілому.

-коефіцієнт слід інтерпретувати наступним чином:

-  = 1, ризик інвестицій в аналізований актив знаходиться на рівні ринкового, а отже і премія за ризик буде наближеною до середньоринкової ставки доходності;

-  > 1, ризик вкладень в актив буде вищим, ніж середньоринковий рівень ризиковості, інвестори вимагатимуть більшу, ніж середньор. норму доходності;

-  < 1, ризик вкладень в актив нижчий за средньоринковий ризик, премія за ризик, на яку

сподіватиметься інвестор буде меншою, ніж середньоринкова;

 = 0, ризик складає 0 (безризикові інвестиції).

Якщо корпоративні права підприємства не мають обігу на фондовому ринку (або фондовий ринок нерозвинений, відсутній достатній масив інформації), рекомендується такийпорядок розрахунку бета-фактора:

1. Відповідно до виду діяльності об’єкта оцінки підбираються підприємства-аналоги (в кількості не менше п’яти), корпоративні права яких мають обіг на

організованому фондовому ринку.

2. Робиться вибірка показників бета для обраних аналогів (відповідна інформація надається двома крупними аналітичними агентствами: Bloomberg Professional® та Barra).

3. Із розрахунків відкидаються крайні значення бета і розраховується середнє значення фактора, який і буде вважатися аналоговим (або галузевим).

4. Отримане аналогове значення бета позначається як unlevered (без врахування ефекту ризику фінансового лерериджу). Іншими словами u не враховує ризик структури капіталу оцінюваного підприємства. Саме тому, на практиці розраховують фактор бета levered (з урахуванням ефекту ризику структури капіталу), який можна отримати в результаті коригування u на рівень ризику структури капіталу з урахуванням податкового мультиплікатора. Використовується така формула:

L = u · (1 + (1 - s) · ПК / ВК )

37.Особливості розрахунку показника cva

Модель управління фінансами на базі показника доданої вартості грошового потоку (Cash value added, CVA) є альтернативним до методу EVA методологічним підходом концепції управління вартістю підприємства.

Додана вартість грошового потоку показує різницю між фактичним (плановим) обсягом операційного CF та очікуваним капіталодавцями (за якого можливе надання капіталу). У цій моделі задіяно показник рентабельності інвестицій на базі Cash-flow (CFROI).

CVAt = (CFROIt – WACCs) ∙ Bit (23)

Отже, для розрахунку CFROI необхідно визначити такі показники:

-валовий cash-flow;

-валовий обсяг інвестицій,

-строк корисного використання активів,

-частина активів, на які не нараховується амортизація.

Показник вал.Cash-flow (BCFt) може розр. за такою схемою:

Прибуток (збиток) від звичайної діяльності до оподаткування

+ амортизація необоротних активів

+ збільшення (зменшення) забезпечень

+ збиток (прибуток) від нереалізованих курсових різниць

+ прибуток (збиток) від неопераційної діяльності

+ витрати на сплату відсотків

- податок на прибуток

= Cash-flow (брутто)

Показник валового обсягу інвестицій (BI) використовуються в розрахунках як «фіктивна» сума початкових інвестицій і обчислюється за такою схемою:

Оборотні активи

- зобов’язання на які не нарах. відсотки за їх користування;

+ балансова вартість необ. активів (за вирахуванням гудвілу)

+ сума зносу осн. зас. (наростаючим підсумком) = BI

Строк корисного використання активів (n) визначається як відношення первісної вартості активів, які підлягають зносу до річної суми амортизації. Розрахований таким чином період буде відповідати кількості періодів за які розраховується теперішня вартість грошових потоків.

До активів, на які не нараховується знос (НА) для цілей розрахунку CFROI відносяться фінансові інвестиції та чисті оборотні активи. Зазначені активи можна трактувати як „фіктивні” додаткові грошові надходження в наприкінці періоду їх використання.